Дивно, чому я знову повертаюся до думок про тебе.туга за тобою безслідно не випарюється
ти-вбивець моєї свободи. Чи то пак я стаю убивцею свободи, як тільки-но заприсягаюсь тебе любити. винятковий , чорнобилець, якого понад усе важко зрозуміти.
Ще й задовбує тебе чекати.взагалі, просто надіятись на якесь повідомлення чи фразу. А ти ні.нічього. і я просто як та вірна жінка, сижу і все-таки чекаю на тебе.
Коханий й некоханий, справжній й помилковий. Коли наступає цей момент, то хочеться від тебе втікати. Бігти на волю, голосно кричати, не озиратись назад.Бігти від одної тої думки про тебе. Хоча навіть якщо буду далеко.-ти від мене нікуди не дінешся.
розумію, тобі потрібна ДИКІСТЬ. і знаєш, коли ти поруч, вона з*являється..така, що уб*є нас, що розірве нас на шматки, а потім буде збирати докупи.
хочу розмовляти з тобою просто.дивитись в твої очі.вилупкуваті., обговорювати побутові дрібниціі кримінальні новини.
люблю тебе. Та не більше ніж життя. просто мабуть більше ніж оте життя ненавиджу.
А ти досі. Як маленький хлопчик бредеш величезними сніговими заметами, вгрузаючи в них ледве не по пояс. Ти ж перший починаєш.!
/отак народжується буря/.
І знаєш, якщо інша кубіта схоче закохати тебе. в неї цього не вийде. Так, у мене глибокі сліди.та я не дозволю комусь вкрасти тебе в себе.♥