верне від простого погляду на людину.
тебе вивертає зсередини коли ти просто бачиш чийсь погляд.
ці всі нездари, нікчеми, які вчать тебе як жити, хоча самі нічого не знають.
саме ті нікчеми, які посміхаються а за спиною наговорюють, змішують тебе з лайном.
одне лицимірство.одна ненависть з боку інших.
тебе вивертає коли ти йдеш вулицею слухаєш монотонну музику у плеєрі, тобі набридло все абсолютно.
і люди яких ти вважав друзями просто ображаються на дрібниці, не помічаючи за собою тих самий речей, через які вони перестають спілкуватись і зникають з твого життя.
тобі вже набридає всім пробачати бути простим псом, який виконує всі доручення інших, не отримуючи нічого в замін.
тебе вивертає від спогадів про, які ти так солодко згадуєш, бо тебе починає дратувати незмога забути.
тебе дратує не саме місто, в якому ти народився та провів свій зовсім мізерний проміжок часу.
а дратує та тупа сіра маса, якій абсолютно немає до тебе діла.
хоч ти і намагаєшся якось висловитись, знайти спільну мову чи що.
тебе вивертає від тих людей, які раніше входили в коло бажаних людей, від яких ти хотів бачити, слухав.прислухався.
залишаються тільки одиниці яким варто довіряти.які ще не втратили твою довіру.