я б ні на що не проміняла б наші ранки. коли я в одній напівопущеній шкарпетці, маленькими кроками наближаюсь до кухні, адже саме там знаходиться заповітний чайник. котрий нагріє воду для запашної ранкової кави.натиснувши на жовту кнопочку я щосили мчу назад до теплого лужка і ніжного тебе.
14 хвилин обійм і наразі твоя черга повзти на кухню.
7 хвилин і в моїх руках з'вляеться кава, найсмачніша в світі, бо зроблена з твоєю любов'ю. ти отримуєш свій довгоочікуваний ранковий поцілунок.
я одягаю другу шкарпетку.
Ти часто називаєш мене мрійницею.та хіба ж це так?
Дзеркало посеред твого коридору кожного ранку наповнене подіями.тим як я приміряю одяг а ти розглядаєш дивну цяточку на своєму підборідді.
І не має нічого милішого ніж ти ті я.
" я хочу щоб ти приніс круасанів і ми кохались"(с)