"Просто люби мене"
Якщо я помру - стану твоїм янголом-охоронцем.
Просто люби мене, і я захищу тебе від усіх
бродячих псів цього міста, від усіх комарів і спеки.
Клич мене на ім'я, і я починатиму тебе цілувати
за кілька хвилин до твого пробудження.
Згадуй про мене частіше, і я пильнуватиму,
щоб на твоїй кухні нічого не пригорало.
А поки я живий, дозволь мені дозволяти собі все,
що я хочу з тобою зробити.
Дивися на мене тепло, і я поламаю ноги
всім паркувальникам, які псують тобі настрій.
Можеш мене навіть прибити, та я все одно
ляскатиму тебе по сідницях у людних місцях.
Цілуй мене із заплющеними очима, - і я буду судомно освідчуватися,
коли все в тобі пружниться і стискається.
Дзвони мені за будь-якої нагоди, хоч зараз, коли це читаєш,
і я не тямитиму себе від щастя.
Дозволь повільно знімати з тебе трусики, -
і я очищатиму воду, яку ти п"єш.
Дозволь зривати з тебе трусики, -
і я тільки це й робитиму.
Просто люби мене, і я й далі ніяковітиму,
коли ти до мене всміхаєшся.
Просто люби мене, і я буду твоїм янголом,
твоїм охоронцем.
"Ти вийдеш заміж за мене в Берліні"
Птахи пролітають над стишеним озером,
Їх леґіт прощальний і чутний усім.
Хай буду барменом, рок-зіркою, сторожем –
Мине один рік і я переїду в Берлін.
Читатиму жадібно всі твої статуси,
Писатиму вірші, залиті вином.
І сумно буду губами торкатися
До твоєї фотографії перед сном.
І знову прийдуть тихі дні осінні,
Птахи пролітатимуть, як літаки.
Ти вийдеш заміж за мене в Берліні,
Й народиш дитину прекрасну, як ти.
І щоранку тебе будитиму квітами,
Читатиму вірші для тебе палко:
І дні наші будуть довгими й світлими.
І все буде добре. Добраніч, Наталко.