вітер гойдає наші вітрила. змінює напрям подихів
одного разу, коли я любила, він змітав землю від порохів
вітер він вільний, наче птах сизокрилий
йому вистачає подиху, у нього невичерпні сили
вітер куйовдить твоє волосся, памаранчеві пасма витають в повітрі
із вітром нам по дорозі, у нас обох очі хитрі
вітер він свіжими хвилями, робить так, щоб ми вірили
не розділити нас милями, не роз*єднати містами, вирами.
вітер він наче оксамитовий дотик, ніжніший від твого погляду
і не потрібно ніяких екзотик, ніякого суттєвого догляду
вітер нестримний, пристрасний, у вирі танцю кружляє світом
не половинний - цілісний, танцює із іншим вітром
наші вітрила знищені, знешкоджені, штормом розірвані
а ми ще з тобою не прощені, стрибаємо між двома прірвами
наші судна затоплені, втрачені компаси й карти
але я відчула сьогодні вітер. воно було того варте.