24 марта 2012 года в24.03.2012 08:18 0 0 10 1

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все. повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

INSIDE-ME — Die Slow

18

Soo Sunny Park - Unwoven Light (2013)

Soo Sunny Park - Unwoven Light (2013)

20

у вас дома тоже пакеты в пакете