Моя жизнь через 5 лет
Зараз 18 та плюс 5 = 23. Жах. Двадцтять три роки. Ааа… старію.йопти) хах
Я оце навіть планувать не хочу нічого, ато воно ж нічого не збудеться. Хто ж з дівчат не мріє про багатого і гарного чоловіка? Пффф.. та всі. Хто ж хоче жить в бідності? Я от теж хочу якогось такого..мм..солоденького хлопчика.чи стоп.в мої 23 це вже буде мужчіна) :D ми будемо жить разом і всьо буде круто. весілля? мм..ніні. пізніше. діти? ще пізніше. ніколи не розуміла тих, хто одружується у 18-20 років. Угробить своє життя? Так ти собі гульбениш ні горя нічого не знаєш) всьо круто і весело. А так..живеш як в кліткі якійсь, а якшо ще й діти народжуються, то це взагалі аврал. У мене такого точно не буде. Я занадто сильно себе люблю, шоб пов'язнуть у це лайно. Краще знайти собі високооплачувану роботу і забезпечувать себе. Стать на ноги для початку, шоб ні в чому не нуждаться. Як то кажуть, твоя робота не прокинеться одного ранку і не скаже, шо вона вас більше не кохає, а от хлопці запросто. І це пічально насправді. Але це все думки та і годі..поживем та і посмотрім)