забуті рани, обмани, омана
і літрами біль с крану
нестача води
та ти, ти, ти.
ні спраги, ані втоми,
весна мене шукає
я іще не знаю,
коли я буду вдома.
коли на однинці
залишим по хвилинці
на пам'ять, і ранять
нас фрази, ніби током,
а люди завжди кажуть
те, що не знають толком.
по суті.
взуті або не взуті,
ошукані й чужі
блукають по меж.і
шукають ким би стати
собою, не собою
і де би відшукати
те, що зовуть любов`ю
і дякують за мрії
потерті чи розбиті
була б лише надія …
тоді вже можна жити