Первая любовь
Ми завжди говоримо, шо "кохаємо" а чи це справді так? Чи це проста закоханість, яку ми вважаємо коханням. От буває розходяться хлопець з дівчиною і це така трагедія..або для одного з них, ну або для обох..так а після декількох днів чи тижнів вже не так все й погано як здавалося. То що ж це? Як розпізнать і розібраться в собі, в своїх почуттях? Є закоханість.або симпатія, але є й справжнє кохання! Кохання від захоплення на етапі, коли ми готові гори звернути заради коханої людини, відрізнити неможливо.Наприклад тому, що ви не зможете обєктивно оцінити ситуацію.Але справжнє кохання має одну властивість - з часом воно тільки міцніє.Після того, як проходять палкі почуття ви можете дізнаться чи це просто симпатія, чи щось більше) Закохуватися можна один раз, два, три і навіть міліон!А кохають по-справжньому правда один раз! Треба просто почекать певний час і побачить, що буде з вашими почуттями.
Так от…першим коханням можна вважать першого хлопця чи кого? Це так важко. Ну для мене. От зустрічалася я з однокласником. все було так мило і хорошо. І він хороший та й стосунки такі ідеальні..ну вважай що. Батьки (шо мої, шо його) раді такі були. Ніяких ні перепон..нічого..нічогісінько) Все просто як по плану..хмм.. І говорили, шо кохаєм один одного. А потім був ще один. Та такий зірвиголова. Сам по собі. Робив шо хотів, ніхто йому нічого не забороняв. Мої батьки відразу в штики. А я то шо? Хах.. я так від нього божеволіла, шо тікала з дому вночі, з уроків йшла. Хах. Ми часто сварилися і мирилися знову. Характер в мене відразу змінився. Де там та мила Машуна ділася? пф. І теж оці слова про "кохання"..
І там кохання і там кохання, але мені чомусь здається, що цей от "другий" геть ніхуя не другий, а навіть перший. І хто зна шо його відповідать оце.