З часом відкриваємо свої секрети..ділимось особистими проблемами….

МИ вміємо просто проводити приємно час…безкорисливо..просто приємно..цікаво й весело.МИ ніколи не чекаємо одна від одної чогось грандіозного..воно приходить до нас саме…

Ми даруємно одна одній незабутні моменти життя.

Ми приносимо радість..ми даруємо щирість в кожному слові та посмішці…

Це тільки ми можемо так особливо "прикалуватись" з пацанів…Ми вміємо робити час проведений разом-Незабутнім.

Коли ми не бачимось деякий час..нам не вистачає чогось такого важливо, без чого не можна дихати та існувати..

це тільки ми можемо перечитувати в 10000 раз і плакати..думати про минуле та майбутнє.

тільки ми вміємо дякувати одна одній за дрібниці, які роблять нашу дружбу міцнішою.

Читать на Вьюи...

але…

але це настільки важливо…

важливо, просто мати того, до кого можна подзвонити о 03*00 ночі та розказати про все, що надокучило…

про все, що радує серце…

усвідомлюючи те, що в мене існує така людина, всередині просто літають маленькі метелики, які крильцями зачеплюють рецептори почуття добра, радості, надії, любові, щирості… Ми може годинами мовчати, чи говорити про все на світі…розуміємо один одного з пів слова, цінуємо кожну хвилинку проведену разом..

Це тільки ми можемо сидіти у чужому дворі о 21*00, коли надворі -3 і дує жахливий вітер..наші лиця частково обвітрені, але з них не сходить щира посмішка.Коли ми дивимось одна на одну, з очей невеличкими іскорками перелітають між нами іскорки любові…

Невеличкі неприємності, які ставались-швидко зникали…чому?…а тому що….

а тому що..ми..ми -діти різних батьків, лае рідні..рідні…нікому не зрозуміти цих слів, почуттів, емоцій.

Читать на Вьюи...