<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>MASHA22: Личное – заметка в блоге #33250997 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/33250997</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/33250997</guid>
				<pubDate>Mon, 23 Apr 2012 12:13:17 +0300</pubDate>
				<author>MASHA22</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>MASHA22</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Відомо, що на зміст  військової справи  в тій чи іншій країні в конкретну історичну епоху впливає... <a href="https://viewy.ru/note/33250997">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Відомо, що на зміст <i> <b>військової справи</b> </i> в тій чи іншій країні в конкретну історичну епоху впливає безліч чинників, перш за все таких, як її соціально-політичний устрій, рівень розвитку виробництва, науки і освіти, культурні традиції, духовний стан суспільства та інші. В цілому зміст, основні напрями розвитку і вдосконалення військової справи в будь-якій державі мають загальні риси, які випливають з об'єктивних закономірностей світового розвитку. Разом з тим вони мають і істотні відмінності, обумовлені географічним положенням держави, його народонаселенням, економічною діяльністю, характером зовнішніх загроз тощо.</p>
<p>На розвиток військової справи значно впливають побут та звичаї, історичні традиції народів, що населяють країну. Питання війни і миру відвіку, так чи інакше, зачіпають корінні інтереси людства. Їх обговорення на рівні, як політичного, так і філософського мислення має багатовікову традицію.</p>
 <img itemprop="image" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Bamboo_book_-_binding_-_UCR.jpg/220px-Bamboo_book_-_binding_-_UCR.jpg" class="thumbimage" height="255" width="220" /> <img itemprop="image" src="https://bits.wikimedia.org/skins-1.19/common/images/magnify-clip.png" height="11" width="15" /> Початкові сторінки найдавнішого трактату з військової справи &laquo;Мистецтво війни&raquo; Сунь Цзи
<p>Людство прагне зрозуміти причину тих суспільних суперечностей, необхідним наслідком яких, ось вже протягом тисячоліть, були великі і малі війни, загальні і локальні, такі, що винищили квіт багатьох поколінь. За період з 3600 до н. е. до 1980 року сталося приблизно 1455 великих і малих воєн, зокрема 2 світові, протягом яких загинуло, померло з голоду та від епідемій понад 3,6 млрд. чоловік[2]. За підрахунками Н. П. Міхневіча за всю історію людства на 1 рік мирного життя припадає в середньому 13 років війни[3].</p>
 <img itemprop="image" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/Apotheosis.jpg/220px-Apotheosis.jpg" class="thumbimage" height="140" width="220" /> <img itemprop="image" src="https://bits.wikimedia.org/skins-1.19/common/images/magnify-clip.png" height="11" width="15" /> Апофеоз війни. Картина Верещагіна В.В.
<h2 itemprop="alternativeHeadline"> [ред.] Розвиток військової справи</h2>
<p>Війна як історично-культурний феномен виникає на певній стадії розвитку людського суспільства і робить певний вплив на його розвиток. <i> <b>Військова справа</b> </i> починає культивуватися в суспільстві, як і всі інші заняття людей, спрямовані, перш за все, на підтримку життєво важливих функцій. У війні, як правило, перемагає виробник найдосконалішої зброї, а також співтовариства, що володіють більш передовою тактикою військової операції.</p>
<p>Війни, як систематичне явище, а не епізодичні збройні зіткнення, починають грати істотну роль у соціально-політичному житті багатьох етнокультурних утворень з різних причин: або це була боротьба за життєвий простір, за території; або війна ставала видом діяльності, при якому було можливе збільшення добробуту тієї або іншої культурно-історичної спільності (принаймні певної її частини), була засобом наживи; або засобом виживання в екстремальні періоди існування етносу.</p>
<p><i> <b>Військова справа</b> </i> і озброєння, як його матеріальна база є невід'ємною і істотною частиною людської культури. Саме у засобах насильства (комплексі озброєння), як би не дивно це звучало, відбиваються всі новітні досягнення матеріальної культури, науки і техніки. Це визначає необхідність вивчення комплексу озброєння як історичного джерела. Першим і найбільш важливим кроком буде спроба відокремлення бойової зброї із загального комплексу озброєння (ділення озброєння на бойове і мисливське). Лук і стріли, наприклад, могли використовуватися рівною мірою, як у бою, так і на полюванні.</p>
<p>Проте, поява специфічних видів зброї, спрямованих винятково на вирішення військових завдань, свідчить про зародження в глибокій давнині тієї частини культури суспільства, яку сьогодні називають <i> <b>військовою справою</b> </i>. Широке коло питань, пов'язаних з класифікацією і типологією військової справи є однією з актуальних проблем досліджень. Не зважаючи на значну кількість робіт, присвячених військовій справі, як і раніше єдиного підходу до її систематизації і вивчення не існує. У цьому сенсі військова справа кожного суспільства, народу або держави має свої національні особливості і свою періодизацію історії розвитку. Різні держави і їх армії в ході численних і тривалих воєн та конфліктів накопичили значний бойовий досвід, в них йшов процес постійного вдосконалення зброї і захисного спорядження.</p>
<p>З виникненням на території Межиріччя, Нілу, Інду і Янцзи перших співтовариств людей, одночасно стали виникати і перші військові організації, що базувалися на економічному фундаменті простої ручної праці, і емпіричному узагальненні форм, способів і прийомів озброєної боротьби.</p>
<p>Так, єгиптяни в період Нового царства (близько 1580 &mdash; близько 1070 рр. до н. е.) створили піхоту, що володіла високою для того часу боєздатністю, ассирійці &mdash; нерегулярну кінноту, урарту &mdash; систему оборони, основу якої складали важкодоступні гірські фортеці і таке інше.</p>
<p>Відбулося розділення війська на сухопутну армію і флот. В армії в свою чергу утворилися два роди військ &mdash; піхота, яка згодом стала поділятися на важку і легку, і кіннота. Виникли початкові форми їх тактичної організації.</p>
<p>У Стародавніх Єгипті, Греції, Індії, Китаї, а потім і Римі з'явилися перші теоретичні праці з військового мистецтва, окремі положення яких не втратили своєї значимості і донині.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/33250997">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Краса на кордоні </title>
				<link>https://viewy.ru/note/33249480</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/33249480</guid>
				<pubDate>Mon, 23 Apr 2012 11:47:16 +0300</pubDate>
				<author>MASHA22</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>MASHA22</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  У цих жінок ніжність та краса навдивовижу органічно поєднуються із силою, відвагою та мужністю. ... <a href="https://viewy.ru/note/33249480">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p class="artans"> У цих жінок ніжність та краса навдивовижу органічно поєднуються із силою, відвагою та мужністю. На відміну від більшості представниць прекрасної статі, вони повноправно святкують не лише 8 Березня, а й 23 лютого, адже нарівні з чоловіками є справжніми захисниками рідної Вітчизни. Нічого, щоб суперечило їхній жіночності, прикордонниці Оксана Петрів та Алла Потапчук у своїй професії не вбачають &ndash; їм однаково до снаги і смачний борщ зварити, і вправно тримати в руках автомат.</p>
<p>Працюють ці чарівні прикордонниці у відділі прикордонної служби &ldquo;Дубровиця&rdquo; Луцького прикордонного загону. Майор Оксана Петрів обіймає посаду заступника начальника відділу з персоналу, а капітан Алла Потапчук є начальником відділення інспекторів прикордонної служби. Доля привела їх до віддаленого Дубровицького району, що межує з сусідньою Білоруссю, аж із Трускавця та Нетішина. Втім, спершу було навчання в Національній академії державної прикордонної служби у Хмельницькому. Саме туди свого часу дівчат покликала мрія про незвичну, мужню та, як побутує думка, зовсім не жіночу професію.</p>
<p>&ndash; Це був, без перебільшення, поклик душі і серця, &ndash; каже Оксана Петрів, котра служить у відділі прикордонної служби &ldquo;Дубровиця&rdquo; з 2001 року. &ndash; Які б часи не були, які б складні періоди не переживала держава, ця професія завжди була і буде престижною. Та й соціальні гарантії хороші.</p>
<p>&ndash; А мені завжди подобалося, як виглядали дівчата у формі, &ndash; усміхаючись, приєднується до розмови Алла Потапчук, котра має менший стаж служби (з 2007 року). &ndash; В родині у нас не було військових, але всі дуже схвально поставилися до мого вибору. Батьки мною пишаються. Ще коли я була школяркою, ми з татом їздили у Хмельницький, були біля стін Національної академії державної прикордонної служби. Пригадую, як сильно я хотіла зайти туди, але всередину нас не впустили. Не могла дочекатися, коли стану студенткою&#8230; І от &ndash; мрія здійснилася!..</p>
<p>Єдиний мінус їхньої улюбленої роботи, кажуть прикордонниці, полягає в тому, що мало часу залишається для родини та особистого життя. Алла цього поки не відчула, адже ще незаміжня, а от Оксана, в котрої двоє діточок, не зі слів знає, як непросто поєднувати службу з обов&rsquo;язками матері та дружини.</p>
<p>&ndash; Добре, &ndash; каже, &ndash; що чоловік теж військовий. Інакше було б складно. Цивільним, а особливо тим, хто навіть не служив в армії, все це складно зрозуміти. Був би постійний грунт для суперечок. Тож не випадково із 28 жінок, котрі служать у відділі прикордонної служби &ldquo;Дубровиця&rdquo;, у більшості чоловіки теж військові.</p>
<p></p>
<p><b>У роботі &ndash; жодних поблажок</b></p> 
<p></p>
<p>Незважаючи на належність до слабкої статі, Оксана та Алла, як і їхні колеги-прикордонниці, жодних поблажок ані в роботі, ані під час навчальних тренувань не мають. Вони і стріляють нарівні (а то й краще) з чоловіками, і прийомами рукопашного бою володіють, і в будь-яку пору доби та за будь-якої погоди здійснюють патрулювання державного кордону та затримують порушників.</p>
<p>&ndash; Ми повинні бути &ldquo;Завжди готові!&rdquo;. За постійну бойову готовність навіть отримуємо відповідну доплату, &ndash; ділиться пані Оксана.</p>
<p>&ndash; А чи трапляється, що посеред ночі доводиться покидати дім? &ndash; запитую.</p>
<p>&ndash; Саме так частіше і буває&#8230;</p>
<p>&ndash; Це так звана бойова тривога?</p>
<p>&ndash; Ні. У нас називається трішки інакше &ndash; &ldquo;зміни в обстановці&rdquo;. Коли в такому випадку повернемося додому, ніхто не знає. Якщо відбувається велике затримання, то це вже може бути і не одна доба, як на плановому патрулюванні, і навіть не дві. До речі, 23 лютого через &ldquo;зміни в обстановці&rdquo; ми теж, так би мовити, святкували на кордоні. На ділянці місцевого пункту пропуску &ldquo;Переброди&rdquo; тоді затримано сільськогосподарську техніку, яка незаконно переганялася через кордон із Білорусі. Взагалі ця ділянка є найскладнішою. Те, що люди незаконно перетинають кордон, йдучи за грибами чи ягодами, &ndash; це дрібниця. Головна проблема &ndash; контрабанда сільськогосподарської техніки, підакцизних та інших товарів. Проводити затримання дуже складно &ndash; і через значну протяжність кордону, і через агресивність тих, хто порушує закон, та інші чинники. Ще одна проблема, яка стосується й інших ділянок, &ndash; відсутність демаркації на лінії кордону між Україною та Білоруссю, тобто якихось огороджень чи інженерних споруд.</p>
<p><b>Жіноча хитрість та інтуїція &ndash; теж не зайві</b></p> 
<p>Крім витривалості, хорошої фізичної підготовки, кажуть прикордонниці, аж ніяк не зайвою у їхній нежіночій службі є звичайна жіноча хитрість, а також інтуїція. Під час затримання порушників це допомагає неабияк. Саме інтуїція, до речі, допомогла торік майору Оксані Петрів затримати найбільшу в Україні партію контрабандних цигарок загальною вартістю майже п&rsquo;ять мільйонів гривень.</p>
<p>&ndash; Сталося це 6 травня на пункті контролю &ldquo;Сарни&rdquo;. Дуже добре пам&rsquo;ятаю цю дату, бо буквально одразу &ndash; через дванадцять днів &ndash; пішла в декретну відпустку, &ndash; ділиться жінка. &ndash; Документи на перевезення вантажу були в порядку. Згідно з ними у вагонах були гранули з тирси. Втім, хоч уся необхідна процедура контролю була проведена, щось мені не давало спокою, і край. Буквально в останній момент прийняла рішення, щоб відкрили один із вагонів&#8230; Як з&rsquo;ясувалося, там була аж ніяк не тирса.</p>
<p>Найвідповідальнішою ділянкою роботи, кажуть Оксана та Алла, є та, коли вони керують зміною прикордонних нарядів. У їх підпорядкуванні тоді майже 50 чоловік. При цьому від старшого зміни залежить і прийняття рішення про затримання порушників, і видача зброї прикордонним нарядам та відповідальність за це, й інші питання.</p>
<p>&ndash; Фактично, &ndash; кажуть, &ndash; рішення тоді треба приймати ледве не щогодини. І робити це треба оперативно і компетентно, аргументуючи відповідними статтями законодавства. Його треба знати досконало. Порушник повинен бути чітко поінформованим, на якій підставі його затримано.</p>
<p>Свою роботу, в один голос твердять Оксана Петрів та Алла Потапчук, вони не проміняли б на жодну іншу. Якби була змога повернути час назад, вони знову обрали б цей шлях. При цьому, хоч і мусять бути відважними та загартованими, вони, як мовилося, залишаються не менш чарівними та жіночними. Їх, як і представниць менш мужніх професій, так само радують квіти до 8 Березня, ніжні слова, турбота. Красива усмішка, яка у відповідь осяює обличчя прикордонниць Оксани та Алли, їхній лагідний погляд, &ndash; це те, що, так би мовити, не має кордонів, в чому, незалежно від обставин життя, професії чи країни, суть жінки, матері, коханої.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/33249480">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
