<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #64068150 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64068150</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64068150</guid>
				<pubDate>Wed, 11 Feb 2015 14:40:20 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Болить.а я не вмію вже жити без тебе.не покидай тількі мене.дай шанс довести, що в світі може жит... <a href="https://viewy.ru/note/64068150">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Болить.а я не вмію вже жити без тебе.не покидай тількі мене.дай шанс довести, що в світі може жити справжня любов, та й нехай на відстані.і навіть якщо ми будемо не разом вже наступного року, а для тебе я залишуся просто гарними спогадами, я подарую тобі кота.такого, як поки хочемо МИ.ненавиджу столицю.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64068150">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62849897 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62849897</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62849897</guid>
				<pubDate>Mon, 08 Sep 2014 16:46:29 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ люблю.люблю як нікого і ніколи.і навіть після того я ініціювала розлучення, я люблю.не за щось.а ... <a href="https://viewy.ru/note/62849897">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>люблю.люблю як нікого і ніколи.і навіть після того я ініціювала розлучення, я люблю.не за щось.а за те, що я була щаслива.щаслива від смс "я соскучился", щаслива прокинатись разом з тобою, щаслива цілувати тебе, щаслива просто знати, що ти в мене є, щаслива планувати майбутнє, щаслива курити після неймовірного сексу, щаслива, коли ти злишся, бо я гуляю з своїм одногрупником.ніхто з тих, до кого ти ніби то ревнував мене не вартує і думки твоєї про них.коли я казала, що готова на край світу за тобою, то так воно і було.чи одеса, чи харків, та хоч би й австралія, я для себе завжди знала, що моє місце поряд з тобою.життя летить.зараз все не так.ми не знали, що наші дні скінченні.і як там у пісні "кричать тобі  у мокрі очі, що завтра буде вже не те".я не хочу прокидатись і засинати з думкою, що ти вже ніколи не будеш поряд.проте і пробачити я не можу.ні, не тобі, собі. собі, що я так сильно люблю, що готова проковнути свою гордість.я знала, що любов має бути не така.ти був привязнаий, але не любив.тому так швидко і відпустив.але не відпустила я.це місто, усе в ньому, місця, люди, небо- усе повязане з тобою.мій світ у харкові -це ти.таксі-це наше перше побачення і пісня "i remember the time", твоя кімната і "Анфетамин", блок і "Моя фобия", наші дні розлуки і "Забери меня к себе".усе в цьому місті показує і нагадує, настільки я була щаслива. обмануті щастям бояться його втратити.коли ти казав " я завжди буду з тобою" я вірила, бо жила надією.одні й ті самі граблі.напевно хтось таки народжений, бути коханим, а я народжена любити.любити тебе.і хоча ми не разом, я однолюб. моя мама, і та, яка була категорично проти наших стосунків, сказала, що ти моє кохання всього життя.якась частинка серця завжди буде твоєю.навіки.навіки, бо люблю.а тебе любили і до мене, любитимуть і після мене.просто хочу знати, що цей рік щось значив і для тебе.не хочу вірити, що ілюзія може бути така правдива.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62849897">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62391330 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62391330</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62391330</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 23:08:10 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Чому вважають, що любов безцінна, 
Її придбати можна за айфон, 
Або платити за ніч/погодинно, ... <a href="https://viewy.ru/note/62391330">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Чому вважають, що любов безцінна, 
Її придбати можна за айфон, 
Або платити за ніч/погодинно, 
Не відая відмови й заборон?

Куди поділось те, що цінувалось, 
Й ніхто вже не шукає сенс буття, 
Адже б чия рука до нього не торкалась, 
Не гіршає від цього смак життя.

Чому давно не ціниться душа, 
В останню мить звертається увага, 
І варта лиш фальшивого гроша, 
Любов, що має функцію розваги.

Звертають шиї дивлячись на тіло, 
Танцюють бісики, побачивши авто, 
Та виникають лиш бажання хтиві, 
На почуття давно всім все одно.

Й лише почувши запахи купюр, 
Нехай хтось скаже, що вони не пахнуть, 
І одягнувшись в краще, від кутюр, 
Лише затягують тугіше зашморг.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62391330">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62391270 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62391270</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62391270</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 22:59:06 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без ... <a href="https://viewy.ru/note/62391270">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без упину наповнюється цими страшними примарами.
Моя вічність в тобі: море, пісок і сварки, наша пристрасть - це фото зі стін моєї кімнати.
І якби ти колись сказала: бувай, коханий, я йду від тебе назавжди&#8230; Я би плакав. Чуєш?
Ти для когось вже була важкими зітханнями, для когось - вічним вселенським щастям та музою. Тебе любили до мене і після мене також любитимуть.
Я зі всім згодний, я усе пробачу&#8230; І наразі в мене лиш одне питання, останнє: над прірвою серце твоє трепетатиме так, як поряд зі мною?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62391270">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62391269 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62391269</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62391269</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 22:59:01 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без ... <a href="https://viewy.ru/note/62391269">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без упину наповнюється цими страшними примарами.
Моя вічність в тобі: море, пісок і сварки, наша пристрасть - це фото зі стін моєї кімнати.
І якби ти колись сказала: бувай, коханий, я йду від тебе назавжди&#8230; Я би плакав. Чуєш?
Ти для когось вже була важкими зітханнями, для когось - вічним вселенським щастям та музою. Тебе любили до мене і після мене також любитимуть.
Я зі всім згодний, я усе пробачу&#8230; І наразі в мене лиш одне питання, останнє: над прірвою серце твоє трепетатиме так, як поряд зі мною?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62391269">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62391220 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62391220</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62391220</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 22:53:18 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Впав. Плююсь. Поки летів, двічі розідрав лице.
Боляче забив коліна та збився з ритму. 
А Лєра к... <a href="https://viewy.ru/note/62391220">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Впав. Плююсь. Поки летів, двічі розідрав лице.
Боляче забив коліна та збився з ритму. 
А Лєра каже, відпусти, каже, типу боляче, каже, відпусти!
Лєра каже, стомилася, типу, каже, чуєш, пусти, стомилася!

Але ж я не тримаю, кажу, не тримаю, йди!
І сміюся, кажу, ключ в дверях, кажу, йди, я не тримаю!
Кажу, поки летів, навіть млосно стало.
Не хочу більше, кажу, йди, чуєш, йди, кажу!

А вона здіймає на мене очі
Свої великі, як небо, і каже, відпусти, чуєш відпусти.
І тримає мене. І тримає. І каже, відпусти, чуєш?

А я дихаю: глибоко, наскільки можу.
Кажу, не можу більше, чуєш, кажу.
Вже нудить від висоти. І коліна болять.
Кажу, не полечу більше. Чуєш, кажу, не полечу! Йди!

А вона тулиться до мене. Обіймає за шию.
Каже, чуєш, тримаю, не бійся!
І я - не я більше.
А вона вкотре здіймає мене над головою
Згортає в долоні та підкидує – до неба.
І я лечу. З останніх сил. Знову.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62391220">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62391203 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62391203</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62391203</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 22:50:14 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти більше не бачиш у моїх рухах впевненності.
Знову кажеш, в мене сьогодні болить голова, давай ... <a href="https://viewy.ru/note/62391203">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти більше не бачиш у моїх рухах впевненності.
Знову кажеш, в мене сьогодні болить голова, давай зробимо це іншим разом.
Мовчки повертаєшся до стіни й засинаєш.
Так, ніби для тебе руйнувати мій Всесвіт - звична справа.

Але ж я будував його для тебе не один місяць.
Навчися заварювати смачний чай та прасувати сорочку.
Я почав читати твої улюлені книжки та додав трохи перцю в наші стосунки, час від часу влаштовуючи ревниві істерики.

Я навчився складати списки
Планувати справи
Ходити до лікарів
Любити вистави
І робити мільйон інших вже тепер потрібних мені речей.

За рік прописними літерами в голові закарбував просту формулу:
"ЛЮБИТИ НЕ МОЖНА ЗАБУТИ".
Залишивши розділові знаки насамкінець цієї історії.

І от зараз, коли він майже настав.
За вікном ніч, кольорами по небу дрейфує рейс до Стамбулу&#8230;
Я знову й знову в голові прокручую це рівняння з кількома невідомими.
Між якими прірва.
Більше за все на світі не бажаючи знати, що таке пунктуація.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62391203">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #62385888 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62385888</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62385888</guid>
				<pubDate>Tue, 15 Jul 2014 13:00:02 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Коли я казав, що ненавиджу тебе – я був п’яний.
Коли я казав, що твої батьки нестерпні – це було... <a href="https://viewy.ru/note/62385888">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Коли я казав, що ненавиджу тебе – я був п’яний.
Коли я казав, що твої батьки нестерпні – це було правдою.
Коли я казав – пробач – я мав на увазі, – ти знаєш, всі люди роблять дурниці і в цьому я бачу можливість для росту.

Коли ти хотіла любові – я спав.
Коли її хотів я – спала ти.
Коли ми сварилися через це – я вдавано йшов у іншу кімнату
Бо перекричати тебе можна було лише з гучномовцем.

Коли я казав тобі, що кохаю, я мав на увазі, – в кожному торканні, в кожному “міу” та “хочу тебе” поваги й щирості більше, аніж у народу до президента найдемократичнішої країни.

Коли я цілував тебе – я цілував тебе.
Коли я говорив з тобою – я розкривався на повну.
Коли я гладив твоє біляве волосся – ще мить – і ти б замуркотіла.

Але коли одного разу я
Пізнім травневим вечором
Після третьої чарки віскі
Дозволив тобі знайти довге чорняве волосся
У нашому ліжку –
Це значило, 
Що одна нетвереза помилка
Може набути ціни
Еквівалентної всім бюджетам Всесвіту.

Тому коли я кажу, – бережіть коханих, –
Я маю на увазі, – вам болітиме дуже довго
І жоден доктор Хаус не зможе спинити цю муку.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62385888">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #58105896 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58105896</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58105896</guid>
				<pubDate>Sun, 06 Oct 2013 10:12:48 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ саме жостке пойшло в моєму житті.21 година безпереривного алкотрешу.артьом, я тобі ж казала, що ц... <a href="https://viewy.ru/note/58105896">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>саме жостке пойшло в моєму житті.21 година безпереривного алкотрешу.артьом, я тобі ж казала, що це буде лєгєндарно.такого піздатого гостювання у мене ще не було.люблю свою марточку, іллюшу, артьома, дєню, свій 1,9 і взагалі любл свій харків) 
п.с.ця подія переплюнула екскурсію, хоча я думала, що це неможливо в принципі.люблю такі п*янкі, коли потім це розказуєш, розказуєші панімаєш, що їбать це було піздато.коронні фразачькі
-ета тібє не в муку бздєть
-еті агурчікі-сексс
-а вот ета вєтчіна просто анальний секкс
-оля ти секс, но будущій муж у тібя алкаш
-артьом, ти же врач, а ми просто тупиє юрісти.а скажи мнє пажалуста&#8230;
-папізди мені тут.я на тебе нахуй наригаю
-артьом підрила заказуй таксі.шо нє?ну то хай тебе нігєри виєбуть.що береш таксі?ну і не поїду я з тобою.хай прайдусь пішком, але ачко буде не виїбане нігєрскіми хуями. 
карочє, шо тут казати, в нас було більше дня, але я реально не знаю, як можна було його так піздато провести.ждемо ще раз в гастішках.велкам :)  </p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58105896">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #57529734 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57529734</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57529734</guid>
				<pubDate>Sat, 14 Sep 2013 16:21:39 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ бля артьом я тебе ненавижду) тепер мені страшно ходитит мимо 6 поверху) вони мене вбити хотіли за... <a href="https://viewy.ru/note/57529734">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>бля артьом я тебе ненавижду) тепер мені страшно ходитит мимо 6 поверху) вони мене вбити хотіли за те, шо я в час ночі вибивала двері, коли вони вже десятий сон бачіли, а все через тебе) але іллю ми развели класно) і взагалі я скучіла) ти обіцяв приїхати, так шо жду)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57529734">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Life as We Know It </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56100044</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56100044</guid>
				<pubDate>Thu, 25 Jul 2013 20:59:39 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ віскі з колою, мало сну, ти
щоденне відвідування кімнати психологічного розвантаження, аромотера... <a href="https://viewy.ru/note/56100044">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>віскі з колою, мало сну, ти</p>
<p>щоденне відвідування кімнати психологічного розвантаження, аромотерапії, музикикотерапії, бо болить</p>
<p>радісні новини про вступ, відмова від кну, бо харків всетаки</p>
<p>нічні розмови, нові факти про наші колишні життя <br> <br> перегляд сєріальчік, океан ельзи <br> <br> дискотеки, ми <br> <br> озеро, прогулянки, годинні посиденьки на пірсі <br> <br> твоя сіра тойота кемрі, шацьк, водограй <br> <br> сомерзбі і нуль куріння <br> <br> смішні фото на айпаді +моя мама <br> <br> життя прекрасне, і як англічяни кажуть "because of you"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56100044">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #55148652 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55148652</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55148652</guid>
				<pubDate>Sun, 23 Jun 2013 01:01:38 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ плачу просто так.плачу від кохання.не через банальну "нерозділену любов".я плачу тому, що люблю.а... <a href="https://viewy.ru/note/55148652">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>плачу просто так.плачу від кохання.не через банальну "нерозділену любов".я плачу тому, що люблю.але сама не знаю кого саме.я просто відчуваю, що це живе всередині мене.але не до якоїсь конкретної людини.до образу.він добрий і веселий.завжди знає, як підняти мені настрій.він єдиний, чиї жарти змушують мене сміятись.нам завжди є про що поговорити і про що помовчати.ми можемо битись подушками, кидати один в одного взуття, бити посуд, гримати дверима і нібити іти назавжди.але через секунду він мене обіймає і я кажу йому, що він-моє все.він змушує мене робити дурні речі, як от напитись текіли з друзями і танцювати на столі, наспівуючи улюблену пісню.він любить мене припозорити на людях, але лише тому, щоб ніхто навіть і подумати не міг, що ми-не разом.він дражнить мене, бере на понт, каже що я не зможу чогось зробити, кишка тонка, але я завжди намагаюсь йому довести протилежне.саме тому я пригала з парашутом і співала в центрі, збираючи грошіз вивіскою "на нові панчохи".і хоча в нас немає власного будинку чи шикарної машини, та відчуття такі, ніби мені і нічього не треба більш.я і так забагато маю.хоча, яка ж це всетаки ілюзія.нікого в мене немає.я не можу засинати, коли його поряд нема.я не хочу ходити вулицями, бо його поряд нема.а хто він?тут я дуже щиро надіюсь, що небеса дадуть мені хоча б на хвилину відчути, як це любити і в той же момент бути любимою.і нехай наша історія буде не гідна того, аби по ній знімали фільми, а дівчата плакали мріяли про також принца.достатньо аби це мало вагу для нас, а коли так станеться, то це вже буде на рівні власного маленького дрім воркс.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55148652">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #54894657 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54894657</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54894657</guid>
				<pubDate>Fri, 14 Jun 2013 20:59:12 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ іноді втрачаєш шось дуже важливе, але на зміну цьому знаходиш те, що взагалі безцінне <a href="https://viewy.ru/note/54894657">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>іноді втрачаєш шось дуже важливе, але на зміну цьому знаходиш те, що взагалі безцінне</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54894657">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #41272443 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/41272443</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/41272443</guid>
				<pubDate>Fri, 24 Aug 2012 13:34:23 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ось тількі привезли ноут) а то якось вабщє не кльово бути без цивілізації) минулого посту обіцяла... <a href="https://viewy.ru/note/41272443">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ось тількі привезли ноут) а то якось вабщє не кльово бути без цивілізації) минулого посту обіцяла поділитись враженнями про бандер.але буду певно не багатослівна.нема слів, щоб описати те блаженство.можливо, я щось ідеалізую, але у моємо розумінні це було подією року.кампанія заєбісь*___*справді класно. наташка, оля, мерічька, настя, макс, женя, діма, гєна, сєня, софа, таня, даніла, новосадік, вейн, хлапєцкій, артьом, віка, настя, соломія, казанок, сатанчік, я вам хочу сказати суто людське дякую.справді.без вас усього цього би не було.ахранаааааа.уявіть, я була ахранаааааа.найшла бейджик і разсікала туда сюда, в пошуках вєсєлія.врімєнами.пресаааа.ви хороші.кучя людей.микоооолка.люблю ходити по палаткам і бухати з усіма) приємно вразили тнмк.як ми атривались) а, як їсти варили."блядь цибуля і перець лавровий подріблений".концерт насправді був так сібє.хоча кому він нада?фон.були і звьоздні фрази: "мені лень сміятись, тому я просто роблю отак", про кіць мокрих і т.д.але навіщо слова коли є відєатчьот?) глянь і абзавідуйся) фоткі потім) піс</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/41272443">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #39418916 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/39418916</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/39418916</guid>
				<pubDate>Thu, 26 Jul 2012 22:37:40 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ нема чого втрачати. <a href="https://viewy.ru/note/39418916">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>нема чого втрачати.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/39418916">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #38839841 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/38839841</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/38839841</guid>
				<pubDate>Tue, 17 Jul 2012 13:24:30 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ знову на сніданок вівсянка.от таке воно важке і мучітільне підготування до нового навчального року. <a href="https://viewy.ru/note/38839841">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>знову на сніданок вівсянка.от таке воно важке і мучітільне підготування до нового навчального року.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/38839841">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #38574541 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/38574541</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/38574541</guid>
				<pubDate>Thu, 12 Jul 2012 23:42:06 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ після болгарії, на наступний день поїхала в моршин) спасати печєнь) заліковувати рани) називати м... <a href="https://viewy.ru/note/38574541">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>після болгарії, на наступний день поїхала в моршин) спасати печєнь) заліковувати рани) називати можна це, як хоч, але сенс один-карочє відходити, як фізично, так і морально поїхала я) інститут футболу там) карочє апять вісєлія) але не вдаватимусь в падробнасті моршинських забав) розкажу лише, що купала святкувала.вінок на воду пускала, через вогнище пригала і т.д.) а ше з кришнаїтом познайомилась) може булаб і лав сторі, якби не його кришнаїтське віросповідання) захопив він мене) підсумовуючи уже певний відрізок літа, можу сказати, що класно живу я) фореве янг)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/38574541">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #31221109 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/31221109</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/31221109</guid>
				<pubDate>Mon, 26 Mar 2012 23:28:53 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ важко віднайти себе.за усіма фальшивими усмішками і "все добре" ховаються намагання відшукати хоч... <a href="https://viewy.ru/note/31221109">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>важко віднайти себе.за усіма фальшивими усмішками і "все добре" ховаються намагання відшукати хоча б натяк на справжнє.звикла робити все по звичці.звикла жити у брехні, у цілковитій невпевненості в своєму майбутньому.та навіть звикла до жорстокості близьких.людина до всього звикає.а хіба я не людина?дійсно, я лише людина.просто людина.а хочеться віднайти свої крила, що їх так майстерно пір*їна за пір*їною виривають оточуючі.де мої крила?я хочу на них полетіти до моменту, коли мала право на вибір.але чи він взагалі був, той вибір?може це просто вдала стратегія.прикро, що не моя.в мені немає вже віри.лише сподівання. уже нема вибору, залишилась мораль.одна вірна спутниця.не покидай.нема впевненості в людях.нема впевненості в собі.важко бути чесним з самим собою.особливо коли нема бажання визнавати, що світ виграв.він поглинає твоє життя, бо така ціна.та забирай же, ненаситний, пасивний, байдужий, моє життя.лиши собі його, як презент.але поверни мені мене.і крила.я спробую все заново.розбудую новий світ.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/31221109">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #30884755 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/30884755</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/30884755</guid>
				<pubDate>Thu, 22 Mar 2012 21:11:10 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ мені треба натхнення.в мене вже закінчились аргументи для себе самої.я вже не хочу нічого.просто ... <a href="https://viewy.ru/note/30884755">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>мені треба натхнення.в мене вже закінчились аргументи для себе самої.я вже не хочу нічого.просто самотності.але ж де там.завжди хтось поряд.це звісно класно і т.д. але я хочу залишитись наодинці.без ваших "а шо сталось, шо такє".можливо, саме тому я так люблю, коли темніє, з собакою і музикою гуляти рідними підгаєцькими просторами, чі сидіти за установкою годинами, а може і тому у мене такий потяг до ночі?завжди з повагою відносилась до цієї частини доби.усі малюнки, вірші, усееее, що я творила було вночі.а що тепер?я лягаю спати о 9.нема для мене ночі.просто пусто.нема для мене дня.теж пусто.пусте життя.цілковито пуста.не допоможе ніхто.уже не надихають мене аж так люди.хіба добрі і чесні.та де ж такі?не варто ігнорувати ніч.лягатиму спати пізно.сумую за нашим кава клубом.ідем.давно не були чесними.ти ж знаєш, для тебе я відкрита завжди, хоч гортай мене як книгу, ти маєш можливість знати все. більше часу на самотність.нарешті моя собака нагуляється ;)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/30884755">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #30350675 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/30350675</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/30350675</guid>
				<pubDate>Thu, 15 Mar 2012 22:08:40 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ще давно-давно я чула таку цитатку "коли людина починає розуміти інших людей-вона мудрішає, а кол... <a href="https://viewy.ru/note/30350675">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ще давно-давно я чула таку цитатку "коли людина починає розуміти інших людей-вона мудрішає, а коли починає пізнавати самого ж себе-приходить просвітлення".а воно і правда.так легко вислухати іншу людину.щось порадити, поговорити і т.д.але чому так важко зрозуміти себе?чому важко прислухатись до своїх бажань, прістрастій?чому так важко зрозуміти, що насправді бажаєш отримати від життя?чому важко обрати для себе шлях?закинута у темну кімнату.нема просвітлення.нема розуміння життя.нема свого життя.нема себе</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/30350675">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>не важливо. </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29875584</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29875584</guid>
				<pubDate>Fri, 09 Mar 2012 23:42:52 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ нємножка а сєбє)  мене надихають люди.чесно.можу сидіти, розмовляти з людиною.і тут в мислях вже ... <a href="https://viewy.ru/note/29875584">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>нємножка а сєбє) <br> мене надихають люди.чесно.можу сидіти, розмовляти з людиною.і тут в мислях вже раждаються строчькі.тут я вже планірую, як я напишу свою пєсєнку і друзяшкі-гітарісти, в парі зі-мною, якою не якою, барабанщіцою напишуть мєлодійку) також можу(особливо в кава клубі), сидячі за ройбушом і приємною розмовою, мріяти про мольберт, фарби і кісточькі) і хочеться писати) багато писати) на книжку збереться) <br> а вабщє я срєднєстатістічіска баришня.з прімітівними мічьтами.з прізємльонними планами на будущє, абичьними надєждами.єслі уж я тут так на чістату пишу, то поділюсь одною своєю мрією.мічьтаю я про підлогу-акварум) і я не дура тупа, як ви тількі шо подумали) це атлічьніша ідєйка) <br> планую я поступати на юрфак.дакумєнти подаю в харькав, адєссу, львов і канєшно же луцк) надєюсь на харкавську акадємію) разумєєцца, що не просто надєюсь, докладаю до цього багато сільонок, труда і связей) вивчюсь на прокурора і жить буду тіха і спакойна) <br> мої барабани це суто мрія.я не мічьтаю стать рок-звєздой.якшо колись і виникне група, то явно не для заробітку грошей) не хочю касить на музиці бабоси) <br> радітєлі дещо вище срєднього дастатка люди.і як би не утвєрждали завіснікі, я не сарю дєньгами і вабще далеко не "залатая" маладьож) і взагалі їхні владєнія це їхні владєнія.якось хочіться добить усього своїми трудами) <br> <br> хочіться спати.продовжу згодом)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29875584">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>! </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29874759</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29874759</guid>
				<pubDate>Fri, 09 Mar 2012 23:18:25 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ діти мають залишатися дітьми.я не раз в цьому перконуюсь.атлічьна тенденція нишішньої маладьожі.с... <a href="https://viewy.ru/note/29874759">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>діти мають залишатися дітьми.я не раз в цьому перконуюсь.атлічьна тенденція нишішньої маладьожі.стільної і класної.вже не раз з різних уст я чую падобні твердження "мнє 16.у мєня нету секса.што са мной нє так?"бляяя.мені 16.і я про це якось ще не думаю.вже не раз могла б лягти, даже, так сказать, під впалнє прілічних людей.але развє я якась там втарасортня шлюха?може і живу я застарєлими нравами.але більшість маїх істінних падруг(спасіба боженці) притримуються такіх же убіждєній, як і я.хіба так класно в свої 15 абарудувати своєю диркою, як начьная бабачька?хіба так ахуєнно робити мінєтікі за сігарєтку?чого мені у мої 16 хочеться всоте подивитись сам у дома, пажрать мароженко, падйобувать всіє і всія) дєгєнєратсво маладьожи.я розумію ці падрасткові шаласті(типу куріння, алкаголь, на крайняк трава), і як би батькі не утвєрждали "ми були не такі " вони теж через це пройшли.і я.і ти.і все суспільство.треба ж все в житті спробувати.але на рах. оцих грязних палавих связей, разного роду задоволення пратіваположниого пола і etc.ну як так жити можна (я не про свідомі кроки у стосунках, так сказать по-любві). вже 1/4 дівчаток 13 рокіх мала досвід сексу(суто статистика). ось, що по-вашому нормальне ерудоване суспільство?покоління високих технологій і всебічного розвитку?тоді все ясно, яке далі у цього світу майбутьнє.і моя вам порада.не намагайтеся дорослішати.я розумію, що ми вже виросли.але як гласить одна пасловіца "усі ми діти, поки живі батькі".тому насолоджуйтесь цим дитинством.піс енд лав</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29874759">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ну як </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29535493</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29535493</guid>
				<pubDate>Mon, 05 Mar 2012 19:17:25 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ тут одна мислішка вже довго гризе мою любапитнасть.некатирие лічьнасті після цього размишлятимуть... <a href="https://viewy.ru/note/29535493">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>тут одна мислішка вже довго гризе мою любапитнасть.некатирие лічьнасті після цього размишлятимуть над тим, як би мене здати в псіхушку.нєкатирие подумають про атрофацію мого мозку, але мене ця тема вже не один день хвилює.але ладно.памілую вашу мілую душу і без всякого вуалірованія чі намьоків розкажу.інтєрєсно палучяється, єслі ше всі влюбльонні парочькі так мило розказують, що їхня так називаєма "втарая палавінка" і є смилом битія і вони жити без неї не можуть, то чому коли вони разстаються(що буває в більшості випадків любовних історій в маладом возрастє) живуть, ходять по вулиці, їдять і etc.шось мені кажеться шо тут все человєчєство наїбали.хіба ні?ну ладно, покину ка я ці роздуми і піду атдахнуть.мене це угнітило.чаооо</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29535493">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>вот ано счястіє </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29469295</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29469295</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Mar 2012 22:22:05 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ зря писала минулий пост) мене знову понесло в радной расіанскій) атлічьна тенденція.коли раздумія... <a href="https://viewy.ru/note/29469295">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>зря писала минулий пост) мене знову понесло в радной расіанскій) атлічьна тенденція.коли раздумія-привіт, рідно мово.а коли радась, то прасті, язик, магучій такая жизнь.я в тємє рускіх. ну да ладна.розкажу вам причину моєї ейфарії.тут не обмежитись славєчками типу ваууу, це так класно.тут нада "В МЕНЕ АХУЄННА ЖИЗНЬ, ЗУБ ДАЮ") правда-правда) моя мать паміловала мене грєшніцу і увєлічіла мої карманні дєнгі в півтора раза.тут типу має бути васторженні крикі, авациї, салюти, гуляй душа) ну ви поняли, да, шо тепер моє мажористе нутро вийде назовні і я буду купатись в золатєє, я скрудж макдак, я буду саріть дєнгами, пракладувати собі путь ними, купюру наміналом в сотку я іспользуватиму вмєста салфєтак, да) хоча пожалію я ваш мозг, якій зараз думає, як би па-удобніше мені сказати "прівєт, лутший друг") це був всього лише сарказм.одне радує, може, хоч при цих абстаятельствах я назбираю собі на канвєрса*___*</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29469295">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>PROSTOMENITAKTREBA: Личное – заметка в блоге #29468592 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29468592</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29468592</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Mar 2012 22:05:08 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ непомітно для себе самої моя мова з "прастітє рєбята я нє в тємє украінскава язика" метаморфозува... <a href="https://viewy.ru/note/29468592">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>непомітно для себе самої моя мова з "прастітє рєбята я нє в тємє украінскава язика" метаморфозував в суто рідну сторону.дивно. хоча просто це ілюзії.марні.пишу я так тількі на блозі.отут мені так хочеться.і без матів.вк я теж якось тримаюсь.ну звичайно не в розмові з друзяшками, бо ТАК ми один одного не зрозуміємо, нам треба емоції, нам треба суржик) на фс, під час різних баталій, сварок і недорозумінь просинається моє "нє, ну ти вабще ахуєла, да", але я стараюсь змінити якось це.а життя є життя.і тут себе я не перелаштую.жива розмова вона і є жива розмова.вимагає живих слів.ну наприклад, як замінити слово наїбали?ну скажіть як?чи ахуєнний?так можна, звичайно.але не те.тому вибачте за всі мої вульгаризми, жаргонізми, мати і etc. <br> <br> до речі, виявляється "бухло"-жаргонізм у пиятик.виявляється я і мої друзі алкаши?Оооо <br> <br> роздуми, які виникли у відповідь на питання мого друга "чому я так по-різному висловлююсь".</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29468592">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>нічього особливого </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29378263</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29378263</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Mar 2012 01:16:10 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ нічього особливого.просто людина.така як всі.не схильна виділятися з масс.хоча на думку анонімів ... <a href="https://viewy.ru/note/29378263">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>нічього особливого.просто людина.така як всі.не схильна виділятися з масс.хоча на думку анонімів фс я пафосна сука, яка згубилась під впливом наташі, чі саші чі ше когось.а я просто хотіла жити.жити так, як хотіла.тавтологія.ну і нехай.чого ж мене осуджувати?чі ше когось?я ж просто хтіла дружити.ми просто потребували спілкування один з одним.а ви все пертворюєте на шоу.хоча нас же і, як кішку, тикаєте в промахи.наше життя не фільм.та і ви далеко не критикі.якми так хочете бути.скажу вам секрут у чому різниця.критики, тількі критикують, у них нема власних фільмів.на відмінну від вас.у вас же є своє життя.то зробіть шось корисне для нього.замість того, щоб писати мені довгі розповіді про те, як ви бачите мене чі моє життя збоку, підіть покорміть бездомного кота чі кішку.або ж зустріньтесь з другом.користі явно більше.бо ж я не зміню себе, бо ви так хочете.я керуюсь далеко не вашими думками.чі не пошлю своїх друзів, бо вам вони не подобаються.ні.ні.ні. <br> <br> написано під тягарем людського осуду і нових анонімний тверджень про те, що я&#8230;. </p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29378263">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>згадалось </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29377929</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29377929</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Mar 2012 00:45:02 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ шо я згадала) от не можу заснути і ось воно, осяєння.пам*ятаю я один рецепт.на бандері, коли я бу... <a href="https://viewy.ru/note/29377929">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>шо я згадала) от не можу заснути і ось воно, осяєння.пам*ятаю я один рецепт.на бандері, коли я була трохі не в адекватному стані, наташа мені вмикала піксіс вер із май маінд.я так мило заснула.і зараз можна спробувати.звісно це не та атмосфера, але.маємо, що маємо.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29377929">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>треба. </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29377877</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29377877</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Mar 2012 00:40:15 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ мені так треба.треба поговорити.точніше виговоритись.а може вислухати.але мені треба щира розмова... <a href="https://viewy.ru/note/29377877">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>мені так треба.треба поговорити.точніше виговоритись.а може вислухати.але мені треба щира розмова.по-нашому.лише згадай.тоді, на мості.година 10 вечора.тепло, бо ще рання осінь.одягнені, як бомжі.біля нас термос кави/чаю, сир, цигарки.і луцьк.вид там, як на долоні.усе тихо.ані душі поряд.ми одні.спочатку приємні розмови.потім признання, потім сльози, надії, плани, сподівання і мовчанка.збулось.мені це було потрібно.ти знаєш коли треба, але не як зараз, ще не час.коли дійсно вже прижме до стінки цей тягар, от тоді і все воно буде)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29377877">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>do it yourself </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29363002</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29363002</guid>
				<pubDate>Sat, 03 Mar 2012 20:26:44 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ в одній фразі так багато сенсу.для того, аби ви лишній раз не відкривали гугл перекладач це означ... <a href="https://viewy.ru/note/29363002">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>в одній фразі так багато сенсу.для того, аби ви лишній раз не відкривали гугл перекладач це означає самсклєпав.я ж використовую цю фразу з натяком на життя.кожен може зробити себе таким, яким тількі забажає.проте не всі цим користуються.ми лягаємо під хвилю різних течій.що ж це буде: сьогодні ти гот, а завтра усі підем в церкву молитися?нас монополізують різні відомі люди.я погоджуюсь з тим, що є деякі розумні думки в знаменитостей.але, на жаль, суспільство ще не навчилось сортувати інформацію.ось тому і всі втратили себе.але є шанс себе змінити.просто залишитись наодинці з собою.десь так на пару днів.просто самотність.тоді за покликом душі ти сам розумієш, що тобі потрібно.розкажу вам свою історію.декілька днів(дяка високій температурі) я відкинула усі гаджети(ну окрім плеєра з музикою). було багато часу подумати, що мені потрібно у цьому житті, а що ні.одразу ж зрозуміла, що варто відкинути цигарки.хоча б зменшити кількість.для мене є важливим піст.не зрозумійте це як прояв моєї християнської жилки, я зовсім не така.просто ся незнаю, як пояснити те, що хочу спробувати місяць без м*яса.поки тримаюсь.також треба прикласти зусиль до свого навчання і барабанів.все просто не дається.а далі я мабуть залишу висновки для себе.всетаки це моє.тайне.але ж ви самі вже зрозуміли, що я мала на увазі.але ні, не зрозумійте це, як "оо, фанати, ідітє за маїмі мислями, я така класна і вам тоже нада падумать над жизню і вабще ви всі кончєні, адна багіня я".просто я лише поділилась тим, що допомогло мені.і неважливо чі ви скористаєтесь цим чи ні, живіть так, як вам зручно.це головне</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29363002">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>1/3 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29302900</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29302900</guid>
				<pubDate>Sat, 03 Mar 2012 10:13:27 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 1/3 частину свого дня я проводжу, втикнувши у вуха наушники.враховуючи те, що ось уже 4 дні я хво... <a href="https://viewy.ru/note/29302900">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>1/3 частину свого дня я проводжу, втикнувши у вуха наушники.враховуючи те, що ось уже 4 дні я хворію ангіною і всі мої походи зосереджені між ліжком-полосканням горла-столика з ліками, то, звичайно, в наушниках я весь час. і під час сну.але не про те.просто я помітила таку тенденцію, що справді задуматись в більшості випадків мене змушують пісні на рідній мові(чі хоча б на росіянській). ні, не подумайте, що я фанат української мови.чі ще гірше, що моє розуміння англійської бажає кращого.просто так воно є.незнаю, чому так.і не хочу знати.мені так подобається.навіщо цей пост*___*</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29302900">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ніколи раніше. </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29276533</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29276533</guid>
				<pubDate>Fri, 02 Mar 2012 20:55:39 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ я ще жодного разу не створювала підбірку пісень.чи то ще не доросла до цього, чи не було у цьому ... <a href="https://viewy.ru/note/29276533">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>я ще жодного разу не створювала підбірку пісень.чи то ще не доросла до цього, чи не було у цьому необхідності.але коли мені чітко сформулювали питання "які пісні зараз рятують", я не могла зробити рамки. нема для мене зараз.є життя.є музика, яка рятує це життя.і є певні моменти у цьому житті.вчора, тиждень назад, чі рік.але це точно не зараз.бо моє зараз охоплює педіод життя від позаминулої осені(десь тоді я почала жити) і досьогодні.важко зі мною.я відповіда "дєрзастю" на це питання.хоч ут сама собі відповім по-правді) десь пару тижнів назад реально захопила пятніца стрєла, трохі пізніше карна моя мила, ще згодом нова хвиля димної суміші, фіолет долоні, тартак і катя чілі понад хмарами, і, звісно, кому вниз ми хлопці з бандерштату.беручи до уваги те, що живу я музикою, а на даному етапі я слухаю все, що стосується минулого бандеру, то постає висновок що живу я бандером.крапка.і не збрехала.до речі порахую я сьодні скількі до нього днів.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29276533">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ПРОСТО ще НЕ літо </title>
				<link>https://viewy.ru/note/29274531</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/29274531</guid>
				<pubDate>Fri, 02 Mar 2012 20:34:44 +0300</pubDate>
				<author>PROSTOMENITAKTREBA</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>PROSTOMENITAKTREBA</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ просто ще не літо.просто ще не час.не час бути щасливою.не час бути вільною.я не прагну екзотични... <a href="https://viewy.ru/note/29274531">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>просто ще не літо.просто ще не час.не час бути щасливою.не час бути вільною.я не прагну екзотичних островів чі дорогих таборів.нініні.я просто прагну свободи.це все, що мені потрібно від батьків.я хочу дихати вільно, а не бути закутою у кайдати різних заборон.адже це кінець.фактично останнє літо з друзями, адже далі у кожного своя дорога.і тому мені потрібно лише трохи свободи, а далі я якось сама розбрусь, батьки.і не варто хвилюватися, що я скурюсь чі спюсь.вже не та я.уже найшла хоча б у цьому міру.літо.до тебе ще багато тижнів, днів, проблем, сварок, негараздів і т.д.і хоча моє тіло просто існує, але душа уже живе тобою.живе розмовами про бандер і про фести загалом, живе плейлистом з димною сумішю і цими "літніми" піснями, живе планами про літні ночі і вечірки.живе надіями, що все так воно і буде.я просто не витримаю іншого повороту подій.я багато на тебе поставила, літо, тому не підведи.тільки не цього разу.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/29274531">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
