Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я…
Хто? Хто я? Хто?
Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я…
Зовнішній вигляд… Буде погано! Відчуваю погляд!
Соромно! Стискаю зуби, опускаю очі.
Спокою не маю, нічого не маю, нікого поруч
Ніщо не зупиняє. Я шаленію.
Блим!!! Я знову стрибаю, знову співаю
Знову я заграю, знову починаю свою гру.
Вигадую правила сам, порушую їх сам
Дозволяю їх дотримуватися собі
Сам - сам - сам …
Ти не відчиняйся переді мною
Я можу обернути проти тебе те, що взнаю те, що висновки.
Те, що висновки про твою душу, про твої очі
Про твоє серце, про твоє існування.
Я інколи потвора, а тобі має буду гірше…
Я інколи, а ти постійно! Відрізняєш, так?
Мені не важко бути, мені не важко жити
Мені не важко образити але навіщо…
Янголом бути не важко, янголом бути просто
Янголи постійно поруч, янголи, можливо, цікаві.
Літають, зберігають, допомагають
Постійно розмовляють іноді лишають, кидають тупо.
Навіщо мені крила? Навіщо бути поруч ?
Навіщо розмовляти ? Я кидаю іноді - навіщо?
Чому я маю зберігати те, що не допоможе мені ?
Плачу!!! Не соромно.
Страшно гидко. Гидко й пусто …
Я не відчуваю своє тіло, свою силу…
… моє відображення - ЖАХ!!!
Хто? Хто я? Хто? Постійно питаю у себе.
Хто? Хто я? Хто? Дізнатися хочу.
Але для того не роблю нічого
Ні яких рухів, ні якого терпіння, не розумію чому…