недочитанные книги.
пустая чашка чая. где тепло?
так мало стоит секс. немного доверия. две капли. потом еще пары фраз. что ж. ты сам
так захотел. что? не планировал? теперь я еще виновата
и немного больно улыбке от треснувших губ. а хочешь, чтобы его вдруг у тебя нестало?
так внезапно и непривычно. просто ее слово "нет" выше и крепче всех градусов спирта. одно нет может испортить весь твой замечательный день.
меня душат воротники и тяжести шарфов. открой мое горло, не бойся. там нет следов бурной ночи. их попросу некому оставить. а винные пятна с белой рубашки давно отстирались
Сухі поцілунки когось зранку. Так але. Це не твій коханий дякує тебе за незвичну та теплу ніч.
Ні. це ранок нагадує про свій прихід відкриває очі світлими плямами. Поцілунки світлом в оголене плече. Так. Пора покидати постіль. Лагідна ковдра противиться своєю темрявою та теплом. Вона не просить абти ти залишилася з нею. Але вона все ж таки верещить мовчки захищає тебе.. Намагається. Захистити тебе. Вона відступає. Це не твій коханий намагається отримати вранішню каву. Ні. Це ковдра здає свої позиції. Чому? Чому там не можна жити довго-довго? Аж до приходу дня. Тільки аби ранок не зачіпав тебе пальцями самотності та поганого самопочуття.холоду, прохолоди, адже попереду день повний справ та якихсь непотрібних посмішок, навязливих мушок дзвінків. День трохи порожній. Бо звісток ти не будеш отримувати від коханого.ні. то ще ранок блокує усі сигнали на проводах він сидить на них маленькими ластівками.але скоро засумує накінець за тобою той самий, з ким ти думаєш у тебе справді роман. Ще так рано, але не він засумавав. Тільки нічна ковдра йому нагадає що хтось тут був раніше. І вона буде так рада прйняти під свій заист ту дівчину ще раз. Буде дуже привітна в наступний раз. А ковдра тої дівчини трохи образиться за довгу ніч відсутності. Тонкими голочками холоду вона тебе поколить, моя дівчинко, але все таки прийме до себе. Вранці виштовхне, все же роблячи вигляд що оброажена до нестями. Але не бійся. За тижденьт ти будеш владна робити з ею все що завгодно. І ти знаєш що зробиш? Так! Ти підеш знову до Нього. Але подумай, до ранку, чи до того, с ким ти думаєш у тебе справді роман?
Мне надоели эти бесконечные чужие руки. Эти мерзкие чужие поцелуи ночь на пролет. Эта чужая похоть сквозь зубы. Это уже слишком. Мне же не так много надо. Я же просила заснуть. Побыть со мной. Не обязательно целовать меня в шею за ухом и распускать свои руки ниже моего живота. Перестань.
Да, я тебя поцелую просто в губы на прощание с утра. Но лучше бы ты ушел. И далеко-далкео еще не оборачивался вслед моим покачивающимся бедрам. Такт каблуков. а ты скрипи зубами и шинами своей машины. И твоя пулеметная очередь сообщений вечером - я не хочу этого. Эти чужие слова ласки. Уходи.