Чому люди подумки повертаються у своє минуле, згадуюи неприємні моменти свого життя? Вони ж знають, що ці спогади на мить стиснуть їх серце і вони знов відчують той біль, що відчували тоді. Це буде лише на секунду, але цього буде достатньо, щоб порушити загрубілі шрами. Навіщо поринати думками у те, що вже не змінити, що вже пройшло, зникло у небутті часу. Чому люди настільки прив'язані до того, що спричиняє страждання?