"я тебя люблю только когда я пьяый.тебе звоню.когда долблю я тоже тебя люблю."

вот звичайна фраза.я стільки значить.мені всерівно хто читає, хто не читає.пишу для себе.багато з ким спілкуєшся, і можна сказати що багато людей знає про мене.це найдорощі, хоча це все відносно.сьогодні є завтра немає.так все що ви знаєте, це лише поверхня.вот як пливеш собі по морю/океану/озеру і зверху водичка така тепле, а в низ ноги опустиш, і холодно так.так само і ви знаєте.ви думаєте що все так просто, але ви не знаєте тих довгих розмов, тих постійних сліз.і навіть хочеш вам розповісти, і розповідаєш, але не передаєш тих почуттів.я стала помічати що дуже багато людей думає про своє.ось розповідаєш комусь про море, (це так наприклад). .і кожен починає собі думати своє.хтось мріяти, хтось радіти, хтось сумувати.вже вкотре я можу переконатись, що копій не існує.часто кажуть помилкову фразу:"ми однакові там..нам добре разом, ми знайшли один одного", та де там, лююди!!ви помиляєтесь, я вас прошуу.однакових не існує.чього мене часто відвідуть думки про якісь такі вчинки, я навіть не можу їх описати.люди почали казати, що я змінилась.знаєте, на цей раз я з вами погоджусь.я стала не така.в мене змінились смаки, і чомусь погляди на людей і світ взагалом.я думаю це добре.

клаудліт88