У найбільших музеях Європи, а також у приватних колекціях шанобливо зберігаються десятки тисяч кращих зразків декоративного розпису писанок і, що особливо характерно, жоден орнаментальний мотив не повторюється.
Орнаментальні мотиви писанок народжується в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу.
У гуцульських писанках найпоширеніши геометричні мотиви, але в них часто зустрічаються зображення домашніх і диких птахів, і тварин: півнів, кур, козликів, баранчиків та інше.
Трапляються композиції, в яких значне місце займають сюжети з зображенням постаті людини, інтимно – побутові сцени, процеси сільськогосподарських робіт, сцени полювання, народного гуляння, танці, випас худоби на полонині тощо.
Дуже поширені так звані тематичні писанки з зображенням пір року: весни, літа, осені та зими, але найчастіше – весни. Ця пора приносить людині багато радощів, надій і сподівань. Знову пробуджується до життя вся природа. Цвіте і зеленіє, після зимової сплячки, одягається у барвистий народ. Символізуючи весну в зображенні різні польові квіти, гілки дерева, в тому числі й шпилькові, гірські рослини, гірлянди, віночки, букети і т.д. Всі зображення стилізовано до орнаментальних форм, дуже геометризованих.
Часом народні майстри декорують писанки, вільно наносячи кольорові плями на поверхню яйця, переважно на горном фоні, дотримуючись в основному принципу кольорового контрасту. (с.Сокаль на Львівщині, райони Тернопільщини, деякі села на Прикарпатті).
Писанки можна класифікувати за такими характерними ознаками:
- з геометричним орнаментом;
- з рослинним орнаментом;
- з рослинним і геометричним орнаментом;
- з анімалістичним (тваринними) мотивами;
- з зображенням жанрових сценок;
- з зображенням традиційних архітектурних споруд;
- з довільними декоративними плямами, які не можна віднести до геометричних, ні до рослинних, ні до тематичних мотивів;
- писанки з характерною християнською геральдикою, церковною символікою у вигляді різноманітних зображень: хрестів, розп’ять, церковців, капличок та іншою ритуальною атрибутикою, що пов’язані з Великодніми святами – Пасхою.

Майже у всіх регіонах України характерним компонентом у розписах писанок є традиційні текстові слова – вітання, наприклад:
“Христос воскрес”, “Зичу вам щастя”, “Веселих вам свят”, “Марічка любкові” та інші. Мабуть Білосніжка сферична поверхня курячого яйця уявлялась народному майстрові землею, покритою снігом. З весною земля оживала різними барвами. Цей перехід до весни він символічно зображав через квіти, гілки, сонце, живі істоти і т. ін.
У різних районах України орнамент має різкий характер та різні забарвлення. На весь світ славився своєю композицією, мініатюрним візерунком і ніжним злотисто – оранжевим кольором писанки села Космача. Не менш художню вартість мають писанки із Сокали під Львовом. У свій час спритні перекупники замовленням косьмацьким майстром велику кількість писанок і перепродуючи їх у різних країнах Європи та навіть за океаном, наживали собі чималі гроші. Самі ж майстри за цю ювелірну роботу одержували мізерну плату.
На відміну від мініатюрного космацького орнаменту в них переважають мотиви великих, дещо геометризованих рослинних і квіткових форм. Колорит цих писанок коричнево – жовтий з незначним введенням зелених барв.
У південно – східний частині Прикарпаття – в селищі Верховина, Криво рівня, Ільці, Яворів та ін. – орнаментації писанок переважають світло – рожеві, темно – зелені та золотисті барви на червоно – коричневому тлі. Постаті людей, тварин, птахів, як правило, залишаються білими, плоскісно – силуетними. За силою художньої виразності, своєрідним колоритом, декоративністю, за характером зображень, довільним ритмом і розповідною жанровою композицією писанки с. Замагорів не мають собі аналогів і можуть бути віднесені до найоригінальніших у світі.
Декоративна виразність писанок визначається не лише мистецьким хистом народного мистецтва, а й технікою виконання. Техніка розписування досить складна і помигає строгої послідовності нанесення фарб. Відіграє роль не лише колір барвника, а й його тон, світліший чи темніший, оскільки процес накладання кольорів відбувається за принципом – від найсвітлішого до найтемнішого.
Точність нанесення рисунка восковими лініями, розмітка і членування сферичної площі, дотримання ритму, рівноваги в побудові орнаментальної композиції, пропорційність окремих декоративних елементів, імпровізація – все це вимагає від художників високої майстерності. Про високий мистецький рівень писанка рів свідчить і далеке від натуралізму силуетне та контурне трактування рослинних і анімалістичних мотивів, а також кольорові сполучення, чистота і яскравість барв, сміливі тональні та кольорові контрасти.
Кожна писанка – це довершений художній твір декоративного мистецтва.
Як створюються орнаментальні композиції на писанках ?
Народні майстри – писанкові виконують різноманітні кольорові рисунки на сферичній поверхні шкарлупи яйця без будь – яких попередніх ескізів. Для цього, безумовно, потрібна велика вправність, невичерпна мистецтва фантазія, художній хист і творча вигадка. Жодна з композицій писанок не повторюється.
Рослини, квіти, птахи, археологічні споруди, побут мешканців Карпат, процесі праці, відпочинку – все це знаходить своє втілення на писанок і є тією першоосновою, що дає матеріал для орнаментальних прикрас.
Усім писанкам притаманна спорідненість мотивів (наприклад: геометричні квіти, різні варіанти “клинців” та “сонечка” тощо).
Серед дрібного багатобарвного геометричного малюнка часто на писанках привертає увагу лінія з чіткими заокругленими гребінцями. Це елемент не домінуючий і в даному випадку виступає як допоміжний у створенні загальної схеми орнаменту.
На Київщині, Волині, Тернопільщині гребінчаста смуга зустрічається в різних варіантах так званого “безконечника”, тобто хвиляста лінія з гребінцями є основним зображувальним мотивом з певним змістом.
Запровадження цього елементу в писанковий орнамент можна віднести до часів трипільської культури.