Знаєте, як згасають почуття? Як тепла вода у ванні. Ти сидиш, а кохання, як вода, повільно кудись йде. Спершу ти сидиш в ній, вода тебе огортає, ти в ній розчиняєшся, тобі тепло і добре. Але поступово води стає все менше, і тіло з часом охолоджується, хоча десь поряд є відчуття колишнього щастя. І ти починаєш згинатися, аби зігрітися тим, що залишилося на дні, борючись з наступаючим холодом. Холодом, який дає особливо яскраво відчути, як добре тобі було недавно. Але з часом тіло звикає до навколишньої температури, до світу звичайних людей. І зможеш ти лежати в холодній ванні без любові, яка ще недавно огортала і зігрівала? Ні. Ти встаєш і виходиш. Бо холодно. Це так, чисто накипіло, зараз це зі мною відбувається, думаю багато хто мене зрозуміє.