!

я слабка людина душею і всім.і я втомилась, що люди використовують мою слабкість, даючи зрозуміти, що я їм потрібна. хоч потрібна, щоб самозадовольнитись.Не буду задаватись дурними запитаннями про те чи інше, просто іноді приходить момент, коли через трахею до горлянки підходить увесь біль самотності і заплутаності, що просто хочеться запхати два пальці і як найскоріше звільнити себе від цього.Але не так все просто.Ця заплутаність буде до того моменту, поки не з’явиться нова проблема, і так завжди.у нас лиш змінюється тема. ми лиш змінюємо прибори якими ріжимо себе з середини, залишаючи нові виглибини, шрами.