<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #59115132 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59115132</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59115132</guid>
				<pubDate>Sat, 23 Nov 2013 14:43:08 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ #євромайдан <a href="https://viewy.ru/note/59115132">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>#євромайдан</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59115132">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #59053850 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59053850</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59053850</guid>
				<pubDate>Wed, 20 Nov 2013 15:00:09 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ я себе так давно не відчувала. дуже дивний стан коли всі органи не на місцях. дивна невизначеніст... <a href="https://viewy.ru/note/59053850">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>я себе так давно не відчувала. дуже дивний стан коли всі органи не на місцях. дивна невизначеність яка не дає спокійно жити. <br> незнаю зосім що робити. відчуття що все всередині переломане. <br> хочеться душу на чистку віддати. можливо їй стало б краще.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59053850">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #59015904 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59015904</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59015904</guid>
				<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:12:08 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ і все так як пару місяць назад&#8230;.  не вистачало, і воно мене наздогнало, краще б наздогнало ... <a href="https://viewy.ru/note/59015904">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>і все так як пару місяць назад&#8230;. <br> не вистачало, і воно мене наздогнало, краще б наздогнало на тривалий період часу</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59015904">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58988775 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58988775</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58988775</guid>
				<pubDate>Sun, 17 Nov 2013 13:20:19 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ caught up <a href="https://viewy.ru/note/58988775">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>caught up</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58988775">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58900414 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58900414</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58900414</guid>
				<pubDate>Tue, 12 Nov 2013 22:08:55 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ так став мені лайкі хоч інколи, я так буду знати що ти хоч інколи мене згадуєш.звичайно розумію, ... <a href="https://viewy.ru/note/58900414">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>так став мені лайкі хоч інколи, я так буду знати що ти хоч інколи мене згадуєш.звичайно розумію, що між нами нічого не можливо, але так душі спокійніше. <br> їй просто хочеться твоєї турботи, ну так як завжди, ти ж знаєш все про наші зустрічі та стосунки.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58900414">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58750037 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58750037</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58750037</guid>
				<pubDate>Tue, 05 Nov 2013 18:08:04 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Завжди бери реванш, якщо дають.   Тиша в кімнаті, наче зашморг на шиї,  який так і кортить в істе... <a href="https://viewy.ru/note/58750037">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Завжди бери реванш, якщо дають. <br> <br> Тиша в кімнаті, наче зашморг на шиї, <br> який так і кортить в істериці зірвати. <br> <br> Спогади наскрізь душу болем прошиють, <br> щоб ти не міг ворухнутись, щоб у свідомості, <br> мов виливався лавою думок збентежений кратер. <br> <br> Краплі розбиваються об дно рукомийника, <br> протяг підносить руками скуйовджену сонцем фіранку. <br> Ти б начхав на все, <br> тільки непосильно важко вдавати відсутність поранень, <br> коли вони не від пострілів, а від слів, що кислотою плоть виїли. <br> <br> Дай спокій легеням, зупинись на одному з недопалків. <br> Сьогодні й без вогню диму надто багато. <br> Є такі рішення у житті, які відрізають можливість повернення. <br> Проте, їх неодмінно треба приймати. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58750037">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58748119 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58748119</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58748119</guid>
				<pubDate>Tue, 05 Nov 2013 16:59:21 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Лимонну, посмішку дістату можу,  хоч зараз, хоч у мить.  Та вона кисла, я боюсь не зможу,  лимон ... <a href="https://viewy.ru/note/58748119">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Лимонну, посмішку дістату можу, <br> хоч зараз, хоч у мить. <br> Та вона кисла, я боюсь не зможу, <br> лимон в моїй душі щемить. <br> <br> Воюю досі з тим кислотним домом, <br> ще солі хтось до нього підсипа. <br> Добий мене оцим останнім грамом, <br> вже ледь і так до світу прилипа. <br> <br> /Оля Жук</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58748119">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58696151 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58696151</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58696151</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Nov 2013 21:29:10 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ — М'якше, -  прошу я, -  м'якше.  - Навіщо? -  відповідаєш ти, -  адже слово  БРЕХНЯ  і так пишет... <a href="https://viewy.ru/note/58696151">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>— М'якше, - <br> прошу я, - <br> м'якше. <br> - Навіщо? - <br> відповідаєш ти, - <br> адже слово <br> БРЕХНЯ <br> і так пишеться <br> з з пом'якшенням.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58696151">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58696108 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58696108</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58696108</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Nov 2013 21:27:20 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ коли людина ламається, вона розсипається на сотні пазлів.  звичайно, її можна зібрати, склеїти ск... <a href="https://viewy.ru/note/58696108">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>коли людина ламається, вона розсипається на сотні пазлів. <br> звичайно, її можна зібрати, склеїти скотчем і повісити в рамку на стіну, як було раніше. <br> але, підійшовши ближче, ти завжди зможеш побачити шви - місця, де пазли сходяться. <br> їх не заклеїш клеєм і не заліпити скотчем. <br> <br> вони завжди будуть нагадувати, що людина щось пережила <br> і ніколи вже не буде колишньою.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58696108">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58637513 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58637513</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58637513</guid>
				<pubDate>Wed, 30 Oct 2013 21:07:59 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ будь ласка, Боже, ну можна я буду на цьому концерті. я ж не хочу неможливого, ну будь ласка я теб... <a href="https://viewy.ru/note/58637513">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>будь ласка, Боже, ну можна я буду на цьому концерті. я ж не хочу неможливого, ну будь ласка я тебе благаю. <br> мені ж не так багато треба для щастя, але якщо я буду там в Львові 30 числа на концерті це справді буде найщасливіший день осені. <br> схрещую пальці і прошу тільки про одне. <br> <br> будь ласка. я хочу його бачити <br> будь ласка</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58637513">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58578177 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58578177</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58578177</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Oct 2013 22:16:56 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ а всежтаки тіло та душа ще досі відчувають, правду кажуть про те, що все забути неможливо, нереал... <a href="https://viewy.ru/note/58578177">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>а всежтаки тіло та душа ще досі відчувають, правду кажуть про те, що все забути неможливо, нереально просто. <br> а ще досі слід на шкірі болить. <br> дурна звичка ввечері повертатия до чогось, на ту ж паралель знову. <br> <br> дивна річ ця наша пам'ять</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58578177">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58578033 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58578033</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58578033</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Oct 2013 22:04:52 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ згадалась пісня і слово з минулого. мурахами шкіра миттєво вкрилася. не люблю коли воно мене назд... <a href="https://viewy.ru/note/58578033">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>згадалась пісня і слово з минулого. мурахами шкіра миттєво вкрилася. не люблю коли воно мене наздоганяє. боляче стає- пам'ять нити починає.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58578033">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58435232 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58435232</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58435232</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 18:52:37 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ втрачаєм <a href="https://viewy.ru/note/58435232">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>втрачаєм</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58435232">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #58366301 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58366301</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58366301</guid>
				<pubDate>Thu, 17 Oct 2013 18:18:24 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не треба більше спогадів&#8230;Мовчи!  Хай за плечима стогне й плаче вітер,  допомогти не може ві... <a href="https://viewy.ru/note/58366301">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не треба більше спогадів&#8230;Мовчи! <br> Хай за плечима стогне й плаче вітер, <br> допомогти не може він нічим, <br> що в нашому саду вмирають квіти. <br> <br> Не воруши той день, коли ти йшов, <br> в думках перебираючи причини&#8230; <br> У тім, що вічна пам"ять, не любов, <br> повір, на цій землі ніхто не винен. <br> <br> Ти ще у снах повернешся колись <br> на стежку, що любов"ю кровоточить, <br> якщо мене там стрінеш - відвернись, <br> не дай Господь - заглЯнути ув очі. <br> <br> Не треба&#8230;Ти вже в іншому саду. <br> Настане день - вона віднАйде зілля, <br> і ти, сп"янівши, в мить забудеш ту, <br> котру колись любив до божевілля. <br> <br> Її рука розділить, роздвоЇть <br> цей світ на дві окремі половини, <br> щоб обійти ту невблаганну мить, <br> коли пересікаються стежини. <br> <br> Ти все забудь&#8230;Одне лиш пам"ятай: <br> у тім саду, де виросли нам крила - <br> безповоротно втратив ти свій рай, <br> в якому я до сліз тебе любила. <br> <br> (с) Надя Ковалюк <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58366301">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57913154 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57913154</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57913154</guid>
				<pubDate>Sat, 28 Sep 2013 18:23:08 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ я буду учить английский до тех пор, пока он не станет идеальным! <a href="https://viewy.ru/note/57913154">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>я буду учить английский до тех пор, пока он не станет идеальным!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57913154">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57767777 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57767777</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57767777</guid>
				<pubDate>Sun, 22 Sep 2013 21:31:46 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мені тебе не вистачає, дуже.  І плювати що минуло багато років.  Знаєш що зрозуміла я точно?  Що ... <a href="https://viewy.ru/note/57767777">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мені тебе не вистачає, дуже. <br> І плювати що минуло багато років. <br> Знаєш що зрозуміла я точно? <br> Що в любові, хтось - так, хтось - ні. <br> <br> Я тебе згадую часто. <br> Згадую рідний мені сміх. <br> Мені тебе так сильно мало. <br> Шкода що я тебе - так, а ти - ні.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57767777">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57767690 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57767690</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57767690</guid>
				<pubDate>Sun, 22 Sep 2013 21:29:22 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ тікати,  тікати б пошвидше,  незважаючи на всі опори і взагалі на фізику   там попереду життя шал... <a href="https://viewy.ru/note/57767690">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>тікати, <br> тікати б пошвидше, <br> незважаючи на всі опори і взагалі на фізику <br> <br> там попереду життя шалено свище, <br> і тебе чекають тонни нового, <br> тонни різного <br> <br> осінь заколисує дощами <br> і ти ховаєш себе під чорним пальтом <br> <br> відкривай свої душевні храми <br> давай будемо молитись до свого бога <br> разОм. <br> <br> так холодно вересневими вечорами. <br> <br> гріюсь віршами і <br> тобою. <br> <br> знаєш, ми чомусь з роками <br> потребуємо більше розуміння, аніж любові.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57767690">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57676766 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57676766</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57676766</guid>
				<pubDate>Thu, 19 Sep 2013 19:44:41 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти пам'ятаєш як було солодко тобі? Як було солодко мені? Лише від одного почутого слова &laquo;рі... <a href="https://viewy.ru/note/57676766">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти пам'ятаєш як було солодко тобі? Як було солодко мені? Лише від одного почутого слова &laquo;рідна/рідний &raquo;. Усі обставини: погода, пора року, час, день у календарі, настрій, ніколи не відігравали роль при наших зустрічах. Вони завжди починалися і закінчувались одним і тим самим - трішки ванілі, терпкої вишні, чорний шоколад та словом &laquo;кохаю&raquo;. Мені не потрібно бачити минуле з тобою, мені лиш би бачити майбутнє.У якому ми змогли би тонути у кохані. <br> Фотографії котрі були у його гаманці завжди були найціннішими у нього. Вони нагадували про неї, завжди коли було потрібно. Її вічні проблеми: дієта, не їм після 6, нема що одіти, у мене це не вийде, я боюсь цього, здавались йому смішними. Він не розумів, що усе що вона робить присвячується лише йому&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57676766">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57676699 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57676699</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57676699</guid>
				<pubDate>Thu, 19 Sep 2013 19:43:35 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Гітара і скрипка &ndash; дорога до раю,  пекельну енергію всотують вени.  Із неї народжуюсь, в ні... <a href="https://viewy.ru/note/57676699">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Гітара і скрипка &ndash; дорога до раю, <br> пекельну енергію всотують вени. <br> Із неї народжуюсь, в ній помираю, <br> приймаючи музику, мов одкровення. <br> <br> А музика всюди&hellip; Так солодко, чисто. <br> І хмари &ndash; неначе натягнуті струни. <br> Ти чуєш, як вітер на мокрому листі <br> мелодію заходу грає по рунах? <br> <br> Порізано тишу на тисячі скалок, <br> акордами вечір впинається в тіло. <br> Я чую, як гостро і пристрасно-палко <br> пронизують звуки легені, мов стріли. <br> <br> І день вересневий неспішно знімає <br> багряну краватку і сонячну блузку. <br> На фоні півтіней мене вже немає, <br> а є тільки осінь, і небо, і&hellip; музика. <br> <br> / Іра Саковець</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57676699">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57479059 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57479059</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57479059</guid>
				<pubDate>Thu, 12 Sep 2013 18:19:22 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Гордість, пакуй валізи!   Коли  зупиняєшся поглядом на його  зморшках у кутиках вуст, на вологих ... <a href="https://viewy.ru/note/57479059">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Гордість, пакуй валізи! <br> <br> Коли <br> зупиняєшся поглядом на його <br> зморшках у кутиках вуст, на вологих <br> від суму вилицях. <br> Розумієш, <br> що такі речі слід мотати на вус, <br> рано чи пізно - <br> на твій бік хтось таки й схилиться. <br> <br> Хтось навмисно надокучатиме, <br> з норовом бажаючи провести тебе додому. <br> Хтось ніжним дотиком <br> загорне неслухняне пасмо за вухо. <br> Хтось наважиться і поцілує. <br> Але, на жаль, <br> ти ж не з тих люб&rsquo;язних дівчаток, <br> яким <br> неважливо друг це чи просто знайомий, <br> тільки б уважно слухав. <br> За вміння вчасно мовчати <br> людей іноді значно більше цінують. <br> <br> Якби ж час тобі мізки вправив, <br> душа не була б скалічена. <br> Знаю, ризик &ndash; це благородна справа. <br> Але тільки тоді, коли втрачати нічого. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57479059">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57321196 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57321196</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57321196</guid>
				<pubDate>Fri, 06 Sep 2013 21:49:27 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ будь ласка,  завари мені чаю із м'яти,  а то я вже просто падаю з ніг.  мені дивно,  ти сам мене ... <a href="https://viewy.ru/note/57321196">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>будь ласка, <br> завари мені чаю із м'яти, <br> а то я вже просто падаю з ніг. <br> мені дивно, <br> ти сам мене вчив прощати, <br> а потім мене простити не зміг. <br> <br> скажи, у моєму житті ще багато <br> буде розлук? <br> я так втомилась <br> кожен раз відпускати, <br> ще трохи і спопелію <br> від душевних простуд, <br> але, якщо не люблять - не варто тримати. <br> <br> знаєш, <br> там всередині все перегоріло, <br> зітліло до чорної пустоти. <br> дякую за чай. <br> я зігрілась. <br> то коли ще, кажеш, <br> можна прийти?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57321196">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57257236 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57257236</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57257236</guid>
				<pubDate>Wed, 04 Sep 2013 14:18:48 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ пфф.4 день навчання а мені вже грозились розбить голову, АХУЄННО - ось що я вам скажу. як блять м... <a href="https://viewy.ru/note/57257236">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>пфф.4 день навчання а мені вже грозились розбить голову, АХУЄННО - ось що я вам скажу. як блять можна вчитися в місці де люди думають, що кулаки і наглость все вирішують. <br> мама забери мене назад.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57257236">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57240885 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57240885</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57240885</guid>
				<pubDate>Tue, 03 Sep 2013 17:58:54 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не займай мою душу&#8230;не треба,  Я не вбита тобою&#8230;жива.  Знаєш, я, на відміну від тебе- ... <a href="https://viewy.ru/note/57240885">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не займай мою душу&#8230;не треба, <br> Я не вбита тобою&#8230;жива. <br> Знаєш, я, на відміну від тебе- <br> Не кидаю на вітер слова. <br> <br> Але, врешті, кому яке діло, <br> Що не справдив найбільшу із мрій? <br> Я дарую тобі своє тіло, <br> Але душу чіпати-не смій! <br> <br> Бо пече ще брехня, як кропива, <br> Бо слова-не потрібні&#8230;мовчи. <br> Бо душа-ще чекає на диво, <br> Та, нажаль, це вже будеш- не ти. <br> <br> У полоні мовчання німого- <br> Когось іншого в рай поведе. <br> Та нікого, ти чуєш, нікого, - <br> Не любитиме так, як тебе&#8230; <br> <br> Я мовчання її-не порушу <br> І вважатиму дивом із див: <br> Якщо інший любитиме душу, <br> Так, як ти моє тіло любив. <br> <br> Не займай мою душу&#8230;не треба&#8230; <br> Я давно вже не вірю словам&#8230; <br> Знаєш, я, на відміну від тебе- <br> Кому-небудь&#8230;її&#8230;не віддам&#8230; <br> <br> / Надя Ковалюк</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57240885">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57222589 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57222589</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57222589</guid>
				<pubDate>Mon, 02 Sep 2013 19:41:43 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ми самостійно виношуєм сенси  і самостійні у нас психоделіки  і саморобні наші нірвани  ми ще збу... <a href="https://viewy.ru/note/57222589">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ми самостійно виношуєм сенси <br> і самостійні у нас психоделіки <br> і саморобні наші нірвани <br> ми ще збудуємо дві-три америки <br> і атлантиду під океаном <br> <br> ми найкрутіші на світі коханці <br> і нероздільні і невмирущі <br> тісно сплітаються наші пальці <br> смачно кохаються наші душі <br> <br> /Іздрик</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57222589">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57211983 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57211983</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57211983</guid>
				<pubDate>Mon, 02 Sep 2013 13:09:47 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ я ще ніколи в житті так не хотіла повернутися до школи. це якійсь жах а не навчальний заклад, і м... <a href="https://viewy.ru/note/57211983">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>я ще ніколи в житті так не хотіла повернутися до школи. це якійсь жах а не навчальний заклад, і мені з ними ще хер знає скільки навчатися, вже краще я поступлю наступного року хоч кудись.ЖАХ, КАШМАР І СТРАЖДАННЯ - це слова які описують мій стан</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57211983">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #57080154 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57080154</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57080154</guid>
				<pubDate>Wed, 28 Aug 2013 22:07:12 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Купи собі, нарешті, байдужість. Відкладай потроху гроші, економ на чіпсах і снікерсах, але таки к... <a href="https://viewy.ru/note/57080154">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Купи собі, нарешті, байдужість. Відкладай потроху гроші, економ на чіпсах і снікерсах, але таки купи. Можеш вибрати легку і ненав'язливу, щоб носити її на обличчі без тіні сумніву. А можеш придбати справжній неприхований пофігізм, тільки не забувай знімати його щовечора і замикати у скриню - сни повинні бути вільними. Раджу вибрати собі на додачу пару-трійку дешевих фраз, типу "мені фіолетово", "мені по барабану" - вони тепер користуються попитом. <br> От тільки&#8230; яку б маску ти не одягла і що б не говорила - НАСПРАВДІ тобі ніколи не буде все одно.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57080154">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56959401 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56959401</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56959401</guid>
				<pubDate>Sun, 25 Aug 2013 10:10:38 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один так... <a href="https://viewy.ru/note/56959401">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б не лишилось. Ні&#8230;Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки - дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов - краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя. <br> <br> /Люко Дашвар "Молоко з кров*ю"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56959401">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56953050 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56953050</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56953050</guid>
				<pubDate>Sat, 24 Aug 2013 22:57:47 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ненавиджу такий стан душі, як зараз. я навіть незнаю, що гірше. немає ніяких бажань. просто розча... <a href="https://viewy.ru/note/56953050">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ненавиджу такий стан душі, як зараз. я навіть незнаю, що гірше. немає ніяких бажань. просто розчарування у всьому світі, я б певно закрилась у кімнаті і тільки там і сиділа б. <br> <br> / ми нікому не потрібні окрім самих себе. <br> не довіряй людям, вони зовсім не вміють стримувати обіцянок і взагалі вони це певно одне з найгіршого, що є в світі, жаль, що і я відношусь до них.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56953050">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56952958 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56952958</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56952958</guid>
				<pubDate>Sat, 24 Aug 2013 22:55:08 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ висновок: коли тобі погано і хочеться чогось НЕ ЧІПАЙ СВОЄ ВОЛОССЯ!, ну або май під боком когось ... <a href="https://viewy.ru/note/56952958">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>висновок: коли тобі погано і хочеться чогось НЕ ЧІПАЙ СВОЄ ВОЛОССЯ!, ну або май під боком когось хто відіб*є в тебе ідею його стригти</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56952958">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56952722 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56952722</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56952722</guid>
				<pubDate>Sat, 24 Aug 2013 22:45:35 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Дивна річ ця ваша "пам'ять". З нею іноді нестерпно жити, коли всі спогади деформуються у докори с... <a href="https://viewy.ru/note/56952722">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Дивна річ ця ваша "пам'ять". З нею іноді нестерпно жити, коли всі спогади деформуються у докори сумління. А іноді - тільки завдяки їй і живеш. Заплющуєш очі і, наче вмикаючи подумки прожектор, переглядаєш власне дитинство, перші відчуття, коли сів на велосипед, коли бабуся напекла пиріжків зі сливами, незграбний поцілунок біля твого під'їзду, момент, коли вдягли одне одному обручки, коли вона сказала "так", першу посмішку твоєї донечки. <br> Дивна річ ця ваша "пам'ять". Коли через неї не зможеш більше дивитись у вічі колишнім, бо свідомість можна примусити "забути", а тіло все ще пам'ятатиме дотики. Коли небо відбере найдорожче: батьків, коханих, друзів - всерівно пам'ять й далі ятритиме рани.І чомусь завжди триматиме у своїх обіймах образи, зраду, тих, хто робив тобі боляче, відпускаючи з часом все світле й хороше. <br> Дивна річ ця ваша "пам'ять"&#8230;Без неї ми були б одне одному незнайомцями, проте, й з нею стаємо одне одному чужими. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56952722">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56880105 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56880105</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56880105</guid>
				<pubDate>Thu, 22 Aug 2013 15:09:44 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ні, справа не в твоїх коханках,   вони так міняються,  що ти  не запам'ятовуєш їх імена.   після ... <a href="https://viewy.ru/note/56880105">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ні, справа не в твоїх коханках, <br> <br> вони так міняються, <br> що ти <br> не запам'ятовуєш їх імена. <br> <br> після кількох оргазмів виходять від тебе зранку, <br> і навіть не залишають <br> телефонні номера. <br> <br> ти забуваєш їх біля обіду, <br> <br> вже й не згадаєш скільки тіл відчували твої простирадла. <br> ти ні одній із них не віддавав свою ніжність, <br> <br> просто пробував, <br> на що кожна із них здатна. <br> <br> ні, справа не в дорогому алкоголі, <br> який циркулює вечорами у твоїх венах, <br> <br> але ти не задумувався, <br> що всі, <br> хто були з тобою, не відчували в тобі велику потребу? <br> <br> справа в наших поглядах, <br> які переплітаються павутиною чи то любов'ю. <br> <br> і тобі здається, <br> що це зовсім неможливо. <br> <br> але <br> <br> ти готовий повірити знову? <br> ти готовий стати щасливим?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56880105">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56879661 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56879661</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56879661</guid>
				<pubDate>Thu, 22 Aug 2013 14:53:37 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ У відповідь незнаному мені  Подай надію, що є шанс на твоє серце,  Що глибоко сховалося в тобі  Т... <a href="https://viewy.ru/note/56879661">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>У відповідь незнаному мені <br> Подай надію, що є шанс на твоє серце, <br> Що глибоко сховалося в тобі <br> Та все ж дає можливість бути першим. <br> І я розтану в відповідь на це, <br> Бо бачити тебе так хочеться нестерпно, <br> Твій перший погляд дав мені, о те, <br> Бажання серця битись безперервно! <br> <br> Приспів: <br> Лиш не кажи "прощавай!", <br> Скажи "привіт! "<br> І ти дістанеш долю щастя, <br> Долю щастя! <br> Лиш розкажи, <br> Де ангельський той світ, <br> Щоб я знайшов тебе <br> Й не дав тобі пропасти, <br> Не дав тобі пропасти! <br> <br> Як ні, то крикни "стій!" мені, <br> Та знай, що цим мені розіб'єш душу. <br> Готовий був віддати все тобі, <br> Та не іди і не кажи, що мусиш. <br> Є день, є ніч - це не змінити, <br> Лиш в силах є завжди тебе любити! <br> <br> Приспів. <br> <br> Дороги завели до серця, <br> Ти можеш зберегти любов, <br> Що ллється&#8230; <br> <br> /Дикі Серцем "Не кажи "прощавай"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56879661">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56578644 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56578644</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56578644</guid>
				<pubDate>Mon, 12 Aug 2013 14:21:51 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ він говорив: " ти хвора безнадійно",  вона вірила у його слова більше,  ніж у релігійні догмати. ... <a href="https://viewy.ru/note/56578644">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>він говорив: <br>" ти хвора безнадійно", <br> вона вірила у його слова більше, <br> ніж у релігійні догмати. <br> <br> бажав ночі спокійної, <br> і вона спала краще, <br> ніж грудні немовлята. <br> <br> він не лікував її еліксирами, <br> просто <br> двічі на день <br> холодно обіймав. <br> <br> тоді вона втрачала всі свої орієнтири, <br> і навіть ім'я своє б не назвала, <br> якби хто запитав. <br> <br> і наостанок варто сказати так: <br> <br> якби винайшли ліки <br> від невзаємної любові, <br> <br> то все-таки, як-не-як, <br> <br> всі ми вже б давно були <br> здорові.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56578644">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56465975 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56465975</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56465975</guid>
				<pubDate>Wed, 07 Aug 2013 18:58:31 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ як же мене дістали розмови про мій вступ, я вже неможу просто, кожної години все одне й те саме.н... <a href="https://viewy.ru/note/56465975">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>як же мене дістали розмови про мій вступ, я вже неможу просто, кожної години все одне й те саме.ну як вам не зрозуміти, що кожна розмова про те чи вступила доводить мене ще більше.як же вам не зрозуміло, що я не розумію навіщо платити за вступ на професію до якої я немаю ні найменшого бажання; як же вам не зрозуміло, як це важко чути про те як люди тупіші за тебе поступають, тому що їм тупо везе, ну або їх батьки гарно за це платять; як ви не розумієте, як це не спати близько двох тижнів і прокидатися з думкою про державне місце в цьому грьобаному РДГУ; як це коли батькі, друзі, знайомі, родичі тебе мучають тільки одним питання.є тільки остання надія- завтрішній день і моя невмируюча надія про своє прізвище у списку зарахованих на державне місце. <br> як же я стомилася&#8230;.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56465975">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #56001497 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56001497</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56001497</guid>
				<pubDate>Mon, 22 Jul 2013 15:39:25 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ не говори печальними очима  те, що не можуть вимовить слова.  Так виникає ніжність самочинна.  Та... <a href="https://viewy.ru/note/56001497">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>не говори печальними очима <br> те, що не можуть вимовить слова. <br> Так виникає ніжність самочинна. <br> Так виникає тиша грозова. <br> <br> Чи ти мій сон, чи ти моя уява, <br> чи просто чорна магія чола&#8230; <br> Яка між нами райдуга стояла! <br> Яка між нами прірва пролягла! <br> <br> /Ліна Костенко	16:34:28	 <br> У світі злому і холодному, <br> де щастя зіткане з прощань, <br> чи ми пробачим одне одному <br> цю несподівану печаль? <br> <br> Чи будем вік себе картати? <br> Але за віщо, Боже мій! <br> За те, що серце калатати <br> посміло в ніжності німій?! <br> <br> За ті передані привіти? <br> За тихий погляд, що п&rsquo;янить? <br> Нехай це сонечко посвітить. <br> Нехай ця туга продзвенить. <br> <br> /Ліна Костенко</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56001497">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55963779 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55963779</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55963779</guid>
				<pubDate>Sun, 21 Jul 2013 11:17:13 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ "холодна, голодна й невчасна  то світла, то темна &ndash; неясна " обожнюю цю пісню, саме її перш... <a href="https://viewy.ru/note/55963779">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>"холодна, голодна й невчасна <br> то світла, то темна &ndash; неясна "<br> обожнюю цю пісню, саме її першою мені заграли на гітарі&#8230; <br> пам'ятаю те місце і мурахи по шкірі, і від холоду і від емоції.певно вона назавжди залишиться в серці з тими емоціями і почуттями. <br> не до добра слухати пісні що пов'язані з минулим, але всежтаки, мені не вистачає саме тієї львівської гітари з наліпкою "Ot Vinta" на внутрішній стороні та стрічкою з Містера Електроніка в середині неї.повернути б час назад, щоб почути ці пісні на гітарі для мене. <br> не вистачає звуків струн гітари. певно вона завжди буде торкатися струн душі. <br> люблю її і дуже сильно <img itemprop="image" width="1280" src="https://cs309516.vk.me/v309516685/cfdb/_A9pXlq-_ds.jpg" height="960" /></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55963779">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55858961 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55858961</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55858961</guid>
				<pubDate>Wed, 17 Jul 2013 18:24:19 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Іноді здається, що більшість твоїх друзів-це всього лиш шматки м 'яса, які вміють розмовляти. Жив... <a href="https://viewy.ru/note/55858961">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Іноді здається, що більшість твоїх друзів-це всього лиш шматки м 'яса, які вміють розмовляти. Живеш ось так в оточенні біфштексів, куріпок та відбірної оленини, обіймаєш їх, регочеш до болю у животі, ділишся потаємним, запрошуєш в гості, робиш безліч непотрібних дурниць, поки в один&#8230;найважчий момент не отямишся і станеш вегетаріанцем. Запитаєте до чого тут ці не зовсім тверезі демагогії? Наскільки б сильно ви не довіряли чи любили того, кого маєте сміливість\необачність називати "другом", пам'ятайте, що розраховувати перш за все можна тільки на самого себе. На жаль, у наш час по-справжньому вірними та розуміючими є тільки батьки та собаки, подекуди кохані люди, але це вже кому яка карта випаде. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55858961">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55858673 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55858673</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55858673</guid>
				<pubDate>Wed, 17 Jul 2013 18:15:01 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Маска для волос из меда и йогурта при сильном выпадении волос:  Эта натуральная маска для волос и... <a href="https://viewy.ru/note/55858673">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Маска для волос из меда и йогурта при сильном выпадении волос: <br> Эта натуральная маска для волос из меда применяется при сильном выпадении волос, укрепляет и восстанавливает волосы. <br> Ингредиенты: <br> - желток; <br> - 1 ч.л. йогурта; <br> -1 ч.л. меда; <br> - 1 ст.л. бальзама для волос; <br> -6 капель коньяка; <br> - 6 капель сока лука или чеснока; <br> Все смешать нанести на волосы, выдержать 1 час, затем смыть.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55858673">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>ТОП ЖЕНСКИХ КОСЯКОВ </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55857559</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55857559</guid>
				<pubDate>Wed, 17 Jul 2013 17:40:24 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  дорогие девушки. я не знаю, что меня натолкнуло на написание такого поста, но думаю многим хотел... <a href="https://viewy.ru/note/55857559">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><br> дорогие девушки. я не знаю, что меня натолкнуло на написание такого поста, но думаю многим хотелось бы знать, что мы, мужчины, считаем вашими минусами. наслаждайтесь и делайте выводы. <br> <br> 1. первое, что приходит в голову - ваши плохие привычки. запомните: алкоголь и сигареты это не лучший друг для хорошей девушки! в будущем вам ещё носить наших детей, неужели вы не хотите видеть их здоровыми? <br> <br> 2. ваша манера всё приувеличивать. думаю, это не нуждается в комментариях. вы склонны порой перегибать палку, при этом сами это осознаете, но уже после того, как всё случилось. так почему бы просто не говорить нам херни? <br> <br> 3. ваш миф о том, что все мужчины - изменники. вы сами придумали этот прототип. девушки, запомните: если на вашего мужчину посмотрела другая девушка, это не значит, что они уже спали во всех возможных местах и позах. <br> <br> 4. отталкиваясь от пункта 3 - ваша ревность. не спорю, порой это очень мило и мы понимаем, что неравнодушны вам. но не превращайтесь в гарпий и не отращивайте когти. если мы сказали вам люблю - значит это так. <br> <br> 5. ваша паталогическая невозможность нам доверять. на эту тему можно говорить долго и нудно. но мы тоже живые, и нам правда очень обидно, что вы не способны верить нам даже в мелочах. что же вы тогда с нами, если ожидаете от нас подвоха, при том что сами строите эти свои женские ловушки? <br> <br> 6. мы не любим вашу критику. честно. вообще. наоборот, мы как дети ожидаем от вас похвалы. и вы сильно уязвляете наше самолюбие напоминаниями о наших прошлых косяках. да, я два года назад не поехал с тобой к маме, а пошел с друзьями на футбол и вернулся пьяный. и что? ты мне о старости будешь это вспоминать? <br> <br> 7. мы не любим, когда наши девушки носят откровенные наряды. да, мы не прочь иногда посмотреть на такое на улице. но мы хотим, чтобы наши девушки одевались порядочно, чтобы на вас не засматривались другие и не имели вас в своих мыслях. да да. всё дело именно в самолюбии. мы предпочтем наединие узнать и познать вас в библейском смысле, но никогда не разрешим вам выставлять свои прелести, которые принадлежат НАМ, напоказ. <br> <br> 8. позвольте нам платить за вас и делать вам подарки. серьёзно. для вас это мелочь, но для нас - почти мужской подвиг. <br> <br> 9. ваша заниженная самооценка. мы не понимаем этого. если мы с вами, и мы не плохи собой внешне и говорим, что вы красивы, так почему вы начинаете ныть "я не красивая", "я жирная", "есть другие и получше"? какая нам разница, какие есть, если мы с вами и любим вас, а не кого-то другого? <br> <br> 10. научитесь принимать от нас комплименты. <br> <br> 11. мы не любим в вас корыстолюбие. если вам интересна только полнота нашего кошелька - скажите правду. не стоит играть с нами в эти игры. <br> <br> 12. по поводу игр. нам не нравится, когда вы водите нас за нос. сегодня сказали одно, завтра другое. а когда мы начинаем выяснять правду - сразу эти крики "да как ты смеешь так думать" или "мы расстаемся!". девушки. я вас очень прошу. будьте с нами искренними. если мы спрашиваем, как прошел день - это значит что мы ХОТИМ знать, как он прошел. и мы не любим ваших отговорок в стиле "нормально", а по вам видно, что нет. доверяйте нам. расказывайте, когда вам плохо и что вас тревожит. мы хотим быть в курсе, что с вами происходит. потому что потом вы сами обвиняете нас в том, что мы вами не интересуемся и абсолютно не помните что это именно ВЫ ничего нам не рассказывали. <br> <br> 13. неприкосновенность нашей жизни. иногда мы не хотим, чтобы вы знали какие-то её аспекты. просто потому что вам это будет не интересно, или хотим уберечь вас от этого знания. это не значит, что мы врем вам. нет. просто нам проще самим всё решить. мы - мужчины. сильный пол. и поймите, что не всегда ваш милый носик уместно смотрится в наших делах. а вот ваши проблемы - это наши проблемы. поймите и не обижайтесь. <br> <br> 14. исходя из пункта выше. если ваш мужчина внезапно начал говорить о своих проблемах или о том, что с ним происходит - не пугайтесь и не отталкивайте нас. это значит, что мы вам доверяем и хотим услышать от вас пару хороших слов. да, иногда нам тоже нужна бывает поддержка, мы вовсе не такие терминаторы, какими хотим вам казаться. <br> <br> 15. эти ваши фразочки и вопросики. "дорогой, ты ничего не хочешь мне рассказать?" - нет блин, всю жизнь молчать буду! "а как ты относишься ко мне?" - замечательно, мы три года как женаты, а ты только сейчас решила спросить? "а ты меня любишь?" - без комментариев. <br> <br> 16. ваш миф о том, что мы думаем только о сексе. бывают такие моменты, когда мы правда думаем нижним местом. но не всю же жизнь. и ещё. когда мы говорим вам "я хочу тебя" - не нужно думать о нас, как о похотливых животных. эта фраза не всегда означает первобытное желание затащить вас в постель. она значит, что вы нас привлекаете, что вы сексуальны в наших глазах, и что мы хотим именно ВАС, а не других женщин. так что в своём роде это наш самый большой комплимент. <br> <br> 17. не думайте, что вы сможете нами руководить. не нужно подминать нас под себя. не делайте из нас подкаблучников. мы не всегда будем делать то, что вам нравится или то, чего вы от нас ожидаете. мы так устроены. поймите и примите это. <br> <br> 18. вас раздражает наша неторопливость в принятии решения. иногда нам нужно больше времени, чтобы обдумать всё, взвесить все за и против. это не значит, что мы медлительные ленивцы или не любим вас (!!) <br> <br> 19. ваша непунктуальность. иногда нам нравится, когда вы опаздываете. но не на целый час же! <br> <br> 20. делайте нам сюрпризы. я не говорю о дорогих подарках или о чем-то банальном. мы знаем весь ваш график полностью, и нам будет приятно, если вы неожиданно скажате "милый, я решила что не пойду сегодня с подругами в кафе. давай вместе сходим в кино? "<br> <br> 21. ваш поиск виноватых на стороне. вы делаете виноватыми всех, включая нас, но никогда не посмотрите на себя. научитесь делать правильные выводы, а не дуть губы в случае чего, и говорить, что мы бездушные козлы. <br> <br> 22. нам не нравится, когда вы не уделяете нам внимания. очень сильно. до такой степени, что мы готовы ругаться с вами вхлам из-за этого. <br> <br> 23. НАС УЖАСНО РАЗДАЖАЕТ, КОГДА КАКОЙ-ТО ПАРЕНЬ ДЕЛАЕТ ВАМ КОМПЛИМЕНТЫ, ОБНИМАЕТ ВАС ИЛИ ЛАСКОВО НАЗЫВАЕТ! <br> <br> 24. пожалуйста, не рассказывайте своим подругам о подробностях нашей интимной жизни. серьёзно. будет очень неловко, если мы вдруг с ними встретимся, и они будут оценивающе смотреть вовсе не на наше лицо. <br> <br> 25. и пожалуй последнее. если мы говорим, что любим вас - поверьте, так и есть. любящий мужчина не позволит себе вас предать, обмануть или поступить как скотина. мы можем ошибиться, наделать глупостей - но вы всё равно будете нам нужны. мы умеем любить. по-своему, но мы тоже это чувствуем. <br> <br> что хотелось бы сказать на последок. дорогие дамы. любите ваших мужчин. никогда в них не сомневайтесь. мы можем простить вам всё - и ваши комплексы, и то, что вы кричите на нас и говорите о нас ерунду, и вашу ревность и нежелание говорить с нами. абсолютно всё. потому что мы вас любим.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55857559">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55689291 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55689291</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55689291</guid>
				<pubDate>Thu, 11 Jul 2013 17:32:33 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ я здивована, дуже здивована.  дивний сон, дивні спогади, дивний дзвінок, дивні слова&#8230; певно... <a href="https://viewy.ru/note/55689291">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>я здивована, дуже здивована. <br> дивний сон, дивні спогади, дивний дзвінок, дивні слова&#8230; певно це дуже дивний день <br> я хочу почуттів, але поки я не маю людину з якою це хотілося б. справді хочеться знову цих поцілунків, обіймів та прогулянок, не вистачає їх.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55689291">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55404936 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55404936</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55404936</guid>
				<pubDate>Mon, 01 Jul 2013 21:50:30 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Іронія звички   Було соромно повертатись вранці додому,  нишком оминаючи мамин сон крізь коридор.... <a href="https://viewy.ru/note/55404936">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Іронія звички <br> <br> Було соромно повертатись вранці додому, <br> нишком оминаючи мамин сон крізь коридор. <br> Він мені просто друг, навіть менше &ndash; знайомий, <br> він з тих хто бувають &laquo;після&raquo;, а не з тих, що &laquo;до&raquo;. <br> <br> Він мені завжди ввімкнена телефонна слухавка, <br> носовичок і міцне плече. <br> Він з тих, хто не радять, засуджують, а з тих, хто <br> мовчки вміє слухати, не зазіхаючи на зміну сталих <br> речей. <br> <br> Він - передбачена випадковість, <br> надміру охайний, зразковий. <br> Хоч в рамочку поряд з ліжком став. <br> Завжди усміхнений, накрохмалений комір, <br> завжди спокусливі, неціловані сумом вуста. <br> <br> Я б отямилась, я б до його спокою й ніжності звикла. <br> Але, знаєш&hellip; <br> Такі як він &ndash; це солодка лірика. <br> Тому я вкотре кидаю долі виклик: нехай серце шматує <br> черговий покидьок, якому у мене патологічна схильність вірити. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55404936">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #55260435 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55260435</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55260435</guid>
				<pubDate>Wed, 26 Jun 2013 21:24:39 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ так смішно, коли тобі майже щодень розповідають яке в тебе цікаве життя, який в тебе чудовий хлоп... <a href="https://viewy.ru/note/55260435">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>так смішно, коли тобі майже щодень розповідають яке в тебе цікаве життя, який в тебе чудовий хлопець. з кожним днем дізнаєшся що все більше людей так справді вважають.хах. певно так не вважаємо тільки ми двоє. можливо час спробувати?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55260435">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54866005 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54866005</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54866005</guid>
				<pubDate>Thu, 13 Jun 2013 22:02:48 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Запитайте у себе: через що ми тонемо? Чому не пручаючись йдемо вниз, дозволяємо собі ненавидіти, ... <a href="https://viewy.ru/note/54866005">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Запитайте у себе: через що ми тонемо? Чому не пручаючись йдемо вниз, дозволяємо собі ненавидіти, злитися, лицемірити, заздрити? Ось, наприклад, я можу зізнатися, що я потопельник. Я систематично кажу собі: ні. Сьогодні &ndash; ні, завтра &ndash; ні, і через місяць &ndash; ні. Ти хочеш нову роботу? Стосунки? Друзів? Відповідь все та ж. НІ! У цьому найбільша людська помилка: думати, ніби ти живеш, у той час, як ти просто бовтаєшся в океані постійних небажань. Ті хто вважає, що зробити вибір можна завтра &ndash; помиляється. Завтра ще не настало. Існує тільки одна справжня, найважливіша мить нашого життя &ndash; теперішня, в котрій ми постійно перебуваємо. Варто одного разу сказати їй &laquo;так&raquo; і нагорода буде безмежною. Це &laquo;так&raquo; виростає в ланцюг згоди, якому немає кінця. Сказати &laquo;так&raquo; миті означає сказати &laquo;так&raquo; усьому сущому. <br> <br> І ще таке вам скажу: істина, - вона на поверхні. Та для того, щоби це збагнути, треба пірнути аж до дна, звідки краще видно блакить неба.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54866005">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54855719 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54855719</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54855719</guid>
				<pubDate>Thu, 13 Jun 2013 17:29:32 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ — про тебе тут такі чутки ходять&#8230;  - які, такі?  - всі кажуть, що ти сука&#8230;  -передай ... <a href="https://viewy.ru/note/54855719">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>— про тебе тут такі чутки ходять&#8230; <br> - які, такі? <br> - всі кажуть, що ти сука&#8230; <br> -передай всім, що я лягла в ванній на холодні кахлі голяком і плачу. <br> - а чо голяком? <br> - так драматичніше. <br> <br> (с)</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54855719">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54855679 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54855679</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54855679</guid>
				<pubDate>Thu, 13 Jun 2013 17:28:36 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ знаете, я тут вот что поняла.  не бывает девушек, которые не умеют готовить, просто было бы для к... <a href="https://viewy.ru/note/54855679">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>знаете, я тут вот что поняла. <br> не бывает девушек, которые не умеют готовить, просто было бы для кого. не бывает девушек, у которых вся жизнь заключается в алкоголе, тусовках и клубах, просто нет того, ради кого можно и дома посидеть. нет тех, кто не хочет носить каблуки и выглядеть здорово, если есть тот, для кого хочется быть самой лучшей. нет тех, кто хочет курить, просто некому рожать здоровых детей. все приходит с нужным мужчиной, какая бы девушка не была, если она любит - всё изменится</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54855679">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54669983 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54669983</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54669983</guid>
				<pubDate>Fri, 07 Jun 2013 22:57:14 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ як же мені не вистачає вечорів під гітару, просто до мурашок по тілу. не вистачає її звуку, звуку... <a href="https://viewy.ru/note/54669983">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>як же мені не вистачає вечорів під гітару, просто до мурашок по тілу. не вистачає її звуку, звуку струни по якій плавно торкаються пальці. не вистачає улюбленої акустичної гітари, я просто задихаюсь без неї. я так хочу знову почути до болі знайомий голос і гру гітари, якби це було можливо зараз почути звук акустичної гітари, я віддала б за це багато. трохи схожа на божевільну яка слухає будь-яку музику із акордами акустики, щоб хоч якось заповнити пустоту в душі і заховати свою самотність. <br> мені так самотньо без улюблених акордів під стареньку гітару з шикарними спогадами. <br> акустична гітара ван лав &lt;3</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54669983">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54562363 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54562363</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54562363</guid>
				<pubDate>Tue, 04 Jun 2013 19:14:10 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти запишеш для неї запах піонів  Рожево білих тонів.  Наче колір моїх багряних надій  Ти поринаєш... <a href="https://viewy.ru/note/54562363">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти запишеш для неї запах піонів <br> Рожево білих тонів. <br> Наче колір моїх багряних надій <br> Ти поринаєш у цей п&rsquo;янкий аромат, <br> Забувши, що ти не висадив останній сорт тих жовтих томат <br> Жовтий &ndash; колір розлуки&#8230; <br> та ти для нього не від&rsquo;ємна частина сполуки <br> Наче магніт ти притягуєш його очі <br> а він згадує запах твого рудого волосся щоночі <br> Ти вдихаєш запах його щойно написаних на повітрі слів <br> А для твого вдалого слова не вистачає всіх засіяних ромашками полів <br> Він триматиме тебе легко і окрилено <br> і те, що ніколи не впустить <br> жалким болем його перевірено, <br> А ти взамін поцілуєш його м&rsquo;ятно <br> А він кохатиме завжди і обійматиме на день стократно <br> Лиш не забудь згадати мене <br> коли до вас щасливих знову запах піонів дійде&#8230; <br> <br> /Аня Черняк. <br> P.S./ніколи незнала, як приємно читати вірші присвячені тобі. просто до мурах по шкірі і сліз</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54562363">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54439311 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54439311</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54439311</guid>
				<pubDate>Fri, 31 May 2013 23:09:29 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ моя любов &lt;333  тобі сьогодні вже 17 років, геть не віриться*  вітаю тебе моє щастя з твоїм пр... <a href="https://viewy.ru/note/54439311">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>моя любов &lt;333 <br> тобі сьогодні вже 17 років, геть не віриться* <br> вітаю тебе моє щастя з твоїм прекрасним днем, сьогодні весь світ у твоїх долонях і всі твої мрії мають збутися, щоб ти променилась від щастя:33 <br> я безмежно вдячна тобі за ці чудові хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки проведені з тобою* <br> ти робила моє життя яскравим, чудовим, незабутнім.ти моя підтримка і просто моя найкраща, тут все й без слів зрозуміло.^^ <br> я просто не уявляю і дня без тебе, я обожнюю тебе з всім, що в тобі є.коли б я не говорила, що мені щось не подобається:твої дзвінки в непідходячий момент, смс-ки, твої прохання зайти у цей віртуальний світ, оці фотосесії, коли б не кричала про те що хочу зустрічі з тобою, але щось йде не так і я не маю можливості тебе побачити, ВИБАЧ мене за це.це з любов*ю.але знай щоб не було ти прикрашала мої дні своєю присутністю і була моєю опорою, бачила мене такою як не бачив ніхто, але залишалась зі мною і я відчувала твою підтримку. <br> я знаю як ти не хочеш моєї поїздки, але знай я пам*ятаю про тебе і ти частина мого серця, невід*ємна частина мене <br> моя Іринка, ти прекрасне чудо! <br> будь ласка залишайся собою, ти індивідуальність, така моя прекрасна мадама. <br> нехай збуваються твої мрії, на обличчі завжди буде посмішка, у серці кохання, а біля тебе вірні друзі, улюблені батьки та щастя. <br> я дуже хочу бачити щоденно твою посмішку і очі в яких іскриться щирість та любов, залиш це надовго у своїй душі&lt;33 <br> я завжди з посмішкою згадую, те як ти змінювалася, і мені це безмежно подобаєтсья.я обожнюю пригадувати наші прогулянки, зустрічі та гулянки. <br> ти це моя друга половина, половина щастя. <br> подякуй тьоті Наді за те, що ти є в мене, і обійми міцніше, при першій ж зустрічі з нею я подякую за тебе, надіюсь це буде дуже скоро. <br> я просто тебе обожнюю <br> буду дуже рада тебе бачити в себе на параді, вибачай, що я не можу бути цей день з тобою, випускний раз в житті і все якось так. <br> я просто тебе кохаю <br> ти це я. <br> дякую за все* <br> буть щаслива це певно найголовніше <br> все інше при зустрічі <br> &lt;333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333 <br> you're my everything</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54439311">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54280379 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54280379</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54280379</guid>
				<pubDate>Mon, 27 May 2013 11:55:44 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Його життя заповнювало дві жінки. Першою, звісно ж, була ти.  А от ревнощі, нервові зриви та істе... <a href="https://viewy.ru/note/54280379">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Його життя заповнювало дві жінки. Першою, звісно ж, була ти. <br> А от ревнощі, нервові зриви та істерики через іншу-врешті решт зводились на нівець і здавались до смішного беззмістовними та недоречними. Другою важливою жінкою у його житті була музика. З якою тобі рано чи пізно таки доведеться ним ділитись та впускати її до власного ліжка. <br> <br> /Л.Вишневська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54280379">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NATALYMARLYONY: Личное – заметка в блоге #54280374 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54280374</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54280374</guid>
				<pubDate>Mon, 27 May 2013 11:55:23 +0300</pubDate>
				<author>NATALYMARLYONY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NATALYMARLYONY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ будь розумничкою(с)   І нікого не звинувачуй, окрім себе,  не верзи дурниць, язик-твій запеклий в... <a href="https://viewy.ru/note/54280374">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>будь розумничкою(с) <br> <br> І нікого не звинувачуй, окрім себе, <br> не верзи дурниць, язик-твій запеклий ворог. <br> Не виймай лещатами власну душу з-під ребер, <br> навіть, якщо емоції владно беруть над тобою гору. <br> Не їж того хто поряд і коли не відчуваєш голоду, <br> якщо виписуєш з себе лють на папір- відразу ж спалюй. <br> Від слів не завжди тепло, іноді словами садять тебе на палю <br> і від них буває нестерпно холодно. <br> <br> Залишай минуле, не озираючись. Вище носа, <br> у тебе попереду стільки ідей, починань та звершень. <br> Ідеальний коханець Пірс Броснан, сукня від Вери Вонг <br> та прогулянки верхи. <br> <br> Став завжди крапку в кінці, а не кому. <br> Нею хіба лиш виділи пару-трійку зворотів. <br> Не скигли, все мине: <br> істерики, нерви, мрії та втома. <br> Найгірше завжди в твоєму роті. <br> Зайвий шматок пирога, чи чужої плоті, <br> головне, <br> не довіряй людям та вчасно приходь додому <br> і все буде, все неодмінно буде. <br> <br> /Л.Вишнеська</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54280374">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
