а ти казала мені не порівнювати улюблені пісні з моментами в житті
я й не слухала. бо неможливо було не думати про все те, з чим пов"язані ці пісні
і от зараз, в першій годині, коли не розумієш чи хочеться спати, чи ні, думаєш про те, що тобі говорили тоді
і цікаво, що було б якби ми не слухати інших взагалі, або якби слухали їх постійно. я не можу вибрати щось одне з цього. я декілька раз перегляну чужу думку, раз свою і вже тоді вирішую що краще
а може на що більше сміливості вистарчить?
треба спробувати зробити те, що радять близькі, але чого б я ніколи не зробила
поганого ж не радять
хоча, краще було б, якби я нарешті привчила себе робити те, що я хочу, але чого б ніколи не зробила
і щоб це було не після п"ятого келиха вина, бо тоді я таки роблю те, що і хочу робити
а от до чого я веду
та треба було тебе слухати, бо якось і улюблені пісні вже не такі якісь
слухаю, приємно, але пусті вони вже. не мої
бо все через те, що не потрібно моїм улюбленим пісням присвоювати моменти, які проходять
не вартує воно того