Коли в тебе останній раз тремтіли рук?…мовчиш? добре, мовчи… я поки що зроблю нам каву. Не треба на мене так дивитись, любиш чай, знаю, та нам все одно не заснути сьогодні…ні, помиляюсь, ти заснеш годині о другій, може о третій, до того часу все минеться, непереживай. Скільки цукру? так, вибач, я не пам'ятаю - занадто довго ти мовчиш. Чому посміхаюсь? Просто пам'ятаю твій голос. Чому тремчу?…пам'ятаю все. Чому не підходжу?…лячно що забуду запах останньої зустрічі…Чому саме тут? бо за технікою безпеки лише на кухні безпечно палити ті свічки, що навколо тебе… Ну от твоя кава, тримай…скажеш спасибі?… Будь-ласка. Ні я не увімкну музику. Чому? Я втомилася від неї за ці дні. Куди ти дивишся? А так, в моєму годиннику нова батарейка, сьогодні купила, до цього все забувала…а час стояв, і від того так не по собі було…тепер же він летітиме як до цього. Чому посміхаєшся? Мовчиш…добре. Як кава? думаю це добре. Що? Звідки календар? Купила три дні тому, тепер можу бути одною з тих хто холоднокровно малює хрестики на днях і тижнях…от тільки із холоднокровством якось не виходить…вічно ком у горло підскакує…так і стою як вкопана хвилини дві із маркером в руці…Допив? давай віднесу чашку…в тебе руки теплі. Зігріла? Будь-ласка. Тільки скажи, ти будештут, коли я повернусь із новою чашкою кави? Мовчиш…добре…
пс: не очень хочу знать ваше мнение к данному творению! я горжусь им!!