<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>сильні люди </title>
				<link>https://viewy.ru/note/67606539</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/67606539</guid>
				<pubDate>Mon, 28 Aug 2017 18:39:35 +0300</pubDate>
				<author>ONAC</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ONAC</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Кожен день, спілкуючись з різними людьми, дивуєшся тому, що найдостойніші з них &ndash; самотні. ... <a href="https://viewy.ru/note/67606539">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Кожен день, спілкуючись з різними людьми, дивуєшся тому, що найдостойніші з них &ndash; самотні. Їх відрізняє харизма, приємна зовнішність, жвавий аналітичний розум, гарне виховання і манери, за якими завжди заховано сильний погляд, в якому ледь проглядається невелика смуток. <br> <br> Вони шукають &laquo;своїх&raquo; людей: для спілкування, для компанії і приємного відпочинку, для любові, для відносин і сім'ї. <br> <br> Вони частіше помиляються, сильніше страждають, рідше йдуть на контакт, важче переживають невдачі. Але кожен раз, згораючи у відносинах дотла, вони відроджуються з попелу, стаючи ще більш досконалими і сильнішими. <br> <br> І знову, і знову починають все спочатку&#8230; <br> <br> Їм чужі стереотипи сучасного суспільства, їм неможливо нав'язати чужу думку. Незалежно від того, чоловік це чи жінка, вони у пошуках такої людини, поряд з яким буде тепло і спокійно. <br> <br> І це &laquo;спокійно&raquo; засноване не на відсутність сварок, адреналіну або крайніх граней емоцій. Це &laquo;спокійно&raquo; означає, що поруч людина, яка не зрадить. Людина, якій ти безмежно віриш, довіряєш і в якому впевнений на всі 200%. <br> <br> Навіть найсильніші люди нескінченно прагнуть здобути впевненість, що їх люблять&#8230;&raquo; <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/67606539">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Ліки </title>
				<link>https://viewy.ru/note/67606488</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/67606488</guid>
				<pubDate>Mon, 28 Aug 2017 18:26:24 +0300</pubDate>
				<author>ONAC</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ONAC</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Життя часом б'є, але ці удари &mdash; ліки. В цих випробуваннях ми стаємо все чистіше і чистіше. ... <a href="https://viewy.ru/note/67606488">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Життя часом б'є, але ці удари &mdash; ліки. В цих випробуваннях ми стаємо все чистіше і чистіше. Золото у вогні палять, щоб воно стало чистим. Так і душі наші. Господь не злий дядько з палицею, який, сидячи на хмарі, вважає наші вчинки, ні! Він нас любить більше, ніж мама, ніж всі разом узяті. І якщо дає якісь скорботні обставини &mdash; значить, нашої душі це треба.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/67606488">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Читайте </title>
				<link>https://viewy.ru/note/2260674</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/2260674</guid>
				<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 20:24:27 +0300</pubDate>
				<author>ONAC</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ONAC</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Иногда люди ищут всю жизнь, а иногда находят за день&#8230;  Иногда мы ждём, ждём, ждём, а иногда... <a href="https://viewy.ru/note/2260674">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Иногда люди ищут всю жизнь, а иногда находят за день&#8230; <br> Иногда мы ждём, ждём, ждём, а иногда заставляем кого-то ждать нас. <br> Иногда мы плачем от смеха, но последнее время всё чаще смеёмся, чтобы не заплакать. <br> Иногда мы стоим, раскинув руки, навстречу ветру, впитывая в себя всю энергию его необузданной свободы, а иногда, запахиваем пальто и завязываем шарф потуже. <br> Иногда мы улыбаемся солнцу, подставив лицо к его тёплым лучам, а иногда надеваем громадные солнечные очки, пытаясь скрыть или скрыться. <br> Иногда мы встречаем кого-то, и нам кажется - это навсегда, а иногда провожаем, и понимаем, что так и должно было быть. <br> Иногда мы стремимся к общению, расширяем круг знакомых, куда-то спешим, к кому-то торопимся, а порой хочется просто закрыть глаза, и больше ничего не надо <br> Да, и прав тот, кто говорит, что все люди по сути своей рождены одинокими. Действительно, все мы одни. И даже в миллионном окружении вспышек, камер, блеска и шика, ты можешь быть самым одиноким на свете человеком, и, придя домой, повалиться на идеально заправленную кровать с шёлковыми подушками,, и заснуть, или может быть заплакать, от перенапряжения и чувства полнейшего морального опустошения. <br> Иногда мы прячемся под крыши, навесы, и зонтики, скрываясь от надоедливого дождя, а иногда молим Бога, чтобы этот дождь никогда не заканчивался, и идём, запрокинув голову к небу, и шлёпаем босиком по лужам, и чувствуем абсолютную независимость от людей и бесконечную связь с природой. <br> Иногда нам проще простого сказать "отстань", а после так нелепо начинаешь скучать по человеку который "приставал" и хочется попросить "престань ко мне назад, пожалуйста", но произнеся эту фразу про себя, ты решаешь, что вслух она звучит ещё глупее и замолкаешь, в ожидании. <br> Иногда мы чувствуем себя такими умными, с огромным жизненным опытом&#8230; А иногда, забываясь в воспоминаниях, мечтаем вернуться в беззаботное детство..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/2260674">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Читайте </title>
				<link>https://viewy.ru/note/2260659</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/2260659</guid>
				<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 20:22:32 +0300</pubDate>
				<author>ONAC</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ONAC</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Иногда люди ищут всю жизнь, а иногда находят за день&#8230;  Иногда мы ждём, ждём, ждём, а иногда... <a href="https://viewy.ru/note/2260659">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Иногда люди ищут всю жизнь, а иногда находят за день&#8230; <br> Иногда мы ждём, ждём, ждём, а иногда заставляем кого-то ждать нас. <br> Иногда мы плачем от смеха, но последнее время всё чаще смеёмся, чтобы не заплакать. <br> Иногда мы стоим, раскинув руки, навстречу ветру, впитывая в себя всю энергию его необузданной свободы, а иногда, запахиваем пальто и завязываем шарф потуже. <br> Иногда мы улыбаемся солнцу, подставив лицо к его тёплым лучам, а иногда надеваем громадные солнечные очки, пытаясь скрыть или скрыться. <br> Иногда мы встречаем кого-то, и нам кажется - это навсегда, а иногда провожаем, и понимаем, что так и должно было быть. <br> Иногда мы стремимся к общению, расширяем круг знакомых, куда-то спешим, к кому-то торопимся, а порой хочется просто закрыть глаза, и больше ничего не надо <br> Да, и прав тот, кто говорит, что все люди по сути своей рождены одинокими. Действительно, все мы одни. И даже в миллионном окружении вспышек, камер, блеска и шика, ты можешь быть самым одиноким на свете человеком, и, придя домой, повалиться на идеально заправленную кровать с шёлковыми подушками,, и заснуть, или может быть заплакать, от перенапряжения и чувства полнейшего морального опустошения. <br> Иногда мы прячемся под крыши, навесы, и зонтики, скрываясь от надоедливого дождя, а иногда молим Бога, чтобы этот дождь никогда не заканчивался, и идём, запрокинув голову к небу, и шлёпаем босиком по лужам, и чувствуем абсолютную независимость от людей и бесконечную связь с природой. <br> Иногда нам проще простого сказать "отстань", а после так нелепо начинаешь скучать по человеку который "приставал" и хочется попросить "престань ко мне назад, пожалуйста", но произнеся эту фразу про себя, ты решаешь, что вслух она звучит ещё глупее и замолкаешь, в ожидании. <br> Иногда мы чувствуем себя такими умными, с огромным жизненным опытом&#8230; А иногда, забываясь в воспоминаниях, мечтаем вернуться в беззаботное детство..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/2260659">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>/слишком/ </title>
				<link>https://viewy.ru/note/2260643</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/2260643</guid>
				<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 20:20:18 +0300</pubDate>
				<author>ONAC</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>ONAC</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ иногда есть моменты в которых всё кажеться замечательным. жаль, что только кажеться. и всёже я лю... <a href="https://viewy.ru/note/2260643">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>иногда есть моменты в которых всё кажеться замечательным. жаль, что только кажеться. и всёже я люблю такии моменты. я жду их и прошу их повториться. наивная. да возможно. немного. но эти моменты очень злы по отношению к моей наивности. как только они появляються не успеет моя наивность опомниться как они изчезают. быстро изчезают. очень быстро. я бы сказала слишком быстро.слишком.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/2260643">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
