— Не, ну, командир, ну что такое, а? Ну, я не понимаю, что происходит.
— Вітаю, вельмешановного пана правопорушника!
— Извините, а с кем я говорю вообще?
— Вибачте, пане, за моє нахабство. Але до вас звертається представник державної автоінспекції в піснях оспіваної та в думках омріяної Рідної неньки України - сержант Кобзаренко.
— Здрасте.
— Ваші документи будь ласка.
— Да, документы. А, собственно говоря, за что меня остановили-то?
— Маю відповідь і на це питання. Спочатку, пан, як сокіл той ясний, вилетів з-за повороту, потім, немов лань прутконога протаранив відбійника бетонного. А вже потім, вдовбався моєму Бобіку в те місце, що на Вкраїні зветься дупою.
— Ого. И отэта всё я?
— Чи був пан під час руху свого блискавичного, немов дитя руками матері до грудей притиснутий?
— Чего?
— Я питаю, чи був пан, немов отой паркан біля дому заможного лозою виноградною оповитий?
— Шо ты лепечешь не пойму, а?
— Я питаю, пристебнутий пан був чи ні?
— А, этот вопрос. Конечно, я всегда пристебнутый.
— Ой, чує моє серденько, вводить мене пан в оману. А ну, подивіться мені в очі будь-ласка.
— Боже, які очі! Боже, які в пана очі! А очі в пана, немов сливи налиті! А пика, як отой гарбуз херсонський. Отодрепне!
— Я щас отодрепну когось!
— Вибачте, пане. Але мушу перевірити вашу кров, червону, як калина на вміст в неї горілки, чистої, як сльоза.
— А, так это, это… не, я не пил! Я не пью!
— Дмухайте в сопілочку.
— Что подмухайте?
— Я кажу, дмухайте в сопілочку.
— А, отэта вот. Ну шо, съел? Всё, могу ехать? До свиданья.
— А, вибачте, права у вас є?
— Права? Права есть.
— І техпаспорт знайдеться?
— И техпаспорт, представляете?
— І вогнегасник є?
— Вогнегасник, вон стоит новый!
— І аптечка?
— Аптечки, правда, нет, но…
— Ой летіли дикі гуси! (поёт)
— Я чё-то не понял. Вы шо это взятку требуете что ли?!
— Що?!
— Не, ну, я…
— Що ви зараз сказали?
— Я ж просто…
— Та нехай пан сам запам`ятає та онукам своїм розкаже, що ніколи страх шляхів безкрайніх та ланів родючих не опуститься так низько і взятку не візьме!
— Ага.
— А от хабаря можна.
— Я что-то не пойму, вы хотите денег или нет, а?
— А чи хоче немовля до матері? Чи хоче кохана до коханого? Чи хоче бджілка до вулика?
— Та шо ты мне чихочешь тут стоишь? Ты можешь точно сказать?
— Можу, звісно, можу.
— Ну!
— Але словами Великого Українця! І на оновленій землі врага не буде супостата! А буде син і буде мати, і будуть люди на землі! Ну шо, зняли? Ану-ка, быстро в Бобик протокол оформлять!
Это номер из украинского шоу "Вечерний Квартал". У нас в Одессе недавно произошёл случай. ГАИшник остановил мужика и назвал украинский язык "телячою мовою". Этого милиционера, как оказалось, снимали на камеру. С этого момента президент Украины постановил, что все ГАИшники должны говорить на украинской языке. А наши квартальные парни гонят, как обычно.