Тепло і шалене кохання…

Бути з тобою поруч…

Потребувати кожну секунду…

Бачити в тобі своє щастя…

Мовчки тримати за руку…

Чекати з роботи додому…

Дарувати тобі щастя…

Розділяти горе…

Купувати подарунки рідним на свята…

Обирати колір шпалер…

Обіймати за подаровані квіти…

Відчувати аромат уже тоді, коли ти лише під’їжджатимеш додому….

І взагалі, відчувати його повсюди…

Чекати від тебе дитину…

Вгадувати хто це буде: хлопчик, дівчинка…

І обирати ім’я яке подобалось б нам обом…

Готувати тобі смачну вечерю, в той час коли ти ремонтуватимеш машину…

Не спати до ранку лише через те, що ми посварились…

І коли ти злитимешся сідати тобі на коліна, муркотіти на вухо…

І ти все пробачатимеш…

Заводити дітей в дитячий садок …

Битись подушками неначе малі діти…

Спорити хто сьогодні вдягає твою футболку: ти чи я…

Ти ж знаєш наскільки я обожнюю їх вдягати…

Дивитись фільми …

Слухати однакову музику…

Цілувати тебе на ніч…

От в чому я бачу кохання…

Ось як я бачу НАС….

© By Obodzinskaya 04.,01.2014

© Copyright: Ободзинская Ольга, 2014
Свидетельство о публикации №214010401449

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Крича під тисячу децибел…

Ти ж так хотів почуть це…

Так слухай:

Я тебе Л!

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

Читать на Вьюи...

© By Obodzinskaya 08.01. 2013

Читать на Вьюи...

Мені потрібна хоча б одна хвилина…

Хвилина щоб розповісти тобі все…

Все що зі мною сталося….

Повір, сталось багато чого….

Я маю тобі розповісти хоча б найменшу частину з усього прожитого …

Розповісти, скільки болі через мене пройшло…

Скільки осуду за спиною почула…

Скільки ударів в спину витримала…

Показати, скільки часу витратила щоб почати життя заново…

Без тебе…

Думаєш це так легко???

Це ніби у тебе відняли твоє серце….

А замість нього, вставили чуже…

Ніби відняли твою душу…

І залишили пустоту..

Таку, знаєш, болючу…

Я хочу сказати тобі, що я змогла…

Я все пройшла..

Пережила…

Я нічого не втратила без тебе, як думала…

А навпаки знайшла…

Я щаслива…

Я вдячна тобі з те що ти стільки раз намагався покинути мене…

І нарешті, за дві хвилини зробив це…

Ніби відрізав….

І ось завдяки тобі я знайшла своє щастя…

І він, повір, цінує мене більше ніж ти…

Я більше не люблю тебе…

Ні більше, ні менше…

Просто ти назавжди в моїй душі/голові/серці/…

Ти навічно моє кохання…

Але…

Вибач, але хвилина моя закінчилась…

© By Obodzinskaya 01.01. 2013 (23:03)

Читать на Вьюи...

Ось і проходять..

Ні, навіть пробігають останні хвилини 2012 року…

Для мене він став щасливим…

Так, дійсно, були і не веселі моменти…

Але ж якщо підбити підсумки …

Я закінчила школу…

Я успішно вступила в ВНЗ…

Я викинула із життя непотрібних мені людей…

Але я так і не змогла викинути його…

Ну й нехай…

Хай собі там живе…

Там, у моїй душі…

Хай нагадує мені про себе снами…

І все..

Досить…

Я знайшла людей які стали дійсно важливими для мене…

Я вже знаю ціну справжньою дружби…

І з впевненістю можу сказати: справжня дружба безцінна…

В моєму житті сталась зміна цінностей…

Якщо я раніше думала лише про себе…

То зараз я думаю і про свою маленьку Наталочку…

Я втратила одну людину, яка забрала у мене пів душі…

Забрала і не віддала…

А потім з’явилось дві які заполонили пустоту серця/душі/голови…

Наталя і він…

Я вдячна цим двом людям…

А також вдячна своїм батькам…

І ще…

Одній людині яка знає про мене ВСЕ…

Ну, майже все…

Вона моя найкраща подруга…

Вона та, без якої не було б і мене…

Там де я, там і вона…

І навпаки…

Ми завжди разом..

Вона бачила мене в самі тяжкі моменти …

Ось уже на протязі багатьох років…

У 2012 році я зрозуміла багато що…

Але все ж…

У 2013 я хочу стати вдвічі щасливішою…

І зробити щасливими тих, хто поруч…

І я надіюсь, що у мене це вдасться….

Дякую тобі 2012…

© By Obodzinskaya 31.12. 2012 (21:27)

Читать на Вьюи...

Одного разу життя зламає кожного…

Навіть самого сильного…

А інколи і не життя…

А людина…

Знаєте, вона з’явиться у вашому житті зовсім неочікувано…

Можливо на ваше День народження…

Можливо у похмурий або веселий день…

Але обов’язково з’явиться…

І ви зрозумієте що ця людина замінила для вас увесь світ…

Ви зможете довіритися їй повністю…

І з сильної та самостійної особи станете залежною…

Так, саме залежною…

Як від наркотиків чи сигарет…

Пройде час…

І коли ви будете повністю беззахисні…

Вона ударить вас у саме серце…

Зробить надзвичайно боляче…

Так, розумію…

Не приємно читати такі слова…

Але ж це правда…

Людина піде…

А ви так і залишитеся беззахисними…

Душа ваша буде поранена…

Тому можливо не потрібно відкривати себе повністю???

Щоб не дати шансів вдарити по болючому…

Хочете поговорити з кимось???

Знайдіть людину яка вас не знає…

Щоб далі більше не з’являлася у вашому житті…

Сядьте у потяг і познайомтеся з незнайомцем…

Так, вам стане краще…

Хоча інколи буває навпаки…

З слабкої людина стає кращою…

Проблеми роблять наш характер сильнішим…

Тому що б не сталося у нашому житті сприймайте це як допомогу…

Допомогу від когось вище…

Можливо це означає що вам час змінитися…

І лише вам обирати в яку сторону…

By Obodzinskaya

Читать на Вьюи...

Я знаю, я погана дочка….

Тому, що рідко тобі розповідаю свої переживання….

Тому, що грублю часто….

Посуд не мию….

Пил не витираю….

Тому, що посуд на столі залишаю….

І упаковки від шоколаду….

Тому, що з комп'ютером я розмовляю частіше, ніж з тобою….

А ти хвилюєшся за мене….

Я не слухаю твоїх порад. …

Кажу "ага" і роблю по-своєму, а потім про себе кажу що мама була права і хоч головою об стіну бийся. …

А ти завжди права….

Говориш мені постійно, що слухати матір треба, а в тебе серце відразу болить коли я щось скажу так різко….

Тільки мені потім бридко стає, коли розумію, що нагрубила….

А сьогодні вночі я знову плакала…

Тихо. …

Щоб ти не почула. …

Просто знаю, що не можна тобі хвилюватися. …

От і намагаюся говорити, що добре все….

Я лежала і плакала, згадуючи все що натворила…

Аж у вухах дзвеніло….

І знаєш, мам, ти одна людина яка сприймає мене такою, яка я є…

Лише ти прощаєш мені всі мої помилки…

І коли ти мене обіймаєш мені стає лекше…

© Copyright: By Obodzinskaya , 2012

Читать на Вьюи...

Мама, ти просто не знаєш скільки дурниць я наробила…

Мам, ти не плач: просто сядь і вислухай дочку…

Я тобі ніколи про це не говорила…

Але я все на світі тобі розповісти не проти…

Мама, ти тільки уяви, пройшло уже десять місяців…

А ми все ще згадуємо час від часу…

Я в такі моменти говорю різні дурниці…

Що – не будь про те, що "він не з мого племені".

Він слухає мене мама, і навіть сміється…

А потім цілує….

Довго і по справжньому, мам…

Ось скажи мені: Хоч одна людина задає собі запитання…

В ті моменти, коли потрібно нажимати на гальма…

Мама, саме страшне, коли подруги починають запитувати…

Але ж вони знають, що ми ще не відвикли одне від одного…

" Тобі не набридло, його, як стару футболку, доношувати?!"

І ти уяви, мам, мені це каже подруга…

Ти напевно не очікувала що у тебе така не розумна Я…

Ти мене пробач, я всі твої мрії розбила…

Я знаю, мама, ти не гордишся мною. не потрібно "ляля"!

Я б свою дочку, напевно, взагалі за таке убила…

Мам, він обіймами мене спутує, як канатами…

Я б і рада вирватися, але ж куди мені…

Що ж, у твоєї дочки дар – кохання лише з егоїстами…

Мам, але ж, коли він шепоче, у мене мурашки по спині…

Ти знаєш, мам, він, напевно, також кохає…

Йому просто потрібний час щоб це зрозуміти…

Мам, я тобі обіцяю він мене не згубить…

Просто я завжди буду щаслива його обійняти…

By Obodzinskaya ©

Читать на Вьюи...

Знаєш, я не можу без тебе…

Я мрію знову побачити тебе…

Ні, не на фото…

А насправді…

Я мрію знову торкнутися до твоєї ніжної руки …

Обійняти тебе…

Я кожної ночі згадую те, що намагаюся забути…

Я вигадую тебе такого, яким ти ніколи не станеш…

Моїм… Рідним…

Можливо, ти колись зрозумієш, що лише Я була щира з тобою…

Знаєш, якщо весь світ відвернеться від тебе, з тобою залишуся Я…

Хоча, від тебе жодна людина ще не відверталася…

Ти не розумієш що таке біль…

Ти не відчуваєш її…

Ти мало про кого думаєш, хоча багато думають про тебе…

Знаєш, я не буду влазити у твоє життя без запрошення…

Я просто тихенько буду чекати біля твої дверей…

А ти, колись вийдеш з закритості своєї душі, і зрозумієш, що лише я тебе чекала…

Чекала саме тебе, такого як ти є…

Твій сміх і досі звучить в моїй голові…

І навіть, пісні нагадують мені про тебе…

Вулиці, місто…

Так, місто…

Воно щоразу нагадує про тебе квартирами, мелодіями, кольорами…

І я розумію, що тобі байдуже на всі мої слова…

Якби ж можна тебе було обійняти ними, я б писала томи книг…

Я б кожної секунди писала десятки слів…

Але це, на жаль, не можливо…

Тобі байдуже…

А мене розриває на шматки…

Тобі… Моє вічне кохання..

By Obodzinskaya ©

Читать на Вьюи...

Ти будеш моїм..

І сьогоденням будеш ти, і минулим…

І, майбутнім…

Мені байдуже на самотність….

Значить так потрібно…

Знаєш, ця біль лише розпалює мою творчість…

В моїй голові…

Ти завжди будеш в моїй душі…

І сльози….

Які виплакані через тебе…

Не потрібно ставати добрим до мене…

Тобі це вже аж ніяк не допоможе….

Тебе в мені – лиш на хвильку затриманого подиху….

Просто звичка моя – Ти моя наркоманія…

By Obodzinskaya ©

Читать на Вьюи...

Викради мене, заховай мене – це вже невиліковне….

Ні, мені не допоможе чай…. ні солодке, ні тепла кофта…

Дай мені чогось гарячого і темний затишний куток з тобою….

І щоб менше, ніж на подиху одне від одного..

Забери мене, заховай мене від пострілів долі…

Від всіх календарів, циферблатів, чисел….

Я ж сьогодні не доросла жінка, а налякана дитина….

По моїй душі, як по склі, побігли тріщини….

Так, я знаю що втечею я не вирішу свої проблеми….

Так, я знаю – не можна – з головою в людину….

Але ж забери мене….

І нехай я буду сильною….

Але саме зараз мені холодно і самотньо….

Забери мене, заховай мене….

Руки, міста, вулиці…

І години без зупину….

Дивлячись в дощ…

Притулившись до скла лицем…

І навіть перила мостів….

І висока драбина…. Вгору….

Чи…. Можливо… Залиш мене…. Це вже невиліковно…

By Obodzinskaya ©

Читать на Вьюи...

Я зрозуміла…. Багато що зрозуміла…. Менше кому довіряти…. Нікому нічого не розказувати…. Не ділитися своїми мріями…. А ще я зрозуміла, що кожен зможе проміняти тебе на когось іншого…. Але я вдячна тим людям, які не зрадять, не обманять…. Так, в кожній людині є крапелька заздрості і злості, але багато хто це приховує…. Це дуже погано… Невже не можна зразу сказати всю правду??? Невже краще в очі посміхатися, а поза очима говорити що гіршої людини й бути не може???Невже так важко підійти і сказати людині все, що думаєш про неї??? Нехай правда буде й гіркою, але ж правдою…. А ще, я зрозуміла, що кращі друзі – хлопці…. Вони не заздрять, не пліткують і ніколи не зрадять…. Можуть розвеселити і в самій тяжкій ситуації дати пораду, яка стане вирішальною…. Саме з ними можна поговорити про ВСЕ…. Абсолютно все…. Як дурниці, так і досить важливі речі… Вони відчувають коли тобі погано…. І тому в саму неочікувану мить з’являються в твоєму житті…..Я дякую своїм друзям…. Їх у мене дуже мало…. Але я надзвичайно їх люблю…. І, можливо, вони і не самі кращі, але я знаю точно що саме вони, ці декілька людей, мене не зрадять….

By Obodzinskaya ©

Читать на Вьюи...

Твоє ім’я, знаєш, обпалює моє горло….

Твій образ морозить моє тіло так, як зимня ніч….

Дай мені ще хоча б один шанс щоб помилитися….

Але ж такі привілегії не для мене….

Всім цікаво яка ж я, якщо я так хочу дотягнутися до твого серця….

Яка???

Мене не хвилює чужа думка, а лише ТВОЯ….

А я поки ще навіть не з тобою….

Я колись протягну твої нерви в широке вушко тонкої голки…

Я буду зашивати своє серце, тому що воно розідране повністю….

Я буду найкращою, незалежною від думки інших…

Мені комфортно мовчати…

І стає незрозуміло чому ж тоді я навчалася говорити….

Знаєш, я кожного дня тікаю від всього…

І так хочеться кричати вслід: « Досить топтатися по моїй душі»…

А якщо ти занесеш в свій чистенький світ моєї грязі???

На душі слід від твоєї ніжності…

Все було б добре, якщо не було б так погано…

Я тепер знаю що для мене головне…

Знаєш, я вийду за двері твого життя…

By Obodzinskaya

Читать на Вьюи...

Повернися, будь ласка…. Навчи мене жити так, як живеш Ти…. Не задумуючись ні про що, і ні про кого…. Ти сам для себе, і всі думають що для них… Ні, ти як кіт… Сам собі… Сам для себе…. Сам в собі…. Мрії нікому не розкриваєш, та й думки також…. Ти нікого не боїшся втратити, але багато хто боїться втратити Тебе… Так, саме втратити… Так і я.. Я дуже не хочу щоб ти назавжди пішов з мого життя… Без звісточки, не кажучи ані слова на прощання… Ні, не роби так будь ласка…. Ніколи не покидай мене… І якщо ти не поруч, я завжди з тобою…. ЗАВЖДИ!!! невже ти цього не розумієш??? І сотні дівчат, якими ти крутиш як захочеш не будуть чекати на тебе до кінця життя…А я буду… Навіть з-під вінця втечу, якщо для тебе це буде потрібно… І якщо всі відвернуться від тебе… Запам’ятай, я не відвернуся…НІКОЛИ!!! Якщо ти сам про це попросиш… Хоча, і тоді я буду Вся твоя, без залишку, повністю… Тільки так, щоб ти цього не помічав… Я не хочу тобі заважати, а тому піду тихенько… Але якщо тобі, і лише ТОБІ це буде потрібним, ти прийдеш до мене, повернешся навіть через багато років….

Для тебе…. Моє вічне кохання…

By Obodzinskaya

Читать на Вьюи...

А інколи так хочеться забути про все…. Абсолютно про все…. І про всіх…. Так, про всіх…. Про людей, які принесли в моє життя сльози, і навіть радість…. Це страшно розуміти що ти втомилася від життя…. Розуміти що просто все набридло, хочеться поїхати далеко…. Ні, не назавжди…. А просто щоб побачити хто буде тебе шукати…. Хочеться вмерти, щоб побачити хто дійсно буде жалкувати про мене…. Хочеться, але не можна…. Просто страшно за близьких людей…. Як вони без мене??? Але ж я втечу з буденності не назавжди…. Можливо на декілька днів, місяців, років…. Хоча…. Ні!!! Назавжди!!! Хочеться втекти від власних думок, але від них втекти неможливо, вони завжди за мною…. Вони переслідують мене…. І це страшно….

Незрозуміло, чи то хочеться втекти від всього, чи хочеться просто розплакатися на плечі у того, кому це дійсно потрібно…. А хочеться щоб це було потрібно лише одній людині…. Йому …. І знаєте, я зрозуміла, коли погано зробить сама дорога тобі людина, таке відчуття, що боляче від усього світу…. Коли набридла людина, набридає весь світ…. А ви ніколи не задумувалися чому так??? Можливо тому що ця людина для вас весь світ??? Ви просто задумайтеся…. А ще краще поговоріть з цією людиною…. Тому що одного дня просто стане пізно….

By Obodzinskaya

Читать на Вьюи...