Viewy — социальная платформа

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #59131541

INFINITYVOID — Sun, 24 Nov 2013 09:30:21 +0300

та, которая опоздала родиться или пришла в мир раньше срока… Читать на Вьюи...

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #59131404

INFINITYVOID — Sun, 24 Nov 2013 09:24:08 +0300

возможно ли пережить часы, которые еще не наступили? Читать на Вьюи...

Перший суперечливий твір про Т. Шевченка, на який я натрапила в інтернеті

INFINITYVOID — Wed, 20 Nov 2013 17:18:55 +0300

«Кохайтеся, чорнобривії та не з москалями…» так розпочинається одна з поем Т.Г. Шевченка. А умене одразу постає питання: чому в твоїй творчості, Тарасе, червоною ниткою проходить відверта зневага до «москальщини», «москалів», «ляхів» та «панів»? А чи не тебе, Тарасе, саме ті «москальські пани» викупили з кріпацтва? А чи не тебе вважали своїм другом «паничі»та підтримували тебе у скрутний час? А що зробив ти для своїх рідних та земляків після отриманої свободи, кого врятував? «У наймах, сестри, помрете!» констатовано в одному з твоїх творів. От так то – лише співчуття до рідних, жодного натяку на дію, на спроби допомогти рідним людям. Яка б доля чекала на тебе, Тарас, якщо б не зустрілися на твоєму життєвому шляху ті самі «москалі»? Маю припущення, що до кінця днів своїх розмальовував би ти кімнати та фіранки в панських маєтках, у кращому випадку – сільські церкви. Твій нездоланний дух націоналізму відстежується у всій творчості. Але ж ми – українці – люди щирої, відкритої душі. І з метою піднесення рідної нації не можна зневажати іншу. Тим більше, якщо представники саме цієї нації надали тобі свободу, освіту, підтримку. Я добре пам’ятаю, що вдома у моєї бабусі було лише2 книжки: дореволюційного видання Еванглія та твій «Кобзар», який вголос любила читати моя бабуня. І ще тоді, в дитинстві (як доречі і зараз) я не могла збагнути чому у тебе так мало світлих, ліричних творів, чому в них так багато сірості, сліз, нужденності, крові, біди, страждань та злиднів? Бабуся моя, читаючи, час від часу плакала. І мені моторошно ставало на душі від її сліз та похмурих, суворих історій, заримованих у поемах. А ще у моїх дитячих спогадах є і такий сюжет: під час перебування на канікулах у бабусі, кожен день ми з сестрою писали диктанти і оскільки інших книжок у домі не було, бабуня надиктовувала нам віршовані тексти з «Кобзаря». Ми слухняно писали, роблячи безліч помилок, і одночасно мріяли скоріш вибігти на вулицю до друзів. З дитячих років промайнуло багато часу, чимало що сталося с тих пір, залишила цей світ моя бабуся, загубився десь її старенький зачитаний «Кобзар», а я так і не змогла сприйнятита полюбити поезію Т. Шевченка (якщо відверто окрім вірша «Садок вишневий коло хати…» ;). Як на мене Шевченко – унікальна та в одночас суперечна особистість. Бо з іншого боку, я пишаюсь тобою Тарас, за твій нескорений дух, за сміливі думки та слова. За твої часів, твоя творчість була героїзмом! Ти дійсно один з символів України, видатна особистість. Твої мрії про незалежність України, туга за козачими часами були радикальними та вкрай опозиційними. А думки («думи» ;) твої свободними та непідкореними. Твої надбання важко переоцінити… Але мені особисто, шановний Тарас Григорович, більш за все подобається не твоє літературне надбання, а художній спадок. Безперечно, твої картини, багато малюнків та гравюр виконані майстерно. Талановито передані емоції персонажів, герої картин настільки вражаючи, що здається, за мить після того як я починаю вдивлятись на репродукції полотен починають розказувати свої нескінченні історії, теревенити між собою, базікати та пліткувати, не зважаючи на моєздивування…Їх неспішні безкінечні розповіді зачаровують мене, заставляють задуматися і я ловлю себе на думці, що можу перетнути тонку грань психічного розладу…. А гра світла і тіні на твоїх полотнах просто вражає та підкорює мене. Вдивляюсь я ввогонь свічі на одній з твоїх картин, той вогонь, виблискує, мерехтить від вітерця -начеб заграє до мене, і тіні на стінах починають рухатись… Персонажі оживають і стають реальними… Ось такі враження виникають у мене, колия дивлюсь на твої картини. Та грішним ділом думаю, що краще б ти, Тарасе, частіше брав у руки пензель та фарби, а перо та чорнильницю використовував лише для написання листів… Ось таким суперечливим виглядається мені Тарас Григорович Шевченко, мій Шевченко! P.S.Прости мене, Тарасе, за мої суб’єктивні погляди, мої категоричні слова, а можливо і колючі питання. За те, що ставлячи їх я так і не отримаю від тебе відповідей. За те, що ти не можеш посперечатися зі мною, довести мені нікчемність моїх роздумів. За те, що мої погляди залишаться непорушними.

Viewy — социальная платформа

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #59131541

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #59131404

Перший суперечливий твір про Т. Шевченка, на який я натрапила в інтернеті

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58754761

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58641587

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58611833

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58611825

убил меня

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58478091

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58470889

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58310021

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #58221712

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57639671

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57456460

Український голодомор

анорексия - как смысл жизни

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57259335

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57200395

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57177657

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57136953

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57132463

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57130035

воля

INFINITYVOID: Личное – заметка в блоге #57093931