Viewy — социальная платформа

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #2274438

KENNILUC — Wed, 28 Jul 2010 22:08:37 +0300

зато у мены есть другие.

а ты обижайся

18 лет.а с тобой еще тяжелее, чем с младенцем.чесное слово.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #2274387

KENNILUC — Wed, 28 Jul 2010 22:06:12 +0300

опять дождь.земерзла.холод.

вот так.сквозь все тело как будто.но приятное ощущение.

ех.сейчас бы осень.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #2274308

KENNILUC — Wed, 28 Jul 2010 22:01:33 +0300

никогда еще я не была настолько близка с позором.и ТЫ.как ты так могла?

точнее.мне и так не хорошо.и тут ты.с этим.вот так.

осталась там.вместо того чтобы.догнать.хотябы.догнать.а я ждала.ждала и звонка.и твоево прихода.всего ждала.

а ты ничего.перд своим очередным уездом.

ничего.спасибо за то, что ничего не было./кажеться.про то что скучала и любишь, ты мне врала/

п.с.если так.то и на счет моей красоты.ТЫ ТОЖЕ.приврава?оО

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #2036328

KENNILUC — Tue, 06 Jul 2010 18:48:36 +0300

одного разу зроблений крок може заподіяти і біль, і невимовну радість!
він завжди стає одним з тих знаків долі, які й можуть скласти як сумну так й радісну історію нашого життя

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #2036276

KENNILUC — Tue, 06 Jul 2010 18:45:38 +0300

деякі люди володіють технікою населяння собою наших снів.
нахабно являються туди ледь не щоночі.аж хочеться стиснути їм горлянку і прохрипіти: «ану перестань мені снитися!»

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1997969

KENNILUC — Sat, 03 Jul 2010 18:55:44 +0300

…йому подобається їсти її поглядом, тоді коли вона зовсім до цього не готова, коли вона майже не нафарбована, полюбляє акцентувати увагу на її очах…о ні…!не дивись так глибоко…ти поглинаєш її свої поглядом…напевно в нього є дещо демонічне, потайбічне, щось незвідусіль…вона ніколи не примириться з його поглядом..вона сором'язливо буде опускати очі і тонути в його погляді нишком, так щоб він ніколи про це не дізнався..хоча може він це й знає..просто боїться, боїться зробити щось більше…щось, щоб дало їй шанс потонути в його очах без сорому, знаючи, що у відповідь він буде її цілувати…за те, що вона така беззахисна біля нього, за те, що вона відчуває його міцність і впевненість, за те, що він є…такий собі маленький принц…такий собі її…і більше нікого…коли вона буде знати…що більше жодна дівчина не тоне в його очах..і він її не манить своїм поглядом..тоді, можливо, вона йому довіриться.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1912630

KENNILUC — Mon, 28 Jun 2010 00:18:35 +0300

возможно у нас нет общего будущего.

но я тебя люблю.красавчик мой.возможно ты этого толком и не знаешь.

Р.s.ты мне снился/твои пожелания сбылись/

Читать на Вьюи...

рідні.

KENNILUC — Mon, 28 Jun 2010 00:14:01 +0300

отак.
завжди вєсєлуха коли поруч купа тих, з ким дообре.

_очі.сльози.колбаса.
_я дивлюсь за колбасоою.
_я хочу лягти, мене внов буде пропирати.
_ в вас шо там. два хлопці і Деемчук.
_я їм до12 класу не скажу сікрЄт цього фокусу.
_її капронові носки.подивіться!
_він.гигигикає.
_де гриби??де МОЇ гриби?
_вона як дояярка.ну подивіться.точно, як справжня дояярка.
_дівчата, ви не хочете, в дамську кімнату?.-де ти її тут найшла?
_віднесіть цю ковбасу.ви їївсе рівно не їсте-МИ ЇМООО!.
_ти зара скажеш, шо не помниш цей фокус-ДА, навєрно скажу.

(Продовжити)

_вона любить цю пісню бо..не скажу вона тут.зара вона піде і він скаже.

і ше
багато
дуже
щодняяя.
♥

Читать на Вьюи...

пам.ять

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 22:42:02 +0300

..подаруй мені щось

щось на прощання
або ні
не даруй
не даруй
люблю тебе
відвикаю
люблю тебе.

Читать на Вьюи...

зрозумій.

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 22:39:24 +0300

Дивно, чому я знову повертаюся до думок про тебе.туга за тобою безслідно не випарюється
ти-вбивець моєї свободи. Чи то пак я стаю убивцею свободи, як тільки-но заприсягаюсь тебе любити. винятковий , чорнобилець, якого понад усе важко зрозуміти.
Ще й задовбує тебе чекати.взагалі, просто надіятись на якесь повідомлення чи фразу. А ти ні.нічього. і я просто як та вірна жінка, сижу і все-таки чекаю на тебе.
Коханий й некоханий, справжній й помилковий. Коли наступає цей момент, то хочеться від тебе втікати. Бігти на волю, голосно кричати, не озиратись назад.Бігти від одної тої думки про тебе. Хоча навіть якщо буду далеко.-ти від мене нікуди не дінешся.

розумію, тобі потрібна ДИКІСТЬ. і знаєш, коли ти поруч, вона з*являється..така, що уб*є нас, що розірве нас на шматки, а потім буде збирати докупи.
хочу розмовляти з тобою просто.дивитись в твої очі.вилупкуваті., обговорювати побутові дрібниціі кримінальні новини.
люблю тебе. Та не більше ніж життя. просто мабуть більше ніж оте життя ненавиджу.
А ти досі. Як маленький хлопчик бредеш величезними сніговими заметами, вгрузаючи в них ледве не по пояс. Ти ж перший починаєш.!
/отак народжується буря/.
І знаєш, якщо інша кубіта схоче закохати тебе. в неї цього не вийде. Так, у мене глибокі сліди.та я не дозволю комусь вкрасти тебе в себе.♥

Читать на Вьюи...

коли без..

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 22:19:07 +0300

мені хочеться сховатись від тебе….наприклад кудись поїхати далеко-далеко…може десь у засніжені гори…а може на якісь теплі моря з мексиканською музикою і смачними коктелями…або просто поїхати десь закордон..там де ще досі осінь..де нема снігу…десь туди..де я не буду згадувати тебе…твої очі…тебе всього. Мені буде зовсім не до того, я буду в захваті від поїздки…буду розглядати людей…слідкувати за їхньою мовою, манерами, стильом…захочу бути схожою на них..таких безтурботних..не сірих..не одноманітних..

ти все будеш чекати мого здвінка…а я дзвонити не буду..не тому що не хочу..а тому що трішки забуду про тебе..але то зовсім трішки…прийшовши після прогулянки або катання на лижах або купання у морі…я все-рівно згадаю про тебе…проте, до мене у двері постукає мій новий знайомий…який допомагав мені опанувати лижі, або який запропонував мені свою парасольку від сонця або який допоміг мені винести пакети з речами з магазину…і я, зачиняючи двері і бігши йому на зустріч, знов забуду тобі подзвонити….

я прийду о півночі…трохи задурманена від балачок, від нових очей, які я зустріну там..десь далеко, десь в горах, на морі або закордоном…і ти, засинаючи з телефоном в руках, так і не діждешся мого дзвінка…

ти будеш ходити по вулицях, блукати..шукати у дівчатах мої очі, мою усмішку..але, на жаль, а може і на щастя..так і не знайдеш..
думав що мені буде важко без тебе, проте, ти як завжди помилявся…адже мені добре без тебе…без тебе я дихаю впевненіше..без тебе я дивлюсь в очі усім оточуючим..без тебе я вільно, без примусу посміхаюсь…без тебе я слухаю старі пісні Beatles, Abba….без тебе якось взагалі я відчуваю себе вільнішою..набагато вільнішою, на стільки вільнішою…що мені потрібен ТИ…щоб мене стримувати!

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1896113

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 22:07:48 +0300

сьогодні в Лєни.

кльово

кіно.

вже який раз дивимся.і все ж не набридає.

ее.Сандра Буллок.

обожнюю.

хочеться бути як вона.

залізною леді, з характером, який легко розчулити.

мрія.

хочеться.прагну

неідеально ідеальна.♥

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1895217

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 21:15:31 +0300

вот так.так и должно быть.

только покачто нету такого человека, наши детские влюбленности рано или поздно пропадают.

иногда даже приходится целоваться, из-за того, что уже не о чем говорить.

а такого быть не должно.

должно быть то, настоящее.все, что я написала.

только это потом..это взрослость.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1889071

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 14:07:20 +0300

будет солнце, одна кровать на двух, утренний бег, еженедельные уборки, вечерний сериал, друзья, новинки в кредит, пЕрЕстройка комнаты, спокойная музыка, теща, зять, подружки невесты, мизерные ссоры, обсуждения проблем, на работе, философия жизни, походы в ресторан, какао, дача, микравалновка, большая кухня, семейный фотоальбом и домашнее видео, свой магазин, парикмахерская, объяснение бабушек и дедушек, розовый сад, большая дорога, нежный взгляд и признання, в любви, вдохновение и покой. будет ВСЕ.

ты только приходи!

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1883419

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 01:00:21 +0300

сраные малолетки

ага.

да.и еще.что.думаете ели у вас есть маленькие карманные собачки, то вы "пантовые"?ээй.а у меня овчарка.она сьест ваших собачек./и вас/..и тогда пантовая буду Я!☺☺

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1883159

KENNILUC — Sat, 26 Jun 2010 00:42:23 +0300

она меня не понимает.не знаю.притворяеться штоли??

делает из себя дурочку, что бы увернуться от ответа?

или это уже я тупая.

да, едь уже подальше..едь.далеко.не звони.не пиши.дура.

дай отдохнуть от тебя.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1881368

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 22:35:18 +0300

завтра к Лене.

на кино

опять.насмеемся.

чай, конфеты, пельмени для Инки.

люблю их.

пати на хате :)))

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1881318

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 22:32:26 +0300

дурацкие слезы видимо были зря

улетаем с мамой на месяц в Чикаго.город мафии.

счастливая.ни о чем больше не думаю.

только

отдых, город, шмотки, веселухааа.

привет, АМЕРИКА !!!!

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1881039

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 22:05:44 +0300

красивый

похож на ТЕБЯ.

вот только ты и молчишь, так, как и он.

не молчи.

попробуй начать со слова ПРИВЕТ.

РЫБКА.

Р.s.люблю тебя

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1880487

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 21:35:47 +0300

а когда-то ведь мы с тобой дружили.

гуляли, пели, смеялись, фотографировались, делали дурацкие прически, ходили друг к другу в гости, ничего не боялись.

жаль.теперь тебе не до меня. самовлюбленные "сучки" оказались для тебя более подходящими.

а еще.по вечерам ты мне звонила.

ЛИЗАЛИЗА

теперь я только, чтобы было у кого списать литературу, англиский, и. с кем побегать по утрам.

жаль.извини.СЕБЯ.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1876477

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 17:33:38 +0300

хочу зимы.когда все как и сейчас замороженные.

только намного больше.даже для принесения боли замороженные.и еще снег.белый.чистый.

и ты.надетая.падаешь в него.и хорошо как то.на душе чисто.

Читать на Вьюи...

KENNILUC: Личное – заметка в блоге #1876002

KENNILUC — Fri, 25 Jun 2010 17:10:25 +0300

лето.а дождь уже целую неделю.хочеться веселья.а его нет.обидно.тоска.

хоть на крышу лезь.

сегодня намокла.вся я и все книги.

как курица.мама смеялась

Читать на Вьюи...