Ліна з'явилася на світ на Київщині в невеликому містечку Ржищів. Сім'я її була не дуже багатою. Звичайні батьки-вчителі з малечку прививали дівчинці любов до мови, літератури, духовної краси. Понад усе маленька Ліна любила батька, навіть не любила, а глибоко поважала його, мала за приклад. Звісно, адже Василь Костенко був досить розумною людиною, знав дванадцять мов, був добрим, щирим та мудрим.

Коли одного разу її батька заарештував уряд, коли вона залишилась без нього на довгі десять років, вона ніяк не могла з цим змиритися, велике дитяче серце тяжко переживало відстань між близькою людиною.

Був час, коли поетеса разом з сім'єю переїхала до Києва. Костенко ходила в звичайну школу, де однолітки одразу вподобали її. Дівчинка зворушувала не тільки душевною красою, аристократичною зовнішністю, а насамперед оригінальними віршами та власним незвичним поглядом на світ.

Поезія Ліни Костенко дивувала, свіжістю та унікальністю. У 1946 р. були опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина вступила до Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (тепер педагогічний університет ім. М. Драгоманова), але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького.

Творчість її набирала обертів. Спочатку світ побачила збірка «Проміння землі», пізніше збірка «Вітрила», а згодом - «Мандрівки серця».Але не все було так чудово, наступну збірку - «Зоряний інтеграл», охопила хвиля критики, що й не дивно. Адже поетеса мала неймовірну сміливість, що таки дуже вразило суспільство. Проте ця сміливість негативно вплинула на людей - як здалося тогочасній владі. Твори революційного, протестувального характеру досить сильно похитнули репутацію Ліни.

В світ літератури двері були зачинені, але це не змусило її скласти руки, поставити хрест на собі та закопати в землю свій невмирущий талант. Вона продовжувала творити, адже вірила, що кращі часи прийдуть, а як ні - то вона сама піде за ними.

Так і сталося. Прийшли 60-ті роки і Костенко знову почала свою боротьбу. Вона, з багатьма іншими легендарними "шістдесятниками", писала листи, протестуючи проти арешту української інтелігенції.

Згодом вона повернулась в поезію, що тримає її і досі.

Проміння світлої поезії Ліни Костенко освітило шлях в світле майбутнє великій кількості молодих талантів. ЇЇ вірші актуальні й нині. Ми маємо бачити прекрасне, цінувати ніжність, свободу, кохання, так - як цього вчить вона.

Читать на Вьюи...