<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #61841117 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61841117</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61841117</guid>
				<pubDate>Thu, 29 May 2014 17:59:34 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ ТИ змінив моє життя раз і назавжди одним тільки поглядом. Ти перевернув усе моє життя одним тільк... <a href="https://viewy.ru/note/61841117">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>ТИ змінив моє життя раз і назавжди одним тільки поглядом. Ти перевернув усе моє життя одним тільки своїм дотиком. Ти змінив мене коли сказав що хочеш бути зі мною завжди, хочеш щоб я була твоєю. Ф я погодилась. Я тільки твоя, цілком і повністю..я належу тобі. Без тебе я не існую. Без тебе я не я. Сьогодні все було неймовірно. Такого задоволення я ще ніколи не відчувала. Ці моменти коли ми зливалися в єдине ціле, не було вже тебе і мене, були тільки МИ, як щось суцільне. ніколи не зможу забути твого погляду у ці хвилини, адже коли ти дивився на мене я бачила що ти розумієш як для мене це було важливо, як важливо було те щоб це був саме ти, що б ти це зробив, і я також бачила, що для тебе це було настільки ж важливо як і для мене. У мене з тобою усе вперше, і я дуже рада що у тебе це точно так само все вперше зі мною. Ти знаєш що я тебе кохаю і без слів, але всетаки я хочу щоб ти знав що без тебе я не живу ти моє все, і я готова заради тебе на будь-що. Відтепер ябуду дарувати тобі тільки щастя, я зроблю тебе найщасливішою людиною на цьому світі. Я тобі вже і так подарувала себе, навіть не замислюючиь над цим, я довірилась тобі, віддала тобі своє серце, свою душу а також і своє тіло, але це ще не все. Також я тобі подарую щасливу сім"ю, себе як хорошу дружину яка зробить все для твого комфорту і нашого щастя, а також я подарую тобі синочка, про якого ти мрієш точно так само як і я, а можливо і не одного синочка, а взагалі я подарую тобі просто здорову дитину яку ми разом з тобою спільними зусиллями будемо робити найщасливішою.Я знаю що ми з тобою будемо разом до кінця нашого життя і все у нас буде прекрасно, адже ми любимо один одного і належимо один одному, і я знаю що це вже ніколи не зміниться і вірю що навіть в старості коли ми будемо вже зморщеними і страшними, ми всерівно будемо насолоджуватись один одним і надалі будемо найщасливішими, адже ми разом. До самого кінця.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61841117">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #60284672 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60284672</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60284672</guid>
				<pubDate>Wed, 29 Jan 2014 18:31:41 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Постійні спалахи любові.Викиди гормонів у кров.Щоденне помітніння розуму.І усе це ти.Лише ти один... <a href="https://viewy.ru/note/60284672">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Постійні спалахи любові.Викиди гормонів у кров.Щоденне помітніння розуму.І усе це ти.Лише ти один.Тому я тебе прошу, я тебе благаю на колінах, або будь завжди поряд і кохай мене усім своїм серцем, або йди геть і ніколи не повертайся назад. Я впевнена що забуду тебе і те що відчувала до тебе, не зразу та забуду.Спогади залишаться, але вони будуть лише тінню того що було насправді.А я буду жити далі і точно колись стану щасливою.Я знаю це, адже по іншому і бути не може. Бо усі заслуговують на своє щастя. <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60284672">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #59850499 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59850499</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59850499</guid>
				<pubDate>Fri, 03 Jan 2014 14:38:34 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти дуже подобаєшся мені.Та я прийшла попрощатись.  НЕ потрібно більше мені цих довгих повідомлень... <a href="https://viewy.ru/note/59850499">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти дуже подобаєшся мені.Та я прийшла попрощатись. <br> НЕ потрібно більше мені цих довгих повідомлень про те як пройшов твій день.НЕ треба більше запитань про те як я.Я більше не потребую твоїх слів, я і так знаю усі твої думки. Телепатія на відстані. Біль залишиться та якщо не знати як ти, з часом можна буде відпустити..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59850499">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #59850375 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/59850375</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/59850375</guid>
				<pubDate>Fri, 03 Jan 2014 14:29:32 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знаєш, кохання має приносити тільки щастя, навіть якщо воно не взаємне.Та коли душу рве на шматки... <a href="https://viewy.ru/note/59850375">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знаєш, кохання має приносити тільки щастя, навіть якщо воно не взаємне.Та коли душу рве на шматки і стає невимовно боляче бачити людину, це вже не любов.Вона закінчилась&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/59850375">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58608981 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58608981</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58608981</guid>
				<pubDate>Tue, 29 Oct 2013 15:28:44 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Зламати мене не під силу навіть обставинам долі, а тим паче звичайній людині. Та знаєш, тобі вдал... <a href="https://viewy.ru/note/58608981">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Зламати мене не під силу навіть обставинам долі, а тим паче звичайній людині. Та знаєш, тобі вдалося зачепити єдине слабке місце мого організму-моє серце. Своїми вчинками, ти довів мені те, що серце є моєю слабинкою.І завдяки тому, що ти пошматував його на маленькі частинки, у мені не залишилося більше нічого слабкого - лише сила.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58608981">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58562869 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58562869</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58562869</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Oct 2013 11:32:01 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не залишай нас!!!  Як же ж ми тут без тебе одні?Хто буде стукати 519 і кричати їм впритул до стін... <a href="https://viewy.ru/note/58562869">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не залишай нас!!! <br> Як же ж ми тут без тебе одні?Хто буде стукати 519 і кричати їм впритул до стіни?Хто буде зі мною танцювати "вот зе фокс сей" і сміятись з мого "шевчука"?Хто буде мене ображати і потім сміятись з мене?З ким я буду вчити екзамени за 5 курс, хто ще мені розкаже все про публіцистику?)) <br> Ці три місяці будуть для мене пеклом без тебе, та я буду з нетерпінням чекати нашої зустрічі і постійно буду писати для тебе нотатки про все, що зі мною відбувається. Без тебе навчання буде вже не тим, усе буде не так.Я буду дуже сумувати за тобою(( (Як казав ведмик з оповідання, если тебя нет то и меня нет((</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58562869">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58556535 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58556535</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58556535</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Oct 2013 01:38:08 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знаєш, з часом я перестану довіряти людям взагалі.Адже зради та постійні розчарування в людях ні ... <a href="https://viewy.ru/note/58556535">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знаєш, з часом я перестану довіряти людям взагалі.Адже зради та постійні розчарування в людях ні до чого хорошого призвести не можуть.Та я не хочу щоб так сталося.Я хочу жити і любити, а також звичайно ж я мрію бути щасливою, і цьому не мають ставати на заваді недостойні мене люди.Можу сказати навіть більше, я не збираюся дивитися в бік людей відчуваючи, що вона мені не потрібна, бо моя інтуїція ще жодного разу не підводила.Від сьогодні намагатимуся слухати своє нутро і частіше користуватися своїм мозком.А серце нехай відпочине, воно і так вже багато натерпілося.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58556535">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58499261 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58499261</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58499261</guid>
				<pubDate>Thu, 24 Oct 2013 00:30:27 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я більше не можу так жити та і не хочу цього.Більше немає сил, ні фізичних ні моральних.Хочеться ... <a href="https://viewy.ru/note/58499261">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я більше не можу так жити та і не хочу цього.Більше немає сил, ні фізичних ні моральних.Хочеться безперестанку кричати, голосно, голосно.Дерти нігтями до крові обличчя та виривати волосся шматками з голови, залишаючи глибокі рани на голові аби лише це припинилося.Мені постійно боляче, це вже стає нестерпним, і я не знаю, що з цим робити.Яне справляюся із своїми почуттями.Не можу зрозуміти чому це все відбувається саме зі мною.Чим же ж я гірша від інших?Чому я не заслуговую на своє щастя?За що на мене лягають усі ці страждання?Так хочеться припинити сприймати усе близько до серця.Більше не хочу нічого відчувати, бо мені здається що скоро я збожеволію від почуттів.Вже не витримую.Десь глибоко всередині мене усе кипить і мої нутрощі горять.Це неможливо витерпіти.Заберіть у мене ці почуття, мені їх не потрібно, вони вбивають мене!!!Раніше це був повільний процес і відбувався він помірно та спокійно, як і у всіх, та зараз усе це набрало обертів і з кожним днем стає все гірше і гірше.Мені здається, що я божеволію, стаю скаженою.І все це за якихось кілька днів, за які я зрозуміла, що озлобленими людей роблять сильні почуття які зраджують, тоді коли людина не виправдовує твої очікування.Тоді коли вона тобі щось обіцяє, а потім просто забуває про це, і робить те, що казала ніколи не зробить при цьому навіть не каже тобі нічого, а робить усе у тебе за спиною, вганяючи ножа у спину.Скажіть, що ж може бути гіршим за це?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58499261">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58461593 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58461593</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58461593</guid>
				<pubDate>Mon, 21 Oct 2013 23:57:02 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Классика.  1. Гомер. "Илиада" и "Одиссея"+  2. Энтони Троллоп. "Барсетширские хроники " 3. Джейн ... <a href="https://viewy.ru/note/58461593">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Классика. <br> 1. Гомер. "Илиада" и "Одиссея"+ <br> 2. Энтони Троллоп. "Барсетширские хроники "<br> 3. Джейн Остин. "Гордость и предубеждение "<br> 4. Джонатан Свифт. "Приключения Гулливера "<br> 5. Шарлотта Бронте. "Джен Эйр"+ <br> 6. Лев Толстой. "Война и мир "<br> 7. Чарльз Диккенс. "Дэвид Копперфильд "<br> 8. Уильям Тэккерей. "Ярмарка тщеславия "<br> 9. Гюстав Флобер. "Мадам Бовари"+ <br> 10. Джордж Элиот. "Миддлмарч "<br> <br> Поэзия. <br> 11. Вильям Шекспир. Сонеты+ <br> 12. Данте. "Божественная комедия"+ <br> 13. Джеффри Чосер. "Кентерберийские рассказы "<br> 14. Вильям Вордсворт. "Прелюдия "<br> 15. Джон Китс. Оды <br> 16. Томас Элиот. "Бесплодная земля "<br> 17. Джон Мильтон. "Потерянный рай "<br> 18. Уильям Блейк. "Песни невинности" и "Песни опыта "<br> 19. Уильям Батлер Йитс. Избранное <br> 20. Тед Хьюз. Избранное <br> <br> Беллетристика. <br> 21. Генри Джеймс. "Женский портрет "<br> 22. Марсель Пруст. "В поисках потерянного времени "<br> 23. Джеймс Джойс. "Улисс"+ <br> 24. Эрнест Хемингуэй. "По ком звонит колокол "<br> 25. Ивлин Во. Трилогия Sword of Honour: "Вооруженные люди", "Офицеры и джентльмены" и "Безоговорочная капитуляция "<br> 26. Мюриэл Спарк. "Баллада о предместье "<br> 27. Джон Апдайк. Серия романов о "Кролике "<br> 28. Габриэль Гарсия Маркес. "Сто лет одиночества"+ <br> 39. Тони Моррисон. "Любимица "<br> 30. Филип Рот. "Запятнанная репутация "<br> <br> Романтическая литература. <br> 31. Дафна дю Морье. "Ребекка "<br> 32. Томас Мэлори. "Смерть короля Артура "<br> 33. Шодерло де Лакло. "Опасные связи"+ <br> 34. Роберт Грейвз. "Я, Клавдий "<br> 35. Мэри Рено. Трилогия об Александре Македонском <br> 36. Патрик О'Брайен. Master and commander ("Шкипер и командир", "Хозяин морей", "Командир и штурман") <br> 37. Маргарет Митчелл. "Унесенные ветром"+ <br> 38. Борис Пастернак. "Доктор Живаго "<br> 39. Томас Харди. "Тесс из рода д'Эбервиллей "<br> 40. Джин Плейди (Элеонор Виктория Хибберт). Плантагенеты <br> <br> Детская литература. <br> 41. Артур Рэнсом. "Ласточки и Амазонки "<br> 42. Клайв Стейплс Льюис. "Лев, колдунья и платяной шкаф"+ <br> 43. Джон Толкиен. "Властелин колец"+ <br> 44. Филип Пулман. "Его темные начала "<br> 45. Жан де Брюнофф. "Бабар "<br> 46. Эдит Несбит. "Дети железной дороги "<br> 47. Алан Александр Милн. Винни-Пух <br> 48. Джоан К. Роулинг. Гарри Поттер+ <br> 49. Кеннет Грэм. "Ветер в ивах "<br> 50. Роберт Льюис Стивенсон. "Остров сокровищ"+ <br> Фантастика. <br> 51. Мэри Шелли. "Франкенштейн "<br> 52. Жюль Верн. "20 тысяч лье под водой"+ <br> 53. Герберт Уэллс. "Машина времени "<br> 54. Олдос Хаксли. "О дивный новый мир "<br> 55. Джордж Оруэлл. "1984 "<br> 56. Джон Уиндэм. "День триффидов "<br> 57. Айзек Азимов. "Основания "<br> 58. Артур Кларк. "2001: Одиссея Один "<br> 59. Филип Дик. "Мечтают ли андроиды об электроовцах? "<br> 60. Уильям Гибсон. "Нейромантик "<br> <br> Детективы. <br> 61. Патрисия Хайсмит. "Талантливый мистер Рипли "<br> 62. Дэшиел Хэммет. "Мальтийский сокол "<br> 63. Сэр Артур Конан Дойл. Приключения Шерлока Холмса.+ <br> 64. Рэймонд Чандлер. "Глубокий сон "<br> 65. Джон ле Карре. "Лудильщик, точильщик, сапожник, шпион "<br> 66. Томас Харрис. "Красный дракон "<br> 67. Агата Кристи. "Убийство в Восточном экспрессе"+ <br> 68. Эдгар Аллан По. "Убийства на улице Морг "<br> 69. Уилки Коллинз. "Женщина в белом"+ <br> 70. Элмор Леонард. "Наповал "<br> <br> Книги, изменившие мир. <br> 71. Карл Маркс. "Капитал "<br> 72. Том Пэйн. "Права человека "<br> 73. Жан-Жак Руссо. "Общественный договор "<br> 74. Алексис Токвиль. "Демократия в Америке "<br> 75. Карл фон Клаузевиц. "О войне "<br> 76. Никколо Макиавелли. "Государь "<br> 77. Томас Гоббс. "Левиафан "<br> 78. Зигмунд Фрейд. "Толкование сновидений "<br> 79. Чарльз Дарвин. "Происхождение видов&#8230; "<br> 80. Дени Дидро. Энциклопедия <br> <br> Книги, которые изменили вас. <br> 81. Роберт Пирсиг. "Дзен и искусство ухода за мотоциклом "<br> 82. Ричард Бах. "Чайка по имени Джонатан Ливингстон "<br> 83. Дуглас Адамс. "Автостопом по Млечному Пути "<br> 84. Малкольм Гладуэлл. "Переломный момент "<br> 85. Наоми Вульф. "Миф о красоте"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58461593">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Анна Ахматова </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58417861</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58417861</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 00:45:20 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я не любви Твоей прошу.
Я не любви Твоей прошу.  Она теперь в надежном месте&#8230;  Поверь, что... <a href="https://viewy.ru/note/58417861">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <h3>Я не любви Твоей прошу.</h3>
<p>Я не любви Твоей прошу. <br> Она теперь в надежном месте&#8230; <br> Поверь, что я Твоей невесте <br> Ревнивых писем не пишу. <br> <br> Но мудрые прими советы: <br> Дай ей читать мои стихи, <br> Дай ей хранить мои портреты- <br> Ведь так любезны женихи! <br> <br> А этим дурочкам нужней <br> Сознанье полное победы, <br> Чем дружбы светлые беседы <br> И память первых нежных дней&#8230; <br> <br> Когда же счастия гроши <br> Ты проживешь с подругой милой, <br> И для пресыщенной души <br> Все сразу станет так постыло - <br> <br> В мою торжественную ночь <br> Не приходи. Тебя не знаю. <br> И чем могла б Тебе помочь? <br> От счастья я не исцеляю.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58417861">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Анна Ахматова </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58417834</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58417834</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 00:39:48 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.  Очертанья столицы во мг... <a href="https://viewy.ru/note/58417834">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <h3>Двадцать первое. Ночь. Понедельник.</h3>
<p>Двадцать первое. Ночь. Понедельник. <br> Очертанья столицы во мгле. <br> Сочинил же какой-то бездельник, <br> Что бывает любовь на земле. <br> <br> И от лености или от скуки <br> Все поверили, так и живут: <br> Ждут свиданий, бояться разлуки <br> И любовные песни поют. <br> <br> Но иным открывается тайна, <br> И почиет на них тишина&hellip; <br> Я на это наткнулась случайно <br> И с тех пор все как будто больна.</p>
 <br> <p><a href="https://viewy.ru/note/58417834">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>М.Цветаева </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58417822</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58417822</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 00:37:10 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  В РАЮ
Воспоминанье слишком давит плечи, 
Я о земном заплачу и в раю, 
Я старых слов при нашей... <a href="https://viewy.ru/note/58417822">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <h2 class="poemtitle"> В РАЮ</h2>
Воспоминанье слишком давит плечи, 
Я о земном заплачу и в раю, 
Я старых слов при нашей новой встрече
Не утаю.

Где сонмы ангелов летают стройно, 
Где арфы, лилии и детский хор, 
Где всё покой, я буду беспокойно
Ловить твой взор.

Виденья райские с усмешкой провожая, 
Одна в кругу невинно-строгих дев, 
Я буду петь, земная и чужая, 
Земной напев!

Воспоминанье слишком давит плечи, 
Настанет миг, - я слез не утаю&#8230;
Ни здесь, ни там, - нигде не надо встречи, 
И не для встреч проснемся мы в раю!
<p>1909-1910</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58417822">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>М.Цветаева </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58417818</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58417818</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 00:35:25 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ В огромном городе моем - ночь.
Из дома сонного иду - прочь
И люди думают: жена, дочь, -
А я за... <a href="https://viewy.ru/note/58417818">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>В огромном городе моем - ночь.
Из дома сонного иду - прочь
И люди думают: жена, дочь, -
А я запомнила одно: ночь.

Июльский ветер мне метет - путь, 
И где-то музыка в окне - чуть.
Ах, нынче ветру до зари - дуть
Сквозь стенки тонкие груди - в грудь.

Есть черный тополь, и в окне - свет, 
И звон на башне, и в руке - цвет, 
И шаг вот этот - никому - вслед, 
И тень вот эта, а меня - нет.

Огни - как нити золотых бус, 
Ночного листика во рту - вкус.
Освободите от дневных уз, 
Друзья, поймите, что я вам - снюсь</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58417818">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>М.Цветаева </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58417811</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58417811</guid>
				<pubDate>Sun, 20 Oct 2013 00:34:09 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  В ЗАЛЕ
Над миром вечерних видений
Мы, дети, сегодня цари.
Спускаются длинные тени, 
Горят за... <a href="https://viewy.ru/note/58417811">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <h2 class="poemtitle"> В ЗАЛЕ</h2>
Над миром вечерних видений
Мы, дети, сегодня цари.
Спускаются длинные тени, 
Горят за окном фонари, 
Темнеет высокая зала, 
Уходят в себя зеркала&#8230;
Не медлим! Минута настала!
Уж кто-то идет из угла.
Нас двое над темной роялью
Склонилось, и крадется жуть.
Укутаны маминой шалью, 
Бледнеем, не смеем вздохнуть.
Посмотрим, что ныне творится
Под пологом вражеской тьмы?
Темнее, чем прежде, их лица, &mdash;
Опять победители мы!
Мы цепи таинственной звенья, 
Нам духом в борьбе не упасть, 
Последнее близко сраженье, 
И темных окончится власть
Мы старших за то презираем, 
Что скучны и просты их дни&#8230;
Мы знаем, мы многое знаем
Того, что не знают они! 
<p>1908-1910</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58417811">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58312525 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58312525</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58312525</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Oct 2013 22:41:00 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Прокачка пресса на 3 недели – забирай на стену!

1 неделя (по 200 раз в день) – 10 подходов:
1... <a href="https://viewy.ru/note/58312525">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Прокачка пресса на 3 недели – забирай на стену!

1 неделя (по 200 раз в день) – 10 подходов:
1 день – 10, 20, 25, 10, 25, 20, 20, 25; 10, 10 раз;
2 день – 10, 30, 25, 30, 15, 25, 20, 20, 15, 10 раз;
3 день – 15, 25, 35, 30, 10, 20, 15, 20, 10, 20 раз;
4 день – отдых.
5 день – 20, 10, 30, 25, 20, 10, 30, 30, 15, 10 раз;
6 день - 30, 25, 10, 20, 15, 35, 20, 25, 10, 10 раз;
7 день – отдых.

2 неделя (по 350 раз в день) – 12 подходов.
1 день – 20, 30, 25, 35, 25, 40, 30, 35, 30, 30, 25, 25 раз;
2 день – 25, 40, 30, 35, 20, 30, 35, 15, 30, 40, 20, 30 раз;
3 день – отдых.
4 день – 30, 25, 40, 35, 15, 35, 25, 40, 25, 35, 15, 30 раз;
5 день – 25, 40, 30, 35, 20, 45, 15, 35, 20, 15, 40, 30 раз;
6 день – 35, 20, 25, 40, 30, 25, 30, 45, 20, 35, 20, 25 раз;
7 день – отдых.

3 неделя (по 500 раз в день) – 15 подходов.
1 день – 20, 35, 25, 40, 45, 35, 30, 25, 40, 35, 20, 45, 35, 35, 35 раз;
2 день – 25, 40, 35, 30, 45, 30, 25, 35, 45, 20, 50, 20, 30, 35, 35 раз;
3 день – 30, 20, 30, 50, 25, 40, 35, 20, 45, 15, 25, 35, 40, 50, 40 раз;
4 день – отдых.
5 день – 25, 30, 50, 40, 25, 35, 45, 20, 50, 15, 30, 35, 20, 50, 30 раз;
6 день – отдых.
7 день – 30, 20, 50, 35, 40, 30, 25, 45, 30, 35, 25, 50, 25, 30, 30 раз.

Между каждым подходом делайте перерыв не более чем 3 - 5 минут. Если можете меньший делать перерыв – делайте. Если вам слишком трудно, делайте перерыв больше, а лучше программу разделите на 2 части. Например, 5 подходов утром, а остальные 5 вечером. Поверьте, результат стоит усилий!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58312525">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58294044 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58294044</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58294044</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Oct 2013 01:52:27 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знаєш, я хочу тобі розповісти про свої почуття, але якщо бути чесною я сама не розумію, що я відч... <a href="https://viewy.ru/note/58294044">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знаєш, я хочу тобі розповісти про свої почуття, але якщо бути чесною я сама не розумію, що я відчуваю.Я не хочу над цим замислюватися і заглиблюватися в усе це.Не хочу закохуватися..бо кохання незважаючи на усе приємне і прекрасне це біль.Нестерпний всепоглинаючий біль із стражданнями..розбитим серцем і довгим етапом реабілітації.Я не готова пережити таке.На даний момент мені і так вистачає проблем..адже у мене їх безліч.Насамперед це я сама.Найбільша пробблема полягає у тому що я не знаю чого я хочу в цьому житті..не знаю хто я і тому не хочу вплутувати у цей клубок проблем іще одну людину..щоб не стало ще заплутаніше.Зараз мені потрібно щоб з"явився чарівник який клацне пальцями і все стане добре..стане на свої місця.Це було б ідеально.Але хлопець мені не потрібенн абсолютно.Тому я не можу погодитись на стосунки з ним..щоб насамперед не зробити боляче хорошій людині.Я можу подарувати віддану дружбу..але не кохання.Кохання-це не для мене. Я вільна.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58294044">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58147574 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58147574</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58147574</guid>
				<pubDate>Mon, 07 Oct 2013 20:03:55 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Дикий гнів роздирає мене зсередини.Хочеться битися головою об тверді предмети, видирати волосся н... <a href="https://viewy.ru/note/58147574">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Дикий гнів роздирає мене зсередини.Хочеться битися головою об тверді предмети, видирати волосся на голові величезними шматками, здирати лице нігтями до крові.Хочеться перенести цей душевний біль на біль фізичний, його терпіти значно легше.Муки душі для мене стали занадто болісними, я більше не можу їх терпіти, у мене не вистачає сил, щоб стояти горою проти усіх невзгод.Я вже починаю ламатися від найменших подувів вітру.Ще трохи і мене видеруть разом з корінням. загину.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58147574">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #58003273 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/58003273</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/58003273</guid>
				<pubDate>Tue, 01 Oct 2013 22:28:40 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Привіт і тобі Ілонка, з файного міста Кам"янця-Подільського))) так саме так, це повідомлення від ... <a href="https://viewy.ru/note/58003273">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Привіт і тобі Ілонка, з файного міста Кам"янця-Подільського))) так саме так, це повідомлення від мене))) я сумувала((((як ти?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/58003273">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #57945842 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57945842</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57945842</guid>
				<pubDate>Sun, 29 Sep 2013 18:47:10 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Все вирішено.Йду стрибати з моста.Він недалеко.Це буде красива драматична смерть.Я помру ще у пов... <a href="https://viewy.ru/note/57945842">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Все вирішено.Йду стрибати з моста.Він недалеко.Це буде красива драматична смерть.Я помру ще у повітрі від зупинки серця.Потім моє тіло з поломаними усіма кісточками буде лежати на дні кар"єру.Усе просто.Можливо навіть ніхто не згадає про те, що я була.І не будуть мене шукати.Ніхто так і не дізнається як я загинула, чому і де.Я буду втраченою після смерті, так само як і за життя.Рівновага.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57945842">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #57944442 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57944442</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57944442</guid>
				<pubDate>Sun, 29 Sep 2013 18:13:34 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Це просто жах.Кожного дня стає все гірше і гірше.Люди, що з вами?Чому ви не можете поводитися нор... <a href="https://viewy.ru/note/57944442">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Це просто жах.Кожного дня стає все гірше і гірше.Люди, що з вами?Чому ви не можете поводитися нормально?Чого не можете рахуватися з чужою думкою та чужими бажаннями?Не показуйте свій егоїзм, не кричіть не старайтеся довести чогось, якщо це все робиться через випендрьож, то це нікому не потрібно.Надоїло терпіти це.Йдіть усі в пекло!!!Задовбали.Вас стає нереально терпіти.Скільки б у мене не було сили, та я також не здатна витерпіти усе.Тому на вашому місці я б відходила подалі, адже скоро буде величезний вибух, а ті хто буде стояти поруч під час цього вибуху не виживуть.Даю гарантію, вас завалить обломками.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57944442">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #57807991 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57807991</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57807991</guid>
				<pubDate>Tue, 24 Sep 2013 16:45:34 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ —&#8230; можливо, у всьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти і вс... <a href="https://viewy.ru/note/57807991">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>—&#8230; можливо, у всьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти і все стає недійсним. І людина хоче&#8230; Так, чого ж вона хоче? <br> - Любові. <br> <br> Доля правди у цих словах є.Справді осінню хочеться чиїхось обійм та ніжності, душевних розмов до ночі та прогулянок вдень, хочеться тримати когось за руку і відчувати тепло цієї людини.Хочеться любити і дарувати свою любов комусь, роблячи при цьому людину щасливою.Осінь&#8230;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57807991">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #57807555 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57807555</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57807555</guid>
				<pubDate>Tue, 24 Sep 2013 16:30:31 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Гучні вибухи в голові, яскраві спалахи феєрверків, феєричне шоу.І воно не закінчиться.Воно буде т... <a href="https://viewy.ru/note/57807555">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Гучні вибухи в голові, яскраві спалахи феєрверків, феєричне шоу.І воно не закінчиться.Воно буде тривати доти, доки у мене вистачить сил витримувати цей натиск, цей потік емоцій та подій.Але на цей раз усе в моїх руках.На цей раз я не збираюсь здаватися, не збираюся опускати руки.Я не безпорадне дитя, я вже доросла, доросла настільки наскільки це можливо у моєму віці.Я недосвідчена, не мудра, не геніальна і не ідеальна, але і цьому і полягає уся сутність життя.Усьому цьому ми повинні навчитися з часом.Все буде, та не одразу.Треба лише трохи зачекати і докласти максимальну кількість зусиль для здійснення своїх бажань, адже без праці ми нічого не зможемо досягнути.Потрібно завжди працювати і йти до своєї мети не зупиняючись, якби ми повільно не йшли, головне що ми рухаємося.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57807555">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #57025906 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/57025906</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/57025906</guid>
				<pubDate>Tue, 27 Aug 2013 11:02:19 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Так справді, Пейтон казала, що люди завжди йдуть, а Нейтон відповів, що деколи вони повертаються.... <a href="https://viewy.ru/note/57025906">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Так справді, Пейтон казала, що люди завжди йдуть, а Нейтон відповів, що деколи вони повертаються.От і прийшов час мені йти і залишати всіх позаду.Настав час почиинати нове життя.Настав час навчитись самостійності.І знаєте що, я повернусь.Як би не склалося моє життя, я завжди буду поряд з людьми яких люблю понад усе, якщо їм буде потрібна моя допомога.Я продовжую жити, йду далі, але це не означає, що я повинна забувати своє минуле.Переїжджаючи я залишаю своїх друзів і родину в іншому місті, та навіть якби це був інший континент це нічого не означає, якщо це справді найкращі друзі, то ми завжди будемо спілкуватись, а родина це родина, рідні будуть завжди поруч.І я обіцяю сама собі, що я встану на ноги насамперед заради них.Вони дали мені усе, щоб почати жити, від народження у мене було усе чого я потребувала, і коли я виросту і почну заробляти гроші сама, то я зроблю так, щоб у них також було все чого потребують вони.І обов"язково я допоможу своїм сестричкам, я ніколи їх не залишу.Напевно не просто так всетаки у нас така велика різниця у віці.Тому я не прощаюсь з вами, я кажу до зустрічі.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/57025906">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Finally Free </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56857380</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56857380</guid>
				<pubDate>Wed, 21 Aug 2013 19:51:22 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Найсмачніші шоколадні кульки з молоком у світі.Кульки зі смаком свободи.Накінець вільна. <a href="https://viewy.ru/note/56857380">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Найсмачніші шоколадні кульки з молоком у світі.Кульки зі смаком свободи.Накінець вільна.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56857380">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>НЕЗНАКОМКА.Александр Блок.       </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56856829</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56856829</guid>
				<pubDate>Wed, 21 Aug 2013 19:35:37 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ По вечерам над ресторанами  Горячий воздух дик и глух,  И правит окриками пьяными  Весенний и тле... <a href="https://viewy.ru/note/56856829">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>По вечерам над ресторанами <br> Горячий воздух дик и глух, <br> И правит окриками пьяными <br> Весенний и тлетворный дух. <br> <br> Вдали над пылью переулочной, <br> Над скукой загородных дач, <br> Чуть золотится крендель булочной, <br> И раздается детский плач. <br> <br> И каждый вечер, за шлагбаумами, <br> Заламывая котелки, <br> Среди канав гуляют с дамами <br> Испытанные остряки. <br> <br> Над озером скрипят уключины <br> И раздается женский визг, <br> А в небе, ко всему приученный <br> Бесмысленно кривится диск. <br> <br> И каждый вечер друг единственный <br> В моем стакане отражен <br> И влагой терпкой и таинственной <br> Как я, смирен и оглушен. <br> <br> А рядом у соседних столиков <br> Лакеи сонные торчат, <br> И пьяницы с глазами кроликов <br>" In vino veritas!"* кричат. <br> <br> И каждый вечер, в час назначенный <br> (Иль это только снится мне?), <br> Девичий стан, шелками схваченный, <br> В туманном движется окне. <br> И медленно, пройдя меж пьяными, <br> Всегда без спутников, одна <br> Дыша духами и туманами, <br> Она садится у окна. <br> <br> И веют древними поверьями <br> Ее упругие шелка, <br> И шляпа с траурными перьями, <br> И в кольцах узкая рука. <br> <br> И странной близостью закованный, <br> Смотрю за темную вуаль, <br> И вижу берег очарованный <br> И очарованную даль. <br> <br> Глухие тайны мне поручены, <br> Мне чье-то солнце вручено, <br> И все души моей излучины <br> Пронзило терпкое вино. <br> <br> И перья страуса склоненные <br> В моем качаются мозгу, <br> И очи синие бездонные <br> Цветут на дальнем берегу. <br> <br> В моей душе лежит сокровище, <br> И ключ поручен только мне! <br> Ты право, пьяное чудовище! <br> Я знаю: истина в вине.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56856829">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56656012 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56656012</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56656012</guid>
				<pubDate>Thu, 15 Aug 2013 07:05:41 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ бліііін, йду до зубного, напевно буду знову дряпати сідушку крісла, ненавиджу усіх стоматологів і... <a href="https://viewy.ru/note/56656012">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>бліііін, йду до зубного, напевно буду знову дряпати сідушку крісла, ненавиджу усіх стоматологів і цей жахливий звук від бурління зубів.якщо будуть витягати нерв, то я мабуть помру, тому бувайте(</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56656012">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56611207 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56611207</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56611207</guid>
				<pubDate>Tue, 13 Aug 2013 17:00:53 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ "Бороться и искать, найти и не сдаваться".

В.Каверин."Два капитана" <a href="https://viewy.ru/note/56611207">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>"Бороться и искать, найти и не сдаваться".</p>
<p></p>
<p>В.Каверин."Два капитана"</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56611207">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56370535 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56370535</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56370535</guid>
				<pubDate>Sun, 04 Aug 2013 17:35:07 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ "Какая не выпадет мне судьба, я буду встречать ее смеясь".   Моби Дик. <a href="https://viewy.ru/note/56370535">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>"Какая не выпадет мне судьба, я буду встречать ее смеясь". <br> <br> Моби Дик.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56370535">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56316098 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56316098</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56316098</guid>
				<pubDate>Fri, 02 Aug 2013 10:21:55 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 001. Не спать сутки+  002. запустить небесный фонарик  003. приготовить с кем-нибудь вдвоем пиццу... <a href="https://viewy.ru/note/56316098">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>001. Не спать сутки+ <br> 002. запустить небесный фонарик <br> 003. приготовить с кем-нибудь вдвоем пиццу+ <br> 004. сфотографировать море <br> 005. написать что-то приятное под чьим-нибудь окном <br> 006. гулять босиком под дождем <br> 007. позавтракать в макдоналдсе <br> 008. выпить литр воды залпом <br> 009. провести день в одиночестве+ <br> 010. написать и отправить смс на все позволенные символы телефона <br> 011. весить 44 кг <br> 012. признаться в любви в глаза <br> 013. разговор по душам на всю ночь <br> 014. съесть за день килограмм мороженого <br> 015. встретить рассвет на набережной+ <br> 016. собрать и прочитать все книги любимого автора <br> 017. выпить шампанское на завтрак <br> 018. на сутки отказаться от всех средств связи+ <br> 019. с разбега вбежать в воду+ <br> 020. уснуть под любимую музыку <br> 021. смотреть на закат на крыше <br> 022. поговорить по телефону с совершенно незнакомым человеком+ <br> 023. посмотреть 20 фильмов <br> 024. купаться в одежде+ <br> 025. приготовить кофе дорогому человеку+ <br> 026. ничего не есть весь день+ <br> 027. написать письмо богу <br> 028. купаться под ливнем <br> 029. поиграть в бутылочку <br> 030. проспать более 12 часов+ <br> 031. создать свой собственный коктейль <br> 032. весь день есть только фрукты и ягоды+ <br> 033. поесть сладкой ваты <br> 034. покататься на колесе обозрения <br> 035. пожарить зефир на костре <br> 036. увидеть радугу+ <br> 037. сфотографировать бабочку <br> 038. "паровозик" с человеком противоположного пола <br> 039. побывать в 3 городах+ <br> 040. сохранить все смс от одного человека <br> 041. познакомиться с 10 новыми людьми <br> 042. сходить в кинотеатр на фильм ужасов <br> 043. прочитать весь список школьной литературы+ <br> 044. сходить в церковь <br> 045. увидеть падающую звезду+ <br> 046. собрать букет полевых цветов <br> 047. поужинать при свечах <br> 048. послушать пение птиц в 5 утра+ <br> 049. разговаривать всю ночь по телефону <br> 050. купить много шариков с гелием и выпустить их <br> 051. 12 часов подряд слушать музыку <br> 052. купаться в одних плавках <br> 053. сделать кораблик и отпустить его в дальнее плавание <br> 054. съесть экзотический фрукт <br> 055. сделать своё утреннее фото <br> 056. заговорить с человеком, с которым не решалась заговорить очень долгое время&lt; <br> 057. посмотреть свой самый любимый фильм+ <br> 058. сделать фото с высоты птичьего полета <br> 059. поговорить с человеком на иностранном языке <br> 060. пообедать сэндвичами <br> 061. иметь три прокола в одном ухе+ <br> 062. сделать ловец снов <br> 063. сложить 50 бумажных журавликов <br> 064. съездить в другой город, сходить в кинотеатр и вернуться <br> 065. гулять во всем белом <br> 066. бросить в почтовый ящик близкого человека приятное послание <br> 067. покормить голубей+ <br> 068. прорешать 100 тестов егэ <br> 069. прослушать за весь день все альбомы какого-нибудь исполнителя <br> 070. попробовать 10 видов коктейлей <br> 071. сделать кому-нибудь массаж+ <br> 072. испечь торт+ <br> 073. послушать песню, сыгранную на гитаре+ <br> 074. съесть пол-арбуза за раз+ <br> 075. увидеть салют+ <br> 076. разговаривать при луне <br> 077. неделю побыть сыроедом <br> 078. весь день не пить кофе+ <br> 079. танцевать медленный танец с человеком противоположного пола <br> 080. покататься на коньках <br> 081. идти по улице, пуская мыльные пузыри+ <br> 082. сделать фруктовый салат <br> 083. объесться пончиков <br> 084. сдать кровь на сахар+ <br> 085. покормить кого-нибудь со своей руки+ <br> 086. принять ванну с молоком <br> 087. обмазаться шоколадом <br> 088. сфотографировать 30 своих завтраков <br> 089. сыграть в настольную игру большой компанией+ <br> 090. написать и отправить кому-нибудь письмом свое любимое стихотворение <br> 091. оставить чаевые официанту+ <br> 092. петь с большой компанией+ <br> 093. сходить в кинотеатр на утренний сеанс+ <br> 094. улыбнуться прохожему+ <br> 095. обмазать кого-нибудь взбитыми сливками <br> 096. выпить на брудершафт+ <br> 097. устроить пикник+ <br> 098. проснуться от пения птиц <br> 099. вспенить фонтан <br> 100. сделать книгу о своем летнем путешествии</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56316098">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56314857 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56314857</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56314857</guid>
				<pubDate>Fri, 02 Aug 2013 09:32:30 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Все якось так складно і водночас легко.Дивина&#8230;Мені здається, що усе це просто у мене в голо... <a href="https://viewy.ru/note/56314857">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Все якось так складно і водночас легко.Дивина&#8230;Мені здається, що усе це просто у мене в голові.І думки не складаються воєдино, і все менше зрозуміло.Я заплутую сама себе з дня у день і тепер навіть не знаю як розплутатись.Я у величезному клубку непорозуміння і як маленьке кошенятно просто напросто граюсь з ним, штовхаючи лапкою.Стільки часу я постійно думала і обдумувала усе до дрібниць, а зараз у голові ні єдиної думки.Здається, мій мозок більше не здатен на працю, він просто відмовляється від цього, йому треба відпочити.Але проблема в тому, що так я почуваю себе дурною і не здатною ні на що.Для того щоб жити мені потрібно думати і робити це постійно.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56314857">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>30.07.13 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56240791</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56240791</guid>
				<pubDate>Tue, 30 Jul 2013 19:32:11 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Думаю цей день справді став початком для мене.Я зрозуміла, що більше не може так продовжуватись.Г... <a href="https://viewy.ru/note/56240791">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Думаю цей день справді став початком для мене.Я зрозуміла, що більше не може так продовжуватись.Гнів який я відчуваю до всіх і всього вбиває мене, тому я вирішила повернути його в мій стимул, зробити його своєю сильною стороною.Я давно зрозуміла, що все залежить тільки від мене, якщо я не буду боротись, то цього ніхто не зробитьза мене, тому я беру усе в свої руки.З цього дня моїм дивізом стануть слова "Добийся, або ж зламайся".Скільки б разів мені не довелосяя впасти на моєму майбутньому шляху я завжди буду підводитись і працювати ще більше та ще наполегливіше. <br> Починаю життя з нової сторінки, але це не означає, що я відкидаю все що було раніше, моє минуле залишиться зі мною і те яка я була раніше також, але це не має ніякого значення, бо змінюсь я зараз, щоб в майбутньому досягнути висот завдяки наполегливій праці. <br> Сьогодні день у мене почався у 5.30, хоч перед тим закінчився в 3.30, іспала я всього дві години, та настрій з яким я прокинулась вирішив усе.Я настроїлась на те, що відтепер я не буду плести язиком, я буду діяти, завжди.Тому я пішла бігати,10 кругів намотала, останній був з прискоренням, потім зробила вправи на лавці, а в вечері гарно розім"ялась, чудово розтягнулась і почала розтягувати свою дуже тугу спину, а потім зробила усі свої вправи, на прес, ноги і руки.Тренування вдалося на славу, але завтра я буду працювати ще більше, зранку хочу ще додати скакалку і розтяжку, а в вечері будутьще спеціальні вправи на сходах, тому сьогодні лягаю швидше, звичайно якщо мені вдасться)) А також випила 2 л.води, що дуже важливо для тренувань, підтримувати водний баланс організму.І звичайно ж після 6 сьогодні я вже не їла, а на сніданок завтра збираюсь варити улюблену вівсянку, та й взагалі маю придумати для себе зовсім інший раціон, що також дууууже важливо для того щоб привести себе у форму, адже я хочу повернутись на танці.Хочу стати кращою ніж була, хочу досягнути чогось в своїй улюбленій справі, хочу перемагати на танцювальних конкурсах, але до цього ще багато місяців праці, важкої праці.Але знаєте що? Я зроблю це! <br> Вперше в житті я вірю в себе і в те, що в мене все вийде.Просто я завжди знала, що я всередині справжній боєць, але мені не вистачало сміливості в цьому зізнатись і випустити себе справжню.Та тепер я вільна.Я сильна.Я боєць.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56240791">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #56203325 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/56203325</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/56203325</guid>
				<pubDate>Mon, 29 Jul 2013 15:45:30 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ привіт ілонка)))  я вже скучила за твоїми постами.як поживаєш? <a href="https://viewy.ru/note/56203325">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>привіт ілонка))) <br> я вже скучила за твоїми постами.як поживаєш?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/56203325">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55690602 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55690602</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55690602</guid>
				<pubDate>Thu, 11 Jul 2013 18:21:02 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Вони лежали на лавочках, як дві дворові щльондри.Підцепити пациків в клубі це нормально, але їх п... <a href="https://viewy.ru/note/55690602">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Вони лежали на лавочках, як дві дворові щльондри.Підцепити пациків в клубі це нормально, але їх поведінка була жахливою.Вони були п"яними і Енні це дуже не подобалося.Вона сиділа там самотня, хоча і не хотіла щоб біля неї сидів такий самий незнайомий хлопець і запихав свого язика їй до рота, але це всеодно було жахливо.Енні дуже хотіла піти додому, та вона не могла цього зробити.По-перше вдома не знали, що вона вирішила піти собі в клуб, а по-друге вона не могла покинути Тару тут.Та як пізніше вияснилось, Тарі не треба було опіки Енні. <br> Дівчина сидіти там на краю лавочки і споглядала цю огидну ситуацію, і чим далі тим гірше вона себе почувала.Ті хлопці купили дівчатам випити, і Тара з Джулією пили з задоволенням, та Енні лише робила вигляд, що вона п"є, щоб її не чіпали.Дівчина була тверезою і не хотіла змінювати цього.Джулія практично відключалась на колінах у хлопця якого звали Джуліан, а він все водив рукою по її талії, бедру і затримувався на її округлому заду.Тара, не зважаючи на те, що вона зустрічається з Ендрю майже рік, обіймалася з Джоном.Вони все пили і пили, голосно сміялись і про щось жваво говорили.Енні сиділа обійнявши свої коліна руками і все більше дивувалася всьому цьому.Дівчина встала, і всі почали питатись куди вона зібралась, на годиннику була 5 ранку, куди вона може йти сама? <br> -Я піду сяду на качелю.-сказала Енні, і повільно пішла по траві, до качелі, яка висіла в тому дворі, в який вони прийшли випивати. <br> -Енні, та не йди, сиди з нами.-кричала Тара. <br> -Залиш її, хай собі дівчинка покатається на качельці, дай дитині потішитись.-сказав Джуліан. <br> -Їй напевно сумно що в неї немає кавалера, як у вас, тому вона і сіла там.Дивно чого вона не поїхала тоді додому.Її тут ніхто не тримає, а так би вже була собі вдома.-Джон думав, що він говорить це тихо, та Енні сидячи досить на великій відстані від них усе чула. <br> -Розкажу вам таємницю, мені зовсім не сумно.-промовила Енні, знаючи, що її ніхто не почув. <br> Дівчина розкатувалась на качелі, взад вперед, взад, вперед.Вона заплющила очі і насолоджувалась прохолодним повітрям, яке доходило сюди від озера.Ці йолопи її обговорювали деякий час, вона все чула, але насправді їй було всерівно що вони думають і говорять.Єдине було їй образливо, що Тара також була там і вона також обговорювала її, за її спино.Вони пили і далі сміялись, і знову пили.Але через деякий час Енні зрозуміла, що розмови стихли, і вона розплющила очі щоб впевнитись, що вони не залишили її тут саму.І те, що вона побачила здивувало ще більше, і вона подумала про те щоб краще вони її залишили.Картина була такою:ці дві парочки сиділи і цілувалися.Та коли Енні ще прислухала, було чути жахливе цмакання.від якого її ледь не вирвало.Про що вони думали взагалі?Я ще розумію Джулію, їй то всерівно, але Тара, як вона могла знову це зробити.Який раз вона вже зраджувала Ендрю.Не простіше було б з ним розійтись, ніж поводити себе як підла сука.Енні витягнула телефон з карману і подивилась на годинну.Пів шостої.Можна вже йти додому.Якраз трохи пройдуся і буду коло сьомої вдома.Ніхто нічого і не дізнається.А як набридне йти, викличу таксі.Енні різко встала з качелі і підійшла до столика за яким сиділи парочки. <br> -Таро, я йду додому.Всім допобачення.-сказала Енні беручи свою сумку зі столу. <br> Тара навіть ніяк на це не зреагувала.Джон почав щось говорити, а Джулія з Джуліаном були заняті обміном слюни.Енні стрімко йшла подорозі.Попереду було озеро, на дворі вже було світло, і пейзаж був неймовірний.Енні замилувалась ним, але йти продовжувала.Позаду Енні почула чиїсь кроки, хтось дуже швидко біг, щоб її наздогнати.Енні не обернулась, але крок сповільнила.Вона знала, що це біжить Тара.Дівчина зупинилась біля неї. <br> -Нащо ти пішла за мною?Як ти залишила Джулію там з ними саму?-спиталась Енні. <br> -Бо ти для мене дорожча. <br> -Якщо чесно мене не хвилює, що ти зараз тут говориш.Не треба було йти за мною.Повертайся туди.Тобі там як на мене було добре. <br> -Ну так, давай знову почни мене проганяти від себе.Так кожного разу. <br> -Я тебе не проганяю.Просто я тебе більше не поважаю, і не хочу йти поряд з такою людиною.-Енні промовила ці слова з особливою огидою і злістю.Вона справді не хотіла йти поряд з Тарою.Дівчина хотіла просто потрапити додому. <br> Тут в Тари задзвонив телефон. <br> -Так?Я шукаю Енні.Так сонечко, я не можу її знайти.Вона не хоче зі мною говорити.Зачей трохи, я зараз до тебе передзвоню. <br> -Навіщо ти йому брешеш?Ти не можеш сказати, що ти їдеш зі мною додому? <br> -Ні.Я не хочу.Він поїде тоді з нами. <br> -Та ні, він поїде з тобою.Я поїду до себе додому. <br> -То ти мене вже не збираєшся пускати до себе додому?-здивовано спиталась Тара. <br> -Та ні ти можеш зайти, я вже не відпущу тебе додому, тим більше твої речі в мене.Але поїду я сама. <br> -Не видумуй Енні.Ми їдемо разом. <br> -Ти це скажи своєму хлопцю.У Тари якраз почав дзвонити телефон.Дівчина взяла труубку: <br> -Так котику.Я її ще не знайшла, якраз підходжу до цього магазинчику коло готелю.Зачекай трошки, я ще зараз передзвоню. <br> -Йдемо швидше, вони вже йдуть за ними.-сказала Тара і пришвидшила крок. <br> -Таро, викликай таксі, бо я вже змерзла. <br> -Та ні, йдемо пішки.Я також змерзла, але ходімо пішки. <br> -Таро, я не збираюсь через тебе знову захворіти.Я дуже сильно змерзла і хочу вже щоб цей день накінець закінчився.Я хочу додому.Викликай таксі.-Енні практично зривалась на крик. <br> -Добре.Я зараз наберу таксі.-сказала дівчина витягуючи телефон із сумочки. <br> -Ало, доброго дня, нам потрібно таксі. <br> Тара назвала наше місце знаходження, ще декілька хвилин трубку коло вуха, а потім промовила: <br> -Дуже дякую.І поклала трубку. <br> -Ну що там? <br> -Вже їде. <br> -Клас. <br> В Тари надзвонював телефон, та вона не брала трубки, раз за разом вибиваючи.Енні переступала з ноги на ногу і мріяла про те, як вже ляже в своє тепле ліжечко і хоч трохи поспить. <br> Тут до дівчат під"їхав джип.З нього виглядав якийсь чоловік і він запитав: <br> -Вибачте дівчатка, ви незнаєте чи клуб ще працює?-його єхидна усмішка лякала. <br> -Ні.Клуб вже не працює.Він зачинився ще в 5 годині, а зараз вже 6.-відповіла Енні впевненим твердим голосом. <br> -Ну дякую дівчата.-чоловік на джипі, закрив вікно і поїхав собі.Та тут до них знову під"їхала машина.Але ця машина вже була їм знайома.Це був той хлопець з яким вони познайомились на початку вечора, здається його звали Ден, та Енні була не впевнена щодо цього. <br> -Ну що ви дівчата тут робите?Гарно погуляли?-спитав хлопець виходячи з машини.З іншого боку вийшов його брат, імені якого Енні також не пам"ятала. <br> -Та нормально ми провели час.Потанцювали.прогулялись.От зараз чекаємо на таксі.-Тара мило посміхалась хлопцям. <br> -Ну то давайте я вас підкину.Я ж вам казав що живу з вами в одному районі.Я сьогодні служба доставки гарних дівчат.-Ден посміхався, і всім своїм виглядом показував, що він дійсно хоче нам допомогти, а не скривдити. <br> -Ну як Енні, їдемо?-спитала Тара. <br> Енні вагалася, вона його не боялась, але не була впевнена чи хоче їхати з ним. <br> -А як же таксі?-спитала Енні. <br> -Та нащо тобі те таксі?Я вас безплатно довезу.-відповів Ден. <br> -Ну добре.Поїхали.-погодилась Енні, і вони сіли в машину. <br> - не переживайте дівчатка, довезу як має бути. <br> В Тари все ще дзвонив телефон.Вона не хотіла брати телефон.Вона не хротіла брехати, адже вона покинула Джулію, з тими двома, і вона не хотіла виправдовуватись ні перед нею ні перед Джоном.Але треба було щось робити.Ден із своїм братом про щось розмовляли час від часу звертаючись до нас, а ми так сама відповідали короткими фразочками, щою підтримувати розмову. <br> -Ден, притормози будь ласка, маю підняти трубку.-промовила Тара, потираючи плече хлопця.Ден збавив швидкість і ми почали їхати повільно. <br> -Ало?Так Джон, я тут коло цього магазинчику.Я не можу знайти Енні, і не знаю як повернутися назад.Я не пам"ятаю дороги, і не знаю що мені робити.Ні Джон я не вішаю тобі локшину на вуха.Я серйозно заблукала.Ні, я не їду на машині, ти що смієшся з мене? <br> дЕН ІЗ СВОЇМ БРАТОМ СМІЯЛИСЯ з Тари, адже вона настільки вправно вішала локшину на вуха Джону, що це було справді смішно.Тара все говорила і говорила, хлопці сміялись з неї, і Енні здавалося, що це прожовжується безкінечно. <br> Коли ж це все припиниться? <br> Тара поклала трубку, і Ден прибавив швидкість. <br> -Ти знаєш, якби в мене була така дівчина, як ти.І вона б мені так вішала локшину, я би вже з тобою щось би зробив.-сказав Ден обертаючись до нас. <br> -Це не мій хлопець.А ти дивись на дорогу, бо ми зараз у когось вріжемось. <br> Та їхали ми не довго. <br> -Чорт, чорт, чорт.-повторював Ден. <br> -Що сталося.-спитав у нього брат. <br> -та в мене закінчилось пальне.вибачте дівчата, я нге зможу вас довезти.пробачте мене будь ласка, забув заправитись. <br> -та нічого, ми вийдемо тут, нам вже недалеко додому.Дійдемо.-сказала Енні <br> Ден притормозив коло бардюру, і ми почали виходити з машинни.Вони з братом також вийшли. <br> -Вибачте будь ласка мене дівчата.-все повторював Ден. <br> -та нічого.все нормально.-тара підійшла до нього і торкнулась до грудей-дякую що підвезли, ну все бувайте.І дівчата почали йти пішки.Енні швидко бігла попереду, стараючись відірватись від Тари.А тара пленталась позаду, розмовляючи по телефону і далі вішаючи локшину Джону на вуха. <br> Вони все йшли і йшли, а вона все говорила і говорила.енні не слухала про що та говорит, та лише її присутність не ймовірно дратувала дівчину.Енні не могла їй пробачити того, як вона себе поводила цієї ночі.Вона була дико на неї ображена, і знала, що це не пройде.Тара чинила так не вперше, і Енні була впевнена, що не востаннє.ЦУе просто те, ким являється Тара насправді, і вона ніколи не зміниться. <br> -Ну що?-спитала тара. <br> Енні навіть не помітила коли та припинила говорити по телефону. <br> -Та нічого-байдежу відповіла Енні.-як там твоя нова найкраща подруга?вона доддумалась поїхати додому? <br> -Так.Хлопці її відвезли на таксі додому.Правда Джон сказав, що вона дуже довго не могла згадати де вона живе, та накінець вони це в неї вивідали і довезли.А ще він сказав що вони нас бачили, що вона повз нас проїжджали. <br> -Ммм, круто.Ну я рада, що вона доїхала нормально додому.Але я не можу зрозуміти тебе.Навіщо ти зраджуєш Ендрю?І це ж не вперше вже.Чому ти не можеш просто порвати з ним?І все би було нормально.Ти б могла собі робити все що тобі заманеться. <br> -Я так не можу.Я його люблю.До того ж він також цілувався з іншою. <br> -як це ти не можеш?тим більше якщо він так само зраджує тобі?це не любов, ви просто знущаєтесь один з одного.І ти ведеш себе підло! <br> -я це знаю.просто я підла скотина.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55690602">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55636237 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55636237</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55636237</guid>
				<pubDate>Tue, 09 Jul 2013 20:20:46 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 10 законов продуктивности   Сеть Behance, объединяющая креативщиков всего мира, назвала 10 принци... <a href="https://viewy.ru/note/55636237">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>10 законов продуктивности <br> <br> Сеть Behance, объединяющая креативщиков всего мира, назвала 10 принципов, следуя которым легко перейти от слов к делу &mdash; от идеи к ее реализации. <br> <br> 1. Перестаньте сомневаться <br> Страх перед действием &mdash; самая простая и распространенная черта, которую мы обнаруживали у большинства интервьюируемых нами профессиональных креативщиков и предпринимателей. Должная подготовка нового проекта безусловно очень важна, но так можно легко и надолго застрять на этапе мечтаний и планирования. Нужно стремиться переходить к действиям скорее рано, чем поздно. В тот момент, когда вы начнете действовать (воссоздавать физический прототип, делиться зарождающейся идеей с близким окружением), вы сразу же получите отдачу, которая поможет вам усовершенствовать вашу изначальную идею и двигаться дальше. <br> <br> 2. Начинайте с малого <br> Когда все идеи находятся лишь у нас в голове, нам свойственно мыслить глобальными, порой совершенно неосуществимыми концепциями. В результате такого масштабного мышления мы сами себе выстраиваем высокий барьер между мыслями и действиями. Дабы избежать творческого паралича сводите ваши грандиозные замыслы к мелким быстро осуществимым планам. Можете опробовать идею многодневного фестиваля на примере серии небольших выступлений? Смоделировать в миниатюре небоскреб? Схематично изобразить на бумаге работу нового приложения для iPhone? Опробовав вашу идею на более скромной площадке, вы обнаружите множество новых инсайтов и возможностей перехода на более высокий уровень реализации. <br> <br> 3. Прототип, прототип, прототип <br> Попытки и неудачи составляют основную часть жизни любого креативщика. Как правило, когда приступаешь к реализации идеи в первый раз, результат оставляет желать лучшего. Самое главное &mdash; синтезировать знания, приобретенные в процессе, и использовать их для создания новой улучшенной версии первоначальной идеи. Все успешные креативщики утверждают: создание прототипов и итерация &mdash; это ключ к успешному превращению &laquo;так себе&raquo; идеи в продукт, способный изменить индустрию. Не впадайте в уныние от неудач, прислушивайтесь, присматривайтесь и делайте выводы. Затем создавайте новый прототип. И снова пробуйте. <br> <br> 4. Ставьте перед проектами простые цели и почаще к ним возвращайтесь <br> Глубоко и всесторонне работая над проектом, мы по-ходу генерируем множество новых идей. Это может привести к постепенному размыванию основых целей проекта, оползанию его границ. Эта коварная привычка приведет вас к тому, что вы никогда вообще не сможете закончить проект. Самый лучший способ этого избежать &mdash; это в начале каждого проекта простыми тезисами обозначить его цели. (Если у вас есть соавтор, то стоит убедиться, что его цели совпадают с вашими.) И затем &mdash; этому мы часто не придаем должного значения &mdash; регулярно их просматривать. Как только границы вашего проекта начнуть размываться, вы сразу это заметите. <br> <br> 5.Работайте над проектом понемногу каждый день <br> Работая над проектами, требующими серьезной выработки креативных соков &mdash; разработка бизнес-плана, написание романа или учеба &mdash; крайне важно постоянно поддерживать движущую вас силу. Это как в беге: тренируясь каждый день, нагрузка дается вам все легче и легче. То же самое происходит и с нашим мозгом. Если вы будете каждый день его тренировать, креативных соков будет выделяться все больше и больше. Как говорит нью-йоркский писатель и дизайнер Jack Cheng в своем посте &laquo;Thirty Minutes A Day&raquo;: &laquo;важно не как много, а как часто ты это делаешь&raquo;. <br> <br> 6. Следуйте режиму <br> Этот закон логически вытекает из предыдущего. Многим может показаться, что режим &mdash; это скучно и не способствует вдохновению. На самом деле, все с точностью до наоборот. Именно определенный распорядок способствует проникновению в суть вещей и внезапному нахождению верного решения. В своих последних мемуарах &laquo;What I Talk About When I Talk About Running&raquo; Харуки Мураками пишет о том, что строгое следование распорядку дня &mdash; подъем в 5 утра, отбой в 10 вечера &mdash; является решающим фактором, обуславливающим его впечатляющую творческую производительность. <br> <br> 7. Разбивайте крупные долгосрочные проекты на мелкие части или фазы <br> Для того чтобы с годами не терять мотивацию, а проект постоянно соответствовал вашим ожиданиям, нужно разбить его на задачи, решение которых требует от недели до одного месяца. У подобного подхода два основных преимущества: 1) проект кажется более выполнимым, 2) на протяжении всего проекта вы по нарастающей получаете удовлетворение и награду за свои труды. Даже если впереди еще очень большой объем работ, очень важно периодически делать паузу и оценивать уже проделанное. <br> <br> 8. Откажитесь от излишних совещаний (и их участников) <br> Ничто так не убивает продуктивность, как совещания. Если уж вам необходимо провести совещание (а это должно быть очень большое &laquo;если&raquo ;), удостоверьтесь с самого начала, что все его участники понимают, что и почему они должны делать. Если присутсвующие никоим образом не помогут вам в осуществлении поставленных целей, позвольте им уйти. Руководитель телекоммуникационной компаyии Qwest Тереза Тейлор в своем недавнем интервью рассказала о том, что каждое совещание она начинает с двух вопросов: &laquo;Мы все понимаем, зачем мы здесь?&raquo; и &laquo;Каждый из присутствующих должен здесь быть?&raquo;. Сократить время бесконечных совещаний можно устроив так называемый standing meeting, во время которого его участники не сидят, а стоят. <br> <br> 9. Учитесь говорить &laquo;нет&raquo; <br> Креативная энергия не бесконечна. Ее, равно как и профессиональный фокус, нужно беречь. Возьмем к примеру Джима Коллинза &mdash; автора бизнес-лекций и пособий. Его книги &laquo;Built to Last&raquo; и &laquo;Good to Great&raquo; продаются милионными тиражами. На его деловые способности и проницательность сейчас огромный спрос. Но несмотря на то, что &laquo;Коллинз берет более $60,000 за свое выступление, он дает не более 18 лекций в год&raquo;. Иначе у него не было бы времени сконцентрироваться на исследованиях и написании своих бестселлеров. Когда вы в настроении работать и реализовывать как можно больше проектов, помните, что &laquo;неожиданные возможности&raquo; неизменно отвлекают вас от текущей работы. Умение сказать самому себе &laquo;нет&raquo; является важнейшей составляющей уравнения продуктивности. <br> <br> 10. Помните о том, что правила &mdash; даже правила продуктивности &mdash; созданы для того, чтобы их нарушать <br> Мы сказали придерживаться распорядка дня? Этот и другие законы следует соблюдать лишь в том случае, если они работают. Если движение вперед при существующем порядке для вас затруднено, попробуйте что-то другое. Будь то дальнее путешествие, поход в музей искусств, прогулка по окрестностям, или разговор с незнакомцем. Иногда нужно встряхивать привычный ход времени. Меняя привычки, мы открываем для себя новые перспективы и заряжаем батарейки, чтобы снова вернуться в бой.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55636237">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55631526 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55631526</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55631526</guid>
				<pubDate>Tue, 09 Jul 2013 17:48:18 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 35 самых лучших книг великих психологов.   1. Альфред Адлер. Понять природу человека  2. Эрик Бер... <a href="https://viewy.ru/note/55631526">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>35 самых лучших книг великих психологов. <br> <br> 1. Альфред Адлер. Понять природу человека <br> 2. Эрик Берн. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений <br> 3. Станислав Гроф. За пределами мозга <br> 4. Эдвард де Боно. Латеральное мышление. Учебник творческого мышления <br> 5. Грей Джон. Мужчины с Марса, Женщины с Венеры <br> 6. Фромм Эрих. Гуманистический психоанализ <br> 7. Кларисса Пинкола Эстес. Бегущая с волками <br> 8. Дэвид Д. Бернс. Хорошее самочувствие: Новая терапия настроений <br> 9. Роберт Чалдини. Психология влияния <br> 10. Михай Чиксентмихайи. В поисках потока: Психология увлеченности повседневной жизнью <br> 11. Милтон Эриксон (автор Сидней Розен). Мой голос останется с вами. <br> 12. Эрик Эриксон. Детство и общество <br> 13. Ганс Айзенк. Измерения личности <br> 14. Сюзан Форуард. Эмоциональный шантаж <br> 15. Виктор Франкл. Воля к смыслу <br> 16. Анна Фрейд. Психология Я и защитные механизмы <br> 17. Зигмунд Фрейд. Толкование сновидений <br> 18. Малкольм Гладуэлл. Озарение: Сила мгновенных решений <br> 19. Дениэл Гоулман. Эмоциональный интеллект на работе <br> 20. Томас Э. Харрис. Я- о'кей, ты- о'кей <br> 21. Эрик Хоффер. Истинно верующий: Личность, власть и массовые общественные движения <br> 22. Карл Юнг. Архетип и символ <br> 23. Мелани Кляйн. Зависть и благодарность <br> 24. Р. Д. Лэнг. Расколотое Я <br> 25. Карен Хорни. Наши внутренние конфликты <br> 26. Абрахам Маслоу. Дальние пределы человеческой психики <br> 27. Энн Мойр и Дэвид Джессел. Пол мозга: Реальные различия между мужчиной и женщиной <br> 28. Павлов И. П. Рефлекс свободы <br> 29. Уильям Джеймс. Психология <br> 30. Фриц Перлз. Теория гештальттерапии <br> 31. Жан Пиаже. Речь и мышление ребенка <br> 32. Карл Роджерс. Становление личности: Взгляд на психотерапию <br> 33. Оливер Сакс. Человек, который принял жену за шляпу <br> 34. Мартин Селигман. Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни <br> 35. Гейл Шихи. Возрастные кризисы</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55631526">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55620779 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55620779</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55620779</guid>
				<pubDate>Tue, 09 Jul 2013 10:44:27 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ілонка, на твому місці я б включила повний ігнор.хай він сходить з розуму за тобою.і почне сам ро... <a href="https://viewy.ru/note/55620779">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ілонка, на твому місці я б включила повний ігнор.хай він сходить з розуму за тобою.і почне сам робити перші кроки.і тоді в тебе буде все чікі-пукі.буде і любов і доторки і все інше.а ше уважуха тобі за созерцание попи))) )</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55620779">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55538573 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55538573</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55538573</guid>
				<pubDate>Sat, 06 Jul 2013 13:31:42 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Хочу знати, що в майбутньому я буду щаслива.Що у мене попереду все буде добре.Не думати, не вірит... <a href="https://viewy.ru/note/55538573">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Хочу знати, що в майбутньому я буду щаслива.Що у мене попереду все буде добре.Не думати, не вірити-знати.Бути впевненою в цьому на 100%.Але нажаль це неможливо.Адже життя не складається на 100% із щасливих днів, такого просто не буває.За білими полосами обов"язково йдуть чорні, а якщо пощастить, то після чорних знову з"являються білі.І так ще не один раз.Нескінченно.</p>
<p>Ми не можемо бути впевнені ні в чому і ні в кому.Але мені це так потрібно.Дуже..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55538573">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55537902 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55537902</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55537902</guid>
				<pubDate>Sat, 06 Jul 2013 12:47:45 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Все наше життя складається з рішень які кожен з нас приймає щомиті. Думка виникає в голові за дол... <a href="https://viewy.ru/note/55537902">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Все наше життя складається з рішень які кожен з нас приймає щомиті. Думка виникає в голові за долю секунди. І за стільки ж часу ми иприймаємо рішення. Доля секунди і все-рішення прийнято. І в цю секунду життя змінилося.Але не тільки твоє життя змінюється, кожне прийнте тобою рішення вплливає на інших людей, тих кого ти любиш, тих кого лише трохи знаєш і навіть на тих з ким ти ще навіть не познайомився. Одне рішення може змінити долю багатьох людей. Тому думайте, адже лише доля секунди може змінити все.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55537902">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55257211 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55257211</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55257211</guid>
				<pubDate>Wed, 26 Jun 2013 19:45:27 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Дізналась частину своїх результатів з екзаменів, я така незадоволен собою.Не те щоб я не знала, щ... <a href="https://viewy.ru/note/55257211">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Дізналась частину своїх результатів з екзаменів, я така незадоволен собою.Не те щоб я не знала, що буде все саме так, адже цілий рік я нічого не робила, хоча навіть не те щоб не робила, робила недостатньо, але тепер в мене жахливий настрій.І здається, що повертається дипресія.Здається гірше бути вже не може.Хоча насправді і не все так погано.З моїми результатами не важко буде вступити на державне, та це не все на що я здатна.Просто я дуже лінива, і не змогла змусити себе працювати на 100%, та кому я брешу, я і на 50% не працювала.Але ще місяць потрібно буде чекати відомостей про те чи вступила я. <br> Та моя проблема в тому, що я дійсно не знаю ким я хочу стати.Я дуже хотіла бути лікарем, та мені популярно пояснили, що я не зможу туди вступити без грошей, великих грошей, яких у моєї сім"ї немає.А потім почалась повна невизначеність, адже я і надалі хочу стати лікарем, але це неможливо, тому треба обирати, щось інше.Щось таке, що допоможе мені виїхати з моєї Батьківщини.Не те щоб я була не патріоткою, та думаю зі мною погодяться всі, що вижити в нашій країні зараз немає шансів. Але так як я найгірше написала тест з англійської, що мене дуже сильно засмутило, то перекладач мені не світить.І я навіть не знаю куди мені подавати документи. <br> <br> Але мене найбільше дратує те, що я довбаний гуманітарій в якого немає майбутнього, бо я не вірю в себе і свої можливості.Я ніхто.Майже усі мої знайомі пов"язані із точними науками:математикою.фізикою, хімією.Вони мають майбутнє.Їхні професії важливі, і вони мають великий інтелект.Вони досягнуть того чого хочуть.Але мій примітивний розум не може досягнути до такої науки, як математика.Хімію і фізику я любила і вчила, і в мене навіть хороші оцінки з цих предметів, як і з математики по суті, але я їх не розумію.І не зможу зрозуміти.Я просто на це не здатна. І що робити далі я не знаю.Не знаю як можна жити на цьому світі і бути такою примітивною.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55257211">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Послання собі у майбутнє. </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55106902</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55106902</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 17:14:54 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я сподіваюсь, що ти перестанеш сама себе дратувати.Візьмеш себе в руки.І будеш добиватися того чо... <a href="https://viewy.ru/note/55106902">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я сподіваюсь, що ти перестанеш сама себе дратувати.Візьмеш себе в руки.І будеш добиватися того чого хочеш, забувши про свою сором"язливість. <br> Я впевнена, що ти багато чого досягнеш, і коли-небудь зміниш цей світ на краще.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55106902">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101528 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101528</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101528</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:46:52 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти пам&rsquo;ятаєш як тобі розказували казки на ніч? Пам&rsquo;ятаєш усіх злих персонажів? Було с... <a href="https://viewy.ru/note/55101528">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти пам&rsquo;ятаєш як тобі розказували казки на ніч? Пам&rsquo;ятаєш усіх злих персонажів? Було страшно? Та от, коли ти виростаєш то казки стають реальністю. Реальністю без щасливого кінця. <br> <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101528">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101519 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101519</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101519</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:46:33 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти там, я тут - між нами бездна. І не збудовані мости. Я не була ніколи і ні з ким чесною, але ти... <a href="https://viewy.ru/note/55101519">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти там, я тут - між нами бездна. І не збудовані мости. Я не була ніколи і ні з ким чесною, але ти ж це знав, і ти погоджувався із цим. Бо якщо добре на це подивитись, ти сам ніколи правдивістю не вирізнявся. Між нами було повно таємниць, та ще між нами було більше фальші. Ходили ми по лезу гострого ножа, ми грали в гру, в якій брали участь тільки ми двоє. Крок за кроком, ми прораховували ходи наперед, та ми не встигли і оком змигнути, як партію було закінчено. І переможців у цій грі не було, були лише переможені. Ти і я.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101519">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101511 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101511</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101511</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:46:01 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Все закінчується. І мені здається, що я вже вичерпалась. Мене немає, залишилась лише пуста оболон... <a href="https://viewy.ru/note/55101511">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Все закінчується. І мені здається, що я вже вичерпалась. Мене немає, залишилась лише пуста оболонка. А за вікном майже літо&hellip; Вітер колише дерева, як мати свою дитину, повільно і ніжно, з любов&rsquo;ю. Все зелене і красиве. Пейзаж мого міста вперше за моє життя зачаровує мене. Вперше я відчула його і зрозуміла, воно насправді прекрасне. Відчуваю вітер на своїй шкірі, його дотик холодний, але приємний, від нього у мене по шкірі починають бігати мурашки, не можу сказати що це не приємно. Прекрасне відчуття. Та пізно, мені залишилося недовго. Оболонка дуже легка і я відчуваю, що зараз полечу. Я закриваю і відкриваю свої очі, все ніби вперше, але насправді востаннє. Більше нічого не тримає мене тут. Очі різко розплющуються, ноги відриваються від землі, я простягаю руки вперед і лечу, як у своїх снах. Казкове відчуття польоту наповнює мене і я покидаю цей світ. Прощавайте усі&hellip; з найкращими побажаннями душа.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101511">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101494 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101494</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101494</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:45:17 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Моїй любові.  Я не можу прожити і хвилини щоб не думати про тебе. Ти завжди у моїх думках. Я згор... <a href="https://viewy.ru/note/55101494">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Моїй любові. <br> Я не можу прожити і хвилини щоб не думати про тебе. Ти завжди у моїх думках. Я згораю із середини від почуттів до тебе. Хочу щоб ти був поряд і обійняв мене. Знаю, що це неможливо, ти так близько але водночас так далеко. Це так боляче дивитись на тебе коли тримаєш її за руку, цілуєш у щоку, обіймаєш і притискаєш до себе. Серце стискується так, що ця біль відчутна по усьому тілу, аж до кінчиків пальців. Мене це вбиває, та я не смію нічого сказати. Любити без відповіді це пекельна мука. Та чи люблю я тебе? Я вже сама не розумію, що я відчуваю. Це все як сон, який продовжується з дня у день. Я ходжу так, наче у мене на очах пелена, яка постійно заважає мені бачити світ реальним. Марю. Простягаю руки і кричу щоб мене врятували, та ніхто цього не помічає. Зверни увагу, я помираю, прошу тебе! Торкнись в останнє, щоб я могла хоч померти щасливою. Почуй поклик моєї душі. Відчуй мене. Мене справжню. Побач хто я. <br> <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101494">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101486 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101486</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101486</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:44:52 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Знову нові почуття, пройшло не багато часу, та за цей короткий період з&rsquo;явилися якісь нові ... <a href="https://viewy.ru/note/55101486">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Знову нові почуття, пройшло не багато часу, та за цей короткий період з&rsquo;явилися якісь нові емоції яких я навіть не розумію. І завжди у такі моменти мені стає сумно і самотньо. Починаю думати про нього, і одразу ж кажу собі що не можна! Та я не слухаю саму себе. Прокручую усі моменти проведені з ним, згадую усе, що відчувала поряд з ним. Вигадую різні варіанти майбутнього з ним і розумію, що його не буде. Я в полоні власної уяви. Знаходжусь в клітці у власній голові і нестримно кричу. Кричу голосно, до болю в горлі, до пекучих сліз на щоках, так сильно, що більше нічого зробити не в силі. Та ніхто мене не чує, бо ззовні усе тихо, рот на замку, думки при собі. Ніхто не дізнається про те, що я відчуваю, а особливо він, я не зможу цього зробити з ними, адже є ВОНИ, їх двоє і вони разом, тому навіть те що я собі думаю є надзвичайно егоїстичним. <br> Тому залишаюсь на одинці із собою, своїми злими думками і депресивним станом, з надією на те, що це пройде. Пройде якнайшвидше. <br> <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101486">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101465 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101465</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101465</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:44:12 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Хто я?  Де я опинюсь через 2 місяці?  Що буде далі?  Як мені з цим усім впоратись?  Чи варто мені... <a href="https://viewy.ru/note/55101465">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Хто я? <br> Де я опинюсь через 2 місяці? <br> Що буде далі? <br> Як мені з цим усім впоратись? <br> Чи варто мені у це заглиблюватись? Чому я постійно про це думаю? Навіщо мені це? <br> Хочеться просто забути. Бо думки вбивають мене, повільно і непомітно, з дня у день, уже довгий час. Чого я саме така яка є? Знаю мені треба змінитись. Але також розумію, що змінити можна не все. Деякі речі закладені у нас всередині, це те з чим ми народжуємося і помираємо. От чому я постійно приймаю усе близько до серця? Чому мене усе хвилює? Чому я не можу просто заспокоїтись і робити те що мені треба. Я сама собі постійно у всьому заважаю. Сама стою у себе на шляху. Я маю з цим щось зробити, ще б знати що саме. Як можна боротися з самим собою? <br> Душевний спокій і врівноваженість, ось що мені потрібно на даний момент, більше нічого. Стерти усе з пам&rsquo;яті усе не потрібне, забути про емоції і робити те, що мушу. А мушу я зараз вчитись. В мене залишилось три тижні на те щоб хоч якось врятувати ситуацію, яку я сама і спровокувала. <br> Лиш би не впасти у паніку як завжди. Треба зібратись і йти зараз тільки вперед, вже до кінця. <br> Поразок ми не признаємо, тільки перемогу. Друге місце мене ніколи не влаштовувало, друге місце це сором який не можливо витримати. А пасти задніх я собі забороняю, якщо за щось берешся, то роби вже це якомога краще. Перебори! Переможи сама себе! Вбий цю лінь всередині себе! <br> Розібратись, зрозуміти, змінити. Виграти. <br> <br></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101465">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55101374 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55101374</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55101374</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Jun 2013 13:40:51 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 
Ця ніч була просто жахливою.Енні хотіла просто відпочити.Гарно провести час в колі друзів, забу... <a href="https://viewy.ru/note/55101374">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p></p>
<p>Ця ніч була просто жахливою.Енні хотіла просто відпочити.Гарно провести час в колі друзів, забути про все і відсвяткувати закінчення всіх екзаменів.Та як завжди все закінчилося не найкращим чином, принаймні для Енні.</p>
<p>Енні йшла за Тарою по вулиці, хоча не зовсім йшла, а практично бігла.Вони тільки вийшли з шумного клубу, щоб подихати свіжим повітрям.На вулиці стояли люди, вони курили, розмовляли і розглядали тих хто виходив з клубу.Тара швидко пересувалась направляючись за ріг сусіднього з клубом будинку, тому Енні довелося ще швидше йти за нею.Тара різко зупинилась і кринула:"ти там ще довго?Рухайся давай"-і витягнула сигарету із сумки. <br> -Що ти робиш?-запитала Енні в подруги. <br> -А що так не помітно, що я збираюсь закурити?Будеш? <br> -Якщо чесно не відмовлюсь. <br> Енні підійшла до Тари і затягнулась, як завжди вона зрозуміла, що це було поганою ідеєю, бо вона знову почала кашляти. <br> -О так, курець із мене ніякий. <br> Тара почала сміятись.Енні витягнула із сумки кофту, постелила її на холодний бетон, всілася і зручно сперлась на стіну будинку, за яким вони сховалися.Вона зняла своє взуття і підігнула ноги під себе, ноги жахливо нили, бо Енні їх чильно натерла коли танцювала, хоча якщо чесно, то те що вона робила сьогодні в клубі, танцями назвати не можна, адже дівчина так напилась, що ледве могла стояти на ногах, тому в неї постійно підкошувались ноги і вона ледь не падала на кожному кроці. <br> -Де ти пропадала Тара?Приїхали ми разом, апотім ти як завжди втікла від нас. <br> -Я була з Ендрю.тим більше я не пропадала, я завжди була поряд. <br> -Ну ну.-Енні закотила очі-а де всі? <br> -Я тільки що до них дзвонила, вони зараз підійдуть. <br> Зненацька з-за рогу з"явився Ендрю. <br> -Ти що тут робиш Тара? <br> Дівчина швидко викинула сигарету з рук і підійшла до свого хлопця. <br> -Енні, я зараз підійду.-сказала Тара, взвши свого хлопця за руку і пішла в напрямку клубу.Енні ще деякий час чула крики цієї парочки.Вона сиділа там на холодному бетоні.і думала як вона хоче в ліжко, трошки поспати, відпочити від цього, отверезіти і щоб її ноги перестали так боліти. <br> -ти чого сидиш на землі?-це був голос джил.Енні підняла очі догори і спрвді перед неб стояла Джил. <br> -Та ось сіла відпочити, а ти чого така зла? <br> -Та бо Менді і Тара знову сваряться, мені вже набридли їхні постійні сварки, крики і непорозуміння, було б краще, якби вони взагалі не говорили одна з одною. <br> -перестань джил, все буде нормально, а де вони? <br> Відповіддю на запитання були голоса дівчат, які підходили до нашого таємного пристанища.Вони сварилися.Джил стала і почала їх розбороняти, старалась заспокоїти, вони всі про щось сперечалися, правда Енні не розуміла про що.І їй було всерівно, вона просто хотіла поїхати додому. <br> -Перестаньте кричати-сказала тихо Енні і вони всі обернулися до неї.Менді ще щось наговорила, встала і пішла знову до клубу.А джил з Тарою, почали її обговорювати, казати як вона набридла їм із мвоїм хлопцем.Їм обидвом надоїло, що менді весь час тільки й говорила із Білом, або про нього. <br> -Діавчата викличте будь ласка мені таксі, я поїду додому.-сказала Енні. <br> -Чого ти вже будеш їхати додому?Йдемо до клубу, ще потанцюємо.-відповіла Тара. <br> -Таро, я більше не можу, в мене нестерпно болять ноги, в мене жхливі мозолі, і декілька пухирів, я навіть не зможу одягнути туфлі. <br> -Не видумуй.пішли. <br> -Ти що не розумієш?я не можу йти.Виклич мені таксі. <br> Тара почала верзти нісенітниці про те, що Енні собі придумала, що в неї болять ноги, кричала, щщоб вона перестала випендрюватись і йшла танцювати з ними.енні це все збісило і вона почала кричати на Тару, пішли в хід мати, і енні вже було не зупинити, вона не могла стримувати свого гніву і наговорила багато лишнього і надзвичайно багато всього неприємного.Та Джил закрила роти їм обом.І Тара сказала: <br> -Пішли підійдемо до входу в клуб, і ти візьмеш таксі там. <br> Але енні вже була на взводі, і почала кричати про те, що вона нікуди з ними не піде, що хоче щоб вони викликали їй таксі сюди.Та Тара також не збиралась терпіти, вона також була випившою і зі злістю крикнула: <br> -Ну то валяйся тут собі.Дівчата повернулися і пішли танцювати залишивши Енні сидіти там саму, на землі, поряд із незнайомим будинком, з якого вже починали виглядати люди і кричати на п"яних дівчат, які о другій ночі будили всіх. <br> Енні сиділа з відкритим ротом і питала себе як вони могли її залишити.А потім питала себе, як вона могла так напитисяі такого наговорити?Та тепер треба було щось вирішувати і якось добиратися додому, самій.Вона встала, підняла кофту із землі і натягнула її на себе, потім взяла своє взуття в руки і почала рухатися вперед по доріжці, яка вела до зупинки.Та автобси вже не ходили і сенсу ййти туди не було, тому вона повернулась і пішла в напрямку свого дому.Щоправда йти доведеться їй ще довго, але на той момент вона про це не думала.Енні йшла і почала плакати, плакала від суму, що все так повернулася, ця ніч мала бути веселою, а повернулося все отаким от жахом.Дівчина йшла по нерівній дорозі і ногам починало ставати ще гірше, та вона все йшла і йшла.А потім енні в голову стрільнула одна дурнувата думка і вона подзвонила до своєї мами, наговорила їй дурниць, попросила викликати таксі, а мама лише сказала: <br> -Енні, ти всіх будиш.Я не можу викликати тобі таксі.Вже пізно-і поклала трубку. <br> Енні знову посала ридати.Вона вже дійшла до входу в парк, та потім поьачила якось чоловіка.який направлявся в її сторону з парку, і вона почала бігти в іншу сторону де і заховаласся за деревом.перечікуючи, доки той чоловік вийде із парку.він вийшов і перейшов дорогу.Аж тоді енні вирішила спуститися по сходам в парк.Йдучи по парку, вона надзвонювала до Тари, щоб та викликала їй таксі.Десь х разу десятого Тара взала трубку і риком щось казала енні, та вона лише попросила її викликати таксі, до церкви що стоїть коло озра, вона сазала добре і поклала трубку.Та Енні пройшла повз церкву і пішла далі.Цілу дорогу їй здавалос, що за нею хтось йде, що озараз міліція забере її, але надворі нікого не було, тільки час від часу проїжджала одна-дві машини.Дівчина йшла збиваючи ноги до крові і несла туфлі в руках.Їй було дуже погано, деколи вона раптово починала плакати і так само раптово переставала.Енні шкодувала, що наговорила цього всього, шкодувала що так напилася, шкодувала, щоо взагалі вирішила кудись йти.Їй було боляче і гірко, хотілося лягти спати, а ще більше повернути усе назад.З величезним розпачем на душі, дівчина добралася пішки додому.Дорога була довгою і дійсно дуже важкою.Енні відчула полегшення коли відчинила двері своєї квартири, усі спали, було дуже тихо.Вона ввімкнула світло, залишила сумку і взуття в коридорі і пішла до ванної кімнати.Там вона зняла плаття, весь інший одяг який був на ній і залішла в душ.Коли прохолодна вода стікала по її тілу.вона відчувала задоволення.Вона змила із себе увесь цей жахдивий день, вона очистилась.Вилізши із ванни, дівчина замоталась у рушник і пішла на кухню, там вона собі зробила картопляне пюре із пакетика, і забрала його із собою в кімнату.Потім вона повернулась щоб забрати плаття із ванни і вимкнути світло.Плаття розвішала на стільці.Потім Енні одягнула свою піжаму, повішавши мокрий рушник на інший стілець, і залізла в уже розстелене раніше ліжко.Це був найприємніший момент за весь день, точніше вже за наступний день, бо на годиннику була уже четверта ранку.Дівчина включила телевізор на якійсь дурній передачі і почала їсти своє пюре із купленими по дорозі додому чіпсами.Було дуже смачно.Енні в душі була роздавленою, але в ліжку усе здавалося не так вже і погано, вона була вдома, вона пережила цю ніч і розуміла, що це ще не кінець світу, хоча вона і посарилась із всіма з ким дружила.Закінчення школи для Енні, виявилось закінченням багатолітньої дружби.Але зараз дівчина хотіла спати, про усе це вона подумає через декілька годин зранку, коли голова буде розколюватись від похмілля і на душі скребтимуть коти.Та вона все це переживе, зробить висновки і буде жити далі.Вона сильна.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55101374">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #55030772 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/55030772</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/55030772</guid>
				<pubDate>Wed, 19 Jun 2013 07:31:01 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ілонка, мої справи?  Якщо чесно навіть не знаю.Все дивно і не зрозуміло.  Як справи у тебе?  Доре... <a href="https://viewy.ru/note/55030772">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ілонка, мої справи? <br> Якщо чесно навіть не знаю.Все дивно і не зрозуміло. <br> Як справи у тебе? <br> Доречі, третя ночі, найкраща година для запитань.Адже тільки вночі ми буваємо насправді чесними один з одним.Хоч колись.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/55030772">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #54975023 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54975023</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54975023</guid>
				<pubDate>Mon, 17 Jun 2013 13:59:38 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ це вже надоїло!надоїло те що ви мене постійно критикуєте.не можу я в житті все робити не так.-вон... <a href="https://viewy.ru/note/54975023">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>це вже надоїло!надоїло те що ви мене постійно критикуєте.не можу я в житті все робити не так.-вона стрімко йшла в іншу сторону.стримуючи сльози. <br> челсі бігла за енні і схопила її за руку. <br> -відчепеся!я не хочу більше йти з вами поряд, мені це набриддло.я йду до дому, а якщо ви собі такі подруги, то йдіть і гуляйте далі. <br> челсі не відпускала руки енні, і тягнула її назад, туди де стояла ерін. <br> -припини кричати і повертайся-сказала челсі, вдивляючись в очі енні. <br> -ти не розумієш, що я хочу піти до дому?!мені потрібно додому!-енні зривалась на крик. <br> ерін стояла збоку, повільно відходячи від подруг, які привертали до себе увагу людей, і хоч вже на дворі було темно та вся вулиця спостерігала за ними.</p>
<p>—челсі відпусти мене, бо я тебе зараз вдарю, я не ручаюсь за себе. <br> енні була дуже роздратованою і дійсно могла зараз зробити все що завгодно, але вона хотіла просто піти додому і заспокоїтись.вона більше не хотіла знаходитись з ними поряд, їй було занадто боляче.вона вважала їх ссвоїми друзями, любила їх, та вони не любили її.всі бачили що енні здатна зараади друзів на все і користувались цим.Вони перестали поважати її, бо знали що вона в будь-якому випадку буде поряд, незважаючи ні на що. <br> <br> челсі відпустила руку енні і тихо сказала:"Ходімо. "<br> Ерін підійшла до дівчат, жестом показуючи щоб вони йшли далі. <br> Вони всі разом розвернулись і почали йти своїм маршрутом. <br> -можна було і не починати цього концерту, на вас зглядалося пів вулиці.-з натиском, але практично шепотом, сказала Ерін. <br> -то не треба було мене хапати за руку, я просто хотіла піти до дому, мене ображають оці ваші дурні висловлювання, тим більше те як чинить челсі мені дуже не подобається, я вам вже казала, як ви стали найкращими подругами, то це ваші справи, але тоді я не хочу знаходитись поряд і не треба бігти за мною, і вмовляти. <br> -перестань кричати, бо я зраз розвернусь і піду в інший бік, ти що не можеш говорити тихіше?-шипіла Ерін. <br> -ні не можу!це моє право говорити так як я собі хочу!-зірвалась на крик енні. <br> -ну то йди собі сама-крикнула Ерін і швидко почала рухатись вперед.челсі побігла за нею. <br> енні повернулась і практично почала бігти додому іншою від них дорогою.по її щокам текли нестримувані сльози.їй було дуже образливо і боляче.вона йшла і голосно схлипувала, не взмозі втамувати сльози.чого завжди все має бути так?чому вона завжди залишається по той бік барикад?її "друзі" завжди згуртовуються разом і виступають проти неї, вона завжди залишається сама.і переживає за їхні сварки сама.кожного разу мелані плаче, бо їй одній не всерівно на їхню дружбу, завжди вона старалась тримати все впорядку помиритись з ними, вибачитись, та не цього разу.мелані виросла, вони закінчили школу, і їй не доведеться бачити їх щодня там, разом.Енні зрозуміла, що вони не єдині люди на світі, що можна подружитись і з кимось іншим, правда шкода такої дружби з першого класу.але вони занадто різні.і вона їм не потрібна так, як вони потрібні їй.Роздумуючи над усім цим, Енні навіть не помітила, як вона перестала плакати, але щоки все ще залишалися мокрими, тому вона повитирала їх рукою, щоб не було видно що вона плакала."Як же ж мені це набридло"-тільки й було в голові у Енні, та більше вона не плакала.Вона стала йти повільніше, і вже ні про що не думала, вона насолоджувалася свіжим повітрям, зоряним небом і спокоєм який панував на безлюдних вулицях.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54975023">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>INVISIBLEGIRL: Личное – заметка в блоге #54910127 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54910127</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54910127</guid>
				<pubDate>Sat, 15 Jun 2013 13:04:31 +0300</pubDate>
				<author>INVISIBLEGIRL</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>INVISIBLEGIRL</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Це темна кімната, у темному світі в дуже темні часи.І сюди не потрапляє ні єдиного світлого промі... <a href="https://viewy.ru/note/54910127">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Це темна кімната, у темному світі в дуже темні часи.І сюди не потрапляє ні єдиного світлого промінчика надії.Тут немає нікого- тільки ти сам.Немов маленька дитина ти не знаєш, що тобі робити.Тобі страшно і цей страх паралізує тебе.Твоє тіло, твій мозок, твою душу. Параліч душі, це те що вбиває нас миттєво, і змінити ми цього не всилі. Сам ти ще зовсім молодий, а душа у тебе уже померла і тобі настав кінець.Ця темрява поглинула тебе, бо ти не боровся, ти піддався своєму страху і опустив руки, ти загинув.Щоб цього ніколи не трапилось завжди треба боротися, боротися із самим собою.Лише вигравши цю битву, ми будемо здатні на ВСЕ.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54910127">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
