Viewy — социальная платформа

Пам'ятаю пили ми не лимонад.

KATRINKA — Tue, 20 Sep 2011 06:24:41 +0300

Якийсь незрозумілий настрій. Хоча.. скоріше не настрій, з ним то все нормально.. А незрозумілий мені порядок речей, вірніше їх безлад. І що він собі думає? Знову одні тупі переписки, щоб тільки дізнатися, як справи в кожного з нас і все? Ну може один дзвінок. Я хочу бути з ним. А що з того, що я хочу? Я подобаюсь йому, сам каже. І знає, що взаємно.. Але для нього, наче, так і повинно бути. Наче це обов'язкова умова будь-якого спілкування…

Читать на Вьюи...

KATRINKA: Личное – заметка в блоге #18539754

KATRINKA — Sat, 17 Sep 2011 12:03:53 +0300

От якби знати, як буде далі. Дуже подобається він. Читать на Вьюи...

Така вступила осінь.

KATRINKA — Thu, 15 Sep 2011 21:17:57 +0300

Дуже втомлена, а наче нічого особливо не робила. Чи то так діє на мене напів осіння погода.. Хто його зна. Головне, завтра гарний день чекає. Особисто я на це сподіваюсь. Дивно, але цією осінню мені хочеться змінитись. І морально і фізично. Вірніше вдосконалитись, адже люди не змінюються. Хоча, не буду загадувати.. Буде, як буде.. Головне стримати слово.

Читать на Вьюи...

Зберись, мала.

KATRINKA — Tue, 13 Sep 2011 21:15:17 +0300

Виника потреба звикати до швидкого темпу життя. Бо розмусолюючи на довгий час справи, коли все можна зробити оперативненько, тільки вичерпуєш всі свої життєві сили. І потенціал ляга в зимову сплячку. В'їжджаємо у повсякденну колію. Бо інакше, потім буде "Арівідерчі, здоровий глузд!". Сьогодні 10 рочків, як я займаюся танцями. Круто, так багато часу пройшло.. А я все тримаюся і не покидаю справи, бо вже встигла звикнути до цього. Це частинка життя, хоч, іноді, взагалі не кортить йти на заняття, та це все через те саме- неорганізованість. Буде зроблено!

Читать на Вьюи...

Вичеркнути.

KATRINKA — Mon, 12 Sep 2011 19:51:55 +0300

Якби ж у моїй голові не було думок про зайве, зайвих людей.. Про минулих людей. Хоч знаю, що всі-всі почуття пройдуть найближчим часом, та зараз вони заважають мені дихати. Переживу. Головне - я, напевно, знаю ім'я свого майбутнього. Це дає мені надію.

Читать на Вьюи...

KATRINKA: Личное – заметка в блоге #18251942

KATRINKA — Sun, 11 Sep 2011 18:02:28 +0300

Якось ну зовсім самотньо. От і все.. думала, буду писати зараз і не зупинюсь. Та слова застрягли.. Читать на Вьюи...

Вичеркнути з життя.

KATRINKA — Sun, 11 Sep 2011 13:18:55 +0300

Раптово похолодало. Всі виплекані уявою майбутні зустрічі занесло туманом. У голові вихор думок, який то чіпляє на обличчя дурнувату несміливу посмішку, то заносить у короткочасну депрессію. От вам і осінь, золота, казкова, мрійлива, чарівна… Називайте її як бажаєте а мені не хочеться цієї пори року. Адже в голові і так повно сумних думок, а вона зазвичай так їх закручує, що просто вижимає з мене всі сили, та з'являється якась хронічна меланхолія…

Читать на Вьюи...