Понеділок. Перший урок - Історія. Аліна з подруга Танею повільно ішли до кабінету. Аліна - гарненька, висока дівчина з довгим русявим волоссям, Таня - її протилежність: також гарненька але низенька, з довгим каштановим волоссям.
- Ти чула, в нашому класі з‘явився новенький, кажуть симпатичний! - розповідала Таня.
- Круто. А хто він і звідки? - оживившись, запитала Аліна.
- Зараз розповім…
Аліна уважно слухала подругу, так уважно, що навіть не помітіла калюжку на підлозі, послизнулась і впала прямо посеред коридору. Всі залелися сміхом.
- Ти не забилась? - почувся голос Тані, але він злився з хлопчачим, трішки хриплим, але приемним голосом.
Аліна підняла голову і оторопіла… Перед нею, з протянутою рукою, стояв ВІН. Високий, красивий з коротким каштановим волоссям.
- Дякую! - воня взялась за протянуту руку і з його допомогою встала.
- До речі, мене звати Сергій! - відрекомендівався хлопець.
- Мене - Аліна, приємно познайомитися! - обтрушуючись відповіла дівчина.
Продзвенів дзвінок на урок і всі пішли в клас.
Хлопець просто йде Аліні з голови - такий красень!
На наступній перерві в столовій.
- Тань, дивись! Він сів за сусідній столик! В мене є шанс загладити враження про себе! - прошептала Аліна.
- Давай, подруго, щасти!
Проходячи із своїм сніданком мимо Сергія і мило усміхаючись, Аліна послизнулася и перекинула свій сніданок на нього. Чашечка з чаєм перевернулася на нову білу футболку…
- О ні!! Вибач, я така незграба! Що ж тепер робити?! О ні-і-і! - Перелякано пискнула дівчина.
- Супер! прекрасно, тільки цього мені не вистачало! Не дівчина, а магніт для неприемностей! Чого ще чекати?
Сергій встав, взяв свій рюкзак і пішов, навіть не гланувши на неї. А Аліна так і залишилась стояти на місці, мов вкопана.
Пройшло два тижні. Про цей інцедент всі вже забули. А от Аліна про ні… Думки про Сергія хвилювали її з того часу, як вона вперше його побачила.
- Алі-і-іна! - протянула Таня - Довго мені ще тебе чекати.
-Зараз іду! - почувся голос подруги із-за дверей туалету.
Дівчата зайшли в клас.
- Ви тільки подивіться на це! - засміялась Катя, відмінниця, модниця, активістка, короче - задирака!
Весь клас залився сміхо. Дівчата не могли зрозуміти в чому річ. Першою прийшла в себе Таня.
- Ой! Аліна - спідниця! - шепнула вона.
Дівчина опустила очі і помітила, що збоку спідниця задралася.
- Ха! Навіть в туалет не може по людськи сходити! - не зупинялася Катя.
- Да я тебе зараз! - Аліна кинулась була до Каті.
- І що ти мені зробиш? перекинеш на мене чай? - глузливо запитала дівчина і багатозначно глянула на Сергія, який сидів за сусідньою партою
- Годі! Залиш її в спокої! невже тобі так подобається знущатися над людьми? - голосно сказав він.
Сварку перервала Катерина Іванівна, яка зайшла в клас.
Цілий урок Аля крадькома поглядала на хлопця. "Він за мене заступився…" - ця думка гріла їй серце.
Після уроку вона думала підійти до нього і подякувати, але як тільки подзвонило на перерву він вийшов з класу. Оскільки це бів останній урок, нагоди подякувати сьогодні більше не було.
Наближалися Новорічні канікули! Всі контрольні були вже написані і учні могли відпочити…
В класі було шумно. Всі обговорювали, де і з ким проведуть зимові канікули. А наша героїня все так само не зводила очей з Сергія. З того дня, через уроки(яких було БАГАТО) вони не могли нормально поспілкуватися. Катька не відходила від нього ні на секунду.
Легка на помині! В клас ввійшла Катя.
-Всім увага! Моїх батьків в суботу не буде дома, тож я запрошую всіх до себе на вечірку. Всіх, ну можливо, окрім деяких невдах! - сказала вона і глузливо глянула в бік Аліни і Тані. - Хоча, приходьте, яка ж вечірка без клоуна!
По класу пробігся смішок. Не усміхнувся лише ВІН…
По дорозі до дому:
-Ти підеш? - запитала Таня.
- Напевне ні, що я там забула! - кисло відповіла Аліня.
- А я думаю тобі обов’язково потрібно піти. Ти ж не можеш допустити, щоб ця відьмя прибрала Сергія до своїх рук! - запротестувала подруга.
- Ну… напевне ти права. - неохоче згодиляся Аліна.
Вдома вона, обдумавши ситуація, зрозуміла, що Таня права, і вона повинна піти.
На вечірці було весело: лунала ритмічна музика, всі сміялися і танцювали. Не раділа лише Аліна… Катька ні на крок не відходила від Сергія.
Зовсів втративши надію, Аліна вирішила незамітно піти, але і тут стався прикрий випадок. Коли вона діставала свою куртку з під груди інших, то повалила на себе вішалку… Музика стихла і в дверях з’явилися Катя і Сергій.
- Ха-Ха! наш клоун і тут умудрився облажаться! Так тримати!! - розсміялася вона.
у Алі на очах виступили сльози, вона взяла свою куртку і пішла до дверей! Але хтось перехватив руку. Вона обернулася і побачила ЙОГО! Дівчина різко вирвала свою руку:
- Залиш мене! Он іди до Катьки, ви з нею гарна пара! - крикнула вона.
- Дурненька… - почав він, але Анінка його перебила:
- Правильно! Нічого тобі стояти біля дурненької!
- Ти не зрозуміла! - підвищив Сергій голос, а потім, ніжно додав - Мені окрім тебе ніхто не потрібен!
В кімнатці стало тихо.
- Що? Цього не може бути! - почала була Катька. Її ніхто не став слухати.
- Мені окрім тебе, ніхто не потрібний! - продовжив він. - Я тебе люблю.
- А-а… - не вірячи своїм вухам почала Аля, але Сергій її знову перебив.
- Я знаю, повинен був раніше сказати. Я закохався в тебе з першого погляду, але все не міг набратися сміливості просто підійти і сказати… Пробач мені!
- За що? Я також люблю…
Більше вона нічого не змогла сказати… почувши останні слова він обняв її і поцілував…*