Спогади така огидна річ. Особливо спогади про людину, з яким колись невийшло спілкування / дружби / любові. тобто все було добре.
А потім раз-і нічого немає, і ви чужі та не потрібні один одному.
Потім зустрічаєтесявипадково десь на вулиці,
посміхаєтесь один одному, вітаєтеся. І коливідходиш від нього на пристойну відстань в голові виникають образи -найкращі моменти вашого з ним життя. Вашого загального періоду в житті.Так не хочеться потім усвідомлювати, що все полетіло до бісіа, все ваше спільне життя, що спогади так і залишаться назавжди десь в голові, десь всередині тебе. І ти ніколи більше не зможеш відчути те, як вам було добре.
як вам було добре…