Весняний вечір. Молоді тумани
Неон проспектів. Туга ліхтарів
— Я так тебе любила, мій коханий
— Пробач мене - я так тебе любив
І срібляться озерами долини,
шовковий шепт пригашених калюж,
мені ти все життя, немов дружина
мені ти все життя неначе муж
— А пам*ятаєш?
— Добре пам*ятаю
— А не забув? Чи не забув?
— О, ні
— Здається знову в молодість вертаю,
все наче увижається вві сні
І першу зустріч?
Першу і останню
А я лиш першу. Ніби й не було
минулих років нашому коханню,
не вір, що за водою все спливло
— Не треба, люба. Знаю що не треба
Хай давні душі б*ються на ножах
А єдиніться - предковічне небо
вам спільний шлях покаже по зірках
В. Стус