Ось я відчула цю осінь..ще так холодно ніколи не було, кожного ранку я не хочу вставати з ліжка з-під покривала..я занадто втомлююсь..я занадто звикла до тебе..а тебе немає..це втомлює ще більше..просто я втомилась втомлюватись..так хочеться спокою, а у голові луною лунає "люблю…люблю.." і прекрасно знаю, що через це люблю лише більше болю..так якось жахливо..в душі немов велика дира..велике пусте місце, яке здажться більше ніколи не буде заповнене, серце, яке більше ніколи не буде здатне ну хоч якісь почуття