Viewy — социальная платформа https://viewy.ru VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете. ru mail@viewy.ru (Viewy Social Network) https://viewy.ru https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png Viewy — социальная платформа PLNKA: Личное – заметка в блоге #55209791 https://viewy.ru/note/55209791 https://viewy.ru/note/55209791 Tue, 25 Jun 2013 08:57:17 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #53641516 https://viewy.ru/note/53641516 https://viewy.ru/note/53641516 Mon, 06 May 2013 18:41:51 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Читання Іздрикового супу слів/крутих фраз не те щоб придатні людському розумінню, але для мене це ніби своїрідний резервуар/джерело насолоди мовою, якою ми такі рідко говоримо та яку так часто псуємо. Здавалось би, цьому дядьку вже за 50-т, але пише речі, які просто дивують.

Перша прочитаня його книга була "Таке" і що я помню найбільше, то це про ігуану, яка кусаючи свого улюбленого хазяїна, чекала його смерті.Або ж моя улюблена частина, що зветься "тантра"


«Дощ цієї ночі лив, мов курився пилом, я любив її всім серцем. Всім серцем, дослівно, ледь ковзнули вила. Всім серцем, як і іншими органами — печінкою, нирками легенями, мозком, і депо кипіло навіть отією безтілесною, підшлунковою, чи що залозою (паравозна зала — розтривоженим цехам). Зброю мила роздавала, я любив її всім серцем. Серце для цієї цілі надавалося, куди краще, ніж фалос: воно щосекунди випорскувало в неї струмінь гарячої живої крові (йшли цехи за щастя в бій). Вирувала повінь, і її серце відповідало мені тим же. Я любив її легенями — ніби вирвався прибій — нашими спільними легенями, де змішувалися вдихи і видихи, наш кисень, наш азот, наш вуглекислий газ, насип люду повен. Я любив її гіпофізом, викидаючи в нервову систему — єдину енергосистему — згусток імпульсів (доторків, пестощів, подихів, облизувань, обсмоктувань, підсьорбувань, підшморгувань, покусувань, принюхувань, асфіксії, нудоти, коми, щоб над світом грянув грім) — імпульсів, які зворохоблювали на тому краю зв’язку хвилю коротких замикань у досвітки-морози, локальних перебоїв в електропостачанні, і небо супилось вгорі. Ніби з криці озеро я любив її шлунком, повним, ще неперетравленої їжі, нирками, піском в нирках, жовчними протоками, каменями в протоках, каналами, шлюзами, кишками, з усією перистальтикою й усім проктологічним вмістом в папахах кудлатих. Я боявся, що такого мене вона не захоче — галява, трави розколихані, — але у відповідь отримав таку хвилю вдячного тепла, і неба полуденну синь, що зрозумів: їй добре. Їй добре: у спекоті дня осіннього серпневого жаркого сніг упав. І танув сніг. Було 25-е. Їй добре з цим. Їй усіляко добре. Косар з косою вітамінною стояв побіля куреня. Їй усіляко добре і не раз. «Розпуснице!» — хотів було присоромити її, та вранці морок над трависьками, вночі мовчання і туман, а так її робочий океан прохлюпотів: «Так» — «Розпуснице?» — «Так» — задоволено відповідає вона шиєю — «Усни?» — «Так» — повторює передпліччям — «Нице?» — «Так» — підтверджує попереком, куприком, сідницями… «Так! Так! Так!» — кулеметом відповідає моє серце.


Вона захотіла поцілувати мене, повернувши голову так, щоб ми бачили одне одного, але поцілунок не відбувся через найчастішу причину невдалих поцілунків — сміх — вона розсміялася, також згадавши, що ми можемо цілуватися в будь-який спосіб, не змінюючи позиції, але вона, звісно, вибрала найекзотичніший і вивернулася через уста навиворіт і вп’ялася в мене з вивороту і ми утворили щось на кшталт просторового листа Мьобіуса, де зовнішнє переходить у внутрішнє без будь-якого шва. Просто, як продовження, бо насправді внутрішнє і є продовженням зовнішнього. І навпаки. Ми надто багато ділимо, надто багато ділимо, замість того, щоб поєднувати, а от зараз ми — я і вона — неподільні, і наше зовнішнє і наше внутрішнє — неподільні і наша кров пульсує нашими нервами, і нашу їжу їсть один фермент і наше світло випромінює барабанна перетинка спільного ока.


Сяяв дощ, горів поріг! Вона могла все, що завгодно (як і я). Стримано в стременах сталь дзвеніла. Вона взяла мене зі свого нутра рукою…


(коли ж її руки в той момент були моїми руками, що огортали її відразу за всю поверхню тіла, трималися за кожну пору тіла, за кожен рецептор зосібна, мої рецептори продовжувалися її рецепторами, хоча це вже був явний надмір, адже наші мізки давно переплелися всіма нейронами і пульсували в єдиному ритмі, і в тому ж ритмі пульсувала кров, в тому ж ритмі пульсувала на периферії внутрішнього зору яскраво-синє світло, в полі дим іржавий, німа ковильна нить, яложений кожух)


…вона зі свого нутра взяла мене і повела за собою углиб. Не питай дороги, хоч трупом ляж. Серце — в остроги. Зерно — в патронташ. Ми опинилися в подобі нефу із сегментованою стелею — це могло б нагадувати її підребер’я, якби не спіральний спуск униз і сходи, розгорнуті віялом клепані сходи, клепані, клепані, чавунні сходи зґвалтованих сестер з металу бозна-якої марки, подивися на обрій просто і поганяй, хай вітер у вічі, умри — не стій, двічі умерти простіше, молот, гудки, димарі, дольче ґабана, небо вгорі, стерті скрижалі, втрачений рай, мелена кава, гониво, чай у сивих туманах матросів… Ми йшли й ішли, опускаючись нижче, нижче, самі перетворюючись на підземелля, і вже не конче було знати, ні хто з кого виростав, ні хто — в кого, ні хто — кого, бо нікого тут вже не було і не був тут жоден «хто», святенникам, скупердягам спекулянтам не місце в печерах любові, — фантаст мурмотів настирливо, а дим розрухи повз протуберанцями, і з наших легенів зростали бульби крохмальної задухи, і сухий, кумачовий послід сипався з птахів, лютневі кліщі у блузах і бушлатах — пролетаріат пандемії, розчинені ворота шахт і йобіус-йобіус, ані шовчика, ані рубчика, ані зачіпочки, ой як розкліщимося, люба, гой-на, на?»


— У тебе розкішна внутрішня будова, — сказав він.

— Ти бездоганний енергетично, — відповіла вона.


Те, що вона була сліпа, а він глухий, несуттєво.

Нормальне освідчення. Хоча бувають і коротші.

Чи то гра слів, чи то ще щось таке містичне, але ций текст просто всмоктує в себе своїм бездоганним контрастом реальності з почуттями.

Наступна ж книга була куплена у Львові, тобіш скоріше артбук "underworld". Ніякої сюжетності, нуль розуміння - просто магнитизм.

Коли вже прочитавши "Острів КРК" стало нудно. Безсюжетність починає запарювати, і тому можна просто читати його віршики у його ж бложику https://izdryk-y.livejournal.com/.

«крила мої холодні і мокрі» –

каже мій птах перелітний

«де ж твоє небо захмарно високе?

де твій обіцяний квітень?

де твої пальці чіпкі і чутливі

всіх алергій моїх свідки?

де твоя впертість?

де твоя хтивість?

де золота моя клітка?»

пташко моя

ти не квапся в неволю

олова й злата не дам я

дам тільки хліба води і солі

дам тобі свіжу пам'ять

вдосталь повітря і психоактиву

чисту шовкову постіль

будем міняти ніжність на хтивість

тисячу років поспіль

будем літати будем співати

в серці терпкого літа

будемо друзів у гості скликати

з ери палеоліту –

ми облаштуємо світ нанóво

виростим власний квітень

тільки не вір ти мені на слово

дай лиш себе зігріти

не змайстрував я ні клітки ні буди –

не наладнав полону

будь собі вільна

а дім твій буде

у мене поміж долонями

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #53640818 https://viewy.ru/note/53640818 https://viewy.ru/note/53640818 Mon, 06 May 2013 18:24:32 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Треба нарешті починати цінити час, який, не в новину, тікає кожної секунди, коли я сиджу і витрачаю його на перегляд фільмів і серіалів, котрі лише псують моє реальне бачення навколишнього світу (чито каналізації.то вже не має значення). Отож тепер писатиму сюди усілякі дурнуваті ляпи та думки про буденність. Досить вже готуватись до життя. Потрібно жити

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #52248462 https://viewy.ru/note/52248462 https://viewy.ru/note/52248462 Thu, 28 Mar 2013 13:01:55 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Мати друга - це не тільки круто чи стандартний набір потрібних людей у твоєму житті. Це, зазвичай, зручно і необхідно. За 10 років того розтягнутого апокаліпсису чи екзорцизму, здавалося б, мене мало вже вивернути нутрощами на зовні (мабуть, це ще мене чекає за якимось крутим поворотом), а натомість, знаходячись серед двоногих створінь, я впадаю в безвихідний відчай, який підкований доброю дозою самотності. Хоча навіть сидячи дома, моя внутрішня головна біль - епістемологія, дає розуміти, що нема навіть кому сказати, що: "Заціни, я все-таки знайшла книгу Іздрика". Або: "О, скинь будь ласка оті наші фотки з кав"ярні". І тут ти своїм нікчемним внутрішнім Я (взагалі, моє "Я" повинно писатись з найменшої літери) розумієш, шо ти - один. І furthemore, якось навіть соромно кому-небудь сказати, що у тебе нема друга. Бо оте "друзі" якесь несправжнє і намальоване на атласі підліткових буднів, а от "друг" - то навіть звучить по особливому. Ніби якась привілегія чи то місія.

Отак і доводиться моноложити на паперові, але частіше інтернетні сторінки. Нема до кого прив'язатись. Але тут випливає таке питання, як: а кому нафіг потрібне таке нещастя, як я?

Ото й усьо ясно зразу

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #51801679 https://viewy.ru/note/51801679 https://viewy.ru/note/51801679 Mon, 18 Mar 2013 17:57:12 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Насправді ж, перетворитись в мізантропа - це, мубать, найлегше з життєвих рівнянь (особливо, якщо із відомостей глибин математики, "математика" - тільки назва, яку я знаю). Для початку, ти обїдаєшся філософією про буденність життя і його марнотратсво, читаючи книги. В результаті чого в тебе зявляється така власна думка, яка спонукає облаштувати в твоїй голові апартеманти для виробництва інших думок. Не завжди ця фабрика продуктивна, але так працює, що сплячим вулканам колискова не допомогла б. І тут ти розумієш, що бути альтруїстом - це бути жертвою, а бути егоїстом - це нічим не відрізнятися від інших.

А потім, треба лише закрити свій світ від тих, хто вже поглядом робить у тобі дірки. І жити. І згнити. Одному.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #51800033 https://viewy.ru/note/51800033 https://viewy.ru/note/51800033 Mon, 18 Mar 2013 17:32:30 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Нвіть течія життя задихалась гнатись у безкінечну невідомість. Натомість, вона зїхала з колії, загубила свій рейс, загубивши себе саму в суміші сіреньких створінь (схожи на людей), так само чекаючих на свій літак. Але куди він планує приземлитись?

Декілька цифр зникли з погодинного табла відправлень/приземлень твого літака. Отак блукаєш ареопортом, тагаючи за собою свої далеко не дорогоцінні речі, в очікуванні двокилого несправжнього птаха, який насправді ж тобі і не потібен. Потрібен лише той, хто стане причиною більше його не чекати.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #51447951 https://viewy.ru/note/51447951 https://viewy.ru/note/51447951 Sun, 10 Mar 2013 13:27:59 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

На полотні долонь вітер малював післязимнє тепло. Календарі вже кричать про безень, а земля не скинула сніг. Лиш той надокучливий дух весни муляє в душі, ніби віщуючи щось надземно добре.

Насправді ж, цієї пори ще ніхто не прокидається. Ніхто й не збирається піднімати обважнілі віки із сонних очей, яким снилися антизимові, обігріваючі сни. Навіщо тоді потрібна весна? Давайте одразу в літо. Або хоча б у вже зеленіючий травень.

Легкою ходою минаю залишки твердого агрегатного стану води. Чи вже й не твердого, але все ще нагадуючого про швидкоплинність часу. Кажуть, що чим доросліший ти є, тим швидше прокручується короткометражність твоїх днів. Виходить, усе своє життя вічно готуєшся до осені: кожень день, як мінус один листочок, що обривається з дерева. Звісно, якщо ж під деревом сховати слово "життя".

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #50111256 https://viewy.ru/note/50111256 https://viewy.ru/note/50111256 Fri, 08 Feb 2013 19:43:20 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Не розумію, як люди ще можуть мене терпіти, мати до мене якісь справи, бажати спілкуватись зі мною, з людиною, про яку писали маленьким шрифтом - вже гіперболізувати.

Намагаюся відшовхнути кожного, хто був прикріплений лепкою масою дружби чи просто проектуванням спільних інтересів/розвіюванням нудьги. Не виходить лише з деякими. Бо роблячи цим "деяким" біль, не залишаюсь не тронутою ним і я сама.

****

Життя…ти де?

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #50105637 https://viewy.ru/note/50105637 https://viewy.ru/note/50105637 Fri, 08 Feb 2013 18:08:54 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Паралелі світу погойдували мою лнію, яка була ще більш паралельною до інших. Дні ледве встигали з"являтись у календарі, щоб потім зникнути в записах минулого. Хвилини роздумів розтягувались у вічність, години життя бігли, ніби як завжди кудись не встигаючи. А що я? А я так, лише візерунок однієї лінії на полотні життя паралелей.

Якщо б не люди, світ був би прекраснішим. Якщо б не купа думок у моїй голові, то не було б тієї купи ***** у моєму житті.

Rz

Людину не потрібно шукати поглядом, бачити і радіти тому. Людину відчувають серцем навіть перед її появою у майбутньому, затягують у сіті душі і пускають на годування думкам.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #48104176 https://viewy.ru/note/48104176 https://viewy.ru/note/48104176 Fri, 28 Dec 2012 22:53:19 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Аберація з амбвівалентністю мене самої. Два моїх Я.

перше: Натовпи очманілих мурах вже традиційно кожного дня здають крос по мому тілу.Сад цвіте, хоча чому тут дивуватись. Я знаю, чому почали розцвітати пелюстки невідомих квітів. Я знаю, бо вже й сама у їх ароматі.

друге: Ці мурахи - вони так у всіх. Влізають у надра землі, стають її землевласниками. А потім виявляються, що то й не твоя земля була. Який сад?Які квіти? То міраж.Забудь.Йди спи.Вже пізно.

Нікому невідома третя світова навшпиньках викликала апогей моїх думок. Вони лавиною мчаться туди, куди не можна.

Я зпутую ту нитку в один клубок.Бо якщо за неї потягнути - буде те, чому доля не пророкувала статись

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #48070385 https://viewy.ru/note/48070385 https://viewy.ru/note/48070385 Fri, 28 Dec 2012 11:57:54 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> "я целый мир возненавидел, чтобы тебя любить сильней.

М.Ю.Лермонтов”

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #47535489 https://viewy.ru/note/47535489 https://viewy.ru/note/47535489 Sun, 16 Dec 2012 19:18:05 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> По моїм барабанним перетинкам невідомі роялі вигравають свою мелодії. Ефйорія дефіцитною хвилею заповнює простори між кордонами моєї шкіри, ніби створюючи нову галактику, до якої не проткнутись нікому.

Хтось помирає під музику, а хтось не може без неї жити.(с)

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #47530748 https://viewy.ru/note/47530748 https://viewy.ru/note/47530748 Sun, 16 Dec 2012 18:03:16 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Як добре, що ті слонячі сніжинки летять прямо в очі: так не хочеться бачити те, що чекає попереду.

Чекаєш чогось- дні ледве тягнуться, а за ними волочусь і я. Хочеш затримати їх - затримуєш лиш моментами у пам"яті, але що тої пам"яті, адже в ній потрібно тримати ще купу шкільного сміття.

Невідомі синці, сміх незнайомки з моїх вуст. Забути як сміятися? Нехай це залишається відомим лиш мені.

Усе чимось можна замінити: ніжність - шоколадом, тепло- чаєм, затишок - ковдрою. Але ще одну людину замінивши котом - виходить щось не те.

Недозволяйте своєму Я перечитувати старі листування. Це найгірші тортури для ностальгії.

Отак по шматочкам, намагаючись не впасти у десятий раз, живучи на одному чаї проходить життя.Печаль

ка

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #47224232 https://viewy.ru/note/47224232 https://viewy.ru/note/47224232 Mon, 10 Dec 2012 17:34:52 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Мій гербарій душі не поповнюється нічим новим. Цей світ розчарувався у мені. А я втратила ще одну ілюзію, яка допомагала мені жити. Бо кажуть, що майже усі проблеми знаходяться у нашій голові. Тому я суну туди й ілюзії, щоб легше жилося. Але ж як тяжко, коли вони обриваються.

дуже хочу, щоб мене хтось десь чекав. з цим кимсь сміятись до втрати кисню у легенях. з цим "хтось" розмовляти про вічно життєве. хочу знайти ту душу, яка спорідниться з моєю. а більше і не треба

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #47223961 https://viewy.ru/note/47223961 https://viewy.ru/note/47223961 Mon, 10 Dec 2012 17:30:11 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> " Твоє тіло то самотній порт, а серце - яскравий маяк "який притягує все не тих людей

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #46975011 https://viewy.ru/note/46975011 https://viewy.ru/note/46975011 Wed, 05 Dec 2012 18:39:32 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Як казала С., потрібно запам"ятовувати усі відчуття сьогочасного віку.

Такий настрій, як зараз буває рідко, що я, мабуть, й себе не впізнаю. Різко прокинулось якесь відчуття віри в краще, але ж я його усиплю тим відварним зіллям ромашки, яка несе у собі отруту вічних страждань.

Та зараз моя душа цвіте.Саме протягом цієї години, хвилини. Якийсь паросток пробився крізь бетонний грунт. Та мені знається що його затупчуть ще до того, як він породить свій перший клаптик зеленого кольору.

Але мені так добре, що хожу співаю по квартирі, обнімаю кота зі словами "ти мій хороший", немає нестачі шоколаду у крові від вічного суму та потребі гормонів радості….не закохалась чи часом?

але ж я знаю, що ні

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #46970956 https://viewy.ru/note/46970956 https://viewy.ru/note/46970956 Wed, 05 Dec 2012 17:34:37 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Терпіти біль заради тих, хто тобі не байдужий… для чого ще ми живемо? (с) Хаус

Шукаю відповіді на свої вічні питання у цитатах вічних мудростей. Наткнулась на цю і зрозуміла, чому ж то мій біль такий нестерпний. Бо ж немає того, заради кого б я начхала на все і знайшла ще більше сил для вічної боротьби за життя у цьому світі.

А ще зрозуміла, звідки ці океанічні хвилі печалі і та неприязнь до пустих людей: Тільки по істині великі люди хоронять в собі велику печаль.(с) Достоєвський

Можливо, це занадто голосно сказано та й я скоро спущуся до сходинки цих людей, яких сама і тихенько ненавиджу, бо ж я тупію, духовно, душевно в"яну, бо ж так мало читаю, так мало дивлюся, так мало думаю і так багато плачу. Але який же жахливий ций світ і люди, їхні розмови, їхні звичкии. Ці дороги, це повітря. Та говорять, що коли мрієш про щось, необов"язково воно саме таким і буде насправді. Отак я мрію і жити в Ісландії. Та боюсь мої мрії це те, що буде розбито жорстоким кулаком реальності.

У мене параноя. Постійно здається, що хтось дивиться, що зі мною щось не так. З почавшимися морозами вже два рази грюкнулась. Явні схильності невдахи.

Скоро прийде мій судний день. І все в мені помре. Це я знаю точно. 28 число

Якшо ти ще сюди іноді заходиш, хоча хто його знає, то про тебе я сюди не пишу. Але дякую тобі, що ти у мене є. Бо ти дійсно моє сонце у цій сатаністській темряві, що втягує мене у свої обійми, коли ти захищаєш мене своїми)

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #45686142 https://viewy.ru/note/45686142 https://viewy.ru/note/45686142 Sat, 10 Nov 2012 10:01:24 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Коли я проходжу поряд, то якось моя голова сама повертається у твій бік. Серце ніби-то робить вигляд, що вже байдуже, що вже все затихло, усі бурі заснули а ребра закутані у цілющі трави. Але ж як я нестерпно за тобою сумую. За кожним днем, який ми рахували, за тими розмовами провсенасвіті, за твоїми замашхками реаліста які губили мій песимізм. Я так за тобою сумую, що це непідвладне ніяким словам.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #45686133 https://viewy.ru/note/45686133 https://viewy.ru/note/45686133 Sat, 10 Nov 2012 10:01:10 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> нехай мене вкрадуть інопланетяни, бо ж я не варта й місця для життя на цій планеті

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #45686051 https://viewy.ru/note/45686051 https://viewy.ru/note/45686051 Sat, 10 Nov 2012 09:59:48 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Темрява скрізь: за вікном, в кімнаті і в мені. Я бачу темряву навіть у очах людей, які здавалося б, мали випромінювати лише яскраві кольори, бачачи мене.

Ця темрява дожирає останні краплини надій, мрій, терпіння і світла, яке жило колись і в моїх очах.

Я ненавиджу ций світ. Ненавиджу ранки, які вимагають від нас вставання та початку роботи. Я ненавиджу чай, який обпікає мої губи або так швидко холоне, що й пити вже не хочеться. Я й ненавиджу його вечором, бо ж не має с ким його пити.

Я ненавиджу себе, бо ж цей світ ненавидить мене також

життя порожнє, на руці шрами ще не зійшли, мені знову не має з ким балакати, знову засинаю в сльозах, знову на ранок болить голова

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44700331 https://viewy.ru/note/44700331 https://viewy.ru/note/44700331 Mon, 22 Oct 2012 17:39:43 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> мені гидко від себе самої

ніяк не розумію, чому двірники ще не прибрали ций великий шмат сміття

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44700193 https://viewy.ru/note/44700193 https://viewy.ru/note/44700193 Mon, 22 Oct 2012 17:38:01 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Тітка осінь на розслабоні дарує ще теплі деньки.Добре. хоч без сонця, бо вже від нього мене скоро знудить. Можливо, замовити чогось неспокійого? Хочу вітру, грому, зливи. Хочу бачити вулиці пусті, хочу бачити темряву та лиш морок у ній. Хочу щоб в зеркалі не було мого відображення: нехай темрява вкутає моє тіло, нехай вітер вкладе моє волосся, нехай ця меланхолія замучить вже моє серце до його повного затвердження у списки айсбергів цієї планети.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44699755 https://viewy.ru/note/44699755 https://viewy.ru/note/44699755 Mon, 22 Oct 2012 17:33:18 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Знову впадаю у чорну діру власної голови.

Вративши жертву для постійного обдумування та казок на ніч, знову треба шукати нову, щоб зовсім не загуснути у собі.

Мені казали, що в мене глибокий внутрішній світ. Та знали б ви, як важко у ньому не втопитися.

Легше будети тупеньким, ніж тягнутися показати свій розум.

Немає ні єдиної думки, за яку б можна було вцепитися. Немає чітких цілей, прагнень. Немає нічого, ради чого б хотілося ще не забувати, як ходити. Але нічого не обіцяю щодо вміння говорити. Немає й бажання його далі розвивати.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44601557 https://viewy.ru/note/44601557 https://viewy.ru/note/44601557 Sat, 20 Oct 2012 20:52:16 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Давай візьмемося за руки
Так міцно, як ніколи не тримав.
Один, два, три… шепочуть звуки:
" …а хто відпустить, той програв "

п.г

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44601540 https://viewy.ru/note/44601540 https://viewy.ru/note/44601540 Sat, 20 Oct 2012 20:52:03 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Сьогодні я хочу і Львів, у шоколадницю: злякатись цін і вийти. Так як і у житті: зайшов, злякався, навпомацки у темряві шукав ручку від дверей, а двері виходу вже зникли.

p/g

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44601497 https://viewy.ru/note/44601497 https://viewy.ru/note/44601497 Sat, 20 Oct 2012 20:51:08 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Крижаними руками торкаюсь повітря
Та воно у чорному одіязі знов.
І у тиші лиш темряви віття,
І немає у тиші розмов.

Я рахую той стрілки мовчання,
Що в годиннику вбиває наш час.
І чую біля себе звучання
Той надії, промінь якої не згас.

Симфонія стін щось шепоче
Невідомими словами і мовою.
Вона бачила й сказати хоче
Мою темряву й тишу за змовою.

p/g

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44533140 https://viewy.ru/note/44533140 https://viewy.ru/note/44533140 Fri, 19 Oct 2012 16:52:14 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я малюю собі фон, на якому не бажаю бачити своє зображення.

Для того щоб хоч якось утримувати посмішку на своєму обличчі достатньо лише вбити в голову якусь дурницю. Це як тимчасові ліки від хвороби, яка живе у мені та не бажає виселятися.

Отак вигадуєш, тримаєш у своїй голові і ось, здавалось би, ти сам себе обманув, що ось у тебе все так прекрасно і життя нарешті має хоч якийсь сенс, творячий веселку у душі та й у душі також, коли від радості ти не помічаючи вже й починаєш розвивати таланти співу.

Отакі от ненажерливі люди: чого не дай- а все мало, мало. Чого не дістанемося- так ліземо ще вище да поки не грюкнемося на землю та й від сорому заліземо у свою звичну буденну нору.

все добре, але ж мало, тож бачу й я скоро полізу у свою нору

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44289152 https://viewy.ru/note/44289152 https://viewy.ru/note/44289152 Sun, 14 Oct 2012 18:37:07 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> неавиджу себе за це усе(

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44289104 https://viewy.ru/note/44289104 https://viewy.ru/note/44289104 Sun, 14 Oct 2012 18:36:27 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> ви наділили мене бракованою душею. відшкодуйте моральну шкоду,

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44288864 https://viewy.ru/note/44288864 https://viewy.ru/note/44288864 Sun, 14 Oct 2012 18:33:23 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> нове перетворення у відлюднену ходячу бактерію, яка витрачатиме лише ваш простір та час і не не матиме ні єдиного бажання підтримувати думки інших про те, що я ще десь існую

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44288042 https://viewy.ru/note/44288042 https://viewy.ru/note/44288042 Sun, 14 Oct 2012 18:21:54 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я починаю миритися з тим, що твориться навколо мене. Виходить, я мирюся з пригніченою собою.

Лінії синюватого кольору ще подають звуки болю, але те, що робиться у моїй душі набагато страшніше.

Історія мого страшного погляду заключається у тому, що коли невидими ударами в а ш і слова долітали до мене, я не плакала, не влаштувала істерику: я дивилася на в а с і подумки промовляла: н е н а в и д ж у

і ось, саме у моїх очах люди ніколи не знайдуть доброти чи якоїсь там ніжності. Там люта ненависть. Там панує вона

Не зрозумієш одразу й, чому більше потрібна негайна допомога швидкої: серцю, мозку чи душі. Та лікарням не потрібні напівтрупи

Завтра все мине, але ж зім"ятий листок ніколи не стане ідеально рівним,

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44287547 https://viewy.ru/note/44287547 https://viewy.ru/note/44287547 Sun, 14 Oct 2012 18:15:58 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Цей вечір присвячується припадкам хотіння утопати в чиїхось обіймах

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44287236 https://viewy.ru/note/44287236 https://viewy.ru/note/44287236 Sun, 14 Oct 2012 18:12:19 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я не прошу нічого особливого: ні походів у кіно, театру чи ще кудись. Я не прошу зірок з неба, гір чи золота. Обійдусь без поцілунків та обіймів. Я хочу лише розуміння, антибуденності та чиєїсь руки в моїй.

Мені стає сумно, коли немає з ким розділити своєї радості. Що ж вже казати про те, коли на душі гірські водопади б"ють у саму глибочінь бездонного дна.

Мені хочеться розмовляти, розмовляти, розмовляти до нескіннченності людських тем.

Я просто хочу бачити поряд того, кому можна було б дати свій другий навушник і бути впевненою у тому, що провід зостанеться цілим.

Це ж так не багато, це ж так зовсім трішки.

Але свою самотність людина розділяє лише сама з собою.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #44016096 https://viewy.ru/note/44016096 https://viewy.ru/note/44016096 Tue, 09 Oct 2012 21:31:55 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Кажуть сни це те, що у нашій підсвідомості, та такої контрасної червонизни мої заплющені очі ще не бачили.

Мене несло невідомимим слизькими, брудними тунелями без єдиного освітлення і вже марно було намагатись вхопитись руками бодай за щось: та гидота була жахливіша навіть за страх перед тим, що було за кожним поворотом невідомої течії. Я минала безліч химерних схилів, канатів і починала боятися власних здогадок про те, що це все навруги.

Після кожного вузького тунелю відкривався новий широкий, а після широкого- ще купа бескінечних ниток лабіринту.Та гуща(саме такою вона мені здавалася), що мене так необачно переправляла невідомими дорогами, не досить "добре" облаштованими для туристів, була на диво теплою. І ось невелика хвиля виплюнула мене у яму, схожу на мішок. Всередині ями, що інопланетянам згодилася б за кімнату, виднілося трішечки світла, яке хоч трохи розвіювало темряву навкруги. Я побачила, що весь одяг мокрий, у червоному забарвленні, а біля мене лише слиз та усі відтінки червоної веселки.

Навчившись управляти своїми снами, мене вдарило уявною блискавкою: я в епіцентрі своєї мрії. Я - у твоєму тілі.

С усіх сторін, яких немає в цієї фігури, на стінках виднілися подряпини далеко не першої свіжості, які придивившись, можна було прочитати. Обережно підійшовши ближче, я, примружуючись, почала читати ці надписи.

Мій розум перестав існувати, невидимі пазурі трясли моє тіло: на цих стінах виднілося моє ім"я… Моє ім"я, надписи з наших спогадів, наш гумор та антиінтелектуальні фрази, зрозумілі лише нам самим.

Я була в домі твого серця, та твоє серце там вже давно не проживало. Лише склад червоного битого скла, яке, мабуть, і було приладом для видряпування літер, або кажучи вже прямо, знаряддям власного мазохізму.

Мінус ще одна мрія: я не встигла застати твоє серце цілим.

Читать на Вьюи...

]]> Hammock – We Could Die Chasing This Feeling https://viewy.ru/note/43945703 https://viewy.ru/note/43945703 Mon, 08 Oct 2012 17:49:29 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ця осінь не містисть в собі ніодного шамточка меланхолії, хоча саме гіркий бісквіт меланхолії був головним атрибутом цієї геть не сухої пори. Гублюсь вже навіть у власних думках, гублюсь у вланому безладі, тікаючи туди, де тулячись до стіночки із надписом М. я знову гортаю сторінки мого уявного музею.
Виймаючи та клавши серце кодного ранку на поличку іноді здається, що з власним шматком, невідомо якого розміру, мозком, я роблю теж саме.
ліна костенко як завжди права, а від пісень крихітки цахес вже в"януть вуха.

Немає часу на книги, немає часу на музику. Життя будує лабіринт, але я лізу через бетонні стіни, необходячи їх, що б подивитися на тий жах, що чекає мене попереду.

Минув рік. Ніяких метеликів в підшлункові залозі немає. Лише при одному погляді дракони підпалюють усе навруги і здається в мне зосталось лише два ребра і дірка з лівого боку.

Нарешті дощ, нарешті вітер. Сьогодні я хочу і Львів, у шоколадницю: злякатись цін і вийти. Так як і у житті: зайшов, злякався, навпомацки у темряві шукав ручку від дверей, а двері виходу вже зникли.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #43935562 https://viewy.ru/note/43935562 https://viewy.ru/note/43935562 Mon, 08 Oct 2012 15:42:42 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> I'm so happy because today I found my friends - they're in my head.

Kurt Cobain

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #43556178 https://viewy.ru/note/43556178 https://viewy.ru/note/43556178 Mon, 01 Oct 2012 19:31:32 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Триматись вільно й незалежно, Перемовчати: хто кого. І так беззахисно й безмежно Чекати голосу твого. © Ліна Костенк

Читать на Вьюи...

]]> Rauelsson w/ Peter Broderick – Un Castillo, un Molino, un Mapa y https://viewy.ru/note/43492632 https://viewy.ru/note/43492632 Sun, 30 Sep 2012 17:46:03 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Лише зрідка моє серце бажає почувати себе не одиноким і знати, шо максимум на відстані 50 сантиметрів є ще одне серце, яке полониться моєю увагою.

Мої очі нарешті не закриваються лиш при одній згадці про нудьгу: віднині вона моя подруга, а на друзів не можна ображатися.

По дорозі додому мої ноги просто марять перевернутися в іншу сторону вести мою спину вперед, але у темряви недостатню сили, щоб полонити мене так, як страх перед ще одним скандалом.

А завтра вже жовтень, а життя таке ж, як і два роки тому. Лише волосся стало довшим та книг більше прочитала. Та і ще декілька змін у цифрових сферах життя.

Я можу дозволити собі тебе покохати, мій любий М., чого я не зроблю першою. Бо ж я все ж таки наївно мрію про те, що колись наші серця будуть на відстанні не більше 50 сантиметрів, а наші очі закриватимуться лиш на відстані нуль цілих, нуль десятих поцілунку.

Як казала цитата: не витрачай часу на того, хто не бажає витрачати його на тебе. Вибач, В., але на цьому ліміт моєї кредитки з добротою закінчується.

Теми все тіж, зате думки новіші. Мені подобається власна компанія. Як і казала фаїна р., що кожен турбується про відсутність гарної фігури, і ніхто- про відсутність мізків. Я худенька, і турбуюсь про те, що б мій мозок все ж далі так наполегливо працював.

Вчуся писати лівою рукой, починаю трохи лінитись, але то пройде.

але трохи я себе не впізнаю: така манера писанини ще не стала мені рідною

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #43460529 https://viewy.ru/note/43460529 https://viewy.ru/note/43460529 Sun, 30 Sep 2012 10:46:58 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> як стати Богом і не розплакатись

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #43302994 https://viewy.ru/note/43302994 https://viewy.ru/note/43302994 Thu, 27 Sep 2012 17:24:40 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> В порівнянні з тим, що у мене в голові, ций світ занадто малий.

Читать на Вьюи...

]]> а це лише шістнадцятий вересень https://viewy.ru/note/43293121 https://viewy.ru/note/43293121 Thu, 27 Sep 2012 15:14:57 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> число 27 у календарі нічього не значить крім того, що через деякий час буде вдпочинок розміром у 7 днів.

Сьогодні мій настрій покращив любко дереш та о торвальд, які набагато кращі у вигляді електронної книги та музики у плейлисті, ніж ті люди, що мене оточують.

Розбираю свою сутність по шматочкам. Сьодні, наприклад, виявилося, що існує лише два місця, де мені було і, надіюсь, буде по справжньому добре: це село Джулинка Вінницької області, де ми у 2011 році з вікою назбирали чимало нових спогадів. Особливо ночівля на городі, але то вже хай залишається у моїй голові.

Друге міце: Польща. Моє, моє місце, для мого серця, для моєї душі. Я почуваю там як каша у своїй недірявій тарілці. Мені не потрібно підстарюватись під людей, не потрібно взагалі про них думати. Можливо, це через те, що там мене ніхто не знає, але у яке б нове міце я не прийшла, мені завжди хочеться, що б мене не знали. Бо ж у мені живуть два я: одне ентузіазне, творче та дружелюбне, яке прагне втілювати свої задуми у реальність. Інше ж, відлюднене, замкнене і не хоче мати справу ні з ким, окрім своєї голови. Такі яскраві контрасти не вживуються разом, це однозначно, від чього страждаю і я.

У мене ніколи, як у інших дітей, не було такого би мовити двору, де ось мої люди, мої друзі. Навіть згадок таких немає. Щоб я памятала, як я ганяла в якусь гру біля дому, лазила з купой таких же як я, по деревам, калюжам і так далі.

У мене ніколи не буде згадок про те.що у мене ось мій рідний клас. Змінивши три школи, я так ніде і не прижилася, що б я була там для всіх своя.

Тож що тут говорти про друзів, яких у мене нема?

Де б я не була, з ким би поруч не стояла- мені завжди хочеться вдійти кудись подалі.

І немає тієї людини, яка б хотіла цьому завадити.

Дружба та далеко не форевер. То лише відтепер згадка. Жаль, що так вийшло, але на те таке життя. Ера джьорафи і вікінга потерпіла краху

Іноді ловлю себе на думці, що мені навіть і не важко бути самотньою. Я знахожусь в компанії своїх думок, а що дивно, мені там добре. З чього можна зробити висновок, що здається, я мала народитися не на цій планеті.

Але мені нема з кимось про щось поговорити. Та й зі мною тем спільних не знайдеш. Я пуста, як горщик, про який писав дереш. І я також надіюсь, що якісь нацисти космосу будуть не тільки шукати, а й знайдуть.

Ця осінь пропливає у новій школі, де вчитися ще тяжче, але я не сумую за тим, за чим було б слід. Колгеіум лише пляма в моїй історії, яка затерта депресіями та нічим новим для мого життя, окрім деяких пізнань з біології та іспанської мови.

Все що б мені зараз хотілося б, це у Польщу, у тарнов, у цукерню. Сісти на тий високий стільчик, з якого звисають навіть мої ноги, і зжерти 5 кульок морозива: трусавку, йогурт, ананас, ківі, вишню.

Читать на Вьюи...

]]> PLNKA: Личное – заметка в блоге #43255914 https://viewy.ru/note/43255914 https://viewy.ru/note/43255914 Wed, 26 Sep 2012 18:25:26 +0300 PLNKA PLNKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Читать на Вьюи...

]]>