Наступної ночі він покине тебе, зробить крок до зими, зникне, фотографуватиме потім мокрі асфальти, у світлі грудневих зірок і ліхтарів, десь на харківському або проспекті перемоги.
Тобі лишиться холодне скло і тепле підвіконня, тобі вже ніколи не скуштувати самотності, йтимеш у перукарню, на роботу, до лікаря, йтимеш де-інде, і місто сліпитиме тобі очі шаленими відблисками чужого щастя.