<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>STAYWM: Личное – заметка в блоге #18547485 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/18547485</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/18547485</guid>
				<pubDate>Sat, 17 Sep 2011 14:12:59 +0300</pubDate>
				<author>STAYWM</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>STAYWM</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  Еххехе, минула вже половина першого осіннього місяця, і як не дивно на вулиці і стравді осіння п... <a href="https://viewy.ru/note/18547485">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><i> <b>Еххехе, минула вже половина першого осіннього місяця, і як не дивно на вулиці і стравді осіння погода. Навколо шум, метушня, а ще, школа, рідна школа. Як би хотілось втеки кудись, від навчання, від людей, від цієї ж осені, яка навіює стільки сумних, і водночас непотрібних думок, спогадів. Хотілось би, але ти залишаєшся, в чотирьох стінах дому. Тупо дивлячись в монітор, знаючи, що воно толком тобі й не потрібно. Адже інтернет, це тільки скупчення тієї самотності, це ілюзія життя, ілюзія кохання, ілюзія спілкування. (с). Та втекти від мишки, важко, тай немає куди.</b> </i></p> 
<p><i> <b></b></i></p> 
<p><i> <b>Не даремно говорять, "настрій- осінь", бо літом було простіше втекти від проблем, простіше відволіктись від неправильних думок. Тай жити літом набагато простіше.</b> </i></p> 
<p><i> <b></b></i></p> 
<p><i> <b>А зараз залишається боротись з проблемою "монітора" і своєї самотності, яка так довго тягнеться. Хоча самотність це не причина суїцидів, чи Тупих думок. Самотність не вічна. І якщо ви одинокі, то є час подумати, що робити далі, а головне як жити далі!!</b> </i></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/18547485">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>То що твориться останнім часом.) </title>
				<link>https://viewy.ru/note/15949589</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/15949589</guid>
				<pubDate>Wed, 27 Jul 2011 21:54:56 +0300</pubDate>
				<author>STAYWM</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>STAYWM</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ну як. Вот вам мої соплі. Рела пишу бо чекаю на підтримку. А критика пох* І таке буває) 
Останні... <a href="https://viewy.ru/note/15949589">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ну як. Вот вам мої соплі. Рела пишу бо чекаю на підтримку. А критика пох* І таке буває)</p> 
<p>Останнім часом, хуйня дєло кароче. Знаєте, наважча біль, це біль втрати, біль розлуки. Адже з часом проходить таке почуття, те що здавалось буде жити вічно. І найгірше те, що в тобі воно досі живе, ниє, кричить. А потяг протилежної людини пропав. І от видно перед собою Кінець. Почуття, коли на очах сльози. Ти плачеш, не розмовляєш нізким, нікому не віриш, нікого тобі не потрібно. Від тебе відвернулась, всього одна людина, а таке враження, ніби цілий світ. Просто життя, це зебра. Всяке буває. Найгірше це коли ти відкриваєш душу людині, а вона тобі туди плює. З часом пройде біль, закінчуться сльози. А рана в серці не заживе. бо час не вилікує. Він просто пролитить, залишивши у пам*яті спогади, і його запах, його очі, його усміх. Ось це ти ніколи не забудеш. Навіть якщо і будеш з іншою людиною, проте, ту яка подарувала. тобі таке безцінне почуття, як кохання, не забудеш. А зараз тільки надія і віра в те, що все можна вернути, почати з початку. Хотя, це напевно лише ілюзія.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/15949589">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
