Ось пройшов незамітно ще один день…хочу все зразу або взагалі нічого не хочу… Так тяжко сказати:„ти мені подобаєшся”.я знову за старе.подобається мені мій однокласник я ніколи не переставала відчувати щось до нього або ненависть або любов.і що робити?чому не можна просто сказати і все?чому потім треба мучитись від пліток,неприємних слів і жестів?чому? Забуваю найпростіше таке життя.полоса чорна,полоса біла і так все до сраки.