Viewy — социальная платформа

дякую, що покинув мої мрії...

GRICENKO — Tue, 30 Apr 2013 20:56:36 +0300

знаєш…я щаслива, якщо й ти щасливий..

я чекала дива..мріяла про тебе..

в снах приходив іноді до мене..

я ж не знала правди..

а від цього гірше з кожним днем ставало..

важко поряд бути біля тебе й знати, що - не мій..

так важко розуміти правду..

ні..не важко..зараз вже не важко..

дякую, мій милий, що звільнив мій розум..

дякую, що душу повернув й не ранив..

може, й ранив, то не є важливим..

то було минуле…а тепер інакше..

виплакала очі..серце ніби рвалось..

ти ж не знав, мій милий..і не знав ніхто..

дякую, що мої мрії ти покинув..

допоміг з ілюзій вирватись на волю..

я щаслива, якщо й ти щасливий..

хоча вже мені і все одно..

Читать на Вьюи...

...my dream...

GRICENKO — Fri, 07 Sep 2012 20:32:58 +0300

Усе потроху набридати починає -
одні й ті ж самі люди, і слова, і вчинки.
А хтось на це уваги не звертає
І ні нового не шукає, ні причини.
А хочеться змінити, чи змінитися - не знаю,
Набридло посміхатися фальшиво.
Можливо чогось справжнього не вистачає,
Вже просто мрію стати я щасливою.
Згадати, що прийде новий світанок
І разом з ним ти змінишсяй сама.
З надією у серці в світлий ранок,
Нарешті ти прокинешся щаслива.

Читать на Вьюи...

GRICENKO: Личное – заметка в блоге #42161443

GRICENKO — Fri, 07 Sep 2012 19:58:29 +0300

Усе забуть ніяк не можу
Той день, момент, одну лиш мить, -
Коли зустрілись наші очі, -
Що й досі в пам'яті горить.
Ти був тоді такий чарівний,
Хоча ти й завжди був таким,
А я була така щаслива,
Словами ти розвеселив,
Додав вогню в звичайний вечір
Дав нову тему для думок
Як обійняв мене за плечі,
Як дарував той поцілунок.
Я мріяла про щастя це завжди,
І от в житті моєму ти з'явився,
Я знаю, що подобаюсь тобі,
І головне, щоб цей момент не зупинився.

Читать на Вьюи...

моя історія...моє життя...

GRICENKO — Thu, 06 Sep 2012 20:35:09 +0300

Всього лиш через декілька хвилин,
Затамувавши подих від тяжкого хвилювання,
Ти починаєш розуміти, що один,
Один лиш погляд вас врятує від прощання.
Яким болючим може бути цей момент,
Й узрівши в ньому страшну таємницю,
Ти починаєш розуміти, що своє
Ти серце опустошив й ранив душу.
І наступила осінь у житті -
Холодні бурі, дощ та ще й морози.
І ти на решті зрозумів, що не гіркі,
А лиш щасливими були пролиті сльози.

Читать на Вьюи...