<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>і знову боляче </title>
				<link>https://viewy.ru/note/65183272</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/65183272</guid>
				<pubDate>Wed, 28 Oct 2015 00:12:07 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ хотілося написати щось доволі поетичне, вилити душу красиво, та доки шукала код доступу до сторін... <a href="https://viewy.ru/note/65183272">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>хотілося написати щось доволі поетичне, вилити душу красиво, та доки шукала код доступу до сторінки в'юві, усі думки вивітрилися.</p>
<p>Відстань. Мова про неї ведеться починаючи з другого чи третього запису донизу й я знову її торкнуся.</p>
<p>У відносинах на відстані трапляються моменти, коли здається, що все дарма, чи що все втрачено..а головне запитання криється в одній простій істині "відстань змінює". Вона може змінити в хорошу сторону, може навпаки. Та єдине що я знаю напевне - бездіяльність вбиває</p>
<p>і ось сиджу я. між нами навіває холодок</p>
<p>минулого тижня ми мало не втратили один одного</p>
<p>у відповідь чую: "у мене навчання, не хочу відволікатись"..і неволі згадую його ж слова: "нам варто більше говорити, не ховатись за навчанням і буденними справами</p>
<p>так. нам важко знайти спільну мову. Хочеться вратувати стосунки, хочеться врятувати нас</p>
<p>готова закинути навчання. Зворотня відповідь геть не взаємна. Він хапається за навчання. Він молодець. Там рівень інший. Я ж розриваюсь між "пожертвувати знаннями заради кохання" чи "балансувати над прірвою стосунків продовжуючи навчатись".</p>
<p>якось невідповідно. Вам не здається? не бачу віддачі</p>
<p>в мене 37,4</p>
<p>так, я знову захворіла. Кажу, що писала всюди, жодної спроби перевірити повідомлення з його сторони. Або в мене маразм, або у когось знову криза. А що роблю я? а я шукаю інтеграційні процеси, які мені до лампочки на даний момент, і аж ніяк не можу ляснути його в обличчя, аби отямився</p>
<p>і міцно-міцно обійняти</p>
<p>аби зрозумів. Як сильно я тебе кохаю, Дімка</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/65183272">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>відстань </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64549701</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64549701</guid>
				<pubDate>Tue, 19 May 2015 23:50:10 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ловлю себе на думці, що заходжу сюди лише тоді коли геть верне душу, а поділитись нема як..
він ... <a href="https://viewy.ru/note/64549701">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ловлю себе на думці, що заходжу сюди лише тоді коли геть верне душу, а поділитись нема як..</p>
<p>він єдиний, заради кого я терплю всі страхітливі випробування відстані</p>
<p>та мені боляче..я хочу ніжності</p>
<p>хочу рідний погляд, дотик гарячих губ, беззаперечна посмішка</p>
<p>і тоді щаслива до небес</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64549701">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>довіра </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63965612</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63965612</guid>
				<pubDate>Sun, 01 Feb 2015 22:33:04 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ сиджу я така з температурою і думку гадаю: чому я дурненька, чому не літаю?. температура в мому с... <a href="https://viewy.ru/note/63965612">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>сиджу я така з температурою і думку гадаю: чому я дурненька, чому не літаю?. температура в мому стані річ зовсім не позитивна. Так, ви скажете, що це завжди погано, проте коли в тебе були підозри на аппендицит, всередині кіста об*ємом 4 см у вільному плаванні, тоді будь-який вибрик організму дає привід задуматись.</p>
<p>все це добре чи погано, та це виліковно</p>
<p>а ось довіра..як же тяжко її здобути й як легко підірвати</p>
<p>я прагну щирих та відвертих стосунків, та все одно в кожного криється якась таємниця, і ось коли ти відкриваєш свої, вчасно не зазначені, вчинки - в душі утворюється порожнеча. Так руйнується довіра.</p>
<p>Я хотіла позбутись недомовок</p>
<p>адже дійсно немає нічого кримінального в тому, що б зустрітись із другом і поговорити про те, про се після тривалої перерви, та розійтись. Ця розмова була потрібна. Так, нехай нас щось поєднувало в минулому, та в теперішньому це втратило сенс. Ми не бачимось, не спілкуємось на відміну від&#8230; Я не розумію чому так відбувається ось серйозно. Хочу щоб мене про це запитали в лице</p>
<p>так легше завжди говорити. Ти бачиш очі співрозмовника, які в той момент не можуть нічого приховати.</p>
<p>Я кохаю Діму до безтями. Це перша людина, якій я ладна віддати життя. Я чекаю, віддаюсь і боюсь.</p>
<p>усі ми маємо право на страх, егеш? та ми не повинні дозволяти йому керувати нами.</p>
<p>і знову ж таки не малу роль відіграє відстань. Тяжко це все. Чому я раніше не зробила візи..? скажете так було потрібно? так, мабуть, так..</p>
<p>а зараз прискорити процес коштує купу грошей, яких у мене реально немає. Батьків просити я не стану. Давно припиняю це робити. Степендії, зарплати. Декілька місяців, не менше.</p>
<p>я вірю, що все налагодиться. потрібен час</p>
<p>він зрозуміє мене. Мати його теж дізнається мене блище і сприйме вибір сина позитивно. Мабуть я накручена, так. Та як на мене треба частіше висловлювати свої думки. Не людям. Вони трішки мене напрягають.</p>
<p>Так, вони чудові друзі. Денис, Маша, Рома. Завжди вислухають. Та я не люблю розводити теревені про своє особисте життя. Я краще з*їм себе зсередини.</p>
<p>Пробач, коханий.. на шляху до спільного щастя я знову таки залишила сліди сумнівів. Та я вчинила правильно. Моя душа відкрита.</p>
<p>я подарую тобі маля.З такими ж великими щічками, як у мене. Як ти любиш.</p>
<p>плачу. не можу</p>
<p>мені потрібні його обійми</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63965612">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>дорога </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62954922</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62954922</guid>
				<pubDate>Mon, 22 Sep 2014 02:40:16 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Скільки б мене не переконували, проте дорога - тяжка річ. Вона забирає час, сили та людей.. Не сп... <a href="https://viewy.ru/note/62954922">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Скільки б мене не переконували, проте дорога - тяжка річ. Вона забирає час, сили та людей.. Не сприймайте слова буквально, але находячись у різних країнах неймовірно тяжко втримати здоровий глузд. Страх невідомості за більш ніж близьку людину сковує і поглинає. 
Мої записи тут дещо дивні. У кожному з них йдеться абсолютно про різних людей. Давно хотіла написати, проте ніяк не наважувалась.
Ми з Дімою вже три місяці разом. Це були прекрасні два місяці щастя. Відверто та щиро можу відповісти, що я дійсно його кохаю. Дуже скучила..хочу відчути на собі люблячий погляд, дотики теплих рук та ніжних губ. Можливо схоже на дурниці, проте він для мене усе. Вірю в НАС та НАШЕ майбутнє.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62954922">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>пройшло вже дуже багато часу </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61788348</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61788348</guid>
				<pubDate>Sun, 25 May 2014 23:18:06 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Так-так
Навіть заголовок не зміню.. Пройшло вже дійсно багато часу. Я написала той свій перший е... <a href="https://viewy.ru/note/61788348">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Так-так
Навіть заголовок не зміню.. Пройшло вже дійсно багато часу. Я написала той свій перший екзамен, а в голові каша все густіша.
Вова..дедалі частіше він веде себе як дитина. І тоді сюрприз вдався. Я б сказала аж занадто&#8230;я поспішила, тепер трішечки шкодую.
Не знаю, що зі мною коїться
Я думала ось воно, щастя. А що отримала? Зізнання Діми, яке геть збило мене з пантелику.
Подумати тільки, півтора роки він мовчав. Мовчав увесь час, коли я дивилася на нього закоханими очима. І лише тоді, коли я проковтнула усе це і змирилася з думкою, зо йогу все одно - він зізнавався. Це карма якась. 
Але відчуваю, ми будемо разом
Одружимось
Про що я думаю&#8230;відріжте мені голову.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61788348">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>пройшло вже дуже багато часу </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61578728</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61578728</guid>
				<pubDate>Sat, 10 May 2014 08:26:24 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Пройшло вже дуже багато тижнів, днів, годин, хвилин з моменту останнього запису.
Буквально через... <a href="https://viewy.ru/note/61578728">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Пройшло вже дуже багато тижнів, днів, годин, хвилин з моменту останнього запису.
Буквально через тиждень у мене перші екзамени, а я навіть не купила розв'язників&#8230;
Таке буває
У голові далеко не думки про навчання
Від утоми я створила власний світ, в якому просто виживаю на бажаннях і потребах. Так не можна, проте хто навчить як діяти інакше, окрім усіх відомих "грабель".

У вас бувало таке, що ви стоїте у місті, вас обіймає кохана людина, і, раптом, ви помічаєте друга&#8230; Різко обертаєтесь, в думках каша і лише одне бажання: " аби не побачив"
Він проходить повз і ви усвідомлюєте зрадливе тримтіння ніг&#8230;що це???
І до цих пір мучить думка чи він вас бачив&#8230;
А далі все шкереберть&#8230;
Ти занурюєшся у теплу кофтину на грудях хлопця і відчуваєш себе у безпеці.
Усе минуло.
Так.
У мене новий хлопець. Вова. Дитя моє^^ у всіх змістах наша різниця у 2 роки часом пригнічує.
Май.
Він був у Хмельницькому, я бачилась з ним&#8230;все ще згадує любов і твердить про свої почуття.
Я втікла. Бо посварилась із Вовою. Мені це 
важливіше, аніж оте незрозуміле минуле&#8230;
Сьогодні влаштовуємо хлопцям сюрприз
Сподіваюсь усе вийде ;)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61578728">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #60360184 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60360184</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60360184</guid>
				<pubDate>Sun, 02 Feb 2014 23:22:05 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мне слишком одиноко, при этом я понимаю, что это все из-за меня <a href="https://viewy.ru/note/60360184">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мне слишком одиноко, при этом я понимаю, что это все из-за меня</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60360184">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #60300703 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60300703</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60300703</guid>
				<pubDate>Thu, 30 Jan 2014 17:03:46 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мій вьюві більше схожий на безглуздий лепіт дитини. 
В кожному записі опис зовсім іншої людини.... <a href="https://viewy.ru/note/60300703">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мій вьюві більше схожий на безглуздий лепіт дитини. 
В кожному записі опис зовсім іншої людини.
Хто прочитає - перестане зі мною спілкуватися.

Зараз я вільна у своїх рішеннях. Влад мене часом бісить. Буває.
Почала спілкуватися з Май, коли зрозуміла, що втрачаю. З'явилася деяка Настя, яка завойовує його увагу.
Я втримую будь які залишки почуттів граючи на спільних інтересах. Це дурість, знаю.
Щойно він отримає подарунок - я виходжу з гри.
Вже все вирішено.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60300703">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #60300514 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60300514</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60300514</guid>
				<pubDate>Thu, 30 Jan 2014 16:57:33 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Главное не сломайся. 
вот сейчас вообще.
никак.
нельзя. <a href="https://viewy.ru/note/60300514">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Главное не сломайся. 
вот сейчас вообще.
никак.
нельзя.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60300514">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>вечер </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59743393</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59743393</guid>
				<pubDate>Thu, 26 Dec 2013 22:53:36 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ мне безумно страшно&#8230;и поделиться я могу только в текстовом варианте&#8230;
как всегда на к... <a href="https://viewy.ru/note/59743393">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>мне безумно страшно&#8230;и поделиться я могу только в текстовом варианте&#8230;</p>
<p>как всегда на кануне серъезного разговоре у меня дрожит каждая клеточка сердца, в голове сразу все за и против..не делаю ли я ошибку..</p>
<p>совсем недавно я горела этими отношениями, а теперь все потухло</p>
<p>уже месяц я его не чувствую&#8230;не обнимаю, не целую..пустота..</p>
<p>разговоры с друзьями и вот я решилась&#8230;я боюсь делать больно..вновь&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59743393">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Стосунки </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59023361</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59023361</guid>
				<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 22:28:17 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Поступово втрачаю сенс наших стосунків, які ми так майстерно приховуємо.
Мені не вистачає елемен... <a href="https://viewy.ru/note/59023361">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Поступово втрачаю сенс наших стосунків, які ми так майстерно приховуємо.</p>
<p>Мені не вистачає елементарної ніжності&#8230;я її не отримую і не віддаю. Це вбиває. Часом сижу, дивлюся на ньго і з'являється нестерпне бажання обійняти&#8230;просто пригорнутися до нього. Проте одразу згадую як він цього соромиться на людях і мені стає тяжко..образливо якось..</p>
<p>Створюється враження, що він соромиться мене. Хіба ми можемо розвиватись в такому напрямку? Відповідь очевидна.</p>
<p>Коли ми були просто друзями, ми спілкувалися набагато більше&#8230;я хочу повернути ті дні&#8230;тільки додати краплинки любові й щирості.</p>
<p>В нас все вийде..краще ніж у минулі рази. Я сподіваюсь. Вірю. За це повинні боротись двоє, отож допоможи мені..я хочу цього&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59023361">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Виш </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58935172</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58935172</guid>
				<pubDate>Thu, 14 Nov 2013 19:36:18 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Здається я обрала свій шлях у майбутнє. Так, я бажаю залишитись в рідному Хмельницькому. Поруч з ... <a href="https://viewy.ru/note/58935172">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Здається я обрала свій шлях у майбутнє. Так, <i>я бажаю залишитись в рідному Хмельницькому.</i> Поруч з людьми, яким я дійсно потрібна й які для мене безмежно важливі. <b>Друзі, батьки.</b> За кохання нічого не кажу. У будь-якому разі наші шляхи розійдуться наступного року. <b> <i>Проте я волію за це не думати. Варто жити сьогоднішнім днем.</i> </b></p> 
<p>Чому саме Хмельницький? Бо не лежить в мене душа до Києва. Львів. Так, це єдиний варіант з приводу якого я можу вагатися.</p>
<p>Якщо ми з сестрою поїдемо, батьки залишаться самі, я не хочу їх кидати. Не для цього ростили. Вартість проживання й навчання на 5 курсі занадто шикарна як на гаманець студентки, а тягнути з батьків не маю бажання.</p>
<p>І як на мене те, що в столиці найкраще - <i>стереотип.</i> Там таких <b>"молодих" - тисячі.</b> Навчання однакове, тільки там + гроші за престиж. Я хочу навчатися, а не платити.</p>
<p>А тому спробую встати на ноги тут, у рідних просторах:*</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58935172">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>танці </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58930575</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58930575</guid>
				<pubDate>Thu, 14 Nov 2013 16:59:13 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Чекаю в авто сестру з тренування. Я скучила за танцями:( за тією годиною, коли можна було поринут... <a href="https://viewy.ru/note/58930575">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Чекаю в авто сестру з тренування. <b>Я скучила за танцями:(</b> за тією годиною, коли можна було поринути в світ відчуттів і не думати за буденні проблеми.</p>
<p>Коли просто поринаєш у світ танцю. Вони дають волю емоціям, заряджають енергією, підтримують у прекрасній фізичній формі.</p>
<p>Ну а я що.. Їм і навчаюсь. Ось мій щоденний ритм життя&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58930575">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Любов </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58919513</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58919513</guid>
				<pubDate>Wed, 13 Nov 2013 23:06:23 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я напевно навіжена&#8230; Нереально пояснити мої думки та почуття. Влад..за день мої відчуття до ... <a href="https://viewy.ru/note/58919513">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я напевно навіжена&#8230; Нереально пояснити мої думки та почуття. Влад..за день мої відчуття до нього змінюються як паравозик на американських гірках. Здається він моє єдине, але в голові знаходиться місце і для іншого&#8230;Тааккк, <i>дуурннаа!?(((</i> але спілкування&#8230;воно зводить мене з розуму&#8230;.я починаю подумки малювати майбутнє. З ним. Із здається другом..але такою близькою людиною.</p>
<p>Я хочу відчути його поруч, аби зрозуміти, <b>що дійсно мені потрібно</b>. </p>
<p>Кохання..що ж ти коїш..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58919513">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #58697187 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58697187</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58697187</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Nov 2013 22:13:18 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  <a href="https://viewy.ru/note/58697187">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><img itemprop="image" alt="типова реакція на прекрасні туфлі в магазині" src="https://vk.com/doc31543475_227943976" /></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58697187">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Ми </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58644663</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58644663</guid>
				<pubDate>Thu, 31 Oct 2013 11:06:24 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 27 жовтня я вперше вимовила слова "Я люблю тебе" людині, яка для мене багато означає&#8230; Влад.... <a href="https://viewy.ru/note/58644663">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><b>27 жовтня</b> я вперше вимовила слова <i>"Я люблю тебе"</i> людині, яка для мене багато означає&#8230; Влад. Скільки усього ми з ним пережили.. І кохання, і розставання&#8230; Два місяці не спілкувались, часом взнавали один про одного від друзів. Я думала, що це остаточна крапка в наших стосунках, проте все перевернулося догори верхом. Зараз я щаслива, коли його бачу, обіймаю, цілую і відчуваю його поцілунки. <i>Мені тихо й затишно просто від думки, що він є&#8230;.</i> Дивно. Зовсім нещодавно я обривала будь-які ниточки що нас пов'язували, він мене дратував, друзі постійно про нього нагадували&#8230;а тут все кардинально суперечить мені. Що з цього вийде? Я не знаю й <b>не бажаю знати.</b> Я насолоджуюсь моментом*</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58644663">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Місяць </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58332501</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58332501</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Oct 2013 22:21:26 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Тобі напевно цікаво дізнатися про події останнього місяця..так, я давненько сюди не заходила. Нав... <a href="https://viewy.ru/note/58332501">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Тобі напевно цікаво дізнатися про події останнього місяця..так, я давненько сюди не заходила. Навіть не має думок як це пояснити.</p>
<p>Я все ж набралась сміливості й зізналася Максу в тому, що він для мене просто друг. Ми розлучилися за два дні до нашого <i>"місяця"</i> разом. Вийшла до нього під час фотосессії на випускний альбом і розказала все як є. Я його дуже сильно ранила. Ніколи не бачила його таким засмученим.. Наступні декілька днів я провела сперечаючись з його друзями. Я доводила, що нічого не відчуваю, а вони всі голосили: "Ти робиш помилку". Лише Владу згодом стало байдуже, а Ваня підтримав моє рішення.</p>
<p>Ось так і живу. Ходила потім з Ольою на Скай..бачила його з пагорбу. Так, я втікла, а потім шалено поспішала додому перелякана й замерзла. Захворіла, побула вдома. Все ніби нормалізувалось..але з*явилось одне "але"&#8230;</p>
<p>Влад. Я поновила наше спілкування. Мені було дико те, що він навіть не вітається, а усілякими методами мене уникає. Просто подзвонила, а тепер ми спілкуємось мало не щохвилини. Знаємо розклад один одного й бажаємо солодке <i>надобраніч</i> щоночі. Я поступово стаю від нього залежна. Так склалось, що він увійшов у моє життя саме тоді, коли необхідна була підтримка й елементарне ніжне ставлення..я його отримала. А тепер ловлю себе на думці про те, що я хочу відчути присмак його губ, насправді потонути в його обіймах, а не через текст смс. Я просто хочу відчути його поруч. Я закохуюсь, а якщо бути точною й чесною перед собою, то <b> <i>в мені прокидаються давно забуті почуття, які увесь цей час лежали на лавах моєї підсвідомості&#8230;</i> </b></p> 
<p>Мені страшно..</p>
<p>Оля каже, що я попала, Діма радить бути обачною й не наступити втретє на ті ж самі граблі, а я просто хочу бути поруч. Так, часом він мене дратує, але за ці пів року, що я його не знала, він відчутно змінився. Незмінною лишилася лише любов до мене.</p>
<p>Він хоче поїхати навчатися до Польщі. Клята Польща. Вона забирає найближчих. Вона відібрала в мене Діму, коли я тільки-тільки почала з ним дійсно класно спілкуватися.</p>
<p>Ми спілкуємось надалі, але <b>рядки людину не замінять.</b></p> 
<p>Загалом я запуталась в собі жахливо&#8230;пірнаю в навчання&#8230;</p>
<p>Сьогодні вітали Наташу. Здається їй все сподобалось. Це круто. Я рада:*</p>
<p>а зараз час вчити фізику. Завтра буду перездавати.</p>
<p>Удачі мені, вьюві)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58332501">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #58324001 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58324001</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58324001</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Oct 2013 17:23:28 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Он меня не обманул.. Женя. Я не буду вдаваться в подробности кто это. Скажу лишь одно: это мое да... <a href="https://viewy.ru/note/58324001">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Он меня не обманул.. Женя. Я не буду вдаваться в подробности кто это. Скажу лишь одно: это мое далекое прошлое, которое переодически мигает светом в настоящем..</p>
<p>Он действительно был в Афганистане. Теперь фото ральны и у меня все сжимается внутри. Все наши моменты прокрутила в голове как мини фильм для двоих..</p>
<p>Он не должен был так поступать. Пусть его хранит Господь&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58324001">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #57430838 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57430838</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57430838</guid>
				<pubDate>Tue, 10 Sep 2013 19:26:10 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Сьогоднішній день почався доволі непогано. Почула безліч компліментів в свою адресу, дізналася за... <a href="https://viewy.ru/note/57430838">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Сьогоднішній день почався доволі непогано. Почула безліч компліментів в свою адресу, дізналася за осінні тури та побачилася з Максом.</p>
<p>Я все ще не можу прийняти рішення. Мені з ним добре, хоч я і не відчуваю спільного майбутнього&#8230;Я можу зробити його найщасливішим хлопцем на планеті, та чи буду щасливою я?.</p>
<p>Коли він запитав: <i>"Хто такий Майборода?".</i> Всередині мене все ніби здригнулось і зупинилось на мить.</p>
<p><i>"Невже вони спілкувалися?" -</i> промайнула схвильована думка. Якщо Андрій дізнається про Макса - я назавжди втрачу його як чудову людину, з якою пов'язано занадто багато прекрасних моментів. Так, ми просто друзі, проте він досі не відпускає думку про минуле, а я просто сумую..сумую за тим, що ми втратили нашу іскру близько двух місяців тому.</p>
<p>Проте все гаразд. Скоріше за все Макса турбують ревнощі. Він закоханий..</p>
<p>Мені потрібно взважити всі за і проти.</p>
<p>Або я поринаю у нього, або негайно усе це припиняю. Дурне становище.</p>
<p>Здається я просто не готова впустити нову людину в своє життя.</p>
<p><b>Це ж я.</b></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57430838">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ZHITTYAVDUMKAH: Личное – заметка в блоге #57396630 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57396630</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57396630</guid>
				<pubDate>Mon, 09 Sep 2013 15:21:39 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 16:17
Прийшла на заняття з математики, проте вчитель відсутній. Чекаю вже хвилин 20. Він не з ти... <a href="https://viewy.ru/note/57396630">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>16:17</p>
<p>Прийшла на заняття з математики, проте вчитель відсутній. Чекаю вже хвилин 20. Він не з тих людей, які запізнються. За свої 70 він став доволі інтелегентною людиною.</p>
<p>Пустий довжелезний коридор ХОІППО. Часом з кабінетів виходять працівники, які кудись постійно поспішають. Подзвонила мама, сказала в них нарада. Ну що ж, зачекаю.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57396630">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Макс </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57385905</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57385905</guid>
				<pubDate>Sun, 08 Sep 2013 23:47:18 +0300</pubDate>
				<author>ZHITTYAVDUMKAH</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ZHITTYAVDUMKAH</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ми познайомились в лікарні. Він прийшов із другом провідати Ваню, який в той момент лежав в мене ... <a href="https://viewy.ru/note/57385905">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ми познайомились в лікарні. Він прийшов із другом провідати Ваню, який в той момент лежав в мене в палаті й як завжди грав в "<i>Need for speed</i>". Вони сиділи, говорили, шуткували, відповідно й я разом з ними. Згодом прийшов Влад. Аби не виникало питань, чиї імена я згадую, одразу поясню. Цього літа я їздила до табору й як завжди моя кімната дівчаток здружилася з єдиною кімнатою хлопців. Ми стали називати себе Сім'єю, коли зрозуміли наскільки близькі один одному. Так і дружимо, 5..усі інші ніколи не мають часу. Проте це вже зовсім інша історія.</p>
<p></p>
<p>Під час розмови я часто ловила на собі його погляди..як дізналася пізніше - його звати Максим. Я знала, що сильно йому сподобалась, а тому не здивувалася, коли через декілька днів він постукався до мене в друзі. Далі звичні балачки, спільні прогулянки, озеро, захоплення, хлопці в очікуванні коли ми почнем зустрічатись і ось це сталось. Парк, гуляємо, вже день підбігає до кінця й несподівано він розповідає про свої почуття. <b>Я офіційно стала його дівчиною.</b> Пристрасний поцілунок й через хвилину ми йдемо за руку здивовані та щасливі. Здавалось би, ось воно, щастя&#8230;</p>
<p>Наступні дні були сповнені розмовами про початок наших стосунків. Усі дзвонять, цікавляться, а ми просто насолоджуємося один-одним. Ми гуляємо, нам добре, проте це більш схоже на дружню прогулянку з елементами обіймів та поцілкунками-вітаннями. Я ловлю себе на думці, що він так і залишився для мене другом. Мені тяжко й страшно. З кожною зустріччю, я перевіряю усі "органи" на наявність закоханості, проте нічого не знаходжу. Мені просто затишно поруч із ним&#8230;</p>
<p>Сьогодні рівно два тижні з початку наших стосунків. Він починає говорити люблю, а в мене усе стискається всередині від холодних думок. Ми майже не бачимось через постійні додадкові заняття та купу домашнього завдання. <i>Телефонні розмови видихаються</i> &#8230;втома відбирає останні теми для спілкування. Незабаром у нього день народження, я загубилася в думках&#8230;не знаю що робити.. Не хочу завести все надто далеко й зробити йому боляче. Проте й не знаю, як йому це повідомити, адже це неймовірно тяжко сказати: "я тебе не люблю" й дивитися, яку вбивчу силу мають ці слова.</p>
<p><i>Безвихідь чи нерішучість?..</i></p> 
<p><i>В голові сотні думок.</i></p> 
<p><i> <b>0:46. Прийшов час прийняти рішення.</b> </i></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57385905">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
