Viewy — социальная платформа https://viewy.ru VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете. ru mail@viewy.ru (Viewy Social Network) https://viewy.ru https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png Viewy — социальная платформа I-LONKA: Личное – заметка в блоге #65017970 https://viewy.ru/note/65017970 https://viewy.ru/note/65017970 Thu, 17 Sep 2015 22:44:37 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> уже півтора року і три дні тебе немає.
я відкрила нову градацію болю, від моменту коли просто боляче думати до моменту страхіть і марень.
Дорослішаю? Поріг чутливості зменшується. Навряд після такого мене вразить невзаємне кохання.
Ти знаєш, з часу твоєї смерті, я нікого не любила по-справжньому.

Можливо тепер і не зможу відкрити свою душу комусь? Може вже й нема чого відкривати?
Ти - єдине за чим я жалкую. Моє горе, моя печаль, моя скорбота. Я присвячую своє життя тобі.

В твою честь. Кожен ранок сходить сонце і кидає світло на цей порожній всесвіт. На ці порожні будинки і порожні голови бездушних людей.
Без тебе все втрачає сенс, і лиш присвятою тобі можна повернути його в порожні очі перехожих.
Скільки секунд сохнуть сльози? (с)
Від присвяти до присвяти, я живу тобою.

Читать на Вьюи...

]]> Дивись https://viewy.ru/note/65017896 https://viewy.ru/note/65017896 Thu, 17 Sep 2015 22:27:45 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я вітаю тебе із цього світу, де так різко відчувається твоя нестача.
Привіт… привіт із глибини серця, із найтемніших закутків душі пишу ці слова тобі.
Вибач, що з кожним разом все рідше. Спогади про тебе - невимовний біль, хоча порівняно з твоїм - мій біль - це ніщо.
Боляче усвідомлювати, що все, що я маю при собі на згадку про тебе, - це спогади.
Мабуть, то найбільше горе, коли від людини залишаються лише спогади. Частину серця замінили спогади. І кожен із них - біль. Думки заповнені сумішшю болю і любові спогадів. Дивно якось і моторошно.

Я люблю тебе. Крізь віки. Вночі, коли читаю молитву тобі.
Кожного дня ти - моя молитва. Кожного дня з дня твоєї смерті. Ти в моїх думках, завжди, весела і дзвіноголоса, блакитноока і усміхнена, вітряна і відповідальна, турботлива мати і найкраща подруга, невтомна і така тендітна водночас, ніжна і беззахисна, хоча частіше ти боролась невтомніше ніж наймогутніші чоловіки, розуміюча і співчутлива, така моя і така рідна, тепер така далека…
Я люблю тебе, крізь віки, крізь тисячі інших почуттів до тисяч інших людей. Назавжди в моєму серці, нічим не замінити тебе, нічим не полегшити біль втрати. З тобою відійшла у небуття частина мене, невідновна, нетлінна.

Будь поруч зі мною, думками, дивись на мене зорями, літаками, вітрами і сонцем, веселками і місяцем в повні. За тебе кожна моя молитва. Про тебе мій біль.
Я люблю тебе.
У неба є очі, і вони - твої.
Дивись, як я люблю тебе.

Читать на Вьюи...

]]> Sur les paquets de cigarettes "Fumer tue", tu m'étonnes - mais tu m'aides. https://viewy.ru/note/65017816 https://viewy.ru/note/65017816 Thu, 17 Sep 2015 22:10:21 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> But stop playing innocent
on cigarette packs.
" Smoking kills" - you shock me,
but you help me.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #63259498 https://viewy.ru/note/63259498 https://viewy.ru/note/63259498 Sun, 02 Nov 2014 12:36:02 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Великому німецькому психотерапевту Фредеріку Перлзу, автору і творцеві гештальт-терапії, належить клятва, що отримала назву «Молитва гештальтистів».

Звучить вона так:

Я роблю свою справу, а ти робиш свою справу.
Я живу в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням.
І ти живеш в цьому світі не для того, щоб відповідати моїм очікуванням.
Ти - це ти.
А я - це я.
І якщо нам судилося зустріти один одного - це прекрасно.
Якщо ні, то нічого не вдієш.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62961254 https://viewy.ru/note/62961254 https://viewy.ru/note/62961254 Mon, 22 Sep 2014 21:34:24 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> 6 місяців і 1 тиждень.
Тебе немає вже занадто довго. І занадто мало, щоб можна було забути той біль, хоч на кілька хвилин.
ця розмова один-на-один з собою не про ті магічні числа, з градацією від щастя до горя, це про біль.
Багато болю, мало причин.
Ніхто не спитає. Та нікому б і не відповіла, як воно насправді - помирати, кожною клітиною, коли поринаєш у спогади хоч на мить.
Кілька болючих моментів, коли згадуєш голос, коли випадково зупиняєш погляд на людині зі схожою зачіскою, схожою статурою. Кілька разів ховаєш очі від оточуючих, до чого зайві питання?
Твій біль - то тільки твоє щастя, тобі з ним жити. Тобі його ховати.
Пів року, сім днів. Ти так далеко. Здається, ми не бачились кілька століть. Якою ти була справжньою? Коли ти стала бранкою хвороби, що змінила тебе і твою свідомість? А може ми, твої рідні, стали її в*язнями, коли вона прикувала тебе до ліжка, прикувала наші серця до тебе? Уже ніхто не знає, як воно було. Ніхто не говоритиме, як боліло, і як не загоюються рани на наших душах. Краще б шмагало тіла. Мали б шанси вилікуватись.
190 днів відколи тебе не стало. Ти пішла туди, звідки не вертаються.
Знаєш, в перший же день без тебе я зрозуміла дивну річ: коли я помру, мені не буде так боляче покидати цей світ, мене чекатимеш ти. Ми нарешті будемо разом. Не скажу, що я чекаю цього моменту, але принаймні вже не боюсь. Легше іти туди, де на мене чекатимеш ти.
Так довго… Вже так довго тебе немає.
Але не настільки, щоб забути.
Кожен день.
Ти моя квінтесенція болю.

Читать на Вьюи...

]]> молитва https://viewy.ru/note/62738661 https://viewy.ru/note/62738661 Mon, 25 Aug 2014 00:55:46 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Привіт. Я знаю, що ти мене чуєш. Знаєш, тебе так давно вже немає. 5 місяців і 9 днів. Я рахую. Сама собі наказую рахувати. І соромно, що іноді відчуває себе майже щасливою. Ненавиджу себе за це. Я клялась, клялась перед твоєю могилою, що більше ніколи не буду щаслива, бо на цьому світі немає тебе.
Знаєш, це так неправильно, що всі ці люди, твої друзі і родичі, твій чоловік і діти, і навіть я, - ми всі починаємо забувати, зникає постійний гіркий біль. Це так неприродньо. Я не вірю, що час лікує. Хіба забуття - це ліки? Ліки від гіркого болю втрати найріднішої людини? Немає таких ліків, немає таких лікарів, які б повернули частинку мого серця.
Знаєш, я щодня згадую тебе. Згадую, і розумію, що боюсь просто забути твій голос. Колір очей, манеру говорити. Я боюсь забути, як багато ти означаєш для мене.
І якщо мені колись скажуть, що любові немає, це буде найвідвертіша брехня. Тебе немає уже 5 місяців і 9 днів. Та хіба стала моя любов до тебе слабкішою? Я не матиму права вимовляти твоє ім`я, якщо раптом зловлю себе на такій думці.
Якщо мені скажуть, що любові немає, або про те, що вона вмирає разом з людиною, то я не матиму пояснення цим сльозам, які в цей момент важкими краплями падають на стіл.
8 днів тому тобі повинно було виповнитись 38 років. Опівночі я зустрічала твій День народження. Я пам`ятаю. І якщо я коли-небудь забуду про це, то стану найжалюгіднішим зрадником у світі.
Тебе немає уже так давно. Я боюсь забути, як сильно я тебе люблю. Як боляче мені було, коли ти помирала. Мабуть, було б не так боляче, якби все сталось в один момент, якби ми не чули діагнозів і прогнозів, було б може легше… Ти помирала на моїх очах, майже рік. Рік я плакала ночами, рік я хотіла, я намагалась вірити в краще, я молилась за тебе, щодня. Я не перестала робити це досі. Кожного дня моя молитва звучить за тебе. І я стану найстрашнішим брехуном, коли перестану це робити.
Я бережу зразок твого почерку у книжці, яку давала тобі прочитати в твої останні кілька місяців.
Я бережу ту книжку. Панас Мирний "Повія". Книга про долю однієї нещасної дівчини.
Я бережу усі спогади про тебе. Моя найдорожча колекція.

А тепер у мене питають, чого серце болить.
Я дивуюсь, чого воно ще б`ється після всього.
Біль - це природньо. Біль - це твій голос у мене всередині. Я чую його щодня. Боюсь забути.
Амінь.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62685331 https://viewy.ru/note/62685331 https://viewy.ru/note/62685331 Sun, 17 Aug 2014 17:29:03 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> 1. u4yaz.ru — Сайт где можно задавать вопросы по грамматике английского, произношению и переводу.

2. www.youtube.com/jobsschool - Довольно интересный способ изучения английского - по сериалам и фильмам.

3. www.englishforum.com/00 - English Forum & EFL resource - Упражнения по английскому языку.

4. www.english.language.ru/slang - Британский и американский сленг.

5. esl.report.ru - Ссылки на тесты, материалы по грамматике, словари, статьи и другие ресурсы, посвященные изучению английского языка.

6. www.uk.ru/history/language.html - История английского языка. Поэтапное описание истории английского языка.

7. www.englishclub.narod.ru - Study English Club - Сайт для изучающих и преподающих английский язык. Примеры уроков, топики, упражнения, методика преподавания.

8. www.englishbest.ru - Интенсивный курс изучения языка по методике А.С.Захарова. Советы изучающим английский язык.

9. www.russianseattle.com - Английский язык от Виталия Левенталя, автора учебника: “Английский язык: Просто о сложном” и курса “Занимательный английский”.

10. lingvopro.abbyyonline.com/ru - ABBYY Lingvo-online система бесплатных словарей. Англо-русские русско-английские электронные словари.

11. www.englishtopic.narod.ru - English Topics and Texts - Темы и тексты на английском языке.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62382887 https://viewy.ru/note/62382887 https://viewy.ru/note/62382887 Tue, 15 Jul 2014 00:19:03 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я так хочу обьятий. Любящих, нежных.
Лежать рядом и слышать Твое дыхание на шее. Может Ты приучишь меня спать под одним одеялом. Даже просто держаться за руки, переплетая пальцы, - это так много значит, как переплетение двух душ. Отдаться полностью - душой и телом, банально носить Твои футболки, улыбаться, чувствуя такой родной запах именно Твоих духов, узнавать Твою походку на расстоянии сотен метров, привыкнуть настолько, чтобы было приятно просто молчать вдвоем.
Мне так не хватает Тебя. Мне некогда быть слабой женщиной. Все вокруг требует силы и выдержки, мне негде быть ранимой, нежной. Мне так нужен Ты, мой Таинственный незнакомец.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295872 https://viewy.ru/note/62295872 https://viewy.ru/note/62295872 Sat, 05 Jul 2014 01:52:09 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> …І стукає в груди серце, неначе об землю м’яч, і де б я тебе не стрінув – я буду тобі чужим. Постав свої телефони на автовідповідач – я буду тобі дзвонити, аби розмовляти з ним, бо він мене не спитає, чому ти завжди сама, чому ти віршів не пишеш і валиться все із рук. Це голос тієї тиші, якої в тобі нема, якої тобі не треба – її заміняє звук. Її заміняє осінь тональності ре-мінор, задумуй одне бажання і ноти свої познач – бо лінії партитури сплелися в такий узор, що стукає в груди серце, неначе об землю м’яч.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295679 https://viewy.ru/note/62295679 https://viewy.ru/note/62295679 Sat, 05 Jul 2014 00:20:16 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> …Ніч підкрадеться нечутно, нечувано, марно силкуючись кроки притишити, двері до вирію клацнуть засувами, зорями небо, як хрестиком, вишите - сни починалися довгими зливами, рутою-м’ятою, вітром минулого. Нам напророчено бути щасливими, тільки, здається, життя обминуло нас. В цім ошуканстві іти – як болотами, марно місити дороги замулені… Нам напророчено бути самотніми – тільки, на щастя, життя обмануло нас…

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295616 https://viewy.ru/note/62295616 https://viewy.ru/note/62295616 Sat, 05 Jul 2014 00:04:54 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Котяться ночі, короткі і безпросвітні – дим цигарковий і кава, завжди холодна. Я вже давно розучився жити на світі, де не буває нічого, окрім сьогодні. В цьому шаленстві всесвітньої круговерті лінії долі витоптані юрбою. Я вже давно розучився бути відвертим - навіть з тобою, навіть з самим собою…

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295610 https://viewy.ru/note/62295610 https://viewy.ru/note/62295610 Sat, 05 Jul 2014 00:02:14 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Тільки ти собі до часу посивів в еміграції на Внутрішній Монголії… Хоч і не новокаїн, але знеболює нікельована монетка голосів, що дзвенить об тебе – ніби об перон вже давним-давно закинутої станції. Ти один з цієї армії повстанців залишаєш голоси, а не патрон. Але світ уже прогнувся і просів під навалою самотності незримою, і єдине, що на нім тебе утримує – нікельована монетка голосів.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295591 https://viewy.ru/note/62295591 https://viewy.ru/note/62295591 Fri, 04 Jul 2014 23:55:33 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Не бути собою – страшніше, ніж просто не бути. Відкашлює небо колишні твої імена як свідчення їх перетворення на атрибути того, що мина, того, що зминає тебе, як білетик, жбурляє під ноги рокам, що, немов перехожі, повз тебе снують… А ти – у дорозі. І що тобі діла до того, у чому тут суть?

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295583 https://viewy.ru/note/62295583 https://viewy.ru/note/62295583 Fri, 04 Jul 2014 23:52:50 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ти не призначена мені, бо це, можливо, неможливо. А ми все віримо у диво – такі самотні і смішні, як опівнічні мандрівці, що, нарікаючи на втому, все ж не вертаються додому маршрутом ліній на руці, бо хочуть вірити у те, що завтра пишеться сьогодні, і що над урвищем безодні ще, може, щось і проросте…

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295581 https://viewy.ru/note/62295581 https://viewy.ru/note/62295581 Fri, 04 Jul 2014 23:52:14 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ця злива, ці янголи каменем кануть згори - на місто, якому лишилося жити до ранку, де осінь трясе дукачами, неначе циганка, і крають свідомість холодні північні вітри. Згори і позбудься того, що на світі трима, того що до тебе ніколи не мало стосунку – життя довжиною в одну чорно-білу парсунку завжди наодинці з собою або усіма. Нема і не буде цієї нічної пори цієї нічної пори і тебе поза нею…
…І ти уповільнюєш рух по безлюдній алеї, як равлик, що вічно повзе по підніжжю гори.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295560 https://viewy.ru/note/62295560 https://viewy.ru/note/62295560 Fri, 04 Jul 2014 23:48:14 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Всім воздасться по вірності. Розплатися за всі кредити. Від останньої пристані відпливе корабель без керма. Якщо двері зачинені – ти ще здатен їх відчинити. Але що ти робитимеш, коли навіть дверей нема? Коли жити по компасу – то усе набагато простіше. Може, десь за екватором у вітрила спіймаєш пасат. Океан прокидається і колиску твою колише, і до тихої гавані повертається твій фрегат. На далекому обрії пропливають роки, як риби. Світ, надійний до млосності, балансує на спинах китів. Всім воздасться по вибору, якщо, звісно, ти маєш вибір. Помирати від старості – ти такого собі хотів? Ніби все передбачено: із життям і собою квити, тільки щось тобі муляє, ніби душу твою вийма.…Якщо двері зачинені – ти ще здатен їх відчинити. Але що ти робитимеш, коли навіть дверей нема?

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295557 https://viewy.ru/note/62295557 https://viewy.ru/note/62295557 Fri, 04 Jul 2014 23:47:50 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ти тримаєш мене, як дитину маленьку за руцю, я холону від вітру, зими чи твоєї руки. І усі велелюдні майдани усіх революцій - це не більше ніж рими написаних нами рядків. Ця зима не піде, не відпустить і не перестане шепотіти слова, зневажаючи простір і час, бо крім нас не буває нікого на цьому майдані і на цілому світі немає нікого, крім нас. Бо у цьому безумстві, у цій нереальній пригоді наші лінії доль запетляли в єдине кільце. Я тебе відчуваю, я бачу тебе через одяг. Ти ховаєш усмішку, бо знаєш напевно про це.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62295549 https://viewy.ru/note/62295549 https://viewy.ru/note/62295549 Fri, 04 Jul 2014 23:46:28 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> У міста немає змісту, і нас нема. Язичники падолисту зреклися сну. Пропахла кривавим димом твоя зима і вірує тільки в рими і у війну. Це місто скосили нежить і алкоголь, воно тобі не належить спокон віків. І янголи в камуфляжі кричать «пароль!», відпльовуючись від сажі і матюків. Будуй собі барикади, пиши роман, але не проси пощади і не канюч, бо ця комендантська ера – природній стан того, хто на БТРи йде голіруч. Того, що волочать з бою за рукави, того, хто задав собою моральний ценз.
…Життя – як ножем по кістці, але живи. У міста немає місця для драм і сцен.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62013937 https://viewy.ru/note/62013937 https://viewy.ru/note/62013937 Wed, 11 Jun 2014 15:49:47 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> мой пастырь, прости своего ягненка, отбившегося от стада, черные волки утянули меня в темные леса, учили новым учениями, проповедовали иную веру, а я, грешный слушал…

Читать на Вьюи...

]]> Роза ветров https://viewy.ru/note/62013485 https://viewy.ru/note/62013485 Wed, 11 Jun 2014 15:08:50 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я сильная женщина. Да и ладно что еще ребенок, но моей силы духа хватит на двоих. я чувствую, что каждый удар ниже пояса, каждый нож в спину сначала вызвает неописуемую боль и слезы, а потом становиться драгоценным опытом. и я ценю. каждое падение как жизненный урок… красиво звучит, правда? Но слегка затертая тема. такие строки были бы прекрасным дополнением "Большой книги очень умных и полезных цитат середины первой четверти 21го века". Популярность вполне оправдана. Все вышесказанное вполне правда. Вот только углы сглажены. Перед нами круг - сильная женщина - проблемы - боль - опыт - сила - успех. На самом же деле пока ты еволюционируешь от разбитого горем чудовища, тряпки, которой смывают слезки в церкви под молитву об ушедших, к успешной сильной женщине - пройдут годы упорного труда над собой. И эта фигура не круг, а роза ветров. Круг - это сюжет для книги, сценарий для фильма. Настоящая жизнь рвет тебя по частям оставляя на каждом углу розы частицы души, и это совершенно не круговое восхождение к готовому успеху.
И эволюция твоя не будет состоять из ступенек карьерной лестницы, каждая из которых будет заканчиваться маленьким фейерверчиком. Твоя эволюция - это восстание из пепла. В какой-то момент своей жизни ты поймешь, откроешь истину, что смысла нет. Ты разбита горем, или просто отсутствием экшена в своей жизни, избалованна статичностью бытия, в раздумиях о тленности. Как по мне, лучший образец для эволюции - сгоревавший, утративший надежду и веру во все кроме силы падения, несчастный и одинокий безумец. Он один. Он растоптан и должен бороться с горем. Он восстал не против приклюяившихся с ним бед, а против себя, своего прошлого во имя будущего. Ему нечего терять, и каждый день на пути "к сильному и успешному" он должен убивать не кого-нибудь, а себя. Рушить свои мечты, планы, построенные в недалеком, лазурном прошлом, еще неомраченным случившимся горем (а у кого-то не горе вовсе, а просто новый этап жизни). Нужно быть титаном, чтобы заживить душевные раны. Как все просто звучит в стихах, в известных с детства мотивах, на самом же деле поднять с пепла, с грязи в князи зачастую просто невозможно. Ты увяз в своей грязи, она стала тебе уютным гнездышком, сотканным из сожалений, недовольства и отстуствии попыток что либо менять. Ты отдался паутине, читая книги о том, как стать успешным.
Лучше пасть, и пытаться выбраться, разрывая вены на руках, как оковы, узы с окружающим миром, ставшим для тебя тюрьмой, чем всю жизнь прожить, прохождаясь по дну, распыляя о сущности бытия. Планктон не рассуждает, он судит и осуждает.
Ты же, падший безумец, должное время испытивая свои жизненные силы, потихоньку погибаешь, стряхивая пепел с плечей, поднимясь с колен, заживляя раны, что кровоточат время от времени, не все так гладко, как в книгах. Ты на пути к успеху. Скоро ты будешь сильный. Потом ты становишься на ноги, зовешь себя Бывалым, таки имея на то причины, весомые, грязные, под слоем пепла.
Но ты еще не успешен. Ты пока что как и все, стоишь на дне, в строю планктонных серых тел. Наступает момент когда ты думаешь: "Я столько боролся, мучал себя, рушил и терзал ради чего? Серые ряды однотипных существ?" Теперь ты должен сделать еще один прижок. Уже выше не только себя, но и остальных. Твое задание рушить стены, крепленные годами, столетиями, поколениями. Потом ты выйдешь на сушу, увидишь, что еще есть и горы, пустыни, сколько неизведанных мест! Не останавливайся, твоя цель самая высшая точка. Тут к тучам дотянуться рукой. То место, где в воздухе витает смесь отчаяния и всепозволенности. Тебе оставаться здесь. Чтобы, когда придет смерть, до небес оставался один шаг. Тебе не нужен будет Бог и всепрощение грехов земных. Ты сам себе станешь Богом. Вот он успех, стрелка на 12 на Розе ветров.
Конец и начало твоей жизни сойдуться на нуле градусов. А ты - на самой высшей точке планеты.
На вершине Розы ветров. Успешный человек.
Роза ветров

Или же, ты останешься с сером ряду, первый с конца, автор путеводителя к успеху.
"Врач, исцели себя сам!"
Какову ценность имеют твои заметки об успехе, если сам ты пером, топором, рубящим истину, погряз в паутине, в болоте своих же страхов и грехов?
Cura te ipsum, писатель.
Исцели себя.

Читать на Вьюи...

]]> не дивно що Фрейд застрелився https://viewy.ru/note/62007059 https://viewy.ru/note/62007059 Wed, 11 Jun 2014 01:52:03 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> если ты оставишь детей после себя…разве это уже не значит что ты оставлешь в мире после себя след? к тому же ты в любом случаи влияешь на людей и тем самым остаешься каким то образов в их жизни.. да возможно тебя не запишут за в историю, но это не должно тебе помешать сделать что то такое что б зааписали)

02:42:51

діти виростуть, може будуть не "найкращими громадянами суспільства", про мене вже не будуть памятати мої правнуки. усі мої близькі і рідні помруть. через 100 років від мене навряд і фотографія залишиться отакі сумні глобальні висновки зводжу до того що треба жити моментом. насолоджуватись малим. цим я заперечую свою віру у безцінність всього скороминущого, безцінність отаких дрібних речей. я зводжу все до абсурду. те що я вірю, вбиває те, в що я вірю. не дивно що Фрейд застрелився.

Читать на Вьюи...

]]> почему смысла нету? https://viewy.ru/note/62007039 https://viewy.ru/note/62007039 Wed, 11 Jun 2014 01:41:39 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

вічне життя у людини буде після смерті. весь сенс (за біблією) - прожити, сповідуючи віру, і намагатись поменше заплямувати себе гріхами.
я ж, грішник, я не знаю в чому сенс.
я не збираюсь зводити його до біблійних мотивів. це якось занадто просто. я хотіла вірити що сенс у чомусь більшому. якось вплинути на людство.залишитись в історії, і не просто тому шо я честолюбива, а щоб надати сенс моєму життю.
діти, чоловік, гроші… це все не сенс. це все тленно.скороминуще. все пройде. а що залишиться після мене? нічого.
тому сенсу немає.
бо все що я зроблю не матиме сенсу після моєї смерті.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #62006906 https://viewy.ru/note/62006906 https://viewy.ru/note/62006906 Wed, 11 Jun 2014 01:05:18 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> все проблемы вокруг потеряли свой приоритет.
война? ну и пусть. люди умирают каждый день. кто от болезней, а кому-то суждено пасть под пулями.
мне уже все равно. в жизни каждого человека всегда наступает такой момент, когда становиться все равно.
такой точкой, ядерным взрывом, одновременно разрушающим и повышающим болевой порог, для меня стал твой уход из жизни.
теперь я могу спокойно об этом говорить, пока-что не без слез на глазах, но "ничто человеческое мне не чуждо". я уверенна, что вскоре привыкну к такому состоянию вещей. люди привыкают ко всему, это, как по мне, так самая удивительная черта, присуща человечеству. тысячи лет мы привыкали к кандалам, цепям, что ставали родственными, общественными оковами. мы привыкали к рабству, и в конце настолько привыкли, что сами себя переубедили в собственном заключении. тепер мы называем это свободой. оглянись - что ты видишь вокруг? разве это свобода? свободные люди не умирают от неизлечимых болезней, не гибнут в перестрелках мирные жители, не погибают переходя дорогу на таки зеленый свет. свобода - это не смерть, зато с доступом во всемирную сеть. свобода - это то, что нам никогда не обрести, пока мы живы. свобода есть безтелесная, нематериальная. 220 по трассе это не свобода, это гонка с жизнью и смертью. прижок с моста это не свобода, а только один из путей обретения ее.
я не зову вас прыгать с высоток и красивых набережных. "пути Господни неисповедимы". пока ты жив, ничего не может тебя сковывать. никаких оков на твоих мыслях. ты можешь все.
но не сделаешь ровным счетом ничего.
мы все утонем такими как были.
почему?
просто такая романтика.

тысячи миллионов писателей, физиков, шахтеров тем или иным способом доходили к этим выводам, но исходя из главной идеи, не постигли желаемой свободы при жизни.
в этом весь вкус, не правда ли? ты грезешь свободой всю жизнь, хватаясь за мгновенное ее привидение. ты убегаешь от своей смерти, даже не догадываясь, что твоя свобода еще настнет, твоя свобода - черный плащ с косой, безликий дух, пробирающий до костей ломотой холод.

твоя свобода во власти времени, вкусов, зависимостей, людей
тебе не осилить ее самому. никогда.
так есть ли смысл бороться? в чем же тогда смысл жизни?
может в том, чтобы однажды, в пол третьего летней ночи понять, что смысла нет.
ты просто живи пока не почувствуешь пробирающий до костей ломотой холод.

и тогда ты станешь безликим духом. обреченным свободой.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #61940822 https://viewy.ru/note/61940822 https://viewy.ru/note/61940822 Thu, 05 Jun 2014 21:00:20 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> это просто туман
ты проснешься и снова поймешь
что что-то не так
что ты снова одна
это просто туман
это просто туман
и не видно здесь дна
он окутал тебя, он твой враг
или друг, помогает укрыться от бед
и от лишних надежд
это просто туман
это просто обман
для тебя и для всех

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #61940684 https://viewy.ru/note/61940684 https://viewy.ru/note/61940684 Thu, 05 Jun 2014 20:51:22 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> — Мистер Буковски, что такое любовь?
— Что? Это что-то вроде тумана утром. Когда вы просыпаетесь задолго до рассвета. Он исчезает быстро. Так и чувства сгорают.
— Правда?
— Я убежден.
— И чувства сгорают?
— Да, очень быстро. Любовь — это просто туман, который рассеивается с первым же лучом реальности.

Чарльз Буковски

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #61922237 https://viewy.ru/note/61922237 https://viewy.ru/note/61922237 Wed, 04 Jun 2014 15:06:25 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> В зимнюю стужу и в летний зной,
В слякоть, в грозу и в ненастье
Лежат в деревянных гробах под землёй
Люди, познавшие счастье.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #61922233 https://viewy.ru/note/61922233 https://viewy.ru/note/61922233 Wed, 04 Jun 2014 15:06:14 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Боишься смерти? Можно подумать, ты живёшь

Читать на Вьюи...

]]> Гни свою линию https://viewy.ru/note/61913753 https://viewy.ru/note/61913753 Tue, 03 Jun 2014 22:48:02 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Гни свою линию, пока не поздно. Пока ты можешь, пока ты тут главнее.
Тесны наручники - часы на запьястье? Снимай, ломай, отбрасывай в сторону.
Хочешь - жги мосты, жги огни. Во Вселенной давно уже мы лишь одни. Разрушай все вокруг, давно разрушенное фактом создания.
Здесь все тленно, все без начала и конца - оно просто есть в определенном периоде существования. Как и ты.
Ты так же просто материя. Живая всего лишь несколько моментов. И мертва, нематериальна целую вечность до и после короткого периода существования.
Ты ничтожна в контексте Вселенной. Ты почти ничего не стоишь.
Так что гни свою линию жизни, пока можешь.

Читать на Вьюи...

]]> Амінь https://viewy.ru/note/61770082 https://viewy.ru/note/61770082 Sat, 24 May 2014 20:51:12 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Пройшло вже два місяці і десять днів. Я все рахую, не переживай. Я знаю, що ти десь на небесах теж рахуєш дні, відколи пішла. Навіть на відстані часу мені боляче писати про тебе, боляче думати. Пройшло вже досить багато, але не стало легше. Досі не стало легше. І я не вірю, що стане. З поваги до тебе - я не хочу, щоб ставало легше. Мама одного разу сказала: - Сонце так само сходить, люди так само ідуть в церкву, на роботу, наче нічого не змінилось, а Її немає.
Немає Тебе. Ти пішла, але не залишила нас. Ти не хотіла покидати нікого на цій Землі. Але так сталось, мабуть, Бог вирішив, що вже час, така твоя доля.
А я не вірю, що тебе нема. Я пам'ятаю твій голос достеменно, твій погляд, коли ми приїхали до тебе на 8 березня, тобі було погано, ти мало кого пам'ятала, а я плакала перші півгодини, коли побачила тебе. Я досі пам'ятаю, як ти дивилась на мене, шукала в тьмяному світлі, такі великі ясно-блакитні очі, наповнені слізьми, трохи безтямні. Я досі пам'ятаю, як сказала собі про тебе: "Я тебе люблю, я так тебе люблю, і ці твої очі, цей погляд я буду пам'ятати і згадувати все життя, і коли помиратиму - це саме те, що я згадаю найперше і востаннє. Твої глибокі, ясно-блакитні великі очі, зі сльозами, які намучились, три роки прожили в горі і все життя в нестатках. Таоє життя - така терниста дорога. Я вірю, що зараз Бог з тобою і ти щаслива.
Я люблю твоїх дітей в сотню разів більше тепер ніж будь-коли, я пам'ятаю, як ти була вагітна вперше, і останній місяць вагітності жила з нами, я завжди спала тільки з тобою. А потім вночі тебе забрали в лікарню народжувати, я вранці прокинулась - а тебе немає. Тоді, мені так здалось, настав той момент, коли наш зв'язок послабшав, ти ж любила мене до того моменту (та й по сьогодні) як свою дитину. Я писала тобі лист в пологовий будинок: "….тепер ти будеш любити мене менше, бо маєш свою дитину.. "
Яка я була дурна. Ти ніколи не любила мене менше ніж можливо. А потім народила двох зерняток, яким ще віддала свою душу і серце…. і здоров'я.
Я так тебе люблю. Я зараз тебе люблю. І буду любити допоки житиму, не знаю, що там в потойбіччі, але обіцяю любити, допоки матиму душу, виплекану на одну третю - тобою.
Ти мені ж як мама була, як подруга.
Я пам'ятаю твої помаранчеві кросівки, на товстій підошві, помаранчевий світер, твої особливі цукерки, твій джинсовий сарафан.
Я знаю, що люди помирають і це природно. Але ти для мене ніколи не помирала і не помреш. Ти завжди будеш зі мною. Ти - це величезна частина мого серця, яку більше нікому в світі не зайняти. Ти - це та частина, що досі кровоточить, проливаючись в сльозах і в цих рядках.
Я так люблю тебе. Навіки вічні.
Амінь.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60914328 https://viewy.ru/note/60914328 https://viewy.ru/note/60914328 Fri, 14 Mar 2014 21:43:29 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> не хочеться говорить, но горе тебе так к лицу.

черный платок как рамка, два глаза светяться отчаянием, блестят слезинки по щекам.

прошу тебя, напиши об этом книгу

о несокрушимость, силе духа. напиши.

напиши, что тебя не согнут Молодые ветра.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60833129 https://viewy.ru/note/60833129 https://viewy.ru/note/60833129 Sat, 08 Mar 2014 19:53:03 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> keep it https | хранить в секрете: "This global domination plan isn't official information yet, so keep it HTTPS, folks."

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60832752 https://viewy.ru/note/60832752 https://viewy.ru/note/60832752 Sat, 08 Mar 2014 19:29:53 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Suit yourself | Делай/поступай как знаешь

C U Next Tuesday | хитрый способ назвать кого-нибудь cunt: "Fuckin C U Next Tuesday bastard!"

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60811186 https://viewy.ru/note/60811186 https://viewy.ru/note/60811186 Thu, 06 Mar 2014 23:20:36 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> все починається зі світанку.
сірого світанку очищення, сонячного світанку, що віщує хороший день.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60719249 https://viewy.ru/note/60719249 https://viewy.ru/note/60719249 Fri, 28 Feb 2014 05:07:47 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Як багато причин залишитись у ліжку як тільки десь світлом засяє: "Пора "
Пора кудись йти, пора щось робити. А, власне, навіщо? Одним ранком більше, одним ранком менше, нічого не змінять роки і століття ненависних ранків тобі, твоїм предкам і дітям.
Як багато причин відчинити вікно і кинутись до низу, уявити що маєш крила, чекати поки життя перед очима пролетить, як у фільмах. Але нічого не пролетить, крім тебе і твого існування в ці кілька секунд, що розділять тебе з землею.
Як багато причин просто мовчати. Стояти на місці, нікуди не йти, дивитись кудись у безодню своїх пустот і заповнених трюмів проблемами, моментами, дешевизна яких просочується, витікає, сіриться тонкою цівкою.
Як багато причин просто нічого не знати, не хотіти, не жити, обрати прохід крізь відчинені вікна якогось-там поверху (чим вище - тим більше драми, бери вище)
Як багато причин вірити, що прилетять серафими і поділяться крильми, їм же шести забагато.
Як багато причин, як багато питань і жодної з них, що запевнить не вийти вікном.

Як багато причин. Як мало їх, щоб вірити в краще. Замало, щоб не дивитися щоранку крізь те ж саме вікно, рахуючи поверхи до землі.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60666908 https://viewy.ru/note/60666908 https://viewy.ru/note/60666908 Mon, 24 Feb 2014 03:54:26 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> если тебе дадут шанс
один единственный шанс
изложить свою жизнь-дилижанс
в единственном преферансе
в нарисованном референсе
изложить твою жизнь
в двух строках
всю твою жизнь
твою боль твой страх
в венах на руках
и в швах на рукавах
в иголке в двух стогах
в стонах или в шагах
к цели или просто
целую жизнь описать
в двух строках
как ты уместишь горе?
как ты напишеш радость?
как написать горько?
чтобы сверху чувсвтовать сладость?
как написать с солью
а снизу чтобы перчинка
как приубавить с болью?
чтобы сложилась картинка
долгую или короткую
жизнь описать сумеешь ли?
две строчки вместо томов
готова каснуться снов?
спомнить мельчайшие мелочи
скрыть величайшие беды
написать как же жили соседи
или секреты девичьи?
как уместить в двух строках
всю твою длинную жизнь?
как не сгореть в прах
когда рядом не слышно "держись "

скоращай свою жизнь ко двум
скоращай всю любовь и злость
каждый день сокращает Бог
твою жизнь, чтобы не сбылось.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #60422717 https://viewy.ru/note/60422717 https://viewy.ru/note/60422717 Fri, 07 Feb 2014 01:23:43 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Письменники живуть довго, сказала одна викладачка, бо всі їх почуття - на поверхні, до того ж вони перебувають там недовго - їх знімають як вершки і - готово! - бестселлер! або ж не бестселлер, а просто запилений клапоть паперу десь далеко у шафі, або у папці, де ще в одній папці ще сотня папок, а потім - можливо, згоряння процесора. Але головне результат - ти переживаєш всі біди на папері, не серцем, яке колись-таки не витримає. І.. згоряння процесора. Невідворотно.

Тож я пишу, я набираю текст на клавіатурі в пошуках спокою, рівноваги. Я хочу жити, щоб могла прокинутись вранці і сказати самій собі: "В мене цілі руки-ноги, в мене живі батьки і близькі родичі, здорові, ніхто не помирає, чим тобі не щастя?Все інше легко можна надбати. Досить легко.."

Але ось уже півроку, половину болючого року настають ранки, сонячні, морозні, дощові, сірі, які в звичайний день викликали б бажання сказати: "Я щаслива!", але не останніх півроку. Сонце сходить, заходить, ховається за хмарами - а у мене нічого не змінюється. Я не скажу собі про щастя ще як мінімум рік.

Рік щоб забути людину, яка з нами зараз.Хочеться написати "ще", але воно виривається і одразу стирається, як відгук нетолерантності.
Я просто не вірю, що так може статись.Не можу собі уявити це.Реальність майбутнього така химерна, що зводить з розуму.
Нам казали, якщо гарно вдасться викласти свої почуття в тексті - його куплять.
Відчуваю себе меркантильною твариною - я використовую горе для створення конкурентноспроможного продукту. Але ж..
Все-таки вони мають рацію - виливання душі в текст не погано тамує біль. Ну не те щоб "тамує"… Сльози перестають литися.

Як змиритись? І чи потрібно змирюватись з цим? Чи стати борцем проти системи? А якої системи? Чи є та система? Що робити? А може нічого? Нічого не робити, жити поки не сконаєш ти і всі твої близькі, всі хто в серці твоєму навіть без особливих вчинків зайняв місце, під зав`язку.

"Тепер ти ідеш.І я не знаю чому"

Ти не ідеш.
І знову це зрадливе "ще"..

і для пост скриптуму трохи розумних речей від Бертольда Брехта

…Кто воздвиг семивратные Фивы? В книгах названы имена повелителей.
Разве повелители обтесывали камни и сдвигали скалы?… це для роздумів. яких і так хоч відбавляй
"Воздух выдержит только тех,
Только тех, кто верит в себя.. "
Всі навколо в один голос кричать мені натяки.
Мені 18, а я вже так втомилась, хоч і повна сил фізично.
Я даю собі надію - все рівномірно. Скільки щастя - стільки й горя. Воздух выдержит только тех, только тех кто верит в себя..
Вір, і ти пройдеш. Не озираючись назад.
Я не для ринку тут пишу, я знаю, що тут це ніхто не прочитає, а ті,
кому я сама покажу цей твір, не зрозуміють його цінності. Лише я.
Я пишу, не для майбутніх продаж. Я пишу, щоб одного разу, вночі, не залишити на шиї слідів мотузки. Я не вмію плести петлі. Я не хочу.

Читать на Вьюи...

]]> відкриваєшся людині, розсуваєш ноги на ширину душі - а тобі: -Мм) заїбісь як класно https://viewy.ru/note/59498695 https://viewy.ru/note/59498695 Fri, 13 Dec 2013 02:48:58 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #59405414 https://viewy.ru/note/59405414 https://viewy.ru/note/59405414 Sun, 08 Dec 2013 02:00:38 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> хіба про таке життя мріяла ця беззахисна дівчина, ще юна, хіба пристрасть ти побачиш у її очах? коли двоє з одного боку, один тримає, а ще один - спереду.
хіба уявляла це її мама, коли заплітала дівчинці коси, і підвязувала їх бантиками? хіба про це мріяла дівчинка коли Дід Мороз на Новий рік приніс під ялинку ляльку?

навряд чи. якою б вона не була зараз безпринципною, аморальною, неважливо чи вона порно-актриса з досвідом, чи дешева повія, чи стриптизерка в елітному клубі - в її очах ми бачимо не пристрасть, і не радість від майбутнього отриманого гонорару. ти бачиш в її очах питання: хіба я варта такого? хіба я колись думала що отак і закінчу своє життя?

гостре питання і глибокий біль. я не бачу там задоволення. лише глухе, німе питання: чого? чого так?

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #59218040 https://viewy.ru/note/59218040 https://viewy.ru/note/59218040 Thu, 28 Nov 2013 15:15:49 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> слишком много чувств, отлей немного, надбери. как справиться с этим? не знаю. делай что хочешь, хочешь - ври, хочешь зови на чай.
слишком много чувств от длительной бесчувственности, слишком много времени провденного в ожидании. слишком мало собутыльников, не одну рюмку тривоги опрокинула водиночку, давай, наливай еще стопочку, крошка.
слишком много чувственности - сбивай градусник на 35 с половиной, холод не ощутим, тривога - не ощутима.


ты почти невидима в этом водовороте рюмок и стопок с бутылкой напротив вечно наполенной чувством и грустью, что даже утром тебя не отпустит.
Когда же опустит? Когда станет легче? Вечер усталый ложиться на плечи, верь мне, я знаю что нас излечит, верь мне… Усталый, холодный.. До встречи

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #59184823 https://viewy.ru/note/59184823 https://viewy.ru/note/59184823 Tue, 26 Nov 2013 18:36:36 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Я.Казанова-Москва

я погряз в тишине, я по-черному запил,
ты умчалась к кому-то чужому на запад:
в дюссельдорф, амстердам,
черт возьми, копенгаген —
пыль дородную в пену месила ногами.
а москва принимала измученным чревом
все мои истерии, и в целях лечебных
наливала мне водки. тверская жалела
поворотом направо… поворотом налево

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #59003167 https://viewy.ru/note/59003167 https://viewy.ru/note/59003167 Sun, 17 Nov 2013 23:21:39 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Бутылка Мартини страдания заглушит,
Иллюзия боли уйдет за границы,
Не думай о жизни, она только снится.
Не верь никому, люди - стадо уродов.
А ты не такой, ты элитной породы.
Любовь для тебя лишь процесс в организме,
Ты смотришь на мир через призму цинизма.
Ты любишь играть, провоцируя тело.
Ты знаешь, как бить, чтобы дольше болело.
Ты веришь, что чувства - удел идиотов.
Рассказы друзей вызывают зевоту.
Тебя не прельщают ночные свидания,
Тебе не присущи земные желания.
Сейчас ты один. Ты чрезмерно реален.
Ты брошен людьми. Ты почти идеален.
Сотри миражи, утони в алкоголе.
Ведь личности нет. Есть актеры и роли.
Ты выбрал игру как начинку для жизни.
Народ говорит: "Ты взорвал шоу-бизнес".
Ты куришь и пьешь, ты не ценишь здоровье.
Ты ставишь автографы собственной кровью.
Ныряешь с небес, не боясь захлебнуться.

Вся жизнь – это сон. Ты мечтаешь проснуться.

Читать на Вьюи...

]]> Без поспіху зварена кава (або серце Швейцарії) https://viewy.ru/note/58795394 https://viewy.ru/note/58795394 Fri, 08 Nov 2013 01:59:33 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Заховатися десь в сніжних горах Швейцарії, сірий дім на узліссі і повна самотність. Палити в каміні свіже дерево осені, грітись, дихати лісом і щастям, і спокоєм, замітатиме сніг мій будинок по вікна, де-не-де прогріватимуть промені сонця, я варитиму каву без поспіху вранці, не ітиму нікуди з якоюсь причиною, і не буде зустрічей, запланованих планів і скасованих планів на внутрішній світ.

З щирим серцем - привіт, така сніжна Швейцаріє!
Моє серце з тобою ще із юності літ, полонила мене і довела до краю - я тікаю до тебе, в твоє серце тікаю. Сніжний дім на узліссі… Я ходитиму в гори, буду втомлена з сонцем за обрій вертати до вже рідного дому… З радістю просинатись, з радістю засинати.

Я так хочу сховатись десь в безлюдді засніжена, де в будинку камін і немає зв`язку, де немає нікого тільки я в дивній ніжності, десь за милю від гір, і за десять - до міст. Я так хочу сховатися, хочу завтра прокинутись - вкрита теплою ковдрою, а напроти - камін, заповзають із двору нерізкі мінус десять, аромат прохолоди, а у вікнах - сніги, і сніги, і сніги!… Скільки їх, не окинути поглядом всю цю дивну красу поміж гір. Не окинути поглядом все те щастя, що я відчуватиму. Я розпалю камін, запах свіжих ще в осінь дерев розіллється по дому під мелодії Шуберта і під вічні пісні із дитинства. Я зварю собі кави без поспіху, смажені тости, картопля - обирай все що хочеш. На десерт же - по-дитячому справжнє у душі і на серці і по всьому навколо - щастя.
Так мало треба для щастя. Стати, озирнутися, і зробити собі навколо сніжну Швейцарію, дім із каміном з каміння і з деревом свіжим ще з осені, палиш - тріщить і поскріпує, підкидаєш іще, запах ллється по дому… Треба стати, озирнутися, вдовольнятися тим що є. Я не можу, як фальшиво звучить ця фраза - вдовольняйся тим що маєш! Інваріанта ще гіршого - вище стелі не скочиш. Як не скочиш? Хіба стеля - межа? А точніше? Якого поверху? Чи стеля - це те, що обмежує твої думки, їх межі, межі в твоєму розвитку?
Не треба миритись з тим, що маєш. А тим більше - вдовольнятися ним. Але це не причина скиглити, ти живий і дякувати Богу за ще один день, ще раз Сонце зійде і для тебе.
І допоки це Сонце прокидається, щоб розбудити тебе, прокидайся - і дій. Вдовольнятись статичним - ціль не твоя.
Хочеш втекти? Втікай. Хочеш - роби, тільки дай собі раду, щоб не лишився на розпутті, там милостиню не подають, не виберешся.

Хочеш в сніжні гори Швейцарії? Бери санки і помчали! Не обмежуйся дахом своєї хижини з хмизу й соломи.
Запитай себе - хто ми? Ми хочемо гнити як листя торішнє під новим, цьогорішнім листям? Ми хочемо йти на корм черв`якам?
Ні, ми мрієм про гори Швейцарії. Що ж, навіщо робити це тут? Коли гори стоять он, уже кілька тисяч і тисяч років, і Швейцарія трохи Північніше з Заходу. Помчали туди? Не обмежуйся дахом, не обмежуйся прогнилим покровом, може навіть палаців шпилями, полетіли туди, де найвища гора досягає не просто до хмар, а до сьомого неба.
Ти з нами?
Не обмежуйся, межі - це низько. Переступай. Летимо. Ми вже близько.
Бачиш он чорна плямка і дим з димаря? Це мій дім. Там камін, свіжі тости, і без поспіху зварена кава. Для гостей

Читать на Вьюи...

]]> Етюд в сірих, навислих тонах https://viewy.ru/note/58513491 https://viewy.ru/note/58513491 Thu, 24 Oct 2013 20:39:28 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Повітря важке. Корабель твій у морі один, він один в океані нездійснених мрій і надій, що в поламаних човниках з хвилі на хвилю пливуть.
Повітря важке і небо нависло над морем, ти вкутана горем, чуєш спиною, що міцно вчепилась біда та. Ти чуєш на запах, що скоро на морі буря, що скоро штормові хвилі накриють твоє судно, схоже в той час на посудину, тарілку для соусу поміж хмарочосів-хвиль, з розгоном у кілька миль.
А зараз просто зважніле повітря тисне тобі в легенях. Хто поруч з тобою крім горя? Нікого? А де ж всі поділись? Друзі… З корабля повтікали не друзі. З корабля тікають не друзі. Озирнися навколо - порожньо. Безлюдна палуба, двері в каютах гойдає протяг. Вони мабуть побігли на потяг. Цей шторм тільки для тебе, рада? Море сколише з дна свого найхимерніших химер для тебе, тільки для тебе зворушить піски, де покояться кості піратські.
Бачиш скільки всього для одної малесенької людинки? Радій. Ти так зараз багато варта, саме у цей момент.

Повітря важніє. Десь в глибині моря ти бачиш що небо затягується воєдино, хтось змотує небо в клубок, розпускаючи шаль навислу, морякові таку ненависну, сіру, брудно-сіру збриднілу шаль. Сильнішає вітер. Ти не чуєш цього спиною, її вірно вкриває горе, ти вкрила голову руками і погляд врізала в підлогу. Ти чуєш, що вітер здійнявся з гуркоту дверей кают. Ти чуєш на запах, що буря уже близько. На голі руки падають краплі води, спробуй на смак: прісні - ще час є, солоні - ховайся, як зможеш. Хоча, знаєш… Куди тобі тікати? Від кого? Від бід своїх? Так вони на тобі всі, сидять на спині і вростають тихенько в хребет. Пульсують у такт з тобою.
Солоні. Готова до бою? Ти і морська стихія. Ти і міська стихія. Ти і стихія. Ти і усі навколо.
Це почалось ще зранку.
Ти і перший подих повітря.
Ти і перше слово, перший крок, ти і Рюкзак, ти і оцінки, ти і екзамени, сесії, модулі.
Ти і робота. Ти і яка-не-яка сім`я, вірний-невірний коханий, вдячні-невдячні діти.
Ти і могила. Віч-на-віч. Хороший суперник. Завжди виграє, і боротись немає сенсу.
Все життя - щоб шукати консенсус.
А зараз просто важке повітря, небо з`єдналось з морем, ще трошки і твій корабель буде схований де не знайдуть, там, де навіть не будуть шукати.
Які втрати? Ніхто не згадає, про вкрадене з порту судно, навіженим, хтось скаже: - Його полишив розум, не в собі, не в свідомості той бідолаха…
Він в свідомості. Просто в морі його чекає те єдине, що залишилось. Просто судна свого не має. І краде, на Господню милість.
Зараз був тут страшний човен. І поглинуло море човен. Був нікому не винен нічого, і ніхто не згадає словом. Ти на палубі там стояла, і на плечах біду носила.
Вона міцно в хребет вростала, і тебе покидали сили.

І тебе покидали друзі, і тікали із корабля. Ще один, і уже мінус два. Ти на повнім нулі самотності. Твоє судно на дні. Ти сама вже на дні.
Із врісшим в хребет горем.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #58215434 https://viewy.ru/note/58215434 https://viewy.ru/note/58215434 Thu, 10 Oct 2013 19:30:23 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> И если кто-нибудь
повелевает
сном, —
пусть просто сон пришлет.
Спокойный
сон.

Роберт Рождественский

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #58215378 https://viewy.ru/note/58215378 https://viewy.ru/note/58215378 Thu, 10 Oct 2013 19:28:54 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Пятнышко, как от раздавленной клюквы.
Тише. Не хлопайте дверью. Человек…
Простенькие четыре буквы:
— умер.

Анатолий Мариенгоф

Читать на Вьюи...

]]> "Яму всегда лучше выкопать заранее. Потому что, сами понимаете, привезешь покойничка, начнешь яму копать, а это как минимум три часа посреди пустыни, набегут зрители, не успеешь оглянуться, нужны еще три ямы. Так, черт возьми, можно всю ночь провозиться." https://viewy.ru/note/58174737 https://viewy.ru/note/58174737 Tue, 08 Oct 2013 23:23:30 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]>

Читать на Вьюи...

]]> світло https://viewy.ru/note/58152964 https://viewy.ru/note/58152964 Tue, 08 Oct 2013 01:12:23 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Плюс життя у квартирі:завжди коли тобі самотньо о третій ночі - можеш подивитись у вікно і побачити світло у чужих вікнах. Там теж не сплять. Там теж самотньо.Навколо моєї десятиповерхівки ще з-десяток таких же. Я лягаю далеко за опівніч спати, я сама у кімнаті, але там, за стінами, за склом віконниць ще хоча б троє-четверо таких як я. Парадокс присутності: ти оточений тисячами людей, а ліжко ні з ким поділити. Парадокс самотності: і тобі від такого стану речей - зовсім не самотньо.

Читать на Вьюи...

]]> Просто https://viewy.ru/note/57995299 https://viewy.ru/note/57995299 Tue, 01 Oct 2013 18:24:01 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ви приїхали у чуже місто, довго не могли звикнути, все здавалось іншим, викликало відразу, хотілося зникнути, зникнути взагалі, як співала колись Карпа.
А тепер ви стоїте поруч, обнявшись міцно, він гріє тебе у ці морозні плюс п`ять, між вами лише одяг і сильні терпкі почуття. Він гріє тебе, нахилившись на плечі, дихаючи теплим повітрям у шию, він любить твоє волосся, його приємний запах і твій м`який шарф. До дому кілька кроків, а він стоїть уткнувшись тобі в волосся, і ти повторюєш пошепки: "Боже, аби все збулося".
Пізніше буде тебе проводжати в іншу квартиру, так само прощатиметесь біля під`їзду, потім будеш запрошувати його на вечерю, потім залишатимеш на ніч… Потім.. буде.ю що буде.

Зараз він просто проходить повз, максимум - зустрінетесь поглядами, так ніби точковий удар струмом прокотиться між серцем і метеликами. Більше нікого крім нього не бачиш, шукаєш у натовпі, пишеш щось миле на блозі.

А він просто проходить повз… Максимум - зустрінетесь поглядами. Як наслідок - проза на блозі, і хтось у серця твого на порозі. Не впускай, поки темно ще, най розвидніється, по світанку упустиш, з хлібом-сіллю, як найкращого гостя в найкомфортніші апартаменти.

А він просто проходить повз. Просто проходить повз тебе.

Читать на Вьюи...

]]> I-LONKA: Личное – заметка в блоге #57407437 https://viewy.ru/note/57407437 https://viewy.ru/note/57407437 Mon, 09 Sep 2013 20:22:25 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> вьюи, я вернулась!!)

Читать на Вьюи...

]]> Місто https://viewy.ru/note/57048408 https://viewy.ru/note/57048408 Tue, 27 Aug 2013 22:19:51 +0300 I-LONKA I-LONKA nonadult Общество Читать на Вьюи... ]]> Ловлю на собі погляди перехожих, кожен третій із них - знайомий. Вивчена напамять площа, тисячі продуманих маршрутів. Усе тут рідне: каштани, парк, світлофор, автобусна зупинка. Відчуваю себе повелителем, беззаперечним власником всієї цієї метушні.
В думках повторюю: Це твоє місто. Це ти чекаєш на когось в центрі.
Місто пахне дитинством, юністю, безтурботністю. На нього ледве наступила осінь, розсипавши з десяток жовтих листків на асфальт. Місто втомлене, мудре, воно народжує і відпускає у широкий світ сотні і тисячі його жителів, іноді ті повертаються, іноді - звязок зникає, коріння всихає, і місто стає ще на краплю смутніше.
Я стою в його центрі, дивлюся в його очі, іде дощ - місто плаче, разом зі мною плаче уже кілька днів.

Люблю це місто, звязана з ним навічно, це те що дійсно назавжди - я і ти, моя рідна батьківщина, моя надія, мій прихисток на все життя.

Я дивлюся на тебе очима повними сліз, моє серце повне сліз, а душа виливається в цих стрічках.
Це твоє місто. Це ти чекаєш на когось в центрі.
Це ти скоро потрапиш у тенети мегаполісу, чужого і ворожого.
І це місто.. - твоє місто. Назавжди.

Читать на Вьюи...

]]>