<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>VOLODYMYRIVNA: Личное – заметка в блоге #54994992 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54994992</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54994992</guid>
				<pubDate>Mon, 17 Jun 2013 23:29:45 +0300</pubDate>
				<author>VOLODYMYRIVNA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>VOLODYMYRIVNA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Хочу тебя… Здесь пошлости
ни грамма…
Я просто каждой клеточкой
люблю…
Ты для меня мужчина
лу... <a href="https://viewy.ru/note/54994992">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Хочу тебя… Здесь пошлости
ни грамма…
Я просто каждой клеточкой
люблю…
Ты для меня мужчина
лучший самый…
Тебя у прошлых женщин
отмолю…
Хочу тебя до колики под
кожей, 
До бабочек, живущих в
животе…
Мы друг без друга жить уже
не сможем…
Мы друг для друга – солнце в
темноте…
Хочу… любимых губ ещё
коснуться, 
Растаять там… на белых
облаках…
Укутаться в тебя… с тобой
проснуться…
Быть линиями на твоих
руках…
Хочу в твою бессонницу
пробраться
И заменить её волшебным
сном…
И без сопротивления
сдаваться
В твой плен, где будем
только мы вдвоём…
Хочу тебя, как хочет солнце
лета, 
Как хочет ночи грешная
луна…
Хочу в твои объятья быть
одетой…
Хочу с тобой до космоса… до
дна…
Любовь без страсти –
лодочка без вёсел…
А без любви у страсти краток
путь…
С тобою мы в душе друг
друга носим…
Хочу тебя, люблю… Ты
только будь…</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54994992">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>VOLODYMYRIVNA: Личное – заметка в блоге #54994857 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54994857</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54994857</guid>
				<pubDate>Mon, 17 Jun 2013 23:24:39 +0300</pubDate>
				<author>VOLODYMYRIVNA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>VOLODYMYRIVNA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я тебя хочу… Очень… До слез, 
до мороза по коже, 
До искусанных губ, до
скулящей от боли тоски... <a href="https://viewy.ru/note/54994857">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я тебя хочу… Очень… До слез, 
до мороза по коже, 
До искусанных губ, до
скулящей от боли тоски…
Но живу как жила, улыбаюсь
случайным прохожим, 
И мечтаю – несбыточно —
просто коснуться руки.
Я хочу тебя так, будто жизни
осталось — неделя.
Будто несколько дней — и
уже ничего не успеть.
Я с ума не сошла, просто
нервы давно на пределе, 
Легче вспыхнуть – и в пепел, 
чем долго, мучительно
тлеть.
Я хочу тебя, я по тебе
невозможно скучаю, 
А тоска изнутри разъедает
похлеще любой кислоты.
Каждый вечер свиданья во
сне я тебе назначаю, 
За пятнадцать минут до
рассвета, у пятой звезды…
Приходи, нам обоим, обоим
нужна эта встреча!..
Дай мне шанс рассказать тебе
то, что нет силы скрывать.
Я хочу тебя очень. От этого
время не лечит.
Только я и сама ничего не
хочу забывать..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54994857">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>VOLODYMYRIVNA: Личное – заметка в блоге #54994830 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54994830</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54994830</guid>
				<pubDate>Mon, 17 Jun 2013 23:23:41 +0300</pubDate>
				<author>VOLODYMYRIVNA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>VOLODYMYRIVNA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Есть 2 вида мужчин: те, 
которые разбивают сердца и
те, которые их лечат.
Да, сначала мы влюбл... <a href="https://viewy.ru/note/54994830">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Есть 2 вида мужчин: те, 
которые разбивают сердца и
те, которые их лечат.
Да, сначала мы влюбляемся в
первых, теряем голову, 
хотим, любим до
безпамятства, болеем ими. Но
с каждым разом, с каждой
царапиной на сердце, с
каждым ударом в душу, 
полученным от тех, кого мы
любим, нас все больше
трогают другие. Те, которые
любят нас. Которые лечат
прошлые раны. И совершенно
неважно, что мы не
настолько горим страстью, 
что не бегут мурашки при
каждом воспоминании. Мы
выходим замуж за вторых.
Мы выбираем их, потому что
только с ними мы чувствуем
себя женщинами.
Мужская сила не в
брутальности. Мужская сила
в умении доказать женщине, 
что она защищена. Это
нежность, любовь, ласка.
А мужчины, которые
разбивают нам сердца всегда
возвращаются. Но только
после того, как понимают, 
что ты уже никогда не
вернешься. Закон жизни.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54994830">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>VOLODYMYRIVNA: Личное – заметка в блоге #53777826 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/53777826</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/53777826</guid>
				<pubDate>Fri, 10 May 2013 23:49:36 +0300</pubDate>
				<author>VOLODYMYRIVNA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>VOLODYMYRIVNA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ БОЖЕ ЯКМЕНІ ЗАРАЗ ПОГАНО!
невже я все згадала? невже те, що я так довго відболіла і забувала, зн... <a href="https://viewy.ru/note/53777826">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>БОЖЕ ЯКМЕНІ ЗАРАЗ ПОГАНО!</p>
<p>невже я все згадала? невже те, що я так довго відболіла і забувала, знову ЗГАДАЛА?!</p>
<p>почуття просто зсредини рвуть мене на частинки&#8230;розривають кожну мою клітинку тими нестерпними почуттями&#8230;О БОЖЕ&#8230;дай мені силу це витерпіти&#8230;невже я все згадала?</p>
<p>я тоді так поринула в те, до чого так душа чекала так довго..</p>
<p>чому спочатку мені було все одно&#8230;а зараз так нестерпно мерехтить в очах? твоє лице, твої рухи, та пристрасть..</p>
<p>БОЖЕ, поможи мені це все пережити..</p>
<p>Невже знову&#8230;знову&#8230;</p>
<p>якшо чесно, якби ше раз випав такий шанс, я б його ше раз пережила&#8230;це було чудово..</p>
<p>блін, люблю чи не люблю..кохаю чи просто звичка&#8230;Боже, дай розум розібратись&#8230;</p>
<p>серце просто кричить, просто рветься від болю..рветься&#8230;</p>
<p>знову починаються ті тихі ночі, сповнені тихими плачами..</p>
<p>як достеменно згадаю..тіло так і до кожного мого нерва вздригається..</p>
<p>Боже, поможи..</p>
<p>"Діма ти мене так хариш, але я тебе так хочу"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/53777826">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>VOLODYMYRIVNA: Личное – заметка в блоге #49790783 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49790783</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49790783</guid>
				<pubDate>Fri, 01 Feb 2013 23:16:54 +0300</pubDate>
				<author>VOLODYMYRIVNA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>VOLODYMYRIVNA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ А ты думал - я тоже такая,  Что можно забыть меня,  И что брошусь, моля и рыдая,  Под копыта гнед... <a href="https://viewy.ru/note/49790783">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>А ты думал - я тоже такая, <br> Что можно забыть меня, <br> И что брошусь, моля и рыдая, <br> Под копыта гнедого коня. <br> <br> Или стану просить у знахарок <br> В наговорной воде корешок <br> И пришлю тебе странный подарок - <br> Мой заветный душистый платок. <br> <br> Будь же проклят. Ни стоном, ни взглядом <br> Окаянной души не коснусь, <br> Но клянусь тебе ангельским садом, <br> Чудотворной иконой клянусь, <br> И ночей наших пламенным чадом - <br> Я к тебе никогда не вернусь.</p>
<p>(Анна Ахматова)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49790783">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
