Сидиш і просто задумуєшся про те, що буде.Як жити?Як існувати?Що робити?

Будучи на весілля, дивишся і думаєш над тим, що і ти колись будеш на місці нареченої, в сукні, стоячи поруч з коханою людиною і роблячи новий, великий крок вперед.

Йдучи вулицю думаєш над тим, що будеш, як та чи інша людина, працювати.Мусиш отримати освіту, закінчити університет.Вивчитись.

Немає бажання залишатись тут, кудись найдалі, при найменшій можливості.

Ностальгія за минулим, за почуттями, за стосунками. Так давно не відчував дотику, улюбленого присмаку, запаху.

Йдучи: думаєш, насолоджуєшся, мрієш.

Якби це «ванільно» не виглядало, не звучало, але так є.

Хочеться знову відчувати особливе щось, надзвичайне піднесення.

Всьому свій час, але так набридло чекати, з нетерпінням чекати чогось, дива.