Життя… Ми можемо скільки завгодно обмірковувати життя, в чому його суть, як пройти цей шлях правильно. Як уникнути на ньому кривди, неправди, брехні, болю, розчарувань. Але до суті ми ніколи не дійдемо. Н_І_К_О_Л_И! Бо в кожного – свій власний світ, власне життя, доля, а отже, і суть.
Ми можемо скільки завгодно обговорювати проблеми людства – вони все одно ніколи не зникнуть. Це правда, адже життя – суміш добра та зла, щастя та горя. Ці проблеми – його складова. Їх не треба намагатися вирішити, адже ніколи не досягнеш ідеального результату. Ніколи і ні в чому. В реальності утопія не є можливою, і наше завдання – просто зберігати світову гармонію. Співіснування добра та зла.
Але що робити, коли навіть ця гармонія дедалі більше порушується? Коли світом панує такий абсурд, і страшно навіть подумати про те, що чекає нас завтра. На що не поглянеш – абсурд! Будь то влада, мода, телебачення, оточуюче середовище, суспільство чи стосунки. Не знаю, як на ваш погляд, на мій – світ себе вичерпав, просто «ізжив». Людство вже досягло таких вершин, що більше не має чітко визначеної мети. Не знає до чого прагнути. А згадайте цілі наших попередників! Їхні відкриття у медицині, науці, музиці, мистецтві. Люди прагли до високого. Прагли залишити по собі слід, спадок для прийдешніх поколінь. А що ми? «Обыватели», споживачі минулих надбань, які тільки беруть, нічого не віддаючи навзаєм. До чого ми прагнемо? На що сподіваємося? Що цінуємо у цьому житті і в оточуючих нас людях?
Великі гроші, крута техніка, модний одяг, тусовки, квартири, машини. Невже це саме те, що потрібно нам у житті? Давайте не будемо брехати хоча б собі! Багатство, влада, популярність, визнання мас. Ніхто не буде заперечувати: зараз це те, що ми і справді цінуємо. Саме те, до чого ми так прагнемо. І від цього стає страшно. Це і є те перевтілення, коли людина стає ніким. Втрачає СПРАВЖНІ мрії та ідеали, втрачає своє лице, свою індивідуальність, самого себе.
Я зараз не закликаю нікого щось змінювати, адже людина сама має захотіти щось змінити у собі. Але хочу, щоб кожен просто подумав над цими словами і вирішив сам для себе: ким бути? Споживачем, чи тою силою, яка ще будує наш світ, наше майбутнє.
І останнє! Треба пам’ятати - у нас є 2 виходи: відродитися чи щезнути. І саме ми – те покоління, яке має зробити цей вибір.