Це тепер виглядає так: я зустрічаюся з тобою, а шукаю собі ще когось. Для того, щоб у мене завжди була можливість швидко відволіктися від тебе і забути..щоб хтось зацікавив мене більше ніж ти! Бо я знаю, що скоро ти мені зрадиш або тебе це перестане цікавити, хоча далі продовжую відносини, бо люблю тебе.. І ти сам це знаєш, звичайно не в захваті від цього, але «що ж тут зробиш..» - як пишеш ти..!!
докотилися..
На жаль..я не можу повірити..взагалі не можу повірити, що все буде добре..але ти уявити не можеш як я цього хочу!! Як я хочу бути з тобою..насолоджуватися нашими відносинами, простотою у спілкуванні з тобою..Як мені не вистачає цього..
Мені було так важко переступити через себе, вибачити і повірити тобі..але ти благав, стояв на колінах, обіцяв, стільки просив..щоб я повірила тобі, що це не на 3 місяці, що не буде ніяких переписок, зустрічей і флірту..Не минуло навіть і місяця..
Я не хочу знову переписувати історію про це літо..зараз ти часто говориш, що це літо найкраще в твоєму житті! Чим же воно так тобі сподобалося? Добре, що ти не бачиш мого виразу обличчя, коли я його згадую..мені було настільки боляче!! А тепер коли я знаю, що літом я була не одна, то легше не стало..!!
Тепер всі твої слова, які ти говориш зараз – просто слова..якщо тоді я в них повірила, то зараз вже ні..знаєш як це для мене: «я зустрічаюся з тобою і чекаю поки тобі хтось сподобається, бо впевнена, що це станеться! »
Цікаво як довго я протримаюся без тебе..бо потім сама ж і напишу..як воно завжди буває..
Хоча, мені можна відкрити якусь одну з переписок, або згадати один з літніх моментів, і біль зразу зникає..з’являється злість, а з нею легше!!
Або тобі просто самому набриднуть ці кидання, і ти вже нічого не захочеш..і все буде покынчено