Viewy — социальная платформа

PARTME: Личное – заметка в блоге #63629931

PARTME — Tue, 23 Dec 2014 18:35:15 +0300

Чого собі не бажаєш, того не роби й іншим. Конфуцій Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #62999022

PARTME — Sat, 27 Sep 2014 23:48:51 +0300

viewy глючіть, я не можу вже без нього((( та ще й до того всього we heart it разом з тим всім!!! аааааааа (класкласклас от шо, а це терпіти не можу!

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #62602514

PARTME — Fri, 08 Aug 2014 00:35:16 +0300

так багато гарних людей в якості спогадів: ( Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #62601609

PARTME — Thu, 07 Aug 2014 22:08:54 +0300

як зустріла тебе, то все одразу пролетіло перед очима. скучила за тобою.. а ти з своїми обідами навіть слова майже не сказав мені!!! як боляче це було..

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #62471154

PARTME — Thu, 24 Jul 2014 22:31:40 +0300

поверніть хтось мене назад на Світязь або ще краще в Крим! подалі від Луцька. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #62020086

PARTME — Thu, 12 Jun 2014 01:58:19 +0300

ніщо не вічне, дружба тим більше! боюсь розуміти, що це правда так, саме це слово хочеться вставити сюди. треба задуматись, чи варто вважати людину найкращим другом і довіряти їй, коли вже вкотре вона забиває на тебе, коли пропадає бажання розповідати свої новини, ділитись переживаннями, думками і навіть поради не потрібні, бо немає того відчуття, що ти потрібен цій людині, що ви навіки разом і тд. просто все змінюється, всі змінюються, змиритись з цим важко, але як би там не було, не завжди все так, як нам обіцяють, надіятись треба тільки на себе! вже вкотре наступаю на одні і ті самі граблі, тепер переконалась точно. ніщо не вічне, все проходить, всі проходять мимо життя, залишаючи великий, світлий, теплий слід на душі і все, те що було між вами, що ви пережили разом, чим жили- це тільки спогади тепер)

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61846154

PARTME — Thu, 29 May 2014 23:48:26 +0300

пам'ять – коротка, а ниті провини – довгі Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61581426

PARTME — Sat, 10 May 2014 12:41:08 +0300

Альтернативи немає, рішення немає, завтра не має значення. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61424812

PARTME — Sun, 27 Apr 2014 01:03:41 +0300

"люди завжди роблять боляче, тільки від цього ти страждаєш, бо маючи все, ти всерівно не щаслива, спасай своє життя, САМА! " слова чужої людини на вулиці, перевернули моє життя повністю!

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61233860

PARTME — Wed, 09 Apr 2014 23:45:33 +0300

Как можно забыть человека, который говорил тебе такие слова.
Как можно забыть человека, который общался с тобой так, как ни с кем другим.
Как можно забыть человека, голос которого и смех ты хочешь слышать всегда.
Как можно забыть человека, глаза которые наполнены уже многими болями от жизни, но очень милы тебе и улыбающиеся.
Как можно забыть человека, улыбка которого для тебя одна из самых дорогих.
Как можно забыть человека, если все его действия в твой адрес не имели ни какой агрессии и какой либо не приязни.
Как можно забыть человека, который всегда был рад тебя видеть.
Как можно забыть человека, который оказывается на таком расстоянии тебе доверял, когда другой с которым ты живешь буквально на небольшом расстояние не доверял вообще.
Как можно забыть человека, от которого ты до сих пор ждешь звонка или какой нибудь смс.
Как можно забыть человека, который был дорог и который до сих пор дорог тебе.
Вот я не знаю как, потому что он уже настолько запал в душу, что в каждом прохожем ищу его, в каждом действии других людей ищу его.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61199762

PARTME — Sun, 06 Apr 2014 22:40:47 +0300

ненавижу відчуття, цієї йобаної ностальгії !!!!!
особливо тоді, коли вся голова забита свогадами про одну людину, а ще більше ненавижу себе за те, що так прив"язуюсь до людей, ти навіть уявити собі не можеш як тебе не вистачає мені.
тієї радості в душі, кожен раз, коли мали зустрітись.
нічних розмов на відстані тисячі км.
потрібних слів і підтримки.
завдяки тобі я впевнилась, що дружба між хлопцем і дівчиною є !
тепер тільки спогади залишились

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61158173

PARTME — Thu, 03 Apr 2014 17:33:15 +0300

Забытые признания в любви,
Возникшие нечаянно стихи
О том,
Как нам когда-то было
Хорошо
Лететь глазами прямо в океан,
Вдыхать его огни и чей-то дым.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61089758

PARTME — Sat, 29 Mar 2014 00:06:51 +0300

в спинах чужих ошибаться, но так и не встретить тебя. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #61080013

PARTME — Fri, 28 Mar 2014 00:50:45 +0300

Моя зона комфорту закінчується там, де закінчується моє ліжко. Все що далі це злий, холодний і ворожий світ. :(

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60958736

PARTME — Tue, 18 Mar 2014 14:53:36 +0300

перетерпи Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60866332

PARTME — Tue, 11 Mar 2014 00:32:30 +0300

Деякі люди як вихідний. З нетерпінням чекаєш їх, а коли приходять - сил вистачає тільки на те, щоб прокинутись десь в обід. Не переоцінюйте одне одного, звідки вам знати хто тут Середа, а хто Субота.

Л.В.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60851371

PARTME — Mon, 10 Mar 2014 00:58:10 +0300

ти не мусиш мене розуміти
я не мушу тебе сприймати
надто різні у нас магніти
надто різні координати

паралельність реалій гостра
нереальність любові люта
і усе крім одного непросто –
ми з тобою звичайні люди

теплокровні смертні істоти
і нащадки якогось ноя
і не мушу я знати хто ти
і не мусиш ти знати хто я

в нас взаємний нестримний спротив
в нас взаємний і дикий подив
та єднає найлегший дотик
і ріднить найніжніший подих
ірреальність втрачає силу
і реальність лиш там де ми
розгортаємо наші крила
залишаючись просто людьми
Іздрик.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60743794

PARTME — Sat, 01 Mar 2014 23:15:26 +0300

не звикати до болю
не шукати у собі провин
не ходити по лезу у пошуках адреналіну
залишатися голим
за сотнями вбраних спин
зберігаючи біль як останню свою провину

залишатись убогим і темним аж до кінця
спокушатись відважно хіба лише тим що зневажене
і вбивати у собі вічноживого мерця
що за мене тримає кермо й натискає на важелі

не звикати до болю бо це наркотик важкий –
жити бажано просто а можна і радісно кажуть

не звикати до бога – хто він взагалі такий?
що він має насправді окрім неперервного стажу?

не чекати не ждати не вірити тисячам правд –
знаєш – це не рецепти потрапити якось на небо
це мій спосіб на біль: не кидати не скінчених справ
не зникати нікуди й ніяк не звикати до тебе

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60718891

PARTME — Fri, 28 Feb 2014 01:08:16 +0300

Ніколи не розповідайте нічого заздалегідь, не відкривайтесь людям, поки не дізнаєтесь хоча б крихту особистого, не обіцяйте речей, яких не зможете дати - неважливо любов це чи шматок пирога, не витрачайте себе на дурниці, бо кожна хвилина вашого життя це насправді ще одна потенційна можливість змінити все на краще, не сприймайте усі ці "не" як заборону, навпаки, зробіть потрібні висновки: доля дає вам вогонь і залізо, тому давайте мерщій кувати власні підкови щастя.

!!!

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60694015

PARTME — Wed, 26 Feb 2014 01:46:34 +0300

Не люблю, не скучаю, Отъебись умоляю. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60454094

PARTME — Sun, 09 Feb 2014 04:00:15 +0300

все, що не робиться - все в пізду!!!!!! Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60407877

PARTME — Thu, 06 Feb 2014 03:47:17 +0300

Когда человеком владеет одна мысль, он находит ее во всем. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60407863

PARTME — Thu, 06 Feb 2014 03:26:44 +0300

Інколи здається, що найкращі, найважливіші люди в житті даються нам дуже рано, ледь не в дитинстві. А потім ми собі йдемо далі, залишаючи їх позаду з легкою душею, - мовляв, у майбутньому щось і краще трапиться. Від так через багато років сидимо собі десь на підвіконнях чи терасах порожніх кав'ярень, дивимося в дощ, або в чужі обличчя перехожих, п'ємо своє віскі чи лате і думаємо: ну, і де ви?.. Ірена Карпа

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60325595

PARTME — Sat, 01 Feb 2014 01:58:48 +0300

“ - ну и почему вы не вместе?
- -знаешь, это что-то типа сна, но сны, как правило, забываются
– моё единственное оправдание, что это не было сном.
раньше весомым было даже то, кто первым положит трубку.а теперь…
я ненавижу свою память за то, что я всё помню.и её я тоже ненавижу.
ну, ты знаешь, как это бывает”.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60157300

PARTME — Wed, 22 Jan 2014 01:32:41 +0300

"якшо все так буде подовжуватись, то це буде піздєц "

ти завжди права (
боюсь, що так і буде.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #60077951

PARTME — Fri, 17 Jan 2014 03:42:20 +0300

"ты никогда не узнаешь, но каждый день я живу ради наших встреч." Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59997696

PARTME — Sat, 11 Jan 2014 23:53:37 +0300

почутів дохуя, сенсу ніхуя. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59941735

PARTME — Thu, 09 Jan 2014 00:10:15 +0300

треба, навчитись менше все розповідати людям, навіть, якщо в собі тримати важко, бо це вже стало моєю проблемою.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59893524

PARTME — Mon, 06 Jan 2014 00:31:12 +0300

Ненавиджу тебе.

за те, що звикла до тебе.
за те, що не думати про тебе не можу.
за те, що кожен день настрою немає.
за те, що живу лише тим, що з тобою пов"язане.
за те, що чекаю, постійно, чекаю.
і відвикнути не можу.НІЯК!
ненавиджу тебе, а ще більше себе за це.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59775155

PARTME — Sun, 29 Dec 2013 03:50:42 +0300

ця відстань, все таки, змінила дуже багато. майже все Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59728564

PARTME — Thu, 26 Dec 2013 00:03:48 +0300

Счастье - осознать отвыкание.
Отвыкшее от чувств сердце
Ты вызвал во мне привыкание

С тобой я помню все мгновенья,
Но уже не с трепетом внутри
Ты был причиной вдохновенья

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59651035

PARTME — Sat, 21 Dec 2013 14:47:25 +0300

Гордість, пакуй валізи!

Коли
зупиняєшся поглядом на його
зморшках у кутиках вуст, на вологих
від суму вилицях.
Розумієш,
що такі речі слід мотати на вус,
рано чи пізно -
на твій бік хтось таки й схилиться.

Хтось навмисно надокучатиме,
з норовом бажаючи провести тебе додому.
Хтось ніжним дотиком
загорне неслухняне пасмо за вухо.
Хтось наважиться і поцілує.
Але, на жаль,
ти ж не з тих люб’язних дівчаток,
яким
неважливо друг це чи просто знайомий,
тільки б уважно слухав.
За вміння вчасно мовчати
людей іноді значно більше цінують.

Якби ж час тобі мізки вправив,
душа не була б скалічена.
Знаю, ризик – це благородна справа.
Але тільки тоді, коли втрачати нічого.

Леона Вишневська

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59650621

PARTME — Sat, 21 Dec 2013 14:26:13 +0300

нарешті !!! Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59572291

PARTME — Mon, 16 Dec 2013 22:53:29 +0300

Люди страждали б набагато менше, якби так старанно б не розвивали в собі силу уяви, не пригадували б без кінця минулі
неприємності, а жили б нешкідливим сьогоденням.

Й. В. Гете

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59554824

PARTME — Sun, 15 Dec 2013 22:26:43 +0300

Будь ты проклята. Безответная любовь.
Эти чувства. Я больше всего. Ненавижу.
Вместо воды в чайнике. Кипит моя кровь.
Мне кричат "отпусти". Но я их не слышу.
Ты специально хотела резать так долго?
Показати повністю..
Издеваться. С улыбкой. Все же любимой..
Топить меня. Вешать. Снова. И снова.
Ты знаешь. Насколько. Я уязвимый.
Чувствую. Будто в сердце разлили ртуть.
И нет желанья к чему-то стремиться.
Я скорее всего просто здесь утону.
Но ты.. все равно..
Не перестанешь..
Мне сниться.

Алекс Кеплер

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59494288

PARTME — Thu, 12 Dec 2013 19:27:31 +0300

О тебе я хочу думать. Думаю о тебе.
О тебе не хочу думать. Думаю о тебе.
О других я хочу думать. Думаю о тебе.
Ни о ком не хочу думать. Думаю о тебе.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59463379

PARTME — Wed, 11 Dec 2013 00:09:20 +0300

если думать о том, что будет можно забыть про то, что есть. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59463377

PARTME — Wed, 11 Dec 2013 00:08:47 +0300

Есть люди которым не нужно быть рядом -
Доказывать дружбу свою каждый день,
Ты можешь не видеть даже их взглядов,
Не слышать неделями, молчать каждый день.

Показати повністю..
Бывают минуты - их так не хватает,
Их смеха, поддержки и рук теплоты,
Так вот случилось - города разделяют,
Но дружба на веки, если друг от судьбы!

А вспомнить проблемы, что казались авралом,
И слезы, что лились по таким пустякам!
Друг другу помогали начать все с начала,
И веру внушали, крепко-крепко обняв!

И сколько же счастья друг другу дарили,
Шутя над ошибками, над косяками шутя!
Нет, все те моменты до сих пор не остыли,
В минуты тоски, лишь улыбку даря!

Есть люди которым не нужно быть рядом -
Доказывать дружбу свою каждый день,
Но стоит проблемам появиться преградой, -
Ты будешь спокоен, друзья будут здесь!

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59404748

PARTME — Sat, 07 Dec 2013 23:53:55 +0300

втратити тебе - найбільший страх. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59404609

PARTME — Sat, 07 Dec 2013 23:37:41 +0300

6.12. "всерівно так сильно обніму шо аж задушу, бо я ж люблю тебе" :* Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59363275

PARTME — Thu, 05 Dec 2013 20:43:02 +0300

Кажуть, все мине - але то слова Кажуть, все мине - але ти не плач. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59296384

PARTME — Mon, 02 Dec 2013 12:37:52 +0300

ДУРА !!!!!!!!!!!!!!!! Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59188170

PARTME — Tue, 26 Nov 2013 20:33:56 +0300

Продолжай по этому теченью плыть

Будет теплее дай мне ручку дай мне не остыть

Скользко порой бывает от не любимых слов

Держите крепче за руку и ни каких звонков

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59171981

PARTME — Tue, 26 Nov 2013 03:01:49 +0300

4:00 знаєш все що було – це лише магнетизм залишковий все що буде – це тільки питання інерції нам про це не казали нічого ні в яких школах або ж ми прогуляли якісь потаємні лекції хоч насправді ні шкіл і ні лекцій жодних не було тільки думки розгін і димок перегрітих рецепторів це механіка тіл про яку ми успішно забули і жевріння нейронів у богом забутому секторі стоїмо на краю бо крім краю нічого немає ти послухай: ну просто нічого нічого нічого це не ми вибираємо – пам'ять у нас відбирає кожен шанс самостійно обрати якусь дорогу стоїмо біжимо летимо – і усе це на місці а місця собі мостяться місяться ліпляться в зграї.. забуваю про них ненавмисно а може й навмисно я люблю тебе тут і тепер і це все що я ніби-то знаю.

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59171967

PARTME — Tue, 26 Nov 2013 02:50:36 +0300

У мене погані стосунки з реальністю. І ще гірші — з теперішнім. В сенсі — з теперішнім часом. Закриваючи різні фрагменти й періоди минулого, як закривають кримінальні справи, і перебуваючи в постійному очікуванні майбутнього (байдуже якого — обіцяної апокаліпси чи наступного року, іноді навіть найближчого дня чи години), не вмію триматися на гребені поточної хвилі, не відчуваю миті актуального теперішнього, тобто, по суті, й не живу по-справжньому. Іздрик

Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59169309

PARTME — Mon, 25 Nov 2013 21:04:45 +0300

мовчати, кохати, так важко, так тяжко мовчати, аж поки не захочем кричати. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59124004

PARTME — Sat, 23 Nov 2013 20:30:40 +0300

люблю, коли просто поряд. Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59123982

PARTME — Sat, 23 Nov 2013 20:29:21 +0300

в этот любимый город, всегда есть вернуться повод.♥ Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59066579

PARTME — Thu, 21 Nov 2013 00:10:35 +0300

без тебе. день добре, день погано Читать на Вьюи...

PARTME: Личное – заметка в блоге #59022184

PARTME — Mon, 18 Nov 2013 21:22:37 +0300

Когда я втретила тебя
То мне казалоь, всё так просто.
И снова верить стала я,
Во что-то светлое и просто…
Тебе доверила себя,
Свои мечты, надежды, душу.
Ты предал, не любовь - меня.
Ты вырвал сердце, скомкал душу.
Ты погасил во мне свечу,
Темно теперь и всё так сложно.
Как хочется забыть тебя,
Не вспоминать сейчас о прошлом.
Так больно. И противны мне,
Твои объятья, всё фальшиво:
Твоя любовь, твои слова…
А я ведь так тебя любила!

ну пічаль, але така правдива

Читать на Вьюи...