<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #65627011 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/65627011</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/65627011</guid>
				<pubDate>Mon, 22 Feb 2016 12:39:51 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Боже, как же давно я не кликала мышкой на вкладку "текст" и не печатала сюда что-нибудь от себя.Н... <a href="https://viewy.ru/note/65627011">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Боже, как же давно я не кликала мышкой на вкладку "текст" и не печатала сюда что-нибудь от себя.Наверно уже и забыла как это делается. Честно говоря, я даже боюсь читать свои старые посты :D Даже и не пробую. Но тем не менее я тут каждый день, и так же читаю все посты в ленте :) Куда ж без вьюи.</p>
<p>Очень приятно, не смотря на то что сейчас в моем блоге только реблоги и ничего более, люди все равно подписываются.Спасибо вам: 3</p>
<p>Сегодня, слава Богу, понедельник, а за окном вот уже 4 то ль даже 5 день дожди, и в душе также..Дождит.."Не знаю как у нормальных людей, но я прихожу с работы - моргаю и опять на работу" Вот такую цитату увидела сегодня утром, и это так..Я не успею закрыть глаза ночью как мне снова вставать на работу..И так каждый день, даже если выходные..И нет я не ною, я сама хотела работать столько, что бы ни о чем, не дай Бог, не думать.Как например что я хочу домой, или еще что то в этом роде.Я с удовольствием хожу на свою работу, мне там все нравится. И да я люблю свою работу. Просто чуть чуть устала.Но это пройдет.</p>
<p>Я хочу хочу солнца и весны.Я вечно хочу весны. Весной я живу.В другие времена года медленно умираю.Давайте мне весну, а то погода не погода, и состояние такое же.</p>
<p>В ообщем спасибо что вы все так же со мной.Хоть и понятия не имеете кто я и что я.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/65627011">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #65521030 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/65521030</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/65521030</guid>
				<pubDate>Tue, 26 Jan 2016 12:03:10 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Как же я не люблю когда меня спрашивают о чем-то в плане свиданий. Черт, можно же просто сказать,... <a href="https://viewy.ru/note/65521030">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Как же я не люблю когда меня спрашивают о чем-то в плане свиданий. Черт, можно же просто сказать, пошли в кино, или я купил билеты, а не вот это " ну так что, может ты бы хотела в кино сходить?". Я такой человек, что у меня после подобных вопросов, возникает комплекс будто бы я кого-то напрягаю. НЕТ, Я УЖЕ НЕ ХОЧУ В КИНО. Не знаю, может это только у меня так, но я люблю когда меня ставят перед фактом, а не мусолят одну и ту же тему 30 раз подряд.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/65521030">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64982647 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64982647</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64982647</guid>
				<pubDate>Mon, 07 Sep 2015 08:28:22 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Доброго ранку, любий
Як тобі спалось? Вибач, не можу написати тобі, хоч і бачу твій онлайн, не м... <a href="https://viewy.ru/note/64982647">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Доброго ранку, любий</p>
<p>Як тобі спалось? Вибач, не можу написати тобі, хоч і бачу твій онлайн, не можу подзвонити тобі - бо тобі не треба. І я хочу забути про те, що між нами було.Та я сумніваюсь що мені це вдасться.Просто я знаю, що доки не нагадаю про себе ти теж не згадаєш, а мені це набридло. Я відчуваю, що ти мене встидаєшся, ну а це взагалі не приємно. Коли ми наодинці в мене в середині такий шторм моїх думок, і ні одна не може виплисти назовню..І давить, крутить, але все ж таки залишається там. Коли ми наодинці, мені тепло з тобою, добре але чого так не можу бути і при твоїх друзях? Коли ти не сам, ми ніби просто знайомі. . І я не можу цього терпіти. Знаючи, що якщо я почну розмову про це все і захочу піти, ти всеодно мені не даш.Правда, не розумію чого, але не даш.Принаймі до цього не давав.І я вирішила почати відвикати від тебе в блозі.Тут, де мене ніхто не чує, і не чуєш ти.Зараз мені на роботу, тобі теж, потім в тебе тренування, я знаю якими дорогами ти ходиш, в якій години, та тепер я буду обминати ті дороги десятими кілометрами, тільки би не зустрітись випадково. І я вбю, все те що в мені, все те, що не дає спати по ночам. А ти будеш вільний.</p>
<p>Гарного дня..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64982647">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64931361 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64931361</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64931361</guid>
				<pubDate>Tue, 25 Aug 2015 08:54:17 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 25\05\2015
І це вже 3 день мого перебування на Україні, вдома і мене дико все дратує..Я чи то хо... <a href="https://viewy.ru/note/64931361">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>25\05\2015</p>
<p>І це вже 3 день мого перебування на Україні, вдома і мене дико все дратує..Я чи то хочу назад, чи то мені просто треба позбавитись від деяких людей в своєму житті..не знаю.</p>
<p>Перший раз, що не бачив, зробив вигляд - ти, другий - я. І я не можу зрозуміти, чому? Ми добре спілкуємось, але ні дружби, як виявилось, ні чогось більшого в нас не виходить.Мені було важко підійти, я не знала як почати розмову, а тим паче як її закінчити.. І не підійти це був чудовий вихід. Я знаю, що мене бачили твої друзі, але я думаю вони тобі цього не сказали..Я і приїхала власне, тільки заради того, щоб була ще хоч якась можливість провести з тобою більше часу. Ще хоча б трошки, бо цілий рік цього часу не буде&#8230;Ти ж хотів, щоб я приїхала, а тепер що?? Я вже забула як це коли ти дійсно хотів мене бачити, я перестала відчувати від тебе взаємність.Ти ніби спілкуєшся зі мною, бо так треба.А я так не хочу.Набридло.Який раз на ті ж самі граблі.Достатньо. Як би ж було легко звести наше спілкування до мінімуму, я б це зробила.Але я знаю що ти не даш мені зробити цього, бо обовязково нагадаєш про себе простим повідомленням. І я не знаю як далі бути.Я хочу від тебе надто багато, а ти цього дати не можеш.</p>
<p></p>
<p>Юль, простіше!!!!!!!!!!!, простіше ставитись до всього, живи для себе.Не для когось..</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64931361">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>крик душі </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64905857</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64905857</guid>
				<pubDate>Tue, 18 Aug 2015 23:48:42 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 18\08\15
Цей день починався сонячним проміннячком в очі, і здавалось би що це буде вдалий день.Т... <a href="https://viewy.ru/note/64905857">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>18\08\15</p>
<p>Цей день починався сонячним проміннячком в очі, і здавалось би що це буде вдалий день.Так то воно і було.До одного моменту.Зібрались з подружкою піти фотографуватись.В нас вже традиція така) Ми завжди фотографуємось, тим більше у Варшаві, тут безліч гарних, для цього, місць. Я ніколи і не вважала себе красивою, симпатичною чи тією яка змогла би комусь сподобатись, інколи мені навіть подобаються мої фотографії, моя зовнішність, але це буває рідко. <br> Та сьогодні моя самооцінка опустилась на таке дно, що, здається, глибше уже не буває. Переглядаючи, в момент фотосесеїї, отографії подружки, і фотографії свої - мені хотілось плакати над кожною.Жодна&#8230;І тут мене ніби щось вбило.Я настільки це прийняла близько до серця. що мені не хотілось нічого і нікого бачити, чути чи ще щось.Потім наступив момент добивання себе ще більше думками, і я просто сидціла і плакала.Так я живу зараз у подружки, цієї ж, свої сльози прийшлось приховувати у ванній, та і це не помогло.Я просто не могла стриматись, мені хотілось виплакати всю свої біль. Те, що я вважаю красивими всіх, окрім себе. Те, що для себе я завжди на самому дні, те, що я ніколи не зможу викликати у когось почуття захоплення, якусь симпатію, чи просто приємне враження на перший погляд..В мені немає цього.І не буде.Напевно, я той відсоток людства який не заслуговує дійсно бути щасливим.Ні, в мене є все для щастя. без сумніву.Здорова сімя. батьки, бркатик, друзі..так так все це у мене є. Але мова йде саме про мій станр душі.А там трагічна депресія, загнаний кут, і повна невпевненість в собі.І я не можу ні з ким поділитись цим.Бо ніхто не може уявити як мені це важливо. Для всіх це завжди " ти собі щось придумала " а для мене це повний крах моєї самооцінки і мене.І я уже не знаю, хто чи що, і коли, зможе дістати цю мою невпевненість в собі з ями, в якій вона здається навічно. Треба навчитись просто з цим жити.Так значить повинно.У всіх завжди щось міняється, нові люди, нові симпатії, любов, друзі, почуття, емоції&#8230; а я - я просто на дні.Так було є і буде.</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64905857">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64546242 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64546242</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64546242</guid>
				<pubDate>Mon, 18 May 2015 23:20:39 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Моя нездійснена любов. <a href="https://viewy.ru/note/64546242">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Моя нездійснена любов.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64546242">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64545054 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64545054</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64545054</guid>
				<pubDate>Mon, 18 May 2015 18:54:06 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я ось що сказати хотіла&#8230;Я навіть собі не могла уявити що та зустріч настільки поміняє певни... <a href="https://viewy.ru/note/64545054">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я ось що сказати хотіла&#8230;Я навіть собі не могла уявити що та зустріч настільки поміняє певний період мого життя. І я сама, з доброї волі, сама чорт забирай ! пішла туди, де будеш ти ! Я знала і всеодно пішла.Бо я хотіла. І йшла я туди з гордістю, доказати тобі що мені ніхто (зокрема і ти) не потрібен, а повернулась із розбитим серцем і в повному замішанні своїх почуттів. Я і уявити не могла що при одному погляді на тебе, десь всередині мене все перевернеться і як мінімум на момент змінить мене і моє життя..Я цього знати не могла..</p>
<p>І не йди я на ту гру, не було б нічого. Не було б сліз тобі в трубку з почуттям вини, не було б телефонних дзвінків в нетверезому вигляді по ночам, не було б повідомлень з проханням щось змінити..Я б не помирала з кожним видохом і вдохом відчувши десь схожий аромат твоїх парфумів, я б не боялась побачити тебе ще коли - небудь в місті (в якому наврядчи ще колись побачимось) , в мене б не билось серце частіше від одного нагадування твого імя, а навіть якщо це імя не стосується тебе, все одно в голові зразу назріває твій образ.Я б не прокидалась зранку від того що ти знову меня снишся, і знов сон який ніколи не стане реальністю, мені ще довго навіть би до голови не прийшло: "а може любов ", я б не ловила кожен момент в якому можу побачити тебе.Я б не розмовляла із тобою десь в своїй голові, як ненормальна, прокручуючи діалоги і слова які б сказала&#8230;Я б не намагалась згадати і запамятати кожен дотик, кожен запах тебе..Я б не чекала чогось що ніколи не здійсниться</p>
<p>Нічого б цього не було, не піди я туди де був ти..</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64545054">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64491839 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64491839</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64491839</guid>
				<pubDate>Tue, 05 May 2015 16:34:39 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ И снова здравствуйте..Как же давно я ничего не писала от себя..Не знаю от части причина этому был... <a href="https://viewy.ru/note/64491839">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>И снова здравствуйте..Как же давно я ничего не писала от себя..Не знаю от части причина этому была лень..забывалось и остывало.Сейчас мне кажется мне нужно это. Не то что бы мне не кому выговорится, рассказать, поделиться. .есть..Только так как блог все равно не поймет никто.Он помолчит. а от них посыпяться вопросы на которые отвечать и так нет сил и желания.</p>
<p>Почему я возвращаюсь сюда именно тогда когда плохо, я не знаю, но это мой единственный выход.</p>
<p>В один момент все свалилось стремительно вниз, потеряв любой смысл. Я все так же отчаиваюсь в поисках любви. . А все эти лже-парни, уже достали. Я не считаю себя красивой и ухажеров не так много, но почему-то именно от меня им надо не совсем любовь и быть рядом, дышать одним воздухом, а только свое удовольствие. Что они собственно говоря не получают и исчезают. . Это так бесит, я устала..хочется по истине искреннего настоящего счастья а не этой лапши на ушах в виде " тытакаякрасиваядавайвстретимсяцелуюмимими", слово без прикрепленного дела равно 0. Я просто не воспринимаю даже всерьез все.Ме кажется все что можно я уже потеряла или меня просто заставили так думать..И от этого мучаюсь.Именно когда мне понравился парень, и вроде и я ему..Почему то все ломается и появляется кто -то ближе чем я. Мне иногда кажется что расстояние забрало у меня все и всех. Это по истине так и есть. Я потеряла самые счастливые моменты своих близких\друзей\себя.</p>
<p>Меня не отпускает мой родной город..а сейчас я больше всего хочу забыть все что в нем происходит..Во мне боряться два желания: сорваться домой или же забыть все что было вообще и отгородить от мыслей про родной город. Я как всегда в смятении</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64491839">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #64253431 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/64253431</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/64253431</guid>
				<pubDate>Sat, 14 Mar 2015 13:27:13 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я так скучаю що просто блять!Я не думала що мене буде пробирати така ностальгія за тобою, і краще... <a href="https://viewy.ru/note/64253431">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я так скучаю що просто блять!Я не думала що мене буде пробирати така ностальгія за тобою, і краще ніж я би писала тобі я буду писати сюда, бо я не позволю собі відновити звязок з людиною яка не варта цього.Я не можу досі пробачити тобі обман.Для мене оман це ніби кінець світу, нашого світу.Хочу дуже хочу але не можу, бо ти ні грама не вартий, але я дико скучаю&#8230;Та тобі цього знати не можна.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/64253431">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #63564219 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63564219</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63564219</guid>
				<pubDate>Sat, 13 Dec 2014 09:11:24 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Тобі потрібно запам'ятати одну річ, я нікого не тримаю біля себе. Хочеш бути зі мною? Будь. Ні ? ... <a href="https://viewy.ru/note/63564219">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Тобі потрібно запам'ятати одну річ, я нікого не тримаю біля себе. Хочеш бути зі мною? Будь. Ні ? я не затримаю тебе ні на секунду, і не важливо як в ту секунду я буду себе почувати.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63564219">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #63563290 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63563290</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63563290</guid>
				<pubDate>Sat, 13 Dec 2014 00:47:02 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ти зовсім недавно прийшов в моє життя, та я вже боюсь тебе втратити але впустити тебе в життя ост... <a href="https://viewy.ru/note/63563290">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ти зовсім недавно прийшов в моє життя, та я вже боюсь тебе втратити але впустити тебе в життя остаточно - я не можу. Що в нас було? Хах, одна зустріч, вона ж і наше знайомство, 3 місяці переписок і розмов в скайпі. Ах так, в нас є навіть спільне фото. Я так боялась до тебе привязатись, я і зараз стараюсь тримати себе від тебе на відстані.Але, здається, в мене мало получається. Я знаю, що ось зовсім скоро ми з тобою побачимось і тоді все стане ясно.Та я не готова до стосунків на відстані, напевно.Щось знову мене душить.Сьогодні був прекрасний вечір, день, але от зараз на душі якась така печаль, що я не знаю з чим це звязано.Чи з тобою, чи може це знову мої передчуття чогось.Але у всякому разі, я так заплуталась, я не можу знову позволити собі любити когось. Хочу, але ніби мене хтось тягне назад, просто стояти на одному місці.Боженько, нехай все стане на свої місця.</p>
<p>Я боюсь.Та сама не знаю чого.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63563290">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #63463432 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63463432</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63463432</guid>
				<pubDate>Thu, 27 Nov 2014 22:06:54 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ненавиджу тебе за це! Ненавиджу за те що вибрав її, але не можеш забути мене. Що тобі треба? Що т... <a href="https://viewy.ru/note/63463432">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ненавиджу тебе за це! Ненавиджу за те що вибрав її, але не можеш забути мене. Що тобі треба? Що тобі не хватає з нею, що ти нагадуєш мені про себе вкотрий раз ? Найобідніше те, що я тоже не можу забути. Не можу вибити зі своєї голови твої слова, твою брехню, вона наче вїлась мені прямо в сердце.Я ще більше перестала вірити людям, придурок</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63463432">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #63387026 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/63387026</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/63387026</guid>
				<pubDate>Sun, 16 Nov 2014 13:35:16 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Як же я ненавиджу ці дні відїзду.Здається вже і не перший раз їду, а кожного разу рве ніби вперше... <a href="https://viewy.ru/note/63387026">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Як же я ненавиджу ці дні відїзду.Здається вже і не перший раз їду, а кожного разу рве ніби вперше.Так погано на душі, все згадується, всі моменти пережиті в рідному місті, всі люди, і тут знов&#8230;Все обривається, і треба чекати щоб пройшли дні, я живу ніб від приїзду до відїзду, решта все так..перехідні моменти. Мені там добре, навіть дуже добре, але щось мене не відпускає звідси.Але і щось не дає мені бути тут.Зараз настільки захотілось виговоритись, що я повинна була написати це.Я просто хочу знайти своє місце.І я знаю в чому проблема.</p>
<p>Ненавиджу ці дні відїзду:(</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/63387026">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62662799 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62662799</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62662799</guid>
				<pubDate>Thu, 14 Aug 2014 23:02:54 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ &laquo;Все проходить, і це теж пройде&raquo;,  Не проходить лиш біль від розлуки,  Коли серце кри... <a href="https://viewy.ru/note/62662799">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>&laquo;Все проходить, і це теж пройде&raquo;, <br> Не проходить лиш біль від розлуки, <br> Коли серце кричить молоде, <br> Й від невдач опускаються руки. <br> <br> Коли прагнеш хоч трохи тепла, <br> А тобі відморожують душу. <br> Ти шепочеш: &laquo;Кудись утекла б&hellip; <br> Від себе не втечеш&hellip; Але мушу!&raquo; <br> <br> Коли очі вологі від сліз, <br> І повітря тотальна нестача, <br> Бо той спогадів дим в собі ніс <br> Те, що нами нещадно втрачено. <br> <br> Хоча, знаєш&hellip; Немає меж&hellip; <br> Ми свої відбудуємо сходи! <br> &laquo;Все проходить, і це пройде теж&raquo;, <br> Тільки справжня любов не проходить&hellip;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62662799">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62644297 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62644297</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62644297</guid>
				<pubDate>Wed, 13 Aug 2014 00:59:55 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Начудила я сьогодні в своєму житті. Нічого особливого, але я просто одним махом змінила все. Розс... <a href="https://viewy.ru/note/62644297">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Начудила я сьогодні в своєму житті. Нічого особливого, але я просто одним махом змінила все. Розставила точки над і. Точки, але не думки. Поворот дій змінила, але от як тепер закласти це в своїй голові ? Як зрозуміти, що так правильно. Напевно, для цього в мене буде тиждень моря. Мого моря. Я буду наодинці з ним.Вперше в Одесі. Я хочу щоб це було по-особливому.</p>
<p>Я сама трохи дивуюсь від себе.Але не обмежувати себе в своїх бажаннях - це так класно.І хай будь що буде, але якщо ти хочеш - зроби! Гірше не буде, однозначно</p>
<p>Звичайно жаль, що я знову залишилась сама.Але напевно так і треба. Зараз, завжди. Мені б переосмислити свої думки, і нарешті почати житит наяву так, як я живу в своїх думках.Бути сміливішою. До речі, не так погано вже і получається.</p>
<p>Тільки от яка дивина, я вдома, тут прекраснокласночудово, але мене тут щось душить(, а в Варшаві я вільна пташка, проте там я вмираю за домом. І от, як зрозуміти, де моє місце? Де ж все ж таки в кінці я повинна залишитись? 2 роки залишилось, на роздуми, а воно промайнуть ніби нічого й не було. Життя покаже, яка карта ляже.</p>
<p>Просто я запуталась, мені потрібно щоб хтось поговорив зі мною, подруг не вистачає. Хочеться когось розумного, досвідченого, того хто знає, що говорить. Але в кінці кінців, справлюсь чи може не дуже, з усім, як завжди сама. Ну і добре :)</p> 
<p>Отакі от думки зараз в мені.Ніч без сна, і щось хвилює.</p>
<p>Але все ж, добраніч</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62644297">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62640551 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62640551</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62640551</guid>
				<pubDate>Tue, 12 Aug 2014 17:03:07 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я вірю, я знаю. Одного разу ти прийдеш <a href="https://viewy.ru/note/62640551">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я вірю, я знаю. Одного разу ти прийдеш</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62640551">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62538773 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62538773</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62538773</guid>
				<pubDate>Thu, 31 Jul 2014 23:26:57 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ От так хочеш зробити це літо цікавішим, стараєшся розрядити обстановку, якісь пікінікі шашлики, а... <a href="https://viewy.ru/note/62538773">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>От так хочеш зробити це літо цікавішим, стараєшся розрядити обстановку, якісь пікінікі шашлики, а ніхто не цінує. Ненавиджу бути організатором, беру на себе занадто багато! А їм ще й не подобається.Набридло дбати про всіх, і зовсім не про себе. І сьогодні це просто черговий доказ того, що кожен сам по собі. Я не свята теж, але..Чому я дбаю про всіх, навіть будучи за кордоном, стараюсь зробити сюрприз, подарунок різними шляхами, а інші чомусь не вважають що я теж на це заслуговую? Мені теж було б приємно. Чому, коли я стараюсь щось зробити, інші не прикладають до цього зусиль ? Я одна не зможу.Без вас.І питання чому я себе так поводжу не є до речним. Мне псує таке відношення.Мені більше не хочеться старатись.Навіть доброта, теж має межу.І все рівно, я стараюсь робити так щоб всім було добре, лиш не мені.Йду на уступки, терплю ваші вибрики.А, власне, для чого ? Мені набридло.Стану такою як ви. Ви всі. І не треба дивуватись.В цьому винна не я. Моя відданість ламається від відсутності розуміння, що таке справжня дружба.А не тільки слова.Слова брешуть.</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62538773">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62509051 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62509051</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62509051</guid>
				<pubDate>Tue, 29 Jul 2014 02:00:43 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ты выгребаешь из себя последние крошки души, и отдаёшь не тому человеку. Он забирает эти осколки,... <a href="https://viewy.ru/note/62509051">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ты выгребаешь из себя последние крошки души, и отдаёшь не тому человеку. Он забирает эти осколки, впускает ветер в открытые раны, не закрывает дверь.</p>
<p>А ты как дибил стоишь и ждёшь, ждёшь того, что он склеит и вернётся; вернётся, и отдаст.</p>
<p>Но никто не приходит.</p>
<p>А раны зияют.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62509051">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62509035 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62509035</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62509035</guid>
				<pubDate>Tue, 29 Jul 2014 01:54:14 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ И тут они остановились.  - Но я всё-таки боюсь. - сказала девушка  - Чего же? - испугался юноша  ... <a href="https://viewy.ru/note/62509035">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>И тут они остановились. <br> - Но я всё-таки боюсь. - сказала девушка <br> - Чего же? - испугался юноша <br> - Хочешь расскажу тебе одну историю, которая стала легендой, а затем превратилась в миф? <br> - Конечно, если хочешь. <br> Давным-давно&hellip;</p>
<p>Давным-давно на территории бескрайних морей и лесов была большая община так называемых амазонок. Вождь их была могущественной колдуньей, способной превращать одну материю в другую. И была у неё дочь. В тем времена им запрещалось влюбляться в мужчин, они имели право лишь провести одну ночь ради продолжения их рода. И вот однажды девушка Арта, дочь колдуньи, встретила прекрасного юношу - воина. Он истекал кровью в лесу, после засады воительниц, но та спасла его, уведя в свою общину. Когда мать узнала об этом, очень разозлилась. Но Арта пообещала отправить юношу обратно, как только он встанет на ноги. <br> Шли недели. Девушка полюбила его всем сердцем, как и он её. Когда пришло время расставаться, Арта решила бежать со своим возлюбленным из общины. <br> Но мать почувствовала это и разгневалась. Она вытащила Арта за волосы и сказала, что превратит её любимого в камень. <br> Девушка побежала на место, где они договорились встретиться и, увидев большой камень, рухнула без чувств. <br> Колдунья сказала ей потом, что она сможет превратить любимого обратно в человека, если очень сильно захочет и найдёт способ это сделать. <br> Каким богам только девушка не молилась, пока прошло 20 лет. Но сердце постепенно забыло юношу. Арта стала царицей, жестокой и кровожадной. <br> Община превратилась в маленькое государство. Как-то Арта повстречала человека, который проезжал мимо в сопровождении воинов. Этот человек сильно напомнил ей того юношу, которого мать превратила в камень, но постаревшего на 20 лет. <br> Она решила пригласить их к себе, напоила их и накормила. Когда путники легли спать, она решила поговорить с этим человеком. Он рассказал ей, что мать Арта пригрозила ему, если побег случится, что уничтожит весь его род. Юноша тогда был доверчив и решил как можно быстрее сбежать. Потом прошли годы и он женился на дочери своего сослуживца. <br> Когда Арта узнала эту страшную правду, она обезумела от горя, выгнала всех гостей и убежала к морю. <br> Когда сестра её пыталась найти, то поняла, что Арта бросилась со скалы в море. <br> По преданию, от неё осталось каменное сердце, которое упало на дно моря. А когда страшный шторм поднял всё со дна - камень пристал к дикому берегу и становился больше, больше, больше - пока наконец не превратился в скалу.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62509035">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62494719 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62494719</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62494719</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Jul 2014 17:46:17 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Так хочеться сюди писати.Що разу коли відкриваю, думаю зараз напишу, вискажуть, а потім забуваю д... <a href="https://viewy.ru/note/62494719">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Так хочеться сюди писати.Що разу коли відкриваю, думаю зараз напишу, вискажуть, а потім забуваю думки тікають, і я знову ребложу прості цитати. Забула, забула як це виговоритись навіть сюди.Навіть зараз я не можу видавити з себе щось, що могла колись.А колись і вірші писала.Здається і читаю багато, і словниковий запас вже немаленький, але сказати? Сказати не можу.</p>
<p>Думала, що я трохи тай знаюсь у цьому житті. Виявилось, що я дилетант.Я дійсно багато чого не розумію.Таке враження що живу на окремій планеті, своїми думками, своїми словами, і своїм розумінням. І зазвичай спроба, пояснити комусь те, що я думаю і те, що в мені, завершується поразкою. От і приходиться бавитись з ними в їхні же ігри. Мені завжди здавалось що інша ніж інші, що не так все сприймаю. Може воно і так, може і ні.Я запуталась у всьому.Я зараз живу тільки від приїзду до відїзду. Не можу знайти собі місця. В голові, здається, такий кавардак якого ще не було.Ящо я колись багато думала і обдумувала своє життя що і як, давала кожній думці місце, то зараз я просто, ніби, закидую в чорний ящичок все що думаю і боюсь його відкрити.Тому що там вже стільки всьо назбиралось, що відкриючи його буде боляче.Але однозначно все зміниться.А я зрозуміла, що змін я боюсь дуже.Мені подобається стабільність у всьому.А щось нове, для мене це завжди - страх, паніка, і провал.</p>
<p>І вірите, я знаю що справа в мені.Але як змінити своє відношення до світу, поняття не маю.</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62494719">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62417846 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62417846</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62417846</guid>
				<pubDate>Sat, 19 Jul 2014 01:00:39 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я себе так переконувала, що забула, що пройшло. А власне, що мало пройти? Я була настільки впевне... <a href="https://viewy.ru/note/62417846">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я себе так переконувала, що забула, що пройшло. А власне, що мало пройти? Я була настільки впевнена в тому, що я до тебе нічого не відчуваю, і ніколи не відчувала, що це виявилось великою помилкою.Я й не знаю що відчуваю, що саме ? Обіду ? Злість ? Ненавість ? Любов? Спорідненість душ ? Твої очі-неба? Що це? І чому коли я бачу тебе болить ще більше? Це був секундний погляд, і біль ніби безкінчена. О так, цього разу ти був не один. І я аж ніяк не усвідомлювала, що може так боліти. Картало одне питання. Тебе теж?</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62417846">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62373937 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62373937</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62373937</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Jul 2014 01:30:36 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Як ти там? А цікаво, ти теж так перечитуєш переписку щовечора? Скучаєш ? І ломаєш собі руки, тіль... <a href="https://viewy.ru/note/62373937">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Як ти там? А цікаво, ти теж так перечитуєш переписку щовечора? Скучаєш ? І ломаєш собі руки, тільки би не відправити бодай слова.Дивлячись на позначку " добавити в друзі " закриваючи очі, і легко вздихаючи заспокіюєшся, виключаючи все до біса ? Хотілось би вірити, що так. Що хоча б памятаєш, що бодай щось, та й було правдою</p>
<p>Але мої щічки ти любив завжди, я це памятаю..</p>
<p>Істинкт самонавіювання в мене працює добре, аднака</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62373937">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #62213764 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/62213764</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/62213764</guid>
				<pubDate>Thu, 26 Jun 2014 14:01:55 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ И всё же это была любовь. И та боль, которую я до сих пор помню <a href="https://viewy.ru/note/62213764">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>И всё же это была любовь. И та боль, которую я до сих пор помню</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/62213764">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>Девчаат :3 Буду рада:) </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61708388</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61708388</guid>
				<pubDate>Tue, 20 May 2014 02:46:16 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ https://twitter.com/lenchhh <a href="https://viewy.ru/note/61708388">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>https://twitter.com/lenchhh</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61708388">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61707758 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61707758</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61707758</guid>
				<pubDate>Mon, 19 May 2014 23:47:04 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Кохання вбиває&#8230;   Ми закохуємося&hellip;закохуємося тоді, коли нам це потрібно або коли дум... <a href="https://viewy.ru/note/61707758">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Кохання вбиває&#8230; <br> <br> Ми закохуємося&hellip;закохуємося тоді, коли нам це потрібно або коли думаємо, що це нам потрібно&hellip;тоді, коли цього бажає наше серце, &hellip; коли ми цього бажаємо. Ми закохуємося&hellip; та не можемо перестати кохати, коли в цьому немає потреби, навіть тоді, коли ми свідомо розуміємо, що все досить. Я не хочу, не хочу більше відчувати цього пекучого болю в грудях&hellip;не хочу. Та нічого не можемо зробити з цим&hellip;ми намагаємося втопити себе в рутині буденних справ, затягуємо петлю часових рамок, кидаємося зі скелі нових захоплень&hellip; і кожного разу воскресаємо. <br> <br> Ми закохуємося не в тих людей, в людей яким ми не потрібні, але вони стають для нас всім світом. І це проблема не їхня, а саме наша. Вони то ні в чому не винні&hellip;не змогли ми розтопи той вогонь у їх грудях&hellip;просто не змогли, хоч і намагалися. А що вони? Вони просто зачинили двері і вирішили ніколи їх тобі не відчивати. А навіщо? Ти їм не потрібний. І як би довго ти не стукав нічого не зміниться. І варто, напевно, зупинитися, розвернутися і піти звідти&hellip;та ми не можемо, ми не здатні цього зробити. <br> <br> Ми не здатні, &hellip; не здатні відключити ті почуття, ми не в стані знайти ту кнопку, яка б це робила, а її так не вистачає в нашому житті. <br> І нам не залишається нічого іншого, як продовжувати кохати, кохати ту надію, яка ще залишилася&hellip;або робити вигляд, що залишалися&hellip;продовжувати себе обманювати і жити спогадами, яких ніколи не було. <br> <br> Кохання це потвора, що слідує за тобою і твоїм коханням, яка харчується вашим сміхом, вашими дотиками, розмовами, вашими почуттями. І коли все обривається, вона не зникає, а залишається з кимось із вас. З тим хто ще кохає. І ось, коли ти один&hellip;самотньо продовжуєш кохати, вона так само ходить поряд. Тільки зараз вона не слідує за тобою, вона переслідує тебе, не відходить від тебе ні на крок, стає ще одною тінню. <br> <br> І кожного разу обертаючись назад, ти спостерігаєш це виснажене тіло, ці пусті, голодні очі. Здавалося, що час вже давно повинен був її вбити, вона повинна була померти з голоду та ти цього не дозволяєш. Ти боїшся обірвати той зв&rsquo;язок, ту невидиму нить, яка простягається в минуле. Ти час від часу кидаєш їй ті об&rsquo;їдки минулого кохання. І вона продовжує за тобою йти. <br> <br> Це все буде продовжуватись до тих пір поки хтось з вас не здасться. Ти або перестанеш оглядатися назад, перестанеш кидати їй харчі і врешті решт почуєш останній подих і звук падаючого тіла, не оглядайся &ndash; там більше немає на що дивитися. А тобі слід рухатися вперед. Або ти перестанеш вірити в майбутнє, обернешся і візьмеш в ней мотузку, яку вона тягає за собою, дочекаєшся поки вона принесе табурет і зробиш це&hellip;</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61707758">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61665911 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61665911</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61665911</guid>
				<pubDate>Sat, 17 May 2014 14:03:04 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Уже 5, чи я вже й сама не знаю який, день, відчуваю щось доволі не зрозуміле. Якусь таку тиху біл... <a href="https://viewy.ru/note/61665911">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Уже 5, чи я вже й сама не знаю який, день, відчуваю щось доволі не зрозуміле. Якусь таку тиху біль, яка прокидається раптово і убиває цілий день чи то вечір. Мені не хочеться нікого і нічого. Хоча ні, хочеться щоб просто зроуміли..Щоб зрозуміли що буває коли важко, і хочеться поруч дійсно вартої людини..а такої немає..От побачите щойно я появлюсь знову в мережі, ак ніхто і не зрозумію чому і навіщо я туди зовсім не заходила.Щей мене винною зроблять.Бо для них це не проблема, це я і моя поблема з якою я борюсь через усе своє прожите життя. шукаю розуміння, де його нема. Нажаль. </p>
<p>От я і вирішила, якщо сама то і буду боротись сама. Не треба цим банальних заспокоювань, брехливих слів " що все буде добре ", я була би рада якщо би і мною навіть просто помовчали зрозумівши поглядом.</p>
<p>Все котиться в якусь прірву.Це все звязане між собою і тягне помилки.Я далеко, все рідше спілкування з мамою, по моїй вині.Я сама не знаю що зі мною.Як це нахвати і яку причину цьому надати.Я хочу щоб все було як раніше.Будь ласка.</p>
<p>Але напевно прийдеться жити з цими змінами дальше.Але це так важко.Я втомилась.Нестерпно втомилась.І в цей момент біля мене зовсім нікого.</p>
<p>Напевно я заслужила.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61665911">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61659841 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61659841</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61659841</guid>
				<pubDate>Fri, 16 May 2014 22:14:37 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Давить душу це осіннє олово, Тож не дивно, що самі собі Ми пускаєм кулі часом в голови, Закусивши... <a href="https://viewy.ru/note/61659841">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Давить душу це осіннє олово, Тож не дивно, що самі собі Ми пускаєм кулі часом в голови, Закусивши зойки на губі.</p>
<p>ВасильСимоненко</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61659841">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61630712 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61630712</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61630712</guid>
				<pubDate>Wed, 14 May 2014 15:45:39 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ А у вас теж так буває, щоб від пісні душа переверталась? Від слів, мурашки по шкірі? Від спогадів... <a href="https://viewy.ru/note/61630712">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>А у вас теж так буває, щоб від пісні душа переверталась? Від слів, мурашки по шкірі? Від спогадів душа помирала?</p>
<p>В мене так завжди.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61630712">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61630382 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61630382</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61630382</guid>
				<pubDate>Wed, 14 May 2014 15:16:35 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Як же мені набридло прикидати.А так хочеться сісти з людиною, будь - якою, лиш би розуміючою. Роз... <a href="https://viewy.ru/note/61630382">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Як же мені набридло прикидати.А так хочеться сісти з людиною, будь - якою, лиш би розуміючою. Розказати як болить, як травить душу. Як важко жити, коли ти сам не свій. Коли ти є і тебе нема. Коли ти свій, але чужий.. Коли ти хочеш справжнього тепла, та навіть лиш від слова.Лиш би тепло, лиш би щиро. Коли хочеш бути комусь потрібною, на трошки, відчути це щастя. А натомість..Занурюєш своє бажання куди поглибше, і живеш собі з ним.Тільки би про нього ніхто не дізнався.Але це бажання часто винурюється назовню із болем і приказом " будь слабкішою, позволь себе любити, позволь любити собі " Та це всього лиш 5 хвилина слабкість, і потім ти нову стаєш " залізною леді " і живеш за принципом - краще нічого ніж боляче.</p>
<p>Але це добіса не правильно.Не правильно.І я вже не можу так..Навіть якщо все добре назовні, всередині так не є. Скільки ще?</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61630382">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61557351 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61557351</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61557351</guid>
				<pubDate>Thu, 08 May 2014 12:51:40 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я так втомилась. Втомилась від цього світу, від цих людей, від того що біля мене немає людинки по... <a href="https://viewy.ru/note/61557351">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я так втомилась. Втомилась від цього світу, від цих людей, від того що біля мене немає людинки поруч, якій я б могла віддати всю свою любов, в мені її вже вдосталь. Я не одна, але живу ніби сама, коли біля мене нікого нема. Це так важко, насправді важко.Коли ти не знаєш куди себе подіти, від того що тобі не дає щось дихати. Ти не можеш вдихнути на повні груди, і з болем видихаєш все що залишилось доброго в тобі. Я втомилась вдавати вигляд що мене це не обходить, коли мене болить. Я вкотре боюсь показати свої почуття, розказати комусь що я відчуваю, чомусь їхні допомоги роблять тільки гірше. А я так би хотіла з кимось відчути себе справді щасливою. Згадувати кожин дотик його обіймів, кожен звук і інтонацію його голосу, відчувати смак його солодких губ, і тепло його щирості. Щоб хоча б на момент забути про всю біль яку я зараз відчуваю. Щоб прокинутись, і знати що в мене є ти. Що ти зі мною, що з тобою я. Що в нас є завтра. Я так хочу щоб ти мене зрозумів, відчув. Ніхто не ти, а хто ти я й сама не знаю.Але я прошу, прийди. Допоможи не згаснути. Людина без кохання жити не може. І я не можу. Поверни мені небо, на якому моє сонце ще живе.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61557351">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61221580 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61221580</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61221580</guid>
				<pubDate>Tue, 08 Apr 2014 20:55:46 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Могу сказать точно и безповоротно
Это самый худший день рождения в моей жизни, ненавижу этот день. <a href="https://viewy.ru/note/61221580">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Могу сказать точно и безповоротно</p>
<p>Это самый худший день рождения в моей жизни, ненавижу этот день.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61221580">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61221426 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61221426</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61221426</guid>
				<pubDate>Tue, 08 Apr 2014 20:40:33 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ И так надоело с каменным лицом отвечать дежурное " спасибо большое, очень приятно " Не до вас мне... <a href="https://viewy.ru/note/61221426">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>И так надоело с каменным лицом отвечать дежурное " спасибо большое, очень приятно " Не до вас мне, не искренне</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61221426">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61220593 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61220593</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61220593</guid>
				<pubDate>Tue, 08 Apr 2014 19:51:48 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Так обидно и больно, мне уже давно не было.Я давно знала что семьи нашей нету, и всю идилию котор... <a href="https://viewy.ru/note/61220593">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Так обидно и больно, мне уже давно не было.Я давно знала что семьи нашей нету, и всю идилию которую я создавала в рамках своего воображения это была только илюзия&#8230;Я так ждала..Ждала его весь вечер в скайпе, что бы как раньше услышать от него поздравления..</p>
<p>Помню как он, даже будучи в Москве, все равно на каждый день рождения, звонл в 6 утра что бы быть первым..Или дома всегда будил милым поцелуем&#8230;Давно такого не было..ОН зашел, позвонил даже&#8230;но не поздравил</p>
<p>Я разрыдалась прямо в скайпе, в ответ на мамин вопрос, всячески пытаясь скрыть что я плачу. . " ты что плачешь ?" пришлось пробормотать " нет, просто насморок" И я просто молчала, не произнося ни слова&#8230;</p>
<p></p>
<p>В общем..Веселый день получился..Пап.. я не ожидала, честно</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61220593">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61216708 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61216708</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61216708</guid>
				<pubDate>Tue, 08 Apr 2014 14:18:40 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ось і настав цей день.Моя 18 весна.Так як я обожнюю весну, мені пощастило народитись саме в квітн... <a href="https://viewy.ru/note/61216708">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ось і настав цей день.Моя 18 весна.Так як я обожнюю весну, мені пощастило народитись саме в квітні, саме 8.Не знаю число 8, квітень і весна, мають для мене якусь особливу енергетику.Так як я почуваю себе весною я не почуваю себе ніколи.Жаль, що я не можу розділити цей день зі своїми близькими, в тім, як і всі важливі дати, але я знаююю, що вони зі мною! Завжди.І так приємно получати найменші дрібничкі, привітання. Найбільше свято сьогодні, це не в мене день народження.А в моєї найріднішої людини.Моєї мамусі.Як я скучила за нею (не передати словами..Але скоро я буду порууууч, ще трішки: *</p>
<p></p>
<p>З днем Народження нас, мамусь:*</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61216708">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61186751 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61186751</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61186751</guid>
				<pubDate>Sat, 05 Apr 2014 23:13:58 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Блин, мне так обидно стало.Мой отец давно, или может правдивей будет, никогда мне такое не говори... <a href="https://viewy.ru/note/61186751">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Блин, мне так обидно стало.Мой отец давно, или может правдивей будет, никогда мне такое не говорил.Моей лучшей подруги отец относиться ко мне как к своей дочери.Он так и называет меня " 2 моя дочурка" и в телефоне я так подписана у него.И такая любовь от него идет.Сегодня общались по скайпу и он сказал" блин ты такая красивая у меня " и я поняла что от своего родного отца никогда такого не слышала..И сразу такая обида проснулась, задумалась, загрустила что то..Поняла что никогда не ощущала такой любви от отца родного как от не родного:(</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61186751">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61163148 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61163148</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61163148</guid>
				<pubDate>Thu, 03 Apr 2014 23:34:43 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Провожаем поезда, пишем письма близким, в душе рядом, но у каждого своя пристань.  Не удержали в ... <a href="https://viewy.ru/note/61163148">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Провожаем поезда, пишем письма близким, в душе рядом, но у каждого своя пристань. <br> Не удержали в руках синицу наверняка, влажные ресницы - разные берега. <br> Пытаясь капли слез скрыть, не так просто проститься, так грустно - пути в россыпь. <br> Не пропустить бы шанс, рвануть в гости, раньше был у нас год весь, - теперь только отпуск. <br> <br> Остаемся такими же людьми, но вот скучаем по ним, дни календаря бросаем в камин. <br> И на душе спокойней, если голос знакомый по телефону снова передаст что все живы, здоровы. <br> Всегда приятно получить пару строчек по бумаге почерком или по электронной почте. <br> Вобщем, самое главное не забывали чтобы, а там найдемся - в хоромах или трущебах. <br> <br> Куда-то в даль ездят поезда, летят самолеты, рейсы международные. <br> Родные люди расстаются надолго, но мы всегда будем помнить только с теплом и любовью. <br> Куда-то в даль ездят поезда, летят самолеты, рейсы международные. <br> Родные люди расстаются надолго, но мы всегда будем помнить только с теплом и любовью. <br> <br> Дай мне перрон тот, я пишу сюжет для книги. Лягу пером в тон, всем оттенкам линий. <br> Видимо мне не забыть тот шум и вид из окон. Увы, теперь всё позади искизами соткано. <br> Между вагонами гул, только искра колес, куда годы бегут безумной тратой верст. <br> Вот он возраст: безудержный в попыхах. Так непросто быть черствым и подыхать. <br> <br> Свои заботы у каждого и на письма нет времени. Уже из принципа, жажда лишь напиться на премию <br> И телефон молчит или абонент занят и сообщений нет, но кто-то обо мне знает. <br> Друг привет, знай - я буду тебе писать и мы живем пускай по разным полюсам. <br> Я перелистал назад бы всё, но уже поздно, как голоса на записях мы будем неопознанны. <br> <br> Перрон, вагоны, и голос диктора знаком до боли. Скажите, кто раздал такие роли? <br> Кому-то воля, уют семейный в доме, кому дорога не дает покоя. <br> И я будто связанный снова и слова "Нет" нехватило, мне словно челюсти зажали, когда от дома отъезжали. <br> Сказать "Прощай" навсегда, покинуть дом родной, любимый. Мой город, тебе вслед кричу я вновь "Спасибо! "<br> <br> И где взять силы проститься мне с пейзажами стеблей красивых, невыносимых зим, суровых, сивых. <br> Где я родился, был воспитан. Не забыть места, где повстречал я первую любовь, где человеком стал. <br> Мне очень жаль, но тут время как лед: вроде в руках, но через них сквозь пальцы уйдет. <br> Все мои прошлые места как зимний сад и я прошу тебя время верни меня туда однажды назад.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61163148">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61152482 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61152482</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61152482</guid>
				<pubDate>Thu, 03 Apr 2014 00:21:30 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[  live-your-life 
Машунь, держись пожалуйста.Даже представить немогу как тебе тяжело:(
Знай, что... <a href="https://viewy.ru/note/61152482">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p><a href="https://live-your-life.viewy.ru/"> live-your-life </a></p>
<p>Машунь, держись пожалуйста.Даже представить немогу как тебе тяжело:(</p>
<p>Знай, что мы с тобой!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61152482">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61018535 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61018535</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61018535</guid>
				<pubDate>Sat, 22 Mar 2014 23:29:29 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Як же мене дістало грати чужі ролі. Ненaвиджу цей світ.Хочу бути собою, та не вмію. <a href="https://viewy.ru/note/61018535">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Як же мене дістало грати чужі ролі. Ненaвиджу цей світ.Хочу бути собою, та не вмію.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61018535">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61014320 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61014320</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61014320</guid>
				<pubDate>Sat, 22 Mar 2014 18:11:27 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Или это со мной что - то не так, или с миром.Одно з двух <a href="https://viewy.ru/note/61014320">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Или это со мной что - то не так, или с миром.Одно з двух</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61014320">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61013755 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61013755</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61013755</guid>
				<pubDate>Sat, 22 Mar 2014 17:30:57 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мне так плохо.Сижу и плачу вже 2 часа, включаю музыку, слышу знакомые до боли слова, и не могу сд... <a href="https://viewy.ru/note/61013755">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мне так плохо.Сижу и плачу вже 2 часа, включаю музыку, слышу знакомые до боли слова, и не могу сдержаться.Я не знаю почему я себя позволила сегодня сломаться, поддаться слабости.Но мне стало тяжело.Мне надоели люди которые меня не понимают, которым нет смысла открываться, все равно не поймут.Так пусть поймет меня хотя бы музыка и блог.Это лушее средство выплескать свою боль</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61013755">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #61003530 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/61003530</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/61003530</guid>
				<pubDate>Fri, 21 Mar 2014 21:15:19 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Чаще всего я думаю как то не так как должна была бы думать.Я сама отрекаюсь от всего.В моей голов... <a href="https://viewy.ru/note/61003530">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Чаще всего я думаю как то не так как должна была бы думать.Я сама отрекаюсь от всего.В моей голове, в последнее время такая каша, которую нельзя разбавить ничем.Мне нужно что бы кто нибудь разьяснил вообще что творится то.Я настолько запуталась в этой жизни, что теперь как развязать этот клубок историй я в недоумении..Я долго искала место себе.Наверно, я нашла его.В себе.Я живу одна, одна в пустой квартире.И мне нравится.Мне нравится что никого нет.Что никто не достатет своими глупимы историями, которые мне вовсе неинтересно слушать.Мне вообще в последнее врея ничего не итересно.Такой апатией я еще не страдала.Но я хочу увидеть свет моей любимой весны.Я стараюсь заставить себя, именно насильно заставить выйти за пределы четырех стен.Что бы почувтсвовать, что совсем я справлюсь сама.Я знаю.У меня большие планы, в которых я рассчитываю только на себя.Люди подводили меня столько раз, что на них надеться смысла нет.И так даже лучше.Я знаю что я могу, я знаю что если я хочу я сделаю.И я сделаю сама.Все что мне надо, всего лишь поддержка, маленькая.Хотя бы со стороны родных.А она у меня есть.Особенно от дедушки.Чего я уж не ожидала.Он у меня не строгий но с причудами, уж больно правильный.Но то какие он слова мне говорит, всякий раз когда я стараюсь звонить им, мне становится так хорошо&#8230;Именоо такого мне не хватает.И когда я знаю что в меня верят, то я могу все. И справляюсь без, так сказать, любви. Иногда истерично, иногда психовано, иногда дерессивно, но справляюсь. Пока не хочу, пока хватит.Это уж слишком удручающее занятия.</p>
<p></p>
<p>А вообще, жить то хорошо.Я начала ценить свободу, более чем когда либо.И мне нравится.Мне очень нравится.С чем не справлюсь, жизнь научит, жизнь покажет.Обязательно, когда нибудь, будет только так как я этого хочу.!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/61003530">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>14.03 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60979983</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60979983</guid>
				<pubDate>Wed, 19 Mar 2014 23:03:00 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Вчера во мне была злость. Дикая, ярая - ненависть. Я еще никогда не ощущала столько зла в себе к ... <a href="https://viewy.ru/note/60979983">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Вчера во мне была злость. Дикая, ярая - ненависть. Я еще никогда не ощущала столько зла в себе к людям. К человеку. По этому даже боли не ощутила.</p>
<p>Сегодня же, от злости не осталось ровным счетом ничего. Остался только осадок боли и обиды. Обиды за многое. Более глубокое чем просто обман. Я свято верила в него. Верила что <i>он</i> единственниый, кто попался на моем пути, искренен. Но это была всего на всего лишь моя очередная иллюзия и обман. Увы.</p>
<p>Да, я все прекрасно знаю, отношения не равно растоянию. И это совсем не то что бы хотелось. Но узнать, что это было обманом. . Ну или не обманом, а просто дурной историей было не ахти. Грубо говоря, так в людях я не ошибалась еще сколько живу. В <i>нем</i>. </p>
<p>Нет, с моей стороны не было любви. . С моей стороны давно ни к кому нет любви, любила раз. . и то, ну в общем. С его, хочется верить, была, хочется верить что все слова, встречи не было фальшью, хотя бы на минутку. Мне хотелось <i>его</i> полюбить, но я всего лишь привыкала. И привыкла, привыкла по просту к хорошему, а к нему процес привыкания довольно такий шустрый и быстрый. А вот процес отвыкания тянет за собой все воспоминания, милости, сказанные или не досказанные слова, времяпровождение, и эти&#8230; Эти нежно голубые глаза, глубокие до смерти</p>
<p>В итоге, с обманом я не смирилась. Это наверно во мне минус, а может и чуть даже плюс. Вранье это табу. И я больше не могу смотреть на человека и верить ему как раньше. Верней, вообще не верю. Вот я и решила расспрощаться со всей болью сразу. Попрощались мы не очень красиво, верней я, хах. Не смогла удержать немного свой поток эмоций. По удаляла все что связанно было с этой историей. И спокойно стараюсь жить. Иногда обидно, иногда режет, но надо. Что ж поделать.</p>
<p>Не знаю, что будет как увижу <i>его</i> в городе. Но видимо, мимо пройду.Желания нет, есть боль и обида. А это не просто</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60979983">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>4.03 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60979849</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60979849</guid>
				<pubDate>Wed, 19 Mar 2014 22:39:17 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Почему люди такие, вроде с разной внешностью, но на одно лицо? Чувствуете разницу? Живут только в... <a href="https://viewy.ru/note/60979849">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Почему люди такие, вроде с разной внешностью, но на одно лицо? Чувствуете разницу? Живут только в рамках дел и как заложники погорелого театра. Играя каждый свои роли. Не умея на самом деле ж и т ь. Улыбаться и радоваться.Дарить и принимать.Мир не так уж и плох если правильно в нем жить.Смотреть тошно на всех, вокруг погрязнувшых по горло бытовуху, людей.Только сейчас заметила как это на самом деле выглядит.И ведь знаю, иногда сама такая.Такая как они.Скучная, угрюмая т с каменной физиономией. Но наконец-то понимаю в чем ошибка.Почему так трудно радоваться жизни?Ведь ничего ж не стоит улыбнуться ребёнку или мимо прохожему.Но в нашем мире так не принято.Это не та история. Все настолько заняты своими делами что не замечают самого важного и главного. Будто бы живут в свете не видя свет. А для того чтобы увидеть солнце надо просто захотеть и увидеть его можно даже в темноте.Я знаю, ему нужна была моя улыбка. Моё минутное внимание. В то время как ни один человек не обратил внимание на его присутствие. Мне стало дико обидно и я не понимала почему так.Сидя в трамвае, читая очередную книгу Сафарли, вдруг послышалась музыка.Несущаяся в 3 метрах от меня.Зашёл человек играя на баяне.Мужчина лет 40.Зашёл что бы подарить минуту радости, минуту музыка тем самым отвлекая на секунду от всего.От этого гнусного сценария повседневной жизни.И что самое отвратительное, что и натолкнуло меня на этот текст, это то что ни один человек, сидящий в трамвае, даже не взглянул на него.Не посмотрел, не поднял голову. Ноль. Ноль эмоций или какой либо реакции.Ни один.Я рассматривала всех этих людей, вглядываясь и пытаясь понять почему? <br> Все настолько погрязли в бытовухе, в грязи даже не пытаясь выбраться.Почему никто не обратил внимание, пусть даже не на него, а на его музыку?Хотя бы.Он что, какой то не такой? Он как и мы все. Человек.А это многое, это все.Да, он не блестит золотом и деньгами, на нем нет фальшиво дорогой одежды но он искренен.А это куда важнее. Я улыбнулась ему, на минуту забыв о книге, обо всем, наслаждаясь мелодией.И он это почувствовал.Он и сам не понимал почему он вроде и есть но его нет? И вы бы видели как его глаза загорелись взаимной улыбкой.Счастьем.Он знал что кто то его слышит.Всю следующую остановку он играл не прекращая улыбаться.И мне стало приятно и тепло. Что на его лице вместе с музыкой заиграла радость.Что он улыбается.И это классно. Потом он вышел и будто бы ничего и не было.Все так же. <br> И вот допия остывший чай, скажу: <br> Люди, улыбайтесь.Своей улыбкой вы делаете счастливым другого. А это ценно и важно. <br> Наивно, но я верю и знаю, что не все потеряно. <br> (с.) </p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60979849">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60979775 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60979775</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60979775</guid>
				<pubDate>Wed, 19 Mar 2014 22:25:19 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Девооооооооооочки, так приятно радуете !
Думала зайду, и все з концами. .все разбежались, а вы н... <a href="https://viewy.ru/note/60979775">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Девооооооооооочки, так приятно радуете !</p>
<p>Думала зайду, и все з концами. .все разбежались, а вы никуда. Хоть это и больше мой личный блог, не публичный, но мне дико приятно что вы все еще со мной.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60979775">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60540340 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60540340</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60540340</guid>
				<pubDate>Sat, 15 Feb 2014 13:32:46 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не сдала, и это пиздец, простите
Я думала мне тяжело будет сдать математику, там микроэкономику,... <a href="https://viewy.ru/note/60540340">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не сдала, и это пиздец, простите</p>
<p>Я думала мне тяжело будет сдать математику, там микроэкономику, но не английский!!!!!!!!!!!!!! Что за черт? Если 22 я опять не сдам, то варунек в ноябре и стоит 1200грн, как так? охуели.Вобщем настроение хуйня, полное расстройство, но я еду домой.На недельку хоть, но еду</p>
<p>ебаный английский</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60540340">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60535044 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60535044</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60535044</guid>
				<pubDate>Fri, 14 Feb 2014 23:23:23 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Ну ось залишилась ще ніч, і я можливо вже проснусь вдома в неділю:3 Навіть якщо не здам англійськ... <a href="https://viewy.ru/note/60535044">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Ну ось залишилась ще ніч, і я можливо вже проснусь вдома в неділю:3 Навіть якщо не здам англійську.попрошу викладачку щоб відпустила додому.Але я здам! я все здам.з Богом!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60535044">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60523338 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60523338</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60523338</guid>
				<pubDate>Fri, 14 Feb 2014 00:39:27 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Это чувство наверно меня не покинет никогда.Будто бы врослось в меня и его не сдвинешь.Что же дел... <a href="https://viewy.ru/note/60523338">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Это чувство наверно меня не покинет никогда.Будто бы врослось в меня и его не сдвинешь.Что же делать, я не хочу повтора этой боли и истории</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60523338">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60471635 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60471635</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60471635</guid>
				<pubDate>Mon, 10 Feb 2014 00:35:40 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Вот уже 5 месяц пошел.А кажеться будто бы это было вчера.Время, ну куда ты ? Куда ты так быстро.У... <a href="https://viewy.ru/note/60471635">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Вот уже 5 месяц пошел.А кажеться будто бы это было вчера.Время, ну куда ты ? Куда ты так быстро.Уже 17 зима прошла.А хорошего ничего до сих пор так и не случилось.Да я заметно поменялась, верней Варшава меня поменяла. Я повзрослела.Ну да, наверное.Мне уже не кажеться что мне кинули в одном большом городе все и я тут сама, я начала со всем справляться, одна. без других, я стала самостоятельней чем была.Ну что то внутри меня как то образовалось больше самостоятельное одиночество. Ну согласитесь, в 17 лет жить в другой стране, не так то и легко по началу.Не это только по началу.Спасибо Богу что я пережила этот тяжелый период.И сейчас уже легче.По крайней мере рассуждаю я уже более трезво, и не так наивно как раньше.Домой хочется все так же, но уже понимаю что туда сюда кататься денег тоже не мало, по этому стараюсь терпеть.Не так как впервые месяцы, дни, любая возможность, я рвалась домой.Истерик было немало, слез на вокзале и мои и мамы тоже.Это не легко пережить.Но скор все привынуть к такому переиоду.И я привыкну. И уезжать из дома будет легче, хотя это всегда сложно.</p>
<p>Я верю что с наступлением весны, все будет по другому.Я обожаю весну и ненавижу зиму.Я не знаю как обьяснить это но так как я чувствую себя весной я не чувствую никогда.Для меня это как оживление.По этому даже не стараюсь что то менять зимой.Это не мое время.В этот период я просто делаю все рутиной обстоятельств, и только весной начинаю жить.Не зря мне нагадали любимого человека именно весной.Но честно говоря в гадания на кофейной гуще верю но не до конца.Хотя все что сказали обо мне было правдой.Правдой жизни.</p>
<p>Я закончила читать вот уже вторую книгу Э.Сафарли.На руках есть еще одна.Очень люблю читать, особенно в метро\трамвае.Дабы не уснуть.Ну и вообще в свободное время.</p>
<p>Жизнь.Жизнь идет вообще мимо меня, во мне нет желания принимать в ней участвия.Это все зима.Оно морозит все желания жить.Весна растопит во мне лед, и пробудет жизнь.Я так жду.</p>
<p>Вообщем так вот.Осталось еще 2 экзамена.2 ! И на конец-то я хоть вздохну спокойней.А то вообще истеричкою заделилась, такие психи начались.Не знаю почему кстати, от переживаний по поводу экзаменов наверно.Как вы вообще все эту сессию сдаете? Рехнуться же можно.И почему я так вот сильно прям переживаю.Верней переживала.Последние два экзамена вообще мало волнуют меня, хотя подготовиться надо.Что я собственно и делаю.</p>
<p>В общем мне так хочется сюда писать каждый день свои мысли и эмоции, а я не могу.Не знаю и время уже есть, а все равно.Надо возвращать это умение излогать мысли сюда и переживания. а не держать в себе.И так про этот блог знаете только вы. Так что спокойно могу это делать.</p>
<p>Да.Решено.</p>
<p>Спокойной ночи.</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60471635">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60349440 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60349440</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60349440</guid>
				<pubDate>Sun, 02 Feb 2014 13:19:59 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я просто хочу додому. Просто хочу відпочити, я змучилась від Варшави <a href="https://viewy.ru/note/60349440">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я просто хочу додому. Просто хочу відпочити, я змучилась від Варшави</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60349440">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>FUCKINGPERFECTTOME: Личное – заметка в блоге #60272440 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/60272440</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/60272440</guid>
				<pubDate>Tue, 28 Jan 2014 23:50:20 +0300</pubDate>
				<author>FUCKINGPERFECTTOME</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>FUCKINGPERFECTTOME</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Сдам сессию обязательно вернусь, расскажу обо всем сюда, в частику моей жизни.А рассказать уже ес... <a href="https://viewy.ru/note/60272440">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Сдам сессию обязательно вернусь, расскажу обо всем сюда, в частику моей жизни.А рассказать уже есть о чем. Еще чуть чуть осталось. Боже, дай сил сдать все</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/60272440">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
