<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #66445720 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/66445720</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/66445720</guid>
				<pubDate>Wed, 02 Nov 2016 21:46:23 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  Тріснула. Полохлива пташечка впала донизу пір'ям
 Здається, що сонце надвечірнє
 Надто перейма... <a href="https://viewy.ru/note/66445720">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p class="MsoNormal"> Тріснула. Полохлива пташечка впала донизу пір'ям</p>
<p class="MsoNormal"> Здається, що сонце надвечірнє</p>
<p class="MsoNormal"> Надто переймалося сходженням,</p> 
<p class="MsoNormal"> Що на світанні.</p>
<p class="MsoNormal"> А гілля дерев вже гладило землю</p>
<p class="MsoNormal"> Зимно.</p>
<p class="MsoNormal"> Лишалися сліди тонкі та глибокі.</p>
<p class="MsoNormal"> Тихо.</p>
<p class="MsoNormal"> Так тихо, що крик, виривався назовні лиш шипінням</p>
<p class="MsoNormal"> Знесиленої сірої кішки.</p>
<p class="MsoNormal"> Гордо й поважно</p>
<p class="MsoNormal"> Вона, укрита жовтавим листям, лежить попід деревом</p>
<p class="MsoNormal"> В ямі.</p>
<p class="MsoNormal"> Сильна.</p>
<p class="MsoNormal"> З неба &ndash; земля.</p>
<p class="MsoNormal"> Круговерті невловимих знаків.</p>
<p class="MsoNormal"> Наче лезом крокуєш упевнено.</p>
<p class="MsoNormal"> Крик.</p>
<p class="MsoNormal"> Досі грати в мовчання.</p>
<p class="MsoNormal"> Незламна.</p>
<p class="MsoNormal"></p>
<p class="MsoNormal"></p>
<p></p>
<p class="MsoNormal"></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/66445720">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>щось буденне </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64457121</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64457121</guid>
				<pubDate>Mon, 27 Apr 2015 01:03:15 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Майже друга ночі, а я все думаю. Мене нервує реклама на цьому сайті, напевно, в мене вже вагон ві... <a href="https://viewy.ru/note/64457121">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Майже друга ночі, а я все думаю. Мене нервує реклама на цьому сайті, напевно, в мене вже вагон вірусів! Пишу з телефона, бо це вже своєрідний щоденник і треба відчитатися. В мене вперше за все життя з'явився ворог, взагалі я цю людину вважаю лише боягузом, але з позиції цього кавалка кісток і м'яса, я-ворог. Дивно,. адже я взагалі неконфліктна і навіть не вмію словесно захищатися. Як ви боретеся з людьми, які капостять? Я мораліст і думаю, що все повертається, але це останні каплі і моя вихованість дає задню. 

Лицемірство - це такий собі модний гаджет сьогодення, от серйозно. Хочеш бути успішним? Хочеш популярності і слави? Хочеш бути в топ головних пліток року? Стань лицеміром і твоє життя зміниться! 

Чому ніхто не хоче мати поряд чесних, начитаних і вірних? Всіх так і тягне на айфони, понти і наркотики. А потім ви питаєте: "чого я така самотня? "..Хоча, всі ми самотні, навіть при обіймах у кожного лишається вона -пустка. 

Всім посмішок. Пам'ятайте, що коли нам погано, треба сміятися ще дужче!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64457121">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #64198129 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64198129</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64198129</guid>
				<pubDate>Mon, 02 Mar 2015 12:45:44 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знаєте, що мене найбільше вбиває? Коли ти зробив помилку і вибачаєшся, а тобі з такою відразою кр... <a href="https://viewy.ru/note/64198129">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знаєте, що мене найбільше вбиває? Коли ти зробив помилку і вибачаєшся, а тобі з такою відразою кричать: " Мені все рівно, роби що хочеш" і щось в тому дусі. Ти стаєш на секунду слабким-слабким і саме тоді тобі наносять удар. В такі моменти хочеться плакати і забитися кудись в куток, але ти тримаєшся рівно десять секунд і йдеш.</p>
<p>Я розумію чому люди не вибачаються, скоріше за все, їхні вибачення кидають їм в лице. Люди хочуть щирості, але не помічають її. Хочуть бути сильними, а насправді є такими ламкими, що опускаються до приниження інших.</p>
<p>Сьогодні я почула, що " якщо я психічно неврівноважена, то мені треба лікар", - це найактивніша фраза у вжитку людей-нападників, перша у топ "мільйон фраз для того, щоб впасти в очах когось-там". Що ж, це смішно.</p>
<p>Потрібно не показувати свої слабкі сторони, бо тебе битимуть, допоки ти не перестанеш дихати.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64198129">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #64028264 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64028264</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64028264</guid>
				<pubDate>Sat, 07 Feb 2015 23:33:38 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знаешь, а я верила в НАС до последнего, считала, что мы одно целое, которое не может разделиться ... <a href="https://viewy.ru/note/64028264">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знаешь, а я верила в НАС до последнего, считала, что мы одно целое, которое не может разделиться на части. Пока я верила, нас не стало.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64028264">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>sunshine </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64028244</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64028244</guid>
				<pubDate>Sat, 07 Feb 2015 23:30:04 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Она любила все, что ново и не чуждо ее уму. Она старалась просыпаться еще до восхода солнца и впи... <a href="https://viewy.ru/note/64028244">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Она любила все, что ново и не чуждо ее уму. Она старалась просыпаться еще до восхода солнца и впитывать в себя последние секунды ночи. Она стояла спиной ко всем людям и лишь иногда оборачивалась, что бы посмотреть на этих чудаков. Разве она была рациональна в своем одиночистве? 
Одиночество окутывало ее со всех сторон, защищая от злых помыслов и даже теплых чувств.
Ее волосы гладил только ветер и никого нежнее найти она не могла. Потому что от окружающих веяло могильным холодом, ведь их души давным-давно мертвы и обложены цветами. 
Она не просила никого быть с ней, хоть всегда ждала безумца, который бы прощался с ночью так, как она.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64028244">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Коктель зі смаком недо- </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64006279</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64006279</guid>
				<pubDate>Thu, 05 Feb 2015 20:30:23 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Вітер тихенько гладить віти і очі твої, що напроти, застилає пеленою темряви.
Напевно, саме так ... <a href="https://viewy.ru/note/64006279">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Вітер тихенько гладить віти і очі твої, що напроти, застилає пеленою темряви.</p>
<p>Напевно, саме так виглядає бажання і пристрасть - примхливий коктель, але скуштувати його не може ніхто, допоки власник не запропонує доторкнутися вустами до краю прозорої посудини, щоб посмакувати декількома краплями, але ніяк не втамувати спрагу.</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64006279">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #63946361 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946361</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946361</guid>
				<pubDate>Sat, 31 Jan 2015 00:23:11 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ мы все взрослеем, учимся нести на плечах воспоминания и натянуто улыбаться, встречать рассветы ка... <a href="https://viewy.ru/note/63946361">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>мы все взрослеем, учимся нести на плечах воспоминания и натянуто улыбаться, встречать рассветы каждый день за мониторами, не замечая их красоты. я каждый день задаюсь вопросом:&rdquo;что же, черт возьми, с нами стало?&rdquo;</p>
<p>я бы хотела быть ребенком. дети почти ничего не знают о нашем мире и думают, что Земля стоит на слонах, но они знают намного больше о чувствах. все мы думаем, что в связи с опытом стаем умнее и готовы к новым отношениям, которые будут в этот раз намного лучше, вы же научились, но чувствовать не учатся. дети не боятся выглядеть нелепо, срывая в городском парке цветы, чтобы подарить маме, потому что прежде всего её радость.</p>
<p>я ничего не знаю об отношениях, правда. почему от одних людей мурашки по коже, а другие -пустышки? я все никак не могу понять почему люди настолько зациклены на своих проблемах, что не замечают боли других. кричат во все горло о милосердии и справедливости, но никогда не приносили в тёплый дом бездомного кота.</p>
<p>все это слишком печально и грустно.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946361">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #63946342 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946342</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946342</guid>
				<pubDate>Sat, 31 Jan 2015 00:19:59 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ люди там много выдумывают, не подумайте ничего плохого, я тоже точно так же поступаю.
мы создаем... <a href="https://viewy.ru/note/63946342">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>люди там много выдумывают, не подумайте ничего плохого, я тоже точно так же поступаю.</p>
<p>мы создаем себе проблемы и рисуем в голове счастье, странно, да? а что если любовь, боль, ненависть- это только плод нашего воображения? можно навести сотни гипотез, но они просто слова, когда дело касается сердечных переживаний.</p>
<p>меня всегда удивляли люди.один человек может молчать о своих проблемах и упиваться одиночеством, а другой будет искать человека-подушку, чтобы поплакаться. есть люди, которым необходимо излить душу, но они боятся признать, что она у них есть, а то вдруг кто-то захочет ее полить грязью и уйти, но так же существуют люди, которые орут на всех углах о своей боли.как же тогда правильно?</p>
<p>я думаю, что нужно рассказывать о слабостях только тем, кто никогда не сможет этим воспользоваться для собственной выгоды.</p>
<p>я не верю в людей ни капли и о моей боли знает только поэзия.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946342">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Кусок льда. </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946318</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946318</guid>
				<pubDate>Sat, 31 Jan 2015 00:13:35 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ мы очень часто сталкиваемся с человеческой хладнокровностью и черствость, иногда это очень глубок... <a href="https://viewy.ru/note/63946318">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>мы очень часто сталкиваемся с человеческой хладнокровностью и черствость, иногда это очень глубоко задевает легкие, так, что дышать нечем.я устала, устала от забот и планов, которые разбиваются, я устала от себя, я устала тосковать. <br> <br> много времени прошло уже, но я не чувствую вкуса жизни, собираю себе по частям, но потом снова и снова рушу, зачем? <br> <br> иногда я не понимаю себя.я- крепкий узел, который легче разрезать, чем пытаться развязать.в детстве, когда мама приносила конфеты в пакетах, мне всегда было лень развязывать узлы, я просто разрывала пакет и все. <br> <br> всегда проще писать о том.что ты думаешь.чем кому-то рассказывать.я так много думаю.что мой мозг скоро разлетится на миллиарды мелких частиц.я не могу спать, не могу есть и не могу идти дальше.я как разбитая ваза.почему? <br> <br> в моем доме настолько тихо.что я слышу звук биения своего сердца.это страшно.как заставить себя подняться, когда ноги сломаны? <br> <br> все в этом мире продумано до мелочей, мне иногда кажется.что все мы-это чей-то плод воображения, куклы, а наша жизнь-всего лишь глупая шутка.</p>
<p>когда мы будем счастливы и существует ли такое понятие вообще?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946318">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #63946287 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946287</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946287</guid>
				<pubDate>Sat, 31 Jan 2015 00:06:19 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Бути іншим - це маленьке випробовування, що триває ціле життя. Намагатися змінити себе - це битва... <a href="https://viewy.ru/note/63946287">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Бути іншим - це маленьке випробовування, що триває ціле життя. Намагатися змінити себе - це битва, що ламає найсильніші серця. Хотіти стати &ldquo;нормальним&rdquo; - екзекуція, що підриває твій життєвий фундамент. Вважати себе іншим - це крихта, яка сіє у твоїй голові сумніви. Бути собою нормальним\ненормальним - це подвиг. Бо мало хто може відповісти на банальне питання: А ким є ти ?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946287">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>NAANCY: Личное – заметка в блоге #63946214 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946214</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946214</guid>
				<pubDate>Fri, 30 Jan 2015 23:53:48 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  Дай мені свою руку і я поведу тебе у мої сни, дам ключі від думок і почуттів, віддам все, кожну ... <a href="https://viewy.ru/note/63946214">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p class="MsoNormal"> Дай мені свою руку і я поведу тебе у мої сни, дам ключі від думок і почуттів, віддам все, кожну крихту світу, який поміщається у моєму маленькому серці. Закрий очі і йди за мною, все що нам потрібно - це відчувати тихий подих весни у себе на потилиці і розпалювати величезне вогнище, аби все життя грітися тим теплом, вдвох.</p>
<p class="MsoNormal"> В моїй голові тисячі світів і всі ці галактики затьмарюєш ти, одним своїм поглядом ти здатна знищити вщент все, одним словом, одним доторком до серця, одним ударом.</p>
<p></p>
<p class="MsoNormal"> Кажуть, що коли ми прив'язуємо до себе людей, то ми відповідаємо за них. Наші серця переплетені, немов лоза п'янкого винограду, отож закрий очі і іди поруч, я тебе поведу.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946214">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>23:00 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63946201</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63946201</guid>
				<pubDate>Fri, 30 Jan 2015 23:51:39 +0300</pubDate>
				<author>NAANCY</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>NAANCY</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[   зайти в море с головой - остаться.  пульс давно перевалил за сто.  как это, тебя касаться?  мед... <a href="https://viewy.ru/note/63946201">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><p class="MsoNormal"> <br> зайти в море с головой - остаться. <br> пульс давно перевалил за сто. <br> как это, тебя касаться? <br> медленно иду на дно. <br> <br> забыть теперь тебя возможно? <br> как параноик, я ищу тебя в стихах. <br> мне очень сложно, понимаешь? сложно! <br> ты улыбнешься, молвишь: да, пустяк". <br> <br> в твоих глазах тонула Атлантида, <br> и корабли крушение терпели. <br> а дамы души продавали сатане, <br> чтоб целовать твои ладони хоть во сне. <br> <br> тебе ведь плевать на все эти жертвы. <br> ты ноги вытирал ни раз о души. <br> мой ледяной и бессердечный Кай, <br> прошу, теперь меня внимательно послушай. <br> <br> когда-нибудь, ты простуженный и гордый, <br> захочешь быть согретым в холода. <br> придешь ко мне, и, знаешь, что получишь? <br> а нихуя, мой принц, совсем нихуя.</p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63946201">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
