Я замовляю спокій, я замовляю тишу. Я перерізаю кабелі телебачення й перекриваю канали телепортації. Я підсмажую мобілку в мікрохвильовці. Я не хвилююся. Мої наміри — макро. Мої маркери — з кров’ю. Моя кров — ефір. Мої генератори вимкнено, мою генерацію знищено, я кайфую у ванні з кефіром. Я розчиняю процесори, оперативку, флешки і різну пофігень у банках з кислотою. Я перерізаю вени дротів, і цифрові шуми стікають у бочку з дощівкою (ця дощівка остання: від атмосферних опадів стільки галасу!) Я прагну мовчки фіксувати всі стадії алхімічного шлюбу — розчинення(dissolvere), дистиляції (distillare), сублімації (sublimare), закріплення (coagulare), затверднення (fixare), займенникування(pronômenum) та інші місячні зозульки скраю дупла білочки. Я бажаю тихо звітувати гербаріями. Я зав’язую вживати займенник «я».