Читать на Вьюи...

Я - те, що відображає дійсність і те, що допомагає від неї втекти.

Я - те, що розділяє твій сум у хвилину печалі і те, що танцює поруч у моменти веселого забуття.

Я - те, що можна або любити, або ненавидіти, але до чого не можна залишатися байдужим.

Я - Вівальді, Шопен, Моцарт і Бах.

Я - Лисенко, Глинка, Стеценко і Людкевич. Я - "Scorpions", "Metallica", "Queen" i "The Beatles". Я - Майкл Джексон, Ніна Матвієнко, Луі Армстронг і Маруся Чурай. Я - тисячі й мільйони голосів, що линуть з усього світу від самого початку часів.

Я - найголосніше із мистецтв, сестра літератури, тітка живопису і мати хореографії.

А що ж я ще? Хіба не помічаєш? Я мелодія природи, яка ховається в кожній миті, в кожному пташиному щебеті, в кожному шелесті листя. Чи сміх дитини - не музика? А плескіт хвиль - хіба не найпрекрасніша симфонія? Можливо шепіт листя та голоси трав не можна покласти на ноти, та невже від цього вони перестають бути музикою?

Ні, сьогодні вже не релігія - опіум для народу, а музика. Вона також його кокаїн, морфій та інші наркотичні речовини за абеткою. Тепер люди частіше ходять по двоє - людина і музика, що подорожує із навушників без зупинок прямо до мозку.

Відчуєш мене одного разу - і вже ніколи не зможеш забути. Не бійся -сміливо занурюйся в мої теплі хвилі, я візьму тебе в свої обійми, і ти з новою посмішкою подивишся на світ.

А знаєш чому? Тому що музика - це та магія, що дійсно існує на землі…

Читать на Вьюи...